Сон 171122 "Моя команда"

Сюжет дещо кінематографічний. Опиняюсь у товаристві людей, серед яких, як виявляється, одна жінка дуже схожа на короля. За образом і поведінкою, належить якщо не до середнього класу, то до певної інтелігенції. (Отже, за логікою, події відбуваються в королівстві). Разом із цим гуртом людей перебуваємо в якомусь замку. У нього є господиня, якої зараз немає вдома. У групі цих людей вигадується злочинна схема з перевдяганням, де ця жінка, яка так схожа на короля, зіграє його роль. Як виявляється схожість з його величністю не випадкова, вона є далекою його родичкою. Такі події додають трохи інтриги та куражу. Тепер ми всі вдягнені відповідно до статусу королівського двору. Ідемо всі до виходу. Я трохи затримуюсь, і цієї миті повертається додому хазяйка. Події розвиваються з ними так, що вона їх не бачить, а помічає лише мене. Виказую незначним поклоном голови своє до неї шанування і допомагаю при вході зняти їй пальто. В образі стриманої інтелігенції не виражаю своєї розгубленості у компроментуючій для всіх ситуації. Хозяйка йде, а я заходжу до покою, в якому зібралась наша команда. Аби бути оперативними я бачу зворотнє і мене це трохи дратує. Розклали на столі якісь подарунки. Мене здивували пластикові округлі коробки, як для тортів. Відповідь проста: "Не йти ж у гості з порожніми руками?"... Навіщо це робити? Нам звідси треба швидко йти, аби хазяйка замку не встигла нас у чомусь запідозрити!

P.S. Все більше розкриваються фактів, як "Моя команда" нинішнього президента займається злочинністю, не гребуючи воєнним станом в Україні. Перед сном читав деяку інформацію з цього приводу.

Пост із виборчої реклами Володимира Зеленського 

Сон 010519 "Ароматизоване вікно"

Я в приватному домі якоїсь родини. Господарі - люди старшого віку. Біля вікна виставлені вряд ароматизовані палички. Перебуваючи біля нього, непомітно для себе зачепив штору, від краю якої падає прихований від ока якийсь вертикальний дерев'яний карниз і збиває всі ті палички виставлені акуратно в один ряд під тим вікном. Кажу хазяйці за випадок. Вона спочатку не розуміє суть проблеми, потім каже, що все добре: ті палички викладемо на липку стрічку, а тоді вже прикріпимо до стіни. Якийсь чоловік мого віку каже, що думає ними торгувати, але більше с поглядом на перспективу: "ось таким би я займався!" Поміж тим всім, на столі в хазяйки з'явився чорний апарат, подібний до касового, який роздруковує стікери або, певного роду, чеки, які вона використовує для поточної роботи вдома. Той апарат відобразив час, про який завели мову. На ньому було 00:00, хоча в реальності 15:00. Як роз'яснила хазяйка: 15:00 - це рахується по-нашому, але для цілого світу - це 12 ночі. Я ж кажу, що щось про таке чув. У тій же кімнаті стоять один навпроти одного два великі ліжка. Лягаємо відпочити в горизонтальному положенні, не роздягаючись і не вкриваючись ковдрою. Я зі співбесідником по лівій стороні, господарі - по правій. Завели розмову про спорт. Я пожартував, що більші досягнення, як настільні - нарди, покер - не маю. Дивимось на згадане вікно, лежачи на ліжку, хазяйка дистанційно опускає від яскравого сонця кружевні штори. 0500'

Сон 270419 "Емоційна спорідненість"

Замешкав із дружиною в якійсь квартирі, хазяйкою якої була молода дівчина років до тридцяти. Разом із нею мешкав у квартирі котик. Все б ні чого, але з часом почали виникати піздозри про їхню емоційну нерозривність. Навіть хтось натякнув мені: аби я поспостерігав за ними. Моментами, коли хазяйці було погано, котик переживав такі ж емоції. Одного вечора, спілкуючись із дружиною, дивлюсь на котика, який був від нас недалеко, а він починає міняти колір шерсті: однорідне біле починає покриватися жовтими плямами. Варто зазначити, що хазяйка була німкенею і не все розуміла з нашої розмови, але тон і загальну картину, про що ми говоримо, могла для себе скласти. От і цього разу, надвечір, обговорюємо загадкову поведінку згаданої особи, яка лягла спати, і дивлячись на її тварину, розумію, що вона з сусідньої кімнати все чує з нашої розмови, адже з нею коїться те, що й з котом, тільки на емоційному рівні. Якоїсь миті вийшла зі своїх покоїв, а мені довелось її словесно заспокоювати.
Лягаємо спати, поки засинаю, до голови при ходить думка, якою вирішую поділитися з дружиною: ми живемо в квартирі з психічнохворою людиною. Нам треба звідси виселятися. Якоїсь ночі у неї може статися приступ і, себе не контролюючи, вона може нас поперерізати чи ще чого "доброго".