Сон 090325 "Передбачувана небезпека"

Якісь непевні часи 90-х. Гуртожиток, в якому мешкаю в кімнаті не сам, а з напарником (узагалі уві сні відсутнє розуміння: чи ми студенти, а чи колеги по праці), має окремий вхід до будинку з тильного боку, де завжди темно, без ліхтарів, адже та паркова зона не для відпочинку. Отже трапляється так, що в таких місцях полюбляють крутитися "небезпечні елементи суспільства". Щоночі я повертаюсь такою дорогою додому. Ще пару слів до теми помешкання: нас поселили там напівлегально, адже самі часи виживання в 90-і - це не так часи договорів, а - блату та усної домовлености. Тому ми розуміли, що окремий вхід для нас - це "чорна каса" для тих, хто це придумав. Як висновок: таке напівлегальне помешкання лишає для нас мало правди. Але ми мусимо так виживати, адже поки немає іншого розв'язання. Щоразу додому повертаюсь не сам, а з напарником. Пару раз траплялись у тому темному "кутку" якісь кримінальні постаті, але все минало без інцидентів. Цього разу йду сам і "акурат" - на шляху два покидьки, які почали погрожувати мені ножем. Спочатку це дещо злякало, адже твердо знаю, що не вся правда на моїй стороні: жити нелегально, а тут злочинці... - "саме то"! Отож, ніж виявився маленьким, а пацани - трусами. Заламав того, що вимахував лезом. Відібрав ніж і почав наносити у відповідь дрібні рани на різних ділянках тіла, залякуючи таким чином його напарника. Той дещо почав тупити, не розуміючи, як діяти у відповідь: тікати чи боронити колегу? Вже й кричу до нього: "Тікай, бо заріжу до кінця!" Як тільки той втік, кидаю цього на землі, знаючи, що такі дрібні рани йому не зашкодять, а сам хутчій біжу до свого помешкання, аби закритися від них подалі. Тепер оцінюю свій стан: такого переляку давно не мав! (Від емоцій аж проснувся). Заспокоюючись, подумав (а це вже знову десь у напівсні), що добре було мати десь поміж дерев приховану сирену з мигалкою поліцейської машини. Прикріпити кнопку до зап'ястя і в час небезпеки показувати "фак", натискаючи другою рукою на контакт, що одразу супроводжуватиметься звуками попередження і сліпучо-синім кольором одразу посеред "лісу". Але тут моя фантазія режисує далі та знаходить для подібної сцени інший сюжет: яка ж була б хохма, якщо після чергового "фак" сирена з мигалками не спрацювала б.. 

У центрі уваги дівчина, яка займається здоровим харчуванням, але, як виявилось, "сидить" на транквілізаторах... У ній все чудове: молодість, легкість, пластика руху, багато щастя, поки не наступає мить загального розчарування. Коли все в її житті нон-стоп триває бездоганно, так би мовити "на злеті", і раптом, в одну мить - обривається: виступаючи на сегментованому з лози подіумі (образ - навмисно не придумаєш), не втримується і падає... Тоді ж і виявляється, і "невже?" - виявляє для себе, що "злет" і "падіння" тісно пов'язані з наркотичною залежністю.

P.S. Припускаю, що сюжети сну, пов'язані з "передбачуваною небезпекою", мають пряме відношення до перегляду перед сном перших двух серій документального фільму "Tales by Light" про працю дітей в Бангладеш. 

Певною мірою цікаво побачити "пластику" між набутим життєвим досвідом, "розривом шаблонів" і загальними судженнями...

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сни 11-121024 "Найважливіше - в деталях"

На березі річки комусь не одному вирішую допомогти ловити рибу. Просто підходжу до кожного і показую, як треба. Так виходить, що у них, як закидують вудочки, повна тиша з кльовом, а в мене, як "пороблено" - один за одним, ще й сам не розумію чому: може риба вподобала мою наживку? Закидую спінінг якнайдалі і щораз якась інша риба. Раз виявились мало не акваріумні, подібні до "золотих". Насамкінець з новим помахом спінінга чіпляю якусь важку річ, яку довго і старанно витягую на берег і врешті-решт виявляю, що це скриня. На момент спроби зрозуміти: що в ній є? - просинаюсь. Єдине, що запам'ятовую: це відкриття ляди, де з гори зауважую якийсь незрозумілий чорний лабіринт. А що під ним? - загадка.

11.10.24

Підготовка до пограбування (явно під впливом огляду перед сном фільму "Паперовий будинок"). Фрагмент торкається випробування колег на чесність (не буквально за сюжетом фільму, а з власною інтерпретацією): коли одній з героїнь випадає чорний хліб замість білого, а вона нишком і свідомо бере білий, ошукуючи своїх колег, а її на тому викривають. Хліб мав ще й цікаву форму у вигляді невеликих багеток зі подовженим розрізом. Після чого виникає усвідомлення: наскільки герої на цьому прикладі можуть у екстремальній ситуації довірити однин одному найцінніше - своє життя, де будь-який непередбачуваний випадок може задіяти новий сценарій об'ємом у лічені секунди.

12.10.24

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 130318

Збірний образ Вікторії З. чи Наталки З (в реальному житті - сестри), якій необхідно знайти оригінал тексту: у неї вихолить "битий текст" у Ворд. Мій пошук вирішення, щоб текст відображався правильним шрифтом. Втішений досягненням результату. Дуже красива книжка: малюнки, пісні, ноти - пов'язана з попереднім текстом. Підбірка дуже впізнаваних пісень. Одна з пісень в кілька рядків, наспівується повільно. Я навіть спробував заспівати для своїх дітей, щоб дізнатися, чи чули? Думка: підбірка пісень для мого і старшого покоління. Наче, одна з пісень Юрка Ґудзя "Співанка". Думка про те, що достатньо зробити книжку з відомими піснями і там розмістити хоча б один маловідомий. Книга виконана в пастельних світлокоричневих кольорах. Щось на зразок графіки Шевченка: українські хатки, сільські краєвиди, природа, кучеряві хмари.
P.S. Сон приємний.