Сон 200924 "Пошкоджена поверхня"

Колега-водій (конкретика відсутня) ставить машину на парковку. Разом із тим присутня якась логіка шахового розташування з прив'язкою до паркувальних місць. Виявляє ззовні виражені несправності в машині, які направляє. Згодом переставляє авто на протилежний бік тієї ж парковки і знову виявляє несправності, але дзеркальні до тієї, що мав. (Дивна логіка подій, але уві сні по-своєму зрозуміла. Разом із тим можна впевнено знайти знайомий образ з реалу, який уявив собі, слухаючи історії свого колеги, зокрема, як цигани розібрали наполовину живе авто, а перед сном я про це залишив спогад у нотатнику).

Ремонт телевізора у клієнта на дому. Зокрема проблема з платою. Неодноразово (кілька снів підряд) ремонтував цю плату, шукаючи, як мінімум коротке замикання між доріжками. Нарешті цього разу начебто знайшов, залишилось перевірити в роботі. (Знову-таки певна асоціація з реалу, коли я з колегою продзвонювали кабель на випадкове замикання після різу "болгаркою").

Піднімаюсь на другий поверх адміністративного будинку, а там виходжу назовні, де потрапляю у парк (певне переконання уві сні, що це саме той парк, яким я можу дійти батьківського додому, так у дитинстві та підлітковому віці ходив зі школи). Вирішую зрізати дорогу, а там якби пагорб, з якого сходжу додолу. (Цей образ починає поступово відрізнятися від згаданого парку - разом з ландшафтом змінюється рослинність). Тепер по тій уявній стежці, яку обрав, бачу неподалік дівчину, яка йде трохи осторонь і попереду, а перед ногами з'являється вода поміж трави, якби після сильної зливи. Ще трохи і бачу велику гільзу від снаряда, що застрягла в землі, а кинувши погляд уперед - рештки літака. Наблизившись до якого я наче вирівнявся з тією дівчиною, що йшла попереду. На якесь, наче від мене, питання коментує, що він давно так стоїть (носом закритий у землю, подібно, як і побачену перед ним ракету - повтори!) і його не розбирають на сувеніри. (Тут знову може пригадатися розказана історія з реалу про циган, коротко описана напочатку).

Складання та налаштування виробничої лінії. (Майже те саме, що й у реалі).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 270724 "Погляд на себе очима інших"

Дивлюсь очима героїні на довгу металеву конструкцію (напрямок погляду: здолу - догори), якби міст, але узагалі не типовий, якби висить у просторі. Погляд сковзить по цій металевій конструкції на чималій протяжності його видовжености. Рух героїні у просторі плавний, наче на водній поверхні. (Уві сні не виникло питань: чому "міст" немає слупів?) Скільки дивлюсь, стільки мене дивує ще одне: чому він не має на собі заклепок? Наче вони теоретично мали б були, а якби кудись зникли? 

Коли наснився цей сон, наприкінці пригадав, що я вже його бачив, і з таким переконанням, що вчора, але чомусь ані в записах немає, ані спогадах реалу не пригадується. Хоча цей сон пов'язаний із часопростором, повтор сну можливо й був під час сну, але уві сні минулий час сприйнявся, як вчорашній.

Творчий захід, після якого всі зібралися гуртом, аби щось приємне відсвяткувати... Я з усіма біля мистецької школи (конкретика: яка саме? - відсутня, але присутні асоціації: художня / музична). Дивлюсь на стару архітектуру тієї школи і вона мені подобається: викладена фігурно з цегли, пофарбована у жовті, білі, а де й блакитні кольори. Якраз біля цього будинку копають землю під розширення цього об'єкту. Дивлюсь на офіційну дошку з генпланом і коментую присутнім, що тут буде добудована модерна частина. Чи будуть вони доповнювати одна одну? Десь поряд якось дивно стоять якісь машини одна над одною (асоціація з одним із сюжетів переглянутого фільму). Так як на такій території присутній ризик від будівництва, а ми стоїмо поряд, прошу всіх покинути це місце в більш безпечне. (Цікава локація, начебто рідне місце, а місцезнаходження цього об'єкту сприймається від місця де знаходиться Дитяча бібліотека, аж до місця перед Музичним училищем. В реалі, якщо звузити локацію, насправді там знаходяться смітники). Поки зустрічав гостей після заходу, що виходили з обласної бібліотеки (аудиторія студентська чи просто різна молодь), неформально спілкувався з ними, по дорозі коментував процес будівництва, скеровував процес, коли зупинявся, тоді, непомітно для себе зауважив, що все зі мною записували на відеокамеру... Тепер дивлюсь по телевізії якісь новини і всюди до різних тематичних рубрик бачу своє обличчя: це ж стільки всякого я наговорив, що пасували тільки мої коменти?! - трохи подивований не так собі, а телевізійні бідності на лідерів думок.

Зустрічаю знайому поетку С.Ш.(Г.) і з ходу хочу запитати: чи в хорошому настрої? Одразу починаю щось весело говорити. Стали на сходах. Раптом дивлюсь на взуття свого гумового капця, який незвично нагадує туфель, а він, від незручної позиції ступні, раптом хоче спасти з ноги. Позираю на його діл і бачу, що він незвично поремонтований шурупами так, що така "ручна робота" не до показу. Дивлюсь на неї і хочу ще щось сказати, але раптом розмова припиняється і я бачу, як підійшла зі спини її копія. Виявляється, вона має сестру!? Мій короткий монолог якби переривається їхньою розмовою, адже одна сходить, а друга заходить, а я в проміжку того переходу. Розумію, що все, що наговорив, це було не за адесатом. Аби прокоментувати свою розгубленість, лише промовив до них фразу з елементом польської мови: "... заскочони! А Хто з вас хто?"

Пітешті, Міовені, Румунія

Сон 080821 "Переорганізація часу та простору"

У тому ж будинку, в якому мешкаю (незнайоме місце), пішов до клієнтки, що мешкає десь на вищому поверсі (піднімався ліфтом), аби відремонтувати телевізор. Виявив якусь несправність, потребувалась запчастина. Відклав ремонт на другий візит. Тепер день, на який домовлявся до неї прийти, а маю інші, більш затребувані справи. Зі співчуттям вирішую відкласти на потім: але ж обіцяв?..

Пішов на курси крою та шиття. З першого місяця навчання подумки перелічую дипломи, які маю, і питаю себе: навіщо воно мені? Ходжу на заняття сумлінно, але, поєднуючи з роботою, трохи халтурю: пропускаю і думаю, що пропускатиму й надалі й доволі серйозно. Як аргумент наводжу собі останній здобутий диплом: ходив, як заочник, лише на сесії, на яких проходили екзамени, а лише під кінець почув від старости, що начитка лекцій відбувалися й протягом поточних місяців. Тепер усім студентським колективом вирішуємо поїхати на екскурсію. В ролі організатора фігурує моя дружина. Серед колективу пригадується колишня університетська староста та дівчина з басейну, яку побачив учора (перше і друге з реальности). Збори відбувалися в одному місці, а виїзд - в іншому. Чомусь відірвався від колективу, а в результаті не можу його знайти. Місце та архітектура будинків мені не знайомі, кудись іти далі немає сенсу, телефона в кишені немає, аби передзвонити дружині, міркую, що стоятиму тут, звідки мали б виїжджати. Видно, що із-за вузьких вулиць, автобус тут не припарковувався. Тільки тут мене можуть знайти! За короткий час з'являється дружина. Дивлюсь на неї, а вона якась втомлена. Навіщо братися за такі організаційні підряди? - міркую собі.

Сон 230420 "Чорно-білі фрагменти"

Кілька разів потрапляю в дім до якоїсь жіночки. Ремонтую в неї телевізор. Пригадую, що попереднього разу був чорно-білий, що з нею й обговорюю. Цього разу, хоч і старий, але кольоровий. Дивуюсь, що вона ще його дивиться, акцентуючи, що в мене вдома його вже давно немає. Беру в руки пульт, щось на зразок кнопкового телефона, але у формі дивного джойстика. Кнопки гумові, дивно викладені за формою. Розбираю, аби переправити їхнє положення - зробити більш рівними один до одного.

У винайманій квартирі збирається бригада хлопців на роботу, до якої і я маю причетність. (Місце, обстановка, предмети - мені не знайомі). Деякі хлопці пішли вже до машини, а я в останню мить вирішив затриматися і піти в туалет. Але за мить, коли я вже був зайнятий, прийшли господарі помешкання. Спочатку заходить дівчинка, стає біля дверей і не йде далі. Один з господарів на візку. Схоже, що на ньому - хазяйка (трохи застаренька жіночка), а допомагає їй хазяїн. Знайомлюсь. Дивлюсь на диван, що стоїть біля входу, і раптом для себе бачу на ньому гроші. Кажу: "видно, бригадир залишив їх для вас! - як оплату за житло". Дивлюсь на стіл, за який мають сісти, на підлогу, що під ним, а на ній лежать гроші, схоже, чиясь зарплата, упереміш з чорно-білими світлинами. Нахиляюсь і починаю їх збирати.
- А у вас є родичі на Житомирщині? - питаю.
- Ні! (Пауза)
- То все одна Україна!.. - словами з пісні відповідаю, продовжуючи складати і пригадувати ті самі світлини, які свого часу вже бачив. (Враження, що перегляд фотографій належить до забутого сну).
Хотів подумки перепитати: "А вони вам треба? Чи міг би я їх забрати із собою?" - але вирішив того не робити.
0450'

Сон 080919 "Ходили по криницях і "німців" шукали!"

На якомусь робочому об'єкті, з колегами протягуємо кабеля. Тепер сам по собі вивчаю на лотку певні кабелі та кріплення, дивлюсь до якого йдуть обладнання. Тепер наче майстерня і в той же час велике офісне приміщення. (Організація майстерні схожа на батькову - в реальному житті). Знайомий сервісний інженер В.В. сидить за робочим столом і ремонтує черговий телевізор. Помічаю на столі знайомий мені апарат, яким я починав займатись. Питаю за нього. Каже, що ще не відремонтований: "періодична несправність" дає про себе знати. Пробую сісти за нього, аби в усьому розібратися. Бачу, як на основній платі вже паяно та перепаяно. Звертаю увагу на вільне місце під вертикальну мікросхему, яка має дублювати іншу - горизонтальну. Починаю потроху вникати, але це важко, коли немає розгорнутої схеми. Вирішую кудись у межах "офісу" піти, аби взяти деталь на заміну. Приходжу і сідаю за роботу. Тієї ж миті підходить інженер і дивиться, що робитиму. Кажу, що є ось такий варіант заміни, замість горизонтальної мікросхеми, яка може бути бракованою, варто спробувати його аналог у вигляді вертикальної. Просить долучитися і допомогти, напаяти його певним, йому зрозумілим чином. Так, як схеми немає, я ж не відмовляюсь, довіряючи його більшому досвідові. З усього вийшло, що зображення врешті-решт розгорнулося на весь екран. Залишаємо протестувати на деякий час. Іду з майстерні. Десь у межах цього офісу і водночас дому, з архітектурними елементами великої споруди, з певним місцем для паркінгу, з'їздом і масивними бетонованими перилами - зустрічаю свою сестру з якоюсь подружкою. Заходить розмова за дитинство: чи я пригадую якісь цікаві історії, які з нами траплялися? Про себе щось пригадую, але то незначне й не для захопливих оповідок. Кажу: "А що ми такого цікавого робили?" На що сестра відповідає: "Хіба забув? Ходили по криницях і німців шукали!"

Сон 200819 "Перейнятий роботою"

Автобус, тривала дорога з висадками по роботі. За кермом поляк. Сиджу прямо за водієм. Зліва, біля вікна, на моєму сидінні лежать білі, довгі планки (кóроби) - їх використовують у своїй роботі електрики. Я знаю, що маю з ними працювати. По ходу дороги, щось із ними роблю. Пізніше, детально переповідаю дружині по телефону за цю роботу.

Я в інтер'єрі, що нагадує кімнату діда Григорія. Дивлюсь телевізор і клацаю телеканали. Для свого здивування примітив дивну повіденцію (невже тренд?): кілька каналів підряд показують приклади з гіпнозом, коли людина в лежачому стані говорить про майбутнє і минуле. Навіть щось мене зацікавило, але я поспішаю до своїх справ.

Сон 160619 "Взаємозалежне керування"

Сиджу в майстерні. На прохання батька пробую відремонтувати плату до телевізора.

М. (колега по роботі) робить коло на широкій ґрунтовій ділянці між приватними будинками, сидячи на сидінні біля водія і лівою ногою тиснучи на газ, а я певною мірою (невідомо яким робом) дістаю правою - гальмо. На місці водія відсутній хто-небудь. М. заїждає машиною задом до одного приватного дому, який стоїть у глибині довгого двору, метрів зо двадцять від дороги. Біля дому чуємо, як батько в хаті зачиняє робочий чемодан. Виходить з квартири усміхнений, це означає, що телевізор відремонтовано славно не лише для господарів, але й для самого майстра. У машину сідають батько і М. Я іду за нею пішки, піднімаюсь вузьким заїздом, яким спускалися до згаданого дому. Розумію, що земля, по якій я йду - це своєрідний город, на якому була висаджена розсада огірків, які ще не так сильно розрослися, але нашим заїздом їхнє листя місцями потовчене колесами авто.
Батько і М. виїхали машиною, і проїхали трохи вперед, так би мовити, залишаючи мене самого, зупиняються і сміються: показують на червоний велосипед, яким я маю доїхати додому сам. Вони не знають, що я не настільки сміливо можу на ньому їздити на оживлених дорогах поміж машин. Оце то гумор! - подумав я собі. У руках я чомусь тримаю порожню темнокоричневу скляну пляшку з-під пива. Віддаю їм. Хтось проходить мимо каже: правильно, навіщо везти на велосипеді, коли для таких речей є машина! 0456'

Сон 290519 "Бачити неймовірне"

Сон жахів, де світ захопила страшна сила модифікацій. Кадри ілюструють процес еволюції форм і правила: виживає сильніший, в умовах річок і великого лісу. Коротка суть викладу в наступному: зелена матерія рідкої форми потрапляє у здорове природнє середовище. Діє воно хвороботворно: всі, хто потрапив під його вплив, набувають видозміни, виражену не в ліпший спосіб для взаємоіснування із іншими; головно, це стосується зміни характеру. Гірше поглинає гірше і множить свою силу. Десь, поміж всіх сценічних перепетій, проходить скромна лінія боротьби і виживання доброї сили, на чиїй стороні знаходжусь я в ролі споглядальника і мислителя. Щоразу щукаю новітні вирішення по боротьбі з цим злом. Варто зауважити, що знаходжусь у колі тих, хто бореться за життя. Перебуваємо на великому човні, або ж кораблі, який перепливає з одного місця в інше, уникаючи ураження від поширення тої "чуми".
Все "еволюціонує" до певної межі, коли найсильніший залишається сам на сам зі своєю перемогою і безмежною силою, від якої залишаються з часом лише зредуковані фізіологічні та емоційні елементи. Ліс відновлюється, все живе дивним чином повертається на свої місця, хоча світ уже не той, який був колись.
Рештка візуалізованого фрагменту, яка виникає наприкінці: "Пішов вовк у ліс, збирати улюблені метрові колючки." Далі голос із-за кадру: "За останній час на території України почастішали зустрічі з "сейші-трелером" (так звати згаданого вовка - одного з виживших по недавньому переродженню), загадковою істотою, про яку багато говорять і мало хто бачив."
2325'
P.S. Заснув о 22:00, спав на спині, що мені не характерно, було незвично гаряче. Сон виник протягом півтори години.

Я ремонтую телевізор старого зразка в майстерні, яка знаходиться на другому поверсі батьківського дому. Біля мене син спостерігає за моєю роботою, ставить питання, зачіпає якісь предмети. Ось уже майже відремонтовано. Беру на перевірку плату СВЧ, яка відповідає за прийом сигналів, йду в іншу кімнату, повертаюсь, бачу, як змінюється сигнал. Все те чути по радіозвуку. Отже, плату можна ставити на місце, вмикати і перевіряти. При установці виявляю, що апарат стоїть непевно, ще й син поліз руками до кінескопа зі словами: а що це таке? Тієї ж миті телевізор похитнувся і впав на горловину кінескопа. Менша його частина відломилась. Трагедія! Батько спеціально підготував його для мене, аби зробити клієнту на продаж, а я з сином вгробив увесь апарат: така перша думка. Дивує те, що дід якось дивно понаставляв під нього якісь порожні і ненадійні коробочки, від яких рано чи пізно могло таке статися. Вичитувати сина? Ні! Пояснюю, розжовуючи, чому все так вийшло. Увімкнув телевізор ще раз, як виявилось: поломка кінескопа була некритичною. Міркую: як треба приклеїти відломлену частину - "хвостик", від якої залежить правильність установки плати.0122'

Я в колі трьох хлопців і двох дівчат. Сидимо за столом біля сонячного вікна. Говоримо про різне. В сусідній кімнаті - навпроти нашої - живуть дві дівчини, які раптом вирішили завітати до нас у гості. Одна (світлокоса) раптом вивисла на мені зі спини руками, коли я сидів, інша на хлопця, що сидів від мене зліва. Поведінка прочитувалась однозначна. Я ж кажу, давайте не до мене, он є Вася. - Сидить справа від мене. - От він не проти від такої уваги, тим більш молодий і однозначно для вас буде цікавішим.

Сон 271118 "Сповнення іншістю"

Мешкаю в половині будинку, який перейшов мені у спадок, але то більше схоже на квартиру. Білі стіни, мінімум меблів.

Я біля машини в якомусь дворі багатоповерхового будинку. Ніч. Кудись від мене світиться ліхтар, якщо це світло не від фар тієї ж машини. У тій темряві й вуличній тиші ремонтую музичний центр (МЦ), прямо "на землі". Біля мене проходять чоловік з жінкою і  заходять у під'їзд. За мить він викидає щось зі свого дому, прямо в темряву ночі. А там стоїть телевізор, розкритий - променевою трубкою кінескопа догори, який я готував узяти з собою до машини. Здивувався його раптовому жесту: а раптом на сам кінескоп? Те, що він кинув, у темряві не розгледів. Узяв у руки МЦ, поки без колонок...
Зафіксував перехід між фрагментами сну. Я на тій же вулиці, йду в сторону машини, якою приїхав, тримаю у руках МЦ, натискаю на його кнопки, перевіряю як працює перемотка, тепер я в світлі кімнати.

Сновидіння.
Подали стаканчики. Хтось бере і наливає в них сік, п'є з пластикової трубочки. Якась дівчина зауважує, що вони мають прикольні пластикові крижечки, і що більше: ці скляні стаканчики колись були мінзурками для аналізів сечі. Тепер сидять якісь діти і п'ють так само з цих самих склянок пластиковими трубочками жовтий сік... на оповідане кривляться і кажуть, що не будуть пити, адже у них налита сеча.

Сновидіння.
Сидить маленька дівчина в порожній кімнаті, щось на зразок дахового приміщення, біля круглого вікна, і тримає у руках велику, як сама, ляльку ведмежика. Мій погляд слідкує як камера: поволі піднімається від низу догори і наближається до цієї дівчини.

Сон 210918 "Забуте чаїть несподіванки"

Тягнемо довгі та грубі кабеля. Знаходжу місце їхнього обриву, що має "дикий" вигляд: з десяток кабелів розпанахано в одному місці в різні сторони. Трохи розбираємось в тих переплетіннях, аби дотягти нові до кінця. 0119'

Я у великій родині баби Дусі. Залишковий настрій по закінченню свята...
Тепер я біля батьківської хати. Обходжу її. Заходжу за ріг дому, той, що блище до дороги. Помічаю біля воріт бабу Марію (нині покійна). До неї підходить батько, підтримує її в ході та жартує, як до дитини. Баба Марія каже мені, що домовилась з хорошою людиною продавати їй всякий "непотріб". Особливо не сильно второпав який, але запитує: чи гарна ідея, в прагненні, аби я її просто похвалив? Підходить до воріт мати й гукає назад ту машину з "хорошою людиною", яка від'їхала трохи від дому. По ходу мені розповідає, що речі, які їм заважають, вона передає на оплатне зберігання. Я подивований, адже на неї це не схоже, адже завжди знайде місце речам у великій хаті. Підходить батько і вони разом домовляються з тією жінкою, із якою в подальшому будуть співпрацювати. Дуже від того тішаться, дякують, і прощаються "до нових зустрічей". 0152'

Дзвонить клієнт і питає: то коли ж ви відремонтуєте телевізор? Одразу пригадую про кого йде мова. Пам'ятаю, що несправність зводилась до заміни блока живлення. Видно, що клієнт ще відтоді не прагнув вкладати гроші в ремонт. Кажу ОК - сьогодні! Домовлявся з клієнткою через її доньку, кажу їй, що можу до обіду і продовжив займатися чимось своїм. Десь за годину знову телефонує вже безпосередньо замовник і каже: то коли вас ждати, вже десята година? Кажу: скоро маю виходити! По дорозі зустрічаю її доньку, ту, яка за першим дзвінком домовлялась за ремонт. Пригадую її, що трохи знаю. На моє питання: чим вона займається, якось неочікувано відповіла: проституцією. Легко вловив її нездоровий інтерес звернутися не до батька, а до мене. Кажу їй, що вже їду до її матері, тільки не знайшов у записах номер квартири: дім пам'ятаю, а квартиру - ні. Вона сказала, що теж не пам'ятає. Попросив, поки їхатиму, аби її мати сама мені зателефонувала та зробила уточнення. Сідаю в тролейбус, бачу є вільні місця, але весь час якась "движуха". За пару зупинок сідаю. Заїжджаю в магазин, купую блок живлення. Мені дають чек. Добре: їхати недалеко. Клієнтка живе на самому верхньому поверсі дому. Мені знайомий вхід до її квартири - так би мовити, через дах. Є дві кватирки на вентиляцію, одна за другою, які мені запам'яталися ще з минулого разу. Але виконані вони у вигляді дерев'яних ґраток. Клієнтка зустрічає мене. Я готую робоче місце. Для підтримки розмови питаю її на різні теми. Десь заходить розмова за вартість блока живлення, я пригадую ціну, але шукаю чек, аби побачити повну собівартість. Є в одному чекові ще дві покупки - з їжі. Дивлюсь на вартість блока: 49 грн з копійками. Кажу: можете самі подивитися і даю їй чек. 0515'

Сон 010718 "Капелюх чародія"

Приміряю великий грубий чорний капелюх чародія: з великими крисами і довгою маківкою гачечком. Навіть пішов з ним на роботу. Образ доповнювався темним жакетиком у стилі того капелюха.

Попросив вийти на зупипинці, аби пройтись уперед до якоїсь ятки з товаром. До наступної зупинки треба було йти стільки ж.

Щось безперервно та монотонно робив.

Вдома ремонтую телевізор. Вийшов з ладу блок живлення. Аби розібратися в суті проблеми, читав до нього доволі дрібно намальовану розгорнуту схему. Спочатку схема видавалась доволі простою, а вивчаючи далі, став помічати додаткові мікросхеми, яких раніше не було.
У виявленні несправності, складність полягає в тому, що процеси, які відбуваються в самій мікросхемі, можуть бути не до кінця незрозумілі. А чим більше таких мікросхем, що мають виконувати одну дію, тим важче щось уяснити...
Процес ремонту йде до ладу, але час від часу на екрані з'являються "шуми".
Приходять до дому жінка і діти. До їхнього приходу я був готовий: усе прибрано і готово. Навіть трохи розхвилювався: чого так пізно?.. Увага ловить два стани: зовнішній спокій і внутрішнє збентеження, наче щось було забуто. Такі відчуття виникають, коли на світ дивишся з позиції професійної діяльності. Методи вирішення проблем застосовуєш з тієї галузі, до якої тривалий час дотичний.