Шукав свою ложку серед інших, відмінних від неї...
За столом сидять з п'ять-шість чоловік. Я сиджу боком до стіни, яка гріє, як піч. Наче щось надувало від неї, як від кондиціонера увімкненого на тепло. Аби не пекло, відхиляюсь трохи в ліву сторону. Спиною до тієї стіни сидять пару чоловік. За якийсь час звільняється місце навпроти і я пересаджуюсь далі. Якийсь чоловік на ім'я Леонід сідає біля "статусної" жінки, що обрала вільне місце прямо під тією гарячою стіною. Я пробую вголос обіграти слова "Лев" і "Леонід" ("Левонід"), на що він, аби сподобатись тій дамі, каже:
- Ви такого від продавця ще не чули?!
Мені далекий його "інтерес", що він має до неї, з надією поліпшити, можливо, й виправити свій соціальний статус.
