Сон 150220 "На висоті"

Кримінально-пригодницький сон-бойовик, де головний герой переслідує людину-тигра. Зіткнення починається на найвищих поверхах хмарочосу, де людина-тигр обіцяє розібратися з переслідувачем, вбивши його від моменту, як опиняться на найнижчих поверхах. Переслідування один одного ведеться в шахті ліфта. Ось вони вже майже на низу, а обіцянка головного героя, яку він висловив від початку зіткнення: скинути його з хмарочосу, - тануть все більше і більше. Людина-тигр оволодіває ножем, якого він приберіг у потаємному сховку цієї споруди. Ще мить і головному герою світить поразка... (Зміна кадрів). Тепер на лоні природи видно головного героя, а біля нього миролюбивого білого тигра. Він гладить його і каже приблизно таке: "Ось бачиш, як вони тебе загнали, а тобі лишень потрібно було опинитися у своєму середовищі. Експеримент перетворення в людину за методом психічного терору тварини не відбувся! Звучить голос із-за кадра: "А де та обіцянка: скинути його з хмарочосу?" Звучить відповідь: "Чого ж, скинуто!" - і показують великий рекламний банер з портретом цього тигра, як він падає, розгортаючись відгори донизу на всю стіну тієї споруди. Так! Головний герой може собі це дозволити - він має особливий статус власности того хмарочосу. 0320'

Дивлюсь на висотний адміністративний будинок, а на ньому вивішуються три кольори, що в результаті складають прапор Німеччини. Кожен із вивішених шматків зроблено з пропаленого до дірок (наче праскою) грубого целофана, вивішено в асиметричному положенні один до одного. Спочатку я подумав, що це якийсь творчий проєкт, але на фініші припустив, що це така нова символіка партії, яка має офіси в цьому домі. Врешті я наближаюсь поглядом, наче зумом, до того прапора і в деталях бачу його рвано-палену поверхню.

Я з колегами по роботі в якійсь хаті, яка знаходиться прямісінько на будові. Ми тут мешкаємо і працюємо. Колега спілкується з керівником охоронної фірми, щодо безпеки виносу певних торбів. Він пропонує приховано свою послугу. Колега відмовляється. Дивлюсь на годинник. Кажу: "17:10, субота, кінець робочого дня! Гайда збиратися!" Почався "движ". Маю їхати! Дістаю квиток, щоб пересвідчитись у правильності часу та маршруту. Читаю: "Подорож до Берліна..." Вголос: "Який Берлін, мені в Варшаву!" 0430'

Сон 140519 "Дорожньо-маршрутні перепетії"

Їду з дому до роботи. По дорозі зупиняюсь і виходжу в Варшаві. Спочатку вдивляюсь у написи на автобусах, які вказують маршрут. Переважно трапляються назви українських міст кирилицею. Щось знаходжу, що відповідає моєму пошуку. Так, як бус уже відправляється, хутчіш до нього заскочив. Тільки-но від'їхав, зрозумів, що в нього маршрут інший, ніж мені треба. Треба зійти, поки водій нагадує тим, хто не розрахувався при вході. Очікую момент, коли він стане на першій зупинці ще в межах міста. Той же водій коментує фізіологічну поведінку одного чоловіка, який стояв біля нього. За кількома поворотами нарешті зійшов. Водій змушений був зупинитися: хтось просто захотів проїхатись безоплатно. Я ще навіть не встиг розрахуватися. Поки зрозумів, від задніх рядів ще не встиг ані донести думку, що мені треба зійти, ані сказати щось про розрахунок. Треба рушати далі, але вже засумнівався: чи в тому населенному пункті вийшов, що так одразу помилився? Повертаюсь вулицями і дворами до автовокзалу. За рекламними вивісками переконався, що дійсно знаходжусь у Варшаві. Потрапляю в гості до давнього знайомого Б.Г., який, зі своїм другом Д.Л. (київським колегою по перу), спочатку мило спілкуються, а потім починають гру в бійку, де Б.Г. сидить, а колега маше зі сторін руками. Коментую те, що бачу, щось на зразок: хіба так виражається дружба? Бійка раптово обривається і Д.Л. дістає 2 л пляшку пива і ставить на стіл. Я ж висловлюю, що до останнього так і не дізнався наступного рейсу в місто М., до якого мені ще треба доїхати. 0435'