Наче так, що йдучи з кимось мимо, опиняюсь на якомусь весіллі. (Далі відчуваю себе самостійно). Потрапляю у велику масу святково вдягнених і настроєних людей. Увага всіх зосереджена на основних подіях. Раптом недалеко від себе помічаю наречену, поглядом пробую виявити серед найближчого згромадження судженого, але не в силах когось конкретизувати. Користуючись з наближення до центру подій, дістаю невідь-звідки фотоапарат (можливо, смартфон) і починаю шукати ракурс, аби зробити пару знімків. Згромадження людей, динаміка подій не сприяє зробити хоч один кадр. Звертаю увагу, що подію фіксують інші фотографи, завчасно розташовані в правильних для такої роботи місцях. Далі помічаю, як наречену, підводять до великого намету, в якому складено багато різноманітних речей: скрині, килими, подушки, посуд тощо. Одразу навіть і не зрозумів: що це? Це був її посаг! Цілий намет!!! Десь з'являється наречений і вони разом у якомусь цікавому танці, окутаному килимками (можливо, хустками), які тримають у руках із п'ятеро жіночок, по сходинках униз, починають виконувати якийсь танок, який синхронно доповнюють навколо згадані жіночки. Десь там і зникають із поля мого зору. У процесії подій починаю міркувати: хоча це і Польща, але за національними строями переважно вказує на українську вишиванку західних регіонів. Це трохи мене розгублює з ідентифікацією, сильно зачаровуючи вишитими квітами в одних та з домінантою на орнаменти в других.
P.S. Цей сон можу розцінювати, як відбиток попереднього дня: побував у двох музеях, в яких бачив шикарну скриню для посагу, оздоблену сусальним золотом, польський одяг, весільні строї тощо, по дорозі зустрів молодят, які, за місцем події, видимо готувались до фотосесії. Взагалі, весь день, як на мене, був ознаменований уважністю до деталей, та спостережливістю за емоціями різних людей.
