Сон 170425 "Ера інтернету закінчилась..."

Виходжу курити по дві сигарети одна за одною (давно не снилось подібне з палінням). Протягом сну відслідсковую за собою стан легкого сп'яніння. Потім приходжу до дому давньої знайомої О.Ю. (Таке переконання, що це її помешкання). Сидимо за столом, розмовляємо. Разом із тим поряд з нами є якісь поодинокі гості, зокрема, якийсь чоловік. У якийсь момент О.Ю. сідає мені на коліна. Це мене навіть не дивує. Розповідаю, як нещодавно читав статтю про те, що "ера інтернету закінчилась, а настала - штучного інтелекту". (Дійсно, таку статтю читав у реалі). Акцентую увагу на тому, що є безпосереднім учасником, який читав подібні статті про можливе в майбутньому, а тепер - як про доконаний факт. По ходу розмови виявляється, що треба щось купити в магазині. Я без коментарів мовчки збираюсь вийти на закупи. Поряд себе при вішалці з верхнім одягом бачу того чоловіка, що був за столом, який мені каже: "Я теж у магазин". Подумки: чи не по ті самі продукти, про що йшла мова?

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 240422 "Оптимістичненько!"

Опиняюсь у ситуації розмови, в якій обговорюється проблема: чому для виконання робіт біля бібліотеки на території навчального закладу не було вчасно куплено трактор для копання ровів? Тепер доводиться всім констатувати факт: люди, для виконання робіт є, а копарки - немає. Найбільш мене дивує, що цією темою більш перейняті працівники бібліотеки. Тепер я переповідаю якусь давню історію відвідання однієї родини пенсійного віку, які мали якесь родинне свято (видно, забутий сон), а я з кимось прийшов до них із привітаннями. Тоді так трапилось, що відбулось це не настільки спеціально, як співпадіння: мав доремонтувати їх телевізор, чим і зайнявся, разом із тим спостерігаючи, як вже не самотня компанія перебуває у святковому настрої. Тепер комусь розповідаю про перебіг війни в Україні, знаючи про те, що слухачка старшого віку є громадянкою Росії. (Схоже на продовження діалогу, який прослуховував в реальності на Ютубі, між російськими полоненими, їхніми родичами та українськими журналістами). Спостерігаю за своєю розмовою і відзначаю: перед якою стіною пропаганди, вкладеної в голову опонентці, я опинився, і те, наскільки варто стримувати власні емоції, коли мова заходить за загибель мирного населення, зокрема дітей. Тепер перебуваю на якомусь святковому заході, в якому беру участь в ролі учасника танцювального колективу. За сцену слугує відкрита площадка на рівні з глядачами, на яку вибігають як танцори, так і танцівниці. Серед них і я. Починаємо виконувати веселий танець під німецьку пісеньку. Я намагаюсь рухатися в такт і підспівувати, але розумію, що чоловіків у два рази менше за жінок, рухів толком не знаю, у слова пісні не потрапляю, адже не німецькомовний, як вони. Відбігаю кудись у сторону, де мене ловлять і роблять зауваження: "Що, знову в бутах?.." (Насправді мав бути в чешках). Далі іде зауваження щодо червоного верхнього одягу. Я ж розумію, що це не все, вони забули зауважити на них мої крила. Подумки співставляючи свій випадковий образ з образом нечистої сили (в червоному та з крилами), сміюсь, "аби не плакать", над іронічною ситуацією, в якій опинився [воєнний стан - танець під виконання німецької пісні - дивна розвага під час війни - образ, як "із чортом на балу"] та коротко констатую: "Оптимістичненько!".

Сон 020422 "Удосконалений ніс"

Бачу незнайомого чоловіка з "удосконаленим" носом: трохи видовженим та загостреним. Відзначаю, що інші,з ким спілкуюсь, не помічають у цієї людини зовнішніх змін. Дивно, але я одразу помітив цю штучність. Пригадую, що і я свого часу звертався до такого "удосконалення" свого носа, навіть пам'ятаю відчуття, але як ідея, так і практичне застосування мені не сподобалися. (Видно, що пригадування під час сну належить до якихось забутих спогадів або вражень, можливо, щось подібне мені і снилось).

P.S. Запис сну здійснений пізніше. Згадалось, що фрагментом, якогось наступного дня, снилась пара закоханих, де хлопець видавався мені знайомим, але з невеликим носом, геть приземленим до обличчя. Тоді я задався питанням: чому раніше за ним цього не спостерігав?

Сон 210222 "Жива лялька"

Опиняюсь у незнайомому домі, в якому пропонують вгадати предмети, які мають з'явитися. Без конкретного очікування, в повітрі зависають метафоричні дві труни. Не зовсім, щоб  буквально - за формою, більше схожі на видовженні коробки чорного кольору. Чомусь я з впевненістю констатую для себе, що це саме "труни". На тому ця тема втрачає актуальність. Начебто із тих трун, але бачу окремо - дві ляльки. Вони мені нагадують щось доволі знайоме, якесь близьке і забуте, як моторошні миті. (Якийсь давно забутий сон, або окремий фрагмент сну з цими ляльками). Беру одну з них у руки, та, що лежала справа: лялька, як лялька, але доволі в печальних кольорах одягу, щось у стилі ґотів! Починаю її розглядати, зважаю на її неживу рухливість. Певною мірою починає подобатися, навіть нагадує це знайоме почуття. Раптом лялька лагідно оживає і починає щось просити, називаючи мене приємними словами. Відрефлексовую, як ніжно і підступно заходить своїми розмовами в серце, торкається своїми тендітними рученятами... Цієї ж миті лякаюсь спогаду з набутим далеким досвідом, пов'язаним саме з цією (такою) лялькою, і просинаюсь.
P.S. Цікаво, що колись бачив якийсь хоррор із тим, як оживає лялька. Вона і стає головною героїнею. У даному випадку маю переконання, що цей сон не має прямих зв'язків із чимсь подібним, пов'язаним із забутим досвідом реалу.

Сон 130520 "Неодружений переросток"

Мати знаходить у мене в шухляді відвертого листа до однієї жінки, написаного, але свого часу збереженого мною. Можливо, він і належав до епістолярного жанру невідправлених листів. У звичній для неї манері вирішила поцікавитися, що то за жінка? Чи вона її знає? Видно, довго для себе програючи незрозумілі сценарії з мого життя, дійшла висновку, що знає її як вчительку (української мови та літератури, яка працює в школі, що розташовується в самому центрі міста). Свого часу бачила мене з нею в бібліотеці на якомусь невеликому напівслужбовому заході. Чомусь пригадала її, як зацікавлену в покупках продукції якісної косметики, щось на зразок "Оріфлейм", якою сама почала на той час займатися. Питає: чи вона? Я підтверджую спогади, але ми вдвох розуміємо, що зараз це не має жодного значення. Я почуваю себе певним неодруженим переростком, який з віком уже втрачає інтерес до жінок, якому лишилися лише спогади, на прикладі загубленого серед паперів листа, так би мовити: написаного до самого себе.

Спортивний тренер разом із колегою-жінкою проводять організаційні тренування для дітей шкільного віку. Серед учасників є діти з зони АТО та біженці. Отже, ті, хто пережив горесті війни. Тренерка звертається до дітей максимально педагогічно та коректно, але діти, як діти: тут шумлять-шумлять, як раптом, без зайвих слів, на її команду реагують із максимальною відповідальністю. 0410'

Спостереження
Уві сні частково порушуються закони фізики, які не відходять від правил, завдяки отриманому протягом життя досвіду. Наприклад, сьогодні уві сні кидаю обірвану смужку з обгортки вафельної цукерки. Вона ж у свою чергу летить нехарактерним для неї чином, але впізнаваним рухом - за логікою падіння подібних предметів.

Сон 230420 "Чорно-білі фрагменти"

Кілька разів потрапляю в дім до якоїсь жіночки. Ремонтую в неї телевізор. Пригадую, що попереднього разу був чорно-білий, що з нею й обговорюю. Цього разу, хоч і старий, але кольоровий. Дивуюсь, що вона ще його дивиться, акцентуючи, що в мене вдома його вже давно немає. Беру в руки пульт, щось на зразок кнопкового телефона, але у формі дивного джойстика. Кнопки гумові, дивно викладені за формою. Розбираю, аби переправити їхнє положення - зробити більш рівними один до одного.

У винайманій квартирі збирається бригада хлопців на роботу, до якої і я маю причетність. (Місце, обстановка, предмети - мені не знайомі). Деякі хлопці пішли вже до машини, а я в останню мить вирішив затриматися і піти в туалет. Але за мить, коли я вже був зайнятий, прийшли господарі помешкання. Спочатку заходить дівчинка, стає біля дверей і не йде далі. Один з господарів на візку. Схоже, що на ньому - хазяйка (трохи застаренька жіночка), а допомагає їй хазяїн. Знайомлюсь. Дивлюсь на диван, що стоїть біля входу, і раптом для себе бачу на ньому гроші. Кажу: "видно, бригадир залишив їх для вас! - як оплату за житло". Дивлюсь на стіл, за який мають сісти, на підлогу, що під ним, а на ній лежать гроші, схоже, чиясь зарплата, упереміш з чорно-білими світлинами. Нахиляюсь і починаю їх збирати.
- А у вас є родичі на Житомирщині? - питаю.
- Ні! (Пауза)
- То все одна Україна!.. - словами з пісні відповідаю, продовжуючи складати і пригадувати ті самі світлини, які свого часу вже бачив. (Враження, що перегляд фотографій належить до забутого сну).
Хотів подумки перепитати: "А вони вам треба? Чи міг би я їх забрати із собою?" - але вирішив того не робити.
0450'

Сон 151219 "Ламкі нашарування"

На річці плавають загадкові для мене предмети. Як виявилось, це свого роду помаранчеві поплавки, за якими чоловіки спостерігають, як на віддаленій відстані ловиться риба. Поплавок припнутий з обох боків тросом, принцип роботи якого так і не зрозумів до кінця. Розповідається анекдот, який певною мірою удосконалюється анекдотичністю методу такої риболовлі. Отже, жінки вирішили "підіграти" чоловікам-рибалкам. Замість того, щоб довгий кінець троса десь ловив би їм рибу, вони його одягли на силовий карабін. Чоловіки, зачувши, що риба "на гачку", починають її до себе підтягувати, а у відповідь, жінки цих чоловіків, починають накручувати карабін на себе. Чоловіки не розуміють: перший раз трапляється така сильна риба, яка тягне їх до себе! Якби вони знали, що на другому кінці "зловили" власних жінок, направду: жінки - їх.

Завод, якісь будівельні майданчики. Основну роботу завершили. Тепер стоїмо в очікуванні нового завдання. А воно не надходить. Якийсь керівник запитує в мене англійською. Пробую йому відповісти. З трьох сказаних мною слів пригадується "slow" (повільно). На що чоловік говорить далі та переходить поодинокими словами на польську. Я ж відповідаю нею й додаю, що нам легше буде спілкуватися на ній далі.

Тепер за відсутности нового завдання, вирішив допомогти одному працівникові з обробкою металу. Процес побачив уперше в житті, тому й зацікавило. Майстер тримає металеву конструкцію, віддалено схожу на відбійник, але з двома зверху ручками. Він лише торкається того металу, який лежить на землі. Метал политий якоюсь рідиною і саме в тому місці, де має бути пройдений він наскрізь. Другий інструмент, це якась маленька паличка. Як собі уявив: два описаних інструмента на металі - це анод і катод. Майстер робить сам, намагаючись тримати обома руками. Пропоную йому власну допомогу. Він не відмовляється. Тоді ж беру більший інструмент і завдяки новій позиції спостереження, ліпше оцінюю процес обробки. Метал розлущується, наче листкове тісто, перед з'явою нового шару, який має розсипатися, метал зеленіє. Так доходимо до кінця: ділянка металу провалюється. За металом бачу якусь металеву сітку. Пробую обкришити пальцями, адже ламається доволі легко. Майстер просить цього не робити: залишити так, як є. До цього майстра приходить якась його знайома й розповідає за свою дитину, яка в школі отримала 8 балів за 10-тибальною системою. Розповідає, що чимось незадоволена. Пропоную принести питну воду, адже, яка є, задавнена.

Тепер іду до навого будмайданчика. Я його добре знаю. А тут бачу нових працівників: росіян. Щось намагаються зрозуміти в тій ділянці фундаменту, від якого відкинули трохи щебеню. Коментують, що там може бути? А я ж знаю: бачив будівництво, так би мовити: "з нуля".
P.S. Обличчя одного росіянина нагадало моє вечірнє відвідання маркету, зокрема, як бачив його на касі. Доволі характерна зовнішність. Уві сні згадав цей фрагмент з реальности, з певним внутрішнім висновком: "не відпочивати вони сюди приїхали!"

Приснилось, що увечері на мене найшов дивний спогад за одну дитину, яка була сиротою. І виникло таке стійке бажання її побачити, що постановив собі з наступного дня відвідати садочок, де її бачив. Це був хлопчик, десь років п'яти. Розумів, що час минув і шансів зустріти не залишилось, але хоча б нагадати собі про нього: може, світлина яка на стіні?.. Наступного дня приходжу в той садочок, зустрічаю якусь маму, яка прийшла забирати свою дитину. Питає в мене: ви по кого? Кажу, що мені б поспілкуватися з вихователькою, або нянею. Озираюсь по сторонах і розумію, що шанси побачити цю дитину тануть: стіни без світлин, правда, навіщо? Може, альбоми?.. Виходить вихователька, а це зовсім інша жінка, яку я знаю з тих часів. Як пояснити: імені дитини не знаю, як виглядає, описати словами? - висновок напрошується наперед: повне нерозуміння моїх намірів, що й варто було б очікувати. Насамкінець вийшла з кухні няня, яку впізнав, але тут спрацювала не просто позиція нерозуміння, хоча б її спроби, а байдужість до вирішення подібного питання: яскрава соціальна роль, згідно свого статусу.

Сон 120419 "Сприятливі кола"

Курортне містечко. По роду служби замешкали в приватному будиночку. Колись я тут був, маючи інші службові завдання. У тому домі живе чоловік, який не завжди адекватно сприймає кимось сказані слова. Одного разу дійшло до того, що мені довелось від нього тікати, що вдалось доволі легко. Побіг провулками, поміж зелених дерев, у сторону річки, знаючи, що там він мене не знайде. Усі обставини складались для мене сприятливо. 2336'

Приїхала до одного з колег бабуся. Давно не була в Польщі. Несподівано для всіх накупила багато млинців, як на весілля. Почала викладати їх на стіл, утворюючи  симетричність кіл. Дивлюсь, а біля мене Ю., з яким працював у Вроцлаві. Кажу йому: а пам'ятаєш В., той що з нами "варив" (показую пальцями "лапки", отже, працював зварювальником), до якого так само приїхала бабуся і накупила светрів на цілу родину? 0240'