Сон 291224 "Технічний огляд"

(Денний сон).

Хтось мене питає про ремонт машини, зокрема, як виміняти амортизаційну рейку, наче так, що я мав аналогічний у тому досвід в минулому. Пригадую майстерню, де востаннє (в реалі: більше, як рік тому) робив дещо по ходовій, і починаю вже подумки готувати відповідь, як раптом просинаюсь і згадую, що для авта дружини маю пройти техогляд. Чомусь з'являється після пробудження переконання, що сьогодні 27 грудня. Одразу йду дивитися документ з печаткою: 29 грудня - останній день. Вголос коментую дружині, що у вівторок маю пройти техогляд, на чому одразу мене розчаровує: 29 грудня - сьогодні! Отже, з неділі - на понеділок! (Окрім "ліричного" відступу до реальности, це коротке сновидіння можна твердо віднести до категорії "снів-нагадувань", і що найдивовижніше: з точністю до дня події).

Сон 200924 "Пошкоджена поверхня"

Колега-водій (конкретика відсутня) ставить машину на парковку. Разом із тим присутня якась логіка шахового розташування з прив'язкою до паркувальних місць. Виявляє ззовні виражені несправності в машині, які направляє. Згодом переставляє авто на протилежний бік тієї ж парковки і знову виявляє несправності, але дзеркальні до тієї, що мав. (Дивна логіка подій, але уві сні по-своєму зрозуміла. Разом із тим можна впевнено знайти знайомий образ з реалу, який уявив собі, слухаючи історії свого колеги, зокрема, як цигани розібрали наполовину живе авто, а перед сном я про це залишив спогад у нотатнику).

Ремонт телевізора у клієнта на дому. Зокрема проблема з платою. Неодноразово (кілька снів підряд) ремонтував цю плату, шукаючи, як мінімум коротке замикання між доріжками. Нарешті цього разу начебто знайшов, залишилось перевірити в роботі. (Знову-таки певна асоціація з реалу, коли я з колегою продзвонювали кабель на випадкове замикання після різу "болгаркою").

Піднімаюсь на другий поверх адміністративного будинку, а там виходжу назовні, де потрапляю у парк (певне переконання уві сні, що це саме той парк, яким я можу дійти батьківського додому, так у дитинстві та підлітковому віці ходив зі школи). Вирішую зрізати дорогу, а там якби пагорб, з якого сходжу додолу. (Цей образ починає поступово відрізнятися від згаданого парку - разом з ландшафтом змінюється рослинність). Тепер по тій уявній стежці, яку обрав, бачу неподалік дівчину, яка йде трохи осторонь і попереду, а перед ногами з'являється вода поміж трави, якби після сильної зливи. Ще трохи і бачу велику гільзу від снаряда, що застрягла в землі, а кинувши погляд уперед - рештки літака. Наблизившись до якого я наче вирівнявся з тією дівчиною, що йшла попереду. На якесь, наче від мене, питання коментує, що він давно так стоїть (носом закритий у землю, подібно, як і побачену перед ним ракету - повтори!) і його не розбирають на сувеніри. (Тут знову може пригадатися розказана історія з реалу про циган, коротко описана напочатку).

Складання та налаштування виробничої лінії. (Майже те саме, що й у реалі).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 310324 "Місце ненависти"

Начебто я у рідному місті. Десь прозвучала інформація, що зробили реставрацію парку культури і відпочинку. Тепер я там на місці і мене дивує концепція "оновлення": відбудували і освіжили усе, пов'язане з радянським минулим, зокрема музей мініатюр відомих міст світу, зокрема й Москви. (В реалі такого не існує). Кремль, Червона площа, виглядають як з голочки. Питаю себе: "нафіґа"? Хтось каже, що архітектура Кремля, виконана для цього музею унікальна з мистецької точки зору, там задіяні якісь особливі засоби, матеріали та інструменти витоговлення... Скільки не говорить ця людина, стільки ж у мене виникає огида до тематики зробленого. У голові засідають якісь відсторонені фрази польською мовою, одна з них: "Drobiazgi powietrza"... (Цікаво що тематика цього сну продовжується у зовсім іншому форматі).

Повертаюсь з роботи, а цього дня пройшла кричуща інформація, що помер Сталін. У всіх на устах тільки й одне: смерть Сталіна! Але реакція інформаційного "вибуху" на перший план вивела не сум і жаль, а ненависть і помсту. Просто цього ж дня вирішили всі здемонтувати пам'ятник Сталіну, поставлений ще за життя на Червоній площі, недалеко, по правій стороні, від мавзолея Леніну (дивлячись із трибуни). Повертаючись з роботи в робочому одязі, вирішив проїхати поряд того пам'ятника, аби побачити, як його демонтують. На той момент його уже знесли, залишився постамент, що побудований був, як складна будівельно-електрокомунікаційна система "життєдіяльности" цього пом'ятника. По правій стороні від нього - ангар, який практично не використовувався. Цікаво, що той ангар був рухомим, на рейках, і, як зрозумів, в моменти загрози тому пам'ятнику мав би його захищати. Хтось сказав, що за всю історію укриття використовувалось лише раз. Тепер на місці пом'ятника широчезний підпостамент, який також почали демонтовувати, а під ним, на моє здивування, думаю й інших, виявилось безліч кабелів, і всі такі грубі та "поважні", як донедавна образ Сталіна. Мене зацікавив їх монтаж, щось від того навіть викликало усмішку - поважно, але дещо халтурно: для додаткової безпеки між кабелями додавались якісь різані пластикові трубки, схожі на такі, що лишаються по очищеному кабелю. Виявилось, що мій інтерес співпав із тим, що тут опинився якийсь знайомий бригадир, який керував усім цим процесом. Він мене упізнав і залучив до роботи, а я тут самий раз: ще в робочому одязі та камізельці, з назвою фірми, під якою зараз працюю (буквально, в реальному житті). Звісно ж, перебувати в центрі подій і творення історії доволі хвилююча річ, тому мало не все, що робив, було з захопленням та здивуванням від побаченого: подія дня, демонтаж пам'ятника, особиста участь у демонтажі минулого.

P.S. Що цікаво, уві сні про Леніна навіть ніхто і не згадував, таким важливим у ненависті був для всіх Сталін. Друга цікавинка: в реалі, десь із тиждень тому на польському телеканалі "Historia" показували похорон Сталіна, маси народу на вулицях і Червоній площі, біля гробу, усіяному вінками і квітами, за якими й не видно було тіла вождя. Трохи подивився, перейшов на інший канал, вже й забув за тематику попереднього, але на рекламі перейшов знову на "історію", а там ще й досі маси людей до того ж місця поклоніння.

Сон 020423 "Оцінка досягнень"

Пораюсь на кухні. Дивуюсь собі: все, що не роблю, виходить легко і доволі якісно. Зокрема спік гарний кавалок м'яса. Замісив тісто. Зробив якісь хлібні витвори. Начебто все завершив, берусь мити посуд, а зауважую, що тіста у великій мисці, якщо позбирати по краях, виявляється ще багато. Зібрані рештки змішую докупи і знову виходить гарний кавалок: хоч бери і випікай цілу хлібину. Хоча вже час завершувати, але доведеться дочекатись, коли той хліб буде готовий.

У якомусь великому будинку, схожому на лікарню, де ведеться капітальний ремонт. Моментами так неорганізовано, що доводиться вигадувати собі місце для туалету. У якомусь лікарському кабінеті знайшов каналізаційний люк. Попросив лікаря не звертати на мене увагу, заставив ширму, але тієї миті в двері входять якісь робітники - всім щось, десь тут треба. Справа так і не вирішилась. Тепер у цьому ж будинку, на перерві, всі збираються в одному великому приміщенні за одним столом. Якоїсь миті мені кажуть, що знають про мій день народження, який відбувається сьогодні і дарують мені шоколадку. Дякую і починаю пояснювати, що для мене це свято не є надзвичайно важливим. Наводжу певні аргументи, але розумію, що як для себе, так і для інших не є переконливо-взрозумілим і вмовкаю.

Виставляння ламп, що знаходяться на висоті, в один ряд. "Стріляю" оком, аби було максимально рівно. (Асоціації з реальности). 

Сон 101222 "Больове місце"

Цілеспрямована поїздка в Польщу двома автами, аби купити та оновити деякі речі. Разом зі мною двоє людей: батько (пенсійного віку) і син (десь мій одноліток) (уві сні для мене є знайомими людьми, хоча жодних асоціацій з реалом). Для такого "ґешефту" везли із собою певні свої речі. Зупинилися в одній польській родині, яка мило нас прийняла в своєму домі. Перебуваючи в гостях обмінялись із ними багатьма речами. Все виглядало так, наче кожна річ - це подарунок взаємности від щирого серця. Ось пора вже їхати. Дві машини переповнені речами доверху: якийсь одяг, ковдри, фарфоровий посуд, зокрема мистецько виконані вази. Якісь роблю розвороти машиною, аби виїхати з двору, друга щось не справляється із цим. Виходжу, аби чимось зарадити. Оцінюю: в їхній машині настільки тісно, що "батько", сидячи на задньому сидінні, весь завалений тими речами. 0730'

На прохання якогось керівника приїжджаю оглянути причини непрацюючої антени. Великий приватний дім. Починаю від входу до телевізорів і до самої антени. Починаю оглядати кабеля, а вони різні за діаметром, розгалужена дивним чином через коробки з'єднання. Виходжу на двір, аби оглянути кабеля ззовні і цієї миті розумію, що на цьому виклику вже колись був, але давно (спогад про далекий забутий сон). Зовнішніх пошкоджень немає. Питаю в якоїсь господині конкретніше за проблеми з ретрансляцією каналів. (Насправді, весь час було дві господині, наче сестри, хоча різні за статурою і зростом, можливо, подруги). Як виявилось, і що мене найбільше дивує в заможних людех, так це показова комизність до дрібниць. Виявляється все працює добре, окрім незначних проблем із двома каналами. За весь час пошуку причини, якісь з'єдння довелось розкрутити, абияк з'єднати, ще й опинитися на штучному насипу, де росте виноград та інші рослини, куди вони заходять (певна асоціація з дитинства). Там виявилась якась дивовижна "жива поличка" з фруктами та ягодами, інтегрована від живої рослинності. Отже, беручи з полички - зриваю з гілки дерева. Наче щось спробував узяти на зразок жовтої сливи. Викладені дари природи одна біля одної настільки гарно, що одразу можна замилуватися тим образом. Чомусь "сестри-подруги" пригадали, як колись у їхньому дитинстві тут жили оси, мали вони велике гніздо. Я ж озираюсь і бачу подібне, але невелике, щось схоже на загорнутий папір. Вказую на це. Сходимо з того пагорба. Знову переймаюсь кабелями. З'являється якийсь чоловік, згодом ще один. Прямо у дворі, на теплому сонечку виникає у однієї дівчини еротична поведінка до одного з хлопців з голим торсом. Він розслабляється від її дотиків. Тієї ж миті інший хлопець підходить до нього і наносить гострим ребром перстня довгу подряпину на рівні плеча. Той гнівно обурюється: одна вже така є! Хлопець з перстнем роз'яснює, що таким чином він гартує в ньому стійкість до больової чутливости, та, якби наносити тих подряпин багато в одному місці, та ділянка стане знечуленою. Дівчина з еротичною поведінкою запрошує мене до їхнього товариства, я відмовляюсь, але підходить до мене хлопець із перстнем і пробує на мені зробити подібну рану, але по одягу не так вже й виходить. У відповідь роблю якимось ударом боляче йому. Раптом зліва від мене з'являється Арнольд Шварценеґґер в образі одного з героїв фільму "Хижак" (Predator), і дивлячись на хлопця з перстнем, починає наносити порізи ножем у відповідь (за мене) спочатку на своє тіло (голий торс: груди, живіт - овалом), а в продовження - подібні порізи й тому хлопцю, хоча останній починає від них тікати. 1000'

Сон 031122 "В центрі уваги"

Приходжу в театр. (Таке залишкове відчуття, що мав бути не сам, а з дружиною). Вистава вже почалась, сідаю в темряві на вільне місце. Дивлюсь на себе, як і на присутніх, що біля мене, якось зі сторони. При локальному освітленні зі сторони сцени загальний образ та статичність нагадують образи давнього письменства на чорно-білих світлинах. Навіть виникає якесь усвідомлення, що біля мене знаходяться відомі сучасні письменники, такі, як Юрій Андрухович, але без конкретики. Раптом телефонує мати і приходить до мене з якоюсь передачею (якась торба зі свіжими фруктами та наїдками). Подумки про себе: "знову і не до місця зі своїми ініціативами!". Покидаю шановне товариство і йду до неї на вулицю.

Костьол. Сиджу серед прихожан. Якоїсь миті треба полагодити якийсь апарат і я проявляю ініціативу. Треба скласти дві частини одного цілого на чотири гвинтика. Іду ближче до кафедри і сідаю біля ксьондза праворуч. Розуміючи, що оригінальних болтиків немає, я дістаю невідь-звідки залізну коробку з асорті "гайка-гвинтик" і починаю шукати. (Така коробка, асоціативно нагадує подібну з реалу, яка стояла в діда у гаражі, якщо вірніше: велика банка з-під оселедця. Нині такі не продають). Перед цим свою присутність доповнюю анекдотом на запрошення ксьондза. Публіка сприймає позитивно. Вишукуючи в коробці потрібної довжини і товщини гвинтик, длубаюся-длубаюся, але так і не знаходжу бажаного розміру: є всі, а от такого, як мені треба - жодного. Даю подивитися на них ксьондзу, а виходить так, що він занурює своє обличчя прямо у металеву коробку з тим асорті. Його ніс набуває іржавого відтінку. На цей казус розповідаю публіці наступний анекдот. Одразу вибачаюсь за правдоподібність, адже в пам'яті залишилась лише загальна суть: отже, під час святкового дійства молодята прийшли до ксьондза з кремовим тортом, а він так низько подякував, що занурив свого носа прямо в його крем. Тепер вдруге публіка сприймає мій анекдот на позитиві і від цього моменту розумію дві речі: по-перше, для активного відвідування костьолу така позитивна атмосфера - це плюс, по-друге, безперервною увагою до себе витісняю самого ксьондза, а це - мінус. Вловивши, що розуміємо один одного з пів слова, припиняю свій гумор і вмовкаю. З'являється перерва і до ксьондза на розмову до окремої авдиторії приходить якась прихожанка. Не порушуючи приватности, покидаю приміщення і йду геть.

Сон 270722 "Невідрефлексоване досягнення"

Пораюсь по дому. Виходжу до дороги або зустріти, або щось передати дружині. Повертаюсь додому, а двері, як спускатися до них, відчинені. Знаю, що їх не міг так залишити. Отже, злодій? Поки виходив із дому минуло лише пару хвилин. Тієї ж миті, саме з цих дверей, вибігає якийсь пацан, тримаючи у руках шуруповерт і ще якийсь інструмент. Вибігає так назустріч, що я його не ловлю, хоча вузький прохід, міг би запросто. Тепер вибігаю за ним по сходах із дому, на двір, на дорогу. До нього долучаються ще двоє. Тепер вони біжать разом. Я за ними всіма. По ходу заходжу різні підручні речі і кидаю в них із далека і, на диво собі, влучаю. То одного зіб'ю якимсь колесом від машини, то другого... Доходить до таких акробатичних умінь, що я раз опиняюсь на якомусь дашку, іншим - мало не в повітрі. І все чимось їх збиваю і збиваю. У влучний момент опиняюсь біля двох із них. Одного ловлю за коси, другого за одяг, а третій із вкраденим тікає. Перший починає виправдовуватися, що він тут ні при чім, сам із Казахстану. Другий теж починає щось мямлити. Мені байдуже: викличу поліцію, а вони й розберуться, ще й дізнаються: хто був третій. 0215'

У якомусь будинку, до якого маю стосунок, вимінюю в душі насадку до води. У кімнаті живуть якісь дівчата, з якими сильно розбалакався. Одна з них мені каже, що в душі погано тече вода. А я одразу й не подумав, що вже все полагодив, по ходу розмови кажу хазяйці дому, в якій винаймають житло. (Образ хазяйки чомусь нагадує тещу). Вона йде шукати щось до заміни. А по сказаному міркую, чи ця дівчина знає, що я вже замінив ту насадку? 0345'

Сон 240422 "Оптимістичненько!"

Опиняюсь у ситуації розмови, в якій обговорюється проблема: чому для виконання робіт біля бібліотеки на території навчального закладу не було вчасно куплено трактор для копання ровів? Тепер доводиться всім констатувати факт: люди, для виконання робіт є, а копарки - немає. Найбільш мене дивує, що цією темою більш перейняті працівники бібліотеки. Тепер я переповідаю якусь давню історію відвідання однієї родини пенсійного віку, які мали якесь родинне свято (видно, забутий сон), а я з кимось прийшов до них із привітаннями. Тоді так трапилось, що відбулось це не настільки спеціально, як співпадіння: мав доремонтувати їх телевізор, чим і зайнявся, разом із тим спостерігаючи, як вже не самотня компанія перебуває у святковому настрої. Тепер комусь розповідаю про перебіг війни в Україні, знаючи про те, що слухачка старшого віку є громадянкою Росії. (Схоже на продовження діалогу, який прослуховував в реальності на Ютубі, між російськими полоненими, їхніми родичами та українськими журналістами). Спостерігаю за своєю розмовою і відзначаю: перед якою стіною пропаганди, вкладеної в голову опонентці, я опинився, і те, наскільки варто стримувати власні емоції, коли мова заходить за загибель мирного населення, зокрема дітей. Тепер перебуваю на якомусь святковому заході, в якому беру участь в ролі учасника танцювального колективу. За сцену слугує відкрита площадка на рівні з глядачами, на яку вибігають як танцори, так і танцівниці. Серед них і я. Починаємо виконувати веселий танець під німецьку пісеньку. Я намагаюсь рухатися в такт і підспівувати, але розумію, що чоловіків у два рази менше за жінок, рухів толком не знаю, у слова пісні не потрапляю, адже не німецькомовний, як вони. Відбігаю кудись у сторону, де мене ловлять і роблять зауваження: "Що, знову в бутах?.." (Насправді мав бути в чешках). Далі іде зауваження щодо червоного верхнього одягу. Я ж розумію, що це не все, вони забули зауважити на них мої крила. Подумки співставляючи свій випадковий образ з образом нечистої сили (в червоному та з крилами), сміюсь, "аби не плакать", над іронічною ситуацією, в якій опинився [воєнний стан - танець під виконання німецької пісні - дивна розвага під час війни - образ, як "із чортом на балу"] та коротко констатую: "Оптимістичненько!".

Сон 160422 "Ремонт рухомого і нерухомого..."

Живу в тимчасовому помешканні, хазяйка якого попросила мене переїхати з одного в інше. За деякий час повертаються до помешкання в якому жив попередній раз. Розумію, що маю дуже красивий мотоцикл, який так само треба перевезти з квартири на квартиру. Приїхавши на старе нове місце, змушений пререйнятися ремонтом цього мотоцикла. Згадую знайомі враження: як переймався ним раніше... (Видно, спогад належить до забутого сну).

P.S. В реалі: ніколи не мав мотоциклів та інтересів до них не проявляв.

Сон 260322 "Зміна положення"

Опиняюсь у невеликій студентській групі якогось мистецького закладу. Зайшли в авдиторію, сіли за парти. Мали з собою взяти аркуші різного розміру. Всі призабули, а в мене якраз завбачливо їх було багато. Викладач бере одного студента і йде в невелику майстерню, що поряд, показує, що робити, а сам іде за чимось іншим у кабінетик із протилежної сторони цієї ж авдитрії. По ходу спілкується з нами, ставить якісь питання та відкоментовується. З одного боку я, наче в фільмі, дивлюсь, що робить той студент, з іншого, мало не за всіх спілкуюсь із викладачем. У розмові з ним застосовую своєрідний гумор, граючи на тому, що він нас не знає, пропонуючи ідеї для першого студента, але з озвучкою викладачеві. Що ж там робить наш "колега по парті"? Mає вирізані кружечки з паперу.  Кладе їх на диск програвача платівок і дві частини по одній розмальовує фарбою. 

Наче якийсь фрагмент фільму. Дівчина низького зросту грає роль бородатого араба у військовій формі. Що ж робить? Ходить між людьми і щось винюхує, мабуть, диверсантів. Доволі смішний образ.

Підходжу з якоюсь екскурсійною групою до храмового комплексу. Сьогодні якесь велике свято. Багато народу. Але в той же час на храмовій споруді знаходяться якісь будівельники і щось ремонтують. Один із робітників тримається на елементах споруди мало не на шпагаті. Це мене однозначно дивує. Хочу цей неповторний образ сфотографувати, але раптом він змінює положення і якось невдало повертається, що врешті падає. Куди падає не бачу, але помічаю пожвавлення інших робітників, аби йому допомогти. 1100'

Сон 311221 "Змінна якість"

Показую своїм дітям їжака, а він не колючий, як то мало б сприйматися за умовчанням: якщо "їжак" - "колюче", - а волохатий, такий, що за бажанням можна погладити та розчесати.

Сниться машина, яку я купив уперше в житті. (Не в реалі, а саме вві сні. Навіть має бути десь записаним у цьому блогові, приблизно понад річної давности. (Того часу підбирав для купівлі авто). Стояла вона у батьківському дворі, а так, як вибір був зроблений стихійно, то виявилось, що її треба серйозно ремонтувати (так мені видавалось на той час). Тоді я залишив ту машину батькові, аби він, як захоче, зайнявся її ремонтом і лишив для своїх потреб). Цього разу сниться та ж машина у батьковому гаражі. Навіть пригадалась марка "Suzuki". Як зрозумів, батько нею так і не займався. Тепер дивлюсь на її ремонт більш оптимістично і не так трагедійно, як минулого разу.

Сон 120921 "Зробити шкоду"

Батьківський дім. Прихожа. Я допомагаю щось у дрібному ремонті. Чомусь забиваю неймовірно довгий штир у підлогу і виявляю, що під нею знаходиться люк, під яким технічна яма вимурувана цеглою з трубою водопостачання до самого дому, яку частково пробиваю. Починає під тиском текти вода. Так само, у тому ж місці під підлогою тієї ж прихожої бачу каналізаційну арочну конструкцію стоку води. (Асоціація з кількатижневою інформацією в новинах, як одна жіночка в спальні виявила каналізаційний люк. У моєму випадку це були лише стічні води, щось на зразок дощових). Навіть, за бажанням, можна спуститися, але для того немає драбини та доволі глибоко, хоча невідь-звідки туди пробиває сонячне світло. Тепер щось інше роблю біля розеток із черговою шкодою, але не пов'язане з електрикою. (Деталі не пригадаю). Потім, наче в повторі, забиваю трохи далі, але мало не тому ж місці, що й перший раз, як не штир, так щось інше в підлогу і знову потрапляю в той водопровід. (Взагалі в батьків тільки криниця, підвальних приміщень немає). Іншим разом мати поводиться якось дивно, так, що сторонюсь її поведінки.

Сон 281020 "Виправити деталі"

 Повертаюсь на завод, на якому працював, аби підкрутити пару гайок на лінії. Взагалі у мене підтекст: мені треба щось знайти і взяти з собою. Сам же неперевдягнений у робу, а так: як прийшов у вихідному одязі, так і поліз на устаткування. Цікаво зустріти знайомі деталі: он гайка недокручена до кінця, он ще одна частина недоустановлена... але все працює! Я пам'ятаю ці деталі з попереднього часу моєї тут роботи! Лажу по лінії, поки хтось не зауважує на моїй нетиповій присутности. Підходить до мене, а я випереджаючи питання, наче найнятий працівник з іншої фірми, звітую, що практично все завершив. Знаю, що на підприємстві змінилося безліч працівників і мені прикинутися невідомим для них доволі легко. Хоча і викликаю зовнішним виглядом питання, але такою відповіддю розвіюю сумніви. Тепер, під час обідньої перерви, я їду до батьків, аби попрацювати в гаражі. Так само перейнятий технічним завданням, у якому маю закрутити, як і на тій лінії, гайку на 13. В уяві тримаю ці гайки, як такими, що лежать на роботі, але, нажаль, не тут. (Яскрава картинка з реальности). Скільки не шукав таку гайку в гаражі, так і не знайшов. Потрапляли лише оригінальні від авта, яке ремонтувалось поряд. "Не буду ж я брати інші (нетипові) гайки? - це (машину) ще складати!" - і не взяв. Чомусь у цей час пригадалось, що в обід, я хотів поїхати додому і забрати доньку, аби вирішити пару справ, переважно культурного плану. Констатую: але я тут, отже, доведеться вечором! Варто лише передзвонити, аби не хвилювалась, бо й так пізно, якщо дивитися на обіцяний час. 0450'

Фрагменти зі сну напередодні (271020)

Грає дівчина на скрипці, а поряд чоловік у чорному плащі та зі зв'язаними руками. 2305'

Принцеса закладає та з'єднує труби. Чомусь не помічає кількох останніх частин, аби скласти їх остаточно. В результаті розуміє, що не треба поспішати. 0018'

Сон з повтором. Крутив гіпсокартон. Чомусь відзначив, що німецький - на дотик тепліший. 0500'

Сон 010920 "Догнати перешкоду"

Виїжджаю невеликою машиною, схожою на "Запорожець". Якийсь час славно їду прямою дорогою. Набравши певну швидкість, не помічаю іншу машину, яка чомусь раптово зупинилась посеред траси, прямо попереду мене. Натиснувши на гальма, спочатку розумію, відчуваючи під ногою тиснення на педаль, що встигну зупинитися, але так, як машина для мене нова, чомусь не дотискаю гальмування і "доганяю" перешкоду, незначно вдаряючись у неї. Сиджу й очікую, як водій тієї машини вискочить із обуренням, а він і не поспішає виходити... тоді виходжу я, лише потім з'являється він. Аварія виявилась незначною, хоча моя машина пошкодилась більше. Раптом на нашу дорожну подію починає назбируватися народу, хоча за певний час перемикають свою увагу на зовсім іншу проблему, недотичну до нас, та й пропадають з поля зору. Тим часом я вирішую навести порядок: щось підправити на чужій машині, щось на своїй. У цьому процесі, непомітно для мене міняється часопростір: власна машина сприймається, наче невелика переносна річ, процес ремонту вже відбувається вдома, а поправляння бампера - на роздуми: як правильно виправити бетонований поріг під вікном, який частково обвалився... Тепер ця обстановка доповнюється родичами з Криму, які раптово завітали в гості...

Сон 230420 "Чорно-білі фрагменти"

Кілька разів потрапляю в дім до якоїсь жіночки. Ремонтую в неї телевізор. Пригадую, що попереднього разу був чорно-білий, що з нею й обговорюю. Цього разу, хоч і старий, але кольоровий. Дивуюсь, що вона ще його дивиться, акцентуючи, що в мене вдома його вже давно немає. Беру в руки пульт, щось на зразок кнопкового телефона, але у формі дивного джойстика. Кнопки гумові, дивно викладені за формою. Розбираю, аби переправити їхнє положення - зробити більш рівними один до одного.

У винайманій квартирі збирається бригада хлопців на роботу, до якої і я маю причетність. (Місце, обстановка, предмети - мені не знайомі). Деякі хлопці пішли вже до машини, а я в останню мить вирішив затриматися і піти в туалет. Але за мить, коли я вже був зайнятий, прийшли господарі помешкання. Спочатку заходить дівчинка, стає біля дверей і не йде далі. Один з господарів на візку. Схоже, що на ньому - хазяйка (трохи застаренька жіночка), а допомагає їй хазяїн. Знайомлюсь. Дивлюсь на диван, що стоїть біля входу, і раптом для себе бачу на ньому гроші. Кажу: "видно, бригадир залишив їх для вас! - як оплату за житло". Дивлюсь на стіл, за який мають сісти, на підлогу, що під ним, а на ній лежать гроші, схоже, чиясь зарплата, упереміш з чорно-білими світлинами. Нахиляюсь і починаю їх збирати.
- А у вас є родичі на Житомирщині? - питаю.
- Ні! (Пауза)
- То все одна Україна!.. - словами з пісні відповідаю, продовжуючи складати і пригадувати ті самі світлини, які свого часу вже бачив. (Враження, що перегляд фотографій належить до забутого сну).
Хотів подумки перепитати: "А вони вам треба? Чи міг би я їх забрати із собою?" - але вирішив того не робити.
0450'

Сон 170420 "Депутат Бундестагу"

Дзвонить телефон і чоловічий голос повідомляє, що я став депутатом Бундестагу. Просить приїхати, аби я отримав певні інструкції. Тепер я в приміщенні парламенту. Спілкуюсь із чоловіком, який говорив зі мною по телефону. Першим ділом хочу дізнатися: де моє місце? (Куди сісти з багатьох подібних місць у парламенті?)
- Ми займатимемо перші місця! - відповідає співрозмовник. Мене здивувало слово "займатимемо", як форма дієслова майбутнього часу. Розумію, що сьогодні потрапив у діючий процес тієї каденції, що завершується, а я увійшов у наступну, у якій засідатиму. Згаданий чоловік дає для ознайомлення якісь буклети. У мене виникає багато питань, але бачу, що він зайнятий. Лише тієї миті приходить ще одне осяяння: я ж не розумію німецької! От поставив би кому-небудь питання, а не можу. На останок згаданий чоловік дає мені якусь коробку, схожу на ящик. (Образ неконкретизований, хоча уві сні був доволі ясний для розуміння: наче велика "мікрохвильовка", адже можу судити за спеціальним темним покриттям ізсередини, а в ній стільці (можливо, під впливом сну напередодні). З тим "ящиком" важко співвіднести логіку розмірів і речей у ньому). Вдома доволі довго берусь за ті стільці, аби їх чи то замінити чи пофарбувати наново.
Кілька разів уві сні пробую записати цей сон і кожного разу виникають нові герої. Спочатку якісь два незнайомі чоловіки, згодом жіночка, потім похід на річку, біля якої проходили якісь дівчата. (Про останніх героїв у пам'яті залишилось щось невиразне, а от про перших трохи цікавіше).
Отже, приходять до мене два незнайомі чоловіки із раптовою заявкою:
- Ми вирішили розбудовувати Європу!
- Там, де вона є, чи тут, де її немає? - з гумором перепитую в них.
- Всюди, там де ми є! Ви ж отримали мандат депутата? Ми хочемо познайомитися з Вашими батьками! Маю надію вони такі ж великі люди, як і ми?
Дивлюсь на нього, а він (говорун) і його напарник незвично високі, більше за мене, на що одразу й не звернув уваги. (У контексті діалогу слово "великі" по співвідношенню мого до їхнього зросту створює якусь абсурдність).
- Батько є вдома, - відповідаю.
Ідуть вперед, заходять за ріг дому, помічають тата, вітаються і сходу питають завуальовано про гроші, щось на зразок:
- А у вас є підтримка, аби ваш син представляв європейські цінності?
- Нам є на що спертися! - так само неоднозначно відповідає батько.
Виникає певне пожвавлення зі сторони незнайомців, аби продовжити розмову, але батько з хитринкою усміхається і йде у хату. Я ж пробую про себе підібрати слова, аби ними стримати їх на місці: "Це він так про Бога?", "Про зв'язки?", "Це в нього такий гумор?"... Не знайшовши щось оригінальне, кажу прозаїчніше:
- Повірте, як для пенсіонера, менше ніж ви! 0445'

Сон 150420 "Грандіозний ремонт"

Релігійне місце, нетипове для проведення молитовних зборів. Веде їх чорнява жіночка (знайома мені людина з реального життя, на відміну: я для неї). Навіть здивувався, коли її там побачив. Читала зборам, які стояли колом разом із нею, якусь проповідь. Все виглядало настільки серйозно, що відчув певний збій шаблонів, адже її трохи знаю, як чиновника середньої ланки з доволі раціональними поглядами. Серед того кола людей побачив ще кількох знайомих, серед яких відеооператора О.Ц., який знімував захід (знайома раніше робота, з подібним релігійний ухилом). Мені настільки це виявилось диким, що я розвернувся і пішов геть.

Виходжу на площу рідного міста, а там грандіозний ремонт. (За певними елементами архітектури нагадує мені Київ, а не Житомир). Історична частина. Нерівномірно, по неймовірно-великій території розкидані по піску масивні каміння, що розміром нагадують колишні стіни та підмурки будівель. Про себе міркую: як сильно змінилось місто! Присутні деякі ділянки відремонтованого, мені знайомого ще з минулого року (таке переконання уві сні). Виникає бажання все це засвітлувати. Певною мірою навіть прицінююсь у деяких ракурсах, але все настільки масштабно! (Цікаво, що вві сні я навіть не відзначив, що ремонт ведеться без огородження території, адже все можна назвати будівельним майданчиком, а проєкт - генеральним планом). На відремонтованому майданчику граються діти. Маленька дівчина просить з нею поприсідати, а сама голенька, лише має верхню сорочину. Я поряд з нею великий дядько.
- Ти думаєш, у мене це вийде? - питаю в неї. - Зумію, зумію! - заспокоюю її.
Взявшись за руки, на тому ж дитячому майданчику починаємо присідати, набираючи швидкість, яку задає сама дитина.
- У тебе є тато? - питаю в неї.
- ... (Мовчить).
Поряд мене стоїть моя донька. Я щось коментую за цю дівчину.
Потім образ дитини міняється: тепер це не дівчинка, а якийсь малий хлопець, якого можна навіть узяти на руки. Що і роблю. Щиро спілкуюсь, наче з власною дитиною. Дивлюсь на нього і прочитую за певними рисами обличчя майбутній характер, який мене насторожує. Аби проговорити з ним позитивні вектори в подальшому житті, кажу до нього:
- Обіцяй, малий, що будеш хорошою людиною!
Тріпоче головою у знак згоди і додає:
- Мені дуже сподобалось! - у значенні "батьківської" розмови, яку я з ним мав.
0455'

Сон 250320 "По-суті, все виявилось просто"

Ремонтую телевізори на якесь замовлення. Знаходжусь, наче як удома - в батьковій майстерні. Один відремонтував, щодо другого виникає питання і я спускаюсь до старшого спеціаліста, аби його вирішити. Тепер я опиняюсь в ательє по ремонту техніки, у заводських масштабах, на якому працює мій батько. Натрапляю то на одного майстра, то іншого. Раптом до мене підходить керівниця підрозділу і питає:
- Читала, що ти працював на хлібокомбінаті. Тут треба вирішити питання: як його розкрутити? - Показуючи округлу довгу конструкцію, на якій знаходяться металеві щітки.
Я ж спочатку віднікуюсь, що такого там не зустрічав і тому не знаю як робити, хоча пропоную подивитися:
- Може, чим і допоможу!
По-суті, все виявилось просто. Двоє працівників підхопили мою роботу, аби почали працювати в кілька рук. По завершенню один з них каже:
- Треба подивитися ще одну конструкцію! - підвівши мене до верстатів, на яких були круглі металеві щітки. Починаю крутити й там. На мою роботу дивитися згадана керівниця і промовляє грайливим голосом у тоні:
- Ех ти, цицюра!
0030'

Наснився ще один сон, але його записав у наступному сні. Проснувся з переконанням, що в мене в реалі два записи - констатував один. Навіть не пробую щось відтворити -настільки мінімальне уявлення, що там було. Пов'язано це з тим, що в переважній більшості, коли вночі записую сон і лягаю знову спати, він для мене втрачає подальшу актуальність - сниться щось інше. Таку ситуацію спостерігаю за собою в снах не перший раз, але не засмучуюсь, адже сни, особливо забуті - недоусвідомленні, мають властивість повторюватись, або нагадувати про себе, хоча з певним видозміненням.

Сон 210220 "Організація простору"

Після кількох ночей, посеред яких снилося кілька яскравих але одноманітних сюжетів: поїздка в одномісній легковій машині червоного кольору; робітнича повторюваність у рухах; велика жаба, яку хтось бере у свої руки; підготовка і саме застілля, - нарешті довелось побачити трохи більше. Отже...

Знаходжусь з дружиною в дитячій кімнаті батьківської хати. Кажу, що зробимо тут ремонт, чим викликаю у неї здивування. Відзначивши для себе її реакцію, доповнюю: треба ж кудись перевозити свої речі на зберігання, як будемо їхати в Польщу?

За попередньо обговореним меню для поважної персони тепер роблю по телефону замовлення в ресторані столика і страв до нього на завтрашній день.

Сон 281219 "Спостереження за змінами"

Знаходжусь десь по роботі, в чоловіка, який нагадав мені колишнього директора. В його офісі разом із кимось розбираємо громіздку техніку. Виявили, що для подальшого ремонту потрібні запчастини. Надійшла вказівка зібрати все до купи і так залишити. Минає час, і згадана техніка опиняється в новому місці, яке навіть схоже на новий офіс. Розкриваю апарат і бачу намальовану моєю рукою схему послідовного розбору: аби нічого не сплутати! Чомусь вся ця процедура нагадує мені роботу сервісного центру на виїзді. Десь біля мене крутяться двоє жіночок-техніків. Я ж пропоную їм зайнятися дрібним ремонтом апаратури і почати на тому заробляти. Але, міркуючи про себе, а згодом вголос, роблю висновок: це не настільки вигідна справа! Наприклад, ремонт тостерниці може обійтись у половину її вартости. То краще вже купити нову!

Дивлюсь на нерівне поле, з певними пагорбами, ярами, поодинокими рядами дерев і кущів та купою складеного хмизу, про яке давно вже знаю: треба спалити! Іду тим полем разом із батьком, аби нарешті її звести в купку попілу. Підходимо ближче, а це купа якихось торбів, схожих на військові рюкзаки. Батько каже: треба спалити! Я ж озираюсь і в стороні бачу ту купу з хмизом, до якого наближались, але так і не дійшли. Дивуюсь раптовій зміні подій. Батько поливає ті торби бензином і підпалює. Вони трохи горять і гаснуть. "Звісно ж, - міркую собі, - там є навіть фляги! Як їм горіти?" Пропоную батькові взяти гіллячки зі згаданої купи хмизу. Відмовляється. Вперся, що горітиме й так.

Тепер я в знайомому мені місці, яке не один раз приходило уві сні. (Асоціація з давно минулим, відпочинком у м. Дністровськ). Самотньо проходжу знайомими мені стежками біля лиману. Минаю туалет. Зауважую для себе, що пройшло вже бозна скільки років, а в ньому так і не стоять двері. Зустрічаюсь із батьком і розповідаю про враження.

P.S. Сон нагадує певні фрагменти роздумів і асоціацій, підкріплених зустріччю і розмовами з давним знайомим.