Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою піч. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою піч. Показати всі дописи

четвер, 9 жовтня 2025 р.

Сон 091025 "Викриття ущербного"

Так наче повертаюсь з якогось металургійного підприємства (схоже, що ця тема повториться пізніше в сьогоднішньому сні, але конкретика цього сюжету відсутня). Йду вулицею. Темна ніч. Тримаю в руках якогось худого, майже мертвого кота та ще якусь річ. Проходжу мимо продовольчого магазину. 
Вирішую викинути його на якусь полянку навпроти багаповерхового будинку, чиї вікна поодиноко світяться у глупу ніч, і зауважую, що "полетів" він акурат там, де світяться на землі ліхтарики. Подумалось, що це "кладовище" для домашніх улюбленців, де кожен з них має на могилі свого штучного блимарика: явно мешканці дому ховали своїх чотириногих улюбленців. Якийсь чоловік біля магазину зауважує на моєму різкому рухові, але схоже для нього не було ясно, що я зробив. Тому я повівся так, ніби нічого й не сталося. Минув того чоловіка і пішов далі, тримаючи у руках іншу річ. І тут я зауважую, що тримаю на шнурку "іншого" кота... Так, наче й сам не зрозумів, що я викинув...
Просинається той "мертвий кіт", якого міг оцінити лише на дотик, а він мені каже:
- Ти вчора обіцяв, але так і не нагодував мене.
Знову відчуваю в руках який він худий. І тут я пригадую (забутий від учора сон), що я дісно його не годував.
Тепер трапляю десь на світло і дивлюсь на його чорну приплюснуту морду, а вона якась не натуральна: схожа на жаб'ячу чи іграшкову, яку одягають на руку. Проситься до мого обличчя, аби щось сказати ближче, але в мене виникають сумніви.

Колишній металургійний завод (не раз снився уві сні, але забутий, навіть схоще, що й сьогодні). Великі приміщення, мало не секретна програма, адже все знаходиться (за відчуттями) не на поверхні, а десь глибше під землю, якби переходами в печери, що обладнали на промислові цехи. Офісні - з наївним зовні життям на поверхні. Довго рухаюсь (більше не йду, а перелітаю) коридорами цього закладу. Тепер виранаю в простір великої печери. При вході якісь робітники збирають жужель по відпрацьованому вугіллю. Відчувається, як все тут завмерло. Йде якийсь демонтаж. Бачу, що в глибині печери вже не стоїть піч, але від неї ще йде тепло. (Як казав: я тут вже був, і пам'ятаю, як все це працювало, вирувало життя, а з печі лилась розпечена лава (схоже, на давній мій досвід з реалу)). (Можливо, відображення власних спостережень, як переорієнтовується європейська економіка, зокрема в Польщі). Бачу, як робітники переносять демонтоване обладнання, та щось, що нагадує роботів. Пливу в повітрі далі, виранаючи на верхні поверхи цього підприємства. По дорозі зустрічаю якогось свого директора з паперовим, мало не мультиплікаційним обличчям, схожим на портрет Едгара Аллана По. Пропливаю біля нього, а він мене навіть не коментує: що я тут роблю в робочий час? Допливаю (махаючи в повітрі руками) до офісного приміщення. Якраз біля секретаря зібралось багато народу. Плюс це співпало з чаюванням і пригощенням відвідувачів. Пропоную секретарці занести до мийки уживані тарілки. Вона розказує де це, але в результаті гублюсь в коридорах. Зупиняюсь на перехресті якихось коридорів. Якась прачка уточнює мені: де це. Потім знову пливу в повітрі по інших коридорах і припливаю до знайомого бюра (таке переконання уві сні), а там сидить манікюрниця. Якраз підійшов до неї новий клієнт. Я дивлюсь на свій палець (без конкретики який), а він має проблемний ніготь. Починаю його розбирати. Зауважую, що складається з трьох частин, так, наче я маю в собі щось від робота. Дві частини зняв, а де третій - гній. Окунаю палець у воду в стаканчику, а спробувати змити. Дівчина на цьому не зауважує і миє там свої руки перед працею. Пропоную поміняти їй воду, але вона мене не чує, настільки зайнята своїм клієнтом.

P.S.
Чому сни по своїй природі є сюрреалістичні. По-перше, у них немає тіней; по-друге, образи можуть змінювати форму і зміст; по-третє, завджи присутній перший план. Практично, все так, як на картинах Сальвадора Далі та інших, навіть пізніших сюрреалістів.
-//-
Схоже, що блікі, плями, потоки хаотичних фігур у процесі засинання при закритих очах, що відображають нейронне життя в нашому мозку, мають прямий вплив на формування снів.

пʼятниця, 13 грудня 2024 р.

Сон 131224 "Домінація і рецесив"

Наче у якомусь будинку, в якому живу. Сходжу якби з першого поверху на партер і заходжу в приміщення, в якому стоїть велика піч, яку б назвав би промисловою або доменною, що складається з двух рівнозначних частин. Спускаюсь у підвал, куди вона сходить далі і розумію, що ліва її частина працює, а права - не горить, а дотліває. Виникає певне збентеження. Піднімаюсь вище, там де був, починаю вивчати причину: чи подається вугілля, чи працює механічна частина? (Досвід роботи на заводі по виробництву кам'яної вати, зокрема в Україні, хоча на подібному підприємстві був і в Польщі). Бачу зайву кількість чорного попелу: або недогоріла, або щось не дало їй це зробити. Роблю якісь електротехнічні впливи на її розрух. Розумію, що причина в тому, що не подається вугілля. Потроху виходить роздмухати більше вогонь, але той попіл не дає ходу. З однієї сторони я хвилююсь, що в домі не буде тепла, а з іншої - розумію, що не ллється лава. (Тут уже конкретно за логікою можна стверджувати, що це доменна піч, хоч уві сні так до себе не артикулюю. Можливо, тут існує певна гра слів: дім, вдома, домен, домінація). І це вже доволі серйозна справа, з якою я сам можу й не справитися.

четвер, 26 вересня 2024 р.

Сон 260924 "Небезпека виходу"

Батьківський дім (впізнаю за великою кімнатою та бібліотекою). У ньому перебувають працівники, з якими працюю (асоціація зі сном, що снився на днях), але до них у мене діла немає: я прийшов доглянути піч, що стоїть у книжковій шафі. (Цікаво, що шафи стоять так, як в дитинстві, а не в юності. Також дивує незвичне поєднання). У печі починаю порядкувати з вогнем, а він починає бути неконтрольованим. Спочатку хапає якісь окремі фрагменти друкованого паперу так, що бачу, як "поїдає" дуже великі літери заголовків, а далі вже й довгими язиками полум'я інші - так, що ось-ось і перекинеться на книги та всю шафу.

Якби в квартиру, яку винаймаю, підсилили двох працівників (квартира взагалі не схожа, лише переконання, працівники - узагальнений образ). Виходжу вранці з дому і по дорозі помічаю наслідки страшного буревію. Дерева попадали на проїжджу частину, але машини умудряються їхати далі, зокрема попід одне вигнуте дугою дерево. Йду далі, адже мені треба на потяг. І лише тепер розумію, що забув узяти з собою рюкзак. Тим більш, з'явилося переконання, що я учень, а без підручників у школі нема що вчитися. (Яскравий приклад порушення часу уві сні). Вирішую, що я встигну ще на вокзал і повертаюсь додому. Біля під'їзду помічаю хлопців, що виходять з під'їзду, а це якраз ті працівники, що у нас живуть. Прошу в них ключі від квартири. Вони дають і от я вже в іншій квартирі, у якій дуже багато народу. Жах, як тісно. Найцікавіше, коли питаю про вихід звідси, вони мені показують на вікно (на першому поверсі), як єдиний, яким всі користуються.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

вівторок, 20 серпня 2024 р.

Сон 200824 "Фізичний біль"

Я в групі учасників, які навчаються нової технології обробки виробів з глини. Для цього треба поставити в піч на жар пательню, налити олію, коли нагріється, випекти в олії вироби. За мною спостерігає вчитель. Підходжу до печі, дивлюсь усередину, кажу вчителю, що не підготовлена пательня. Очищую від чогось зайвого. Хтось переді мною скористався і неохайно залишив, як є (знайоме відчуття з реалу). Ставлю на жар. Чекаю, як розігріється. Тепер кажу вчителю, що треба олія. Про себе дивуюсь, що сам вчитель якось не проявляє ініціативи контролювати процес. Тепер кажу, що треба олія. Тепер він проявляє ініціативу, каже: "Зараз принесу". У той же момент зауважую, що в печі вже стоїть велика пляшка соняшникової олії. Кажу вслід: "Не треба!", але щось приносить. У той же час я дістаю ту пляшку з печі й одразу наливаю в сковороду (правою рукою, лівша зробив би лівою, але таким дрібницям узагалі не надаємо значення). Проводжу процедуру на витягнутій руці. Поки наливаю, відчуваю, як рука затерпає і я, від важкости тієї пляшки, не можу її прибрати до себе: буквально німіє в положенні розігнутої руки, долоня слабне. Олія ллється далі та вже не в пательню, а проливається на жар. Виникає полум'я, насичене парами олії. Ліві дверцята причинені так, що перешкоджають, аби руку було б відвести в стону і назовні. Хутко лівою рукою висмикую праву і, як наслідок, відчуваю опіки, які швидко починають проявлятися на шкірі, спочатку червоними плямами, а ще трохи й помічаю незначні за розмірами пухирі. (Цікаво, що не завжди уві сні відчувається те, що бачиш, зокрема біль). Першим ділом думаю: треба прикласти картоплю. Хутко біжу до учнів, з якими навчаюсь, а вони в цей час якраз її масово чистять (так уві сні буває, що бажання перетворюється в образ). Прошу порізати на дольки картоплину, аби міг розкласти на опіки. Починаю рахувати червоні плями на руці, кажу: десять дольок. Подумки: може буде й одинадцять. Хлопець нарізає і, якби "по приколу", посипає нарізану картоплю сіллю. Для мене важливо швидко втамувати біль, а він знущається! Наново нарізає хтось інший і подає мені...
P.S. Якась можна легко зрозуміти сон - це компіляція побаченого з реалу, зокрема після перегляду вдень коротких відео на Ютюб: фізичний процес, коли розпечену кульку металу занурюють у ємність з олією + травмовані війною обличчя українських бійців та їхні історії. У додаток до вражень, поствідчуття: певний фізичний дискомфорт затерпання руки, під час сну, що, скоріш за все, й утворило ефект появи сновидіння.

Арль (Arles), Франція

пʼятниця, 14 червня 2024 р.

Сон 140624 "Довівши до макса: терпляче чекати"

У якомусь великому будинку розпалюю піч, але не звиклу - побутову, а мало не промислову, зокрема для потреб лазні, яку, як знаю, маю обслужити теплом і парою. Знаю, що мають прийти якісь мої знайомі. Якоїсь миті зауважую, що розкочегарив так, що температура вийшла за межі норми, розігріте вугілля аж почало просвічуватися між цеглинами. Починаю панікувати і збавляти температуру. Розумію, що це не газ, де прикрутив краник і вогонь зменшився: тут треба терпляче чекати! Якоїсь миті зауважую, що температура пішла на спад, разом із нею моя паніка, хоча відчуття стрьому залишилось. Констатую, що таке відчуття закріплюється надовго. Приходять знайомі. Трохи розмовляю і вони йдуть до лазні. Подумки про себе: "Урок так урок - пережити такий досвід!"

неділя, 11 червня 2023 р.

Сон 110623 "Розпалювання печі"

У підвалі чужого дому я обслуговую потужну піч, мало не таку, як для технології якогось виробництва. (Можливо, певні асоціації з теперішньою роботою, зокрема працею біля доменної печі та побутовим досвідом обслуговування твердопаливного котла). Цю піч вже якось запускав і тепер маю зробити це знову. (Уві сні присутнє переконання цього досвіду, хоча з реалом міг би лишень провести приблизні асоціації з піччю лазні, що стоїть на батьківському обійсті). Певною мірою щось із піччю йде не так і даю про це знати власнику дому. Разом із тим знаю про якийсь скарб чи щось цінне, що зберігається у якійсь кімнаті цього підвалу. Знаю, бо там уже якось був. Хочу знову туди потрапити! (Присутня асоціація із рядом подібних снів, які снилися давно, що в підвальному приміщенні стоїть або якесь електронне устаткування, або зберігаються цінні речі, або ж потаємна кімната власника дому або керівника фірми). Намір залишається наміром. (На тому просинаюсь).



неділя, 25 вересня 2022 р.

Сон 250922 "Розпалювання вогню"

Організовую свято, зокрема її частину, пов'язану з шашликами. Для цього треба розпалити піч, яку я вже розпалюватиму вдруге, адже в цьому місці я вже був і дещо знаю. Піч виявилась частково розібрана, із відкритим верхом, де колись могли ставити на плиту баняки. Тепер, у цій зміні не бачу перешкоди. Зношу до купи усі матеріали, якими буду палити. В процесі починають надходити на свято гості. Певні асоціації з організацією проведення урочистостей завідувачем кафедри психології. (Асоціації з реалу, давнє). Колеги цієї кафедри починають долучатися до підготовки, зокрема допомагати мені. Потихеньку починаю розпалювати вогонь, з певною послідовністю підкидаю папір, дрова тощо. Хоча піч із вадою, але тяга є і дим на людей не потрапляє (образ місця не конкретний, щось подібне може бути під навісом десь на організованих майданчиках посеред природи). В процесі такої підготовки починається представлення якоїсь ілюстрації  проєкторами, висвічуючи образи на стінах, де оповідь заторкує тему путіна, в подальшому показуючи його портрети в молодості. Кадри починають доповнюватися коментарями... (Видно, цієї миті я починаю потрапляти у новий сюжет сну, в реалі вмикається обігрівач, і мене будить). 0044'



четвер, 9 вересня 2021 р.

Сон 080921 "Ніжне тісто"

Тривалий час плавав на катері десь посеред великих обширів моря. За відчуттями: керував ним.
070921

Живу в якомусь високому приватному домі мало не на горищі. Пораюсь біля печі та перекладаю якісь каструлі на плиті. Відволікаюсь на інші справи, повертаюсь знову до тієї ж кухні та раптом виявляю, що несвідомо для себе спік два хлібних тіста. Один із них настільки ніжний і м'який на дотик, що це мене ще більше здивувало: коли ж я встиг взагалі їх замісити, а тут нарапт таке, що вже готові? Виймаю той кірж із деки і, перекладаючи його з руки на руку, дивуюсь його незвичній структурі та м'якости.
P.S. Видно, що свідомість вирвала з контексту досвід денної давности, коли робив молочне тісто на піцу швидкого приготування.
080921



пʼятниця, 13 листопада 2020 р.

Сон 131112 "Гармонійні, увірвані та недоконані справи"

 Я на робочому місці. Розкладаю інструмент. Міркую, як виконати роботу. Припасовую одні матеріали до других, аби зрозуміти, якою робота буде в результаті. Тепер оглядаю будинок, який вже є власністю фірми (ЕК), в якій колись працював, а сьогодні тут мій останній день праці. З одного відчуття, я на цю фірму нещодавно повернувся, а з іншого - вже покидаю. Спілкуюся з тими, з ким працював. Всі перепитують: як мені на новому місці? А мені вже приємно, що ця фірма не в'яже своїми зобов'язаннями. Але сьогодні особливий день: шеф презентує нове офісне приміщення, а вірніше - цілий будинок. Уже як тиждень тривають певні роботи по переобладнанню приміщень під нові потреби. Як дійсні працівники, ходимо, оглядаємо планування. Роблю для себе висновок: цього разу шеф замовив готовий план: одразу ясно, що де буде, а не так, як із магазином (КЛ). Планування мені подобається. З огляду на велику площу будинку в два поверхи та виокремлені офісні приміщення для працівників, міркую собі: то стільки ще немає робочого персоналу! Повивчавши ще будинок, зрозумів, що це колишній заклад загального харчування для проведення дитячих урочистостей. Рештки малюнків, що ще залишалися на стінах, вказували саме на те. Тепер всі збираємося за святковим столом, грає музика. Трохи погомонівши, помічаю, як двоє бухгалтерів-чоловіків ідуть і починають танцювати якийсь незвичний для мене, але справний танець, більшою мірою схожий на фізкультурну розминку. Але доволі весело та динамічно один з одним. Щоразу головний бухгалтер веде другого. Я коментую, що від цих двох людей залежить існування фірми. Дивлячись, як вони справно танцюють, додаю: але ж як синхронно у них все виходить! З підтекстом: так само чітко пасують один до одного у зведеннях цифр. Чим викликаю приємні усмішки. Тепер повертаюсь додому, аби покупатися. У мене все по плану: йду в лазню, за тим їду на літовище. У мене має бути якийсь виліт (таке переконання). З двох лазнь чомусь вибрав ту, в якій парна виявилась майже холодна. Але ж я вже роздягнутий. Намагаюсь підпалити піч, у який вугілля потухло, лишилося тепло, яке ніяк не створює для парної наліжної пари. Кинув пару чашечок води на каміння і від скромного й тривалого шипіння розчарувався. Треба розпалити наново, а матеріалу - катма. Іду в передлазню, аби набрати дрова та папір. З ними також проблеми. З'явився батько, я ж висловив невдоволення: просив ще тиждень тому, що піду в парну! Поки кажу, стою голий. Отже, фізично неприємно не лише за холодом, але й вимушеністю робити організаційну роботу під час купання. З одного боку піч можна розпалювати з передлазні, з другого її боку - парної. Повертаюсь до останньої та розпалюю, а матеріал якийсь сирий: як починаю брати суху солому, стає схожою на траву, як - папір, так він від лежання у вологій парній уже частково змокрів. 0430'



середа, 19 серпня 2020 р.

Сон 190820 "Розпалити піч"

Вдома (батьківський дім) відбувається глобальне прибирання. Перебираються старі речі, викидається багато макулатури та коробок. Вчора у нас була лазня. Всі помилися, попарилися, навіть гості. Лише я, обслуговуючи процес: підкидаючи до печі дрова, - так і не зміг покупатися. Під кінець дня, так само, як і вчора, запахуючись у роботу, відчуваю, що до купання просто не дійде. Та й не просто купання, а з повноцінною парною. Вирішую перевірити жар у печі, яка виявилась ще гарячою. Пошорхав кочергою, зазирнув у парну, від якої повіяло трохи як теплом, так, чомусь, і курявою з тільки-но оглянутої печі. Тієї миті виникло чоловіче питання до якогось гостя, який висловив свою думку, із якою подумки не погодився, але він вирішив перепитати у свого знайомого, який тієї миті проходив поряд. Його думка була протилежною - близькою до моєї. На тему мого раптового вирішення покупатися з парною для себе одного, висловили підтримку, один із них великими пальцями рук угору. Вийшов надвір. Якраз тієї миті діти винесли чимало паперу, який лежав у коробці, по ходу прибирання, докидались ще якісь зіжмаки, які долітали прямо з порогу. Узяв те все і пішов розпалювати піч. 0410'

вівторок, 26 листопада 2019 р.

Сон 261119 "Чергове очищення"

Пішов у лазню, принцип функціонування якої було побудоване на тому, що по центру великої споруди, в підвальному приміщенні знаходиться невелика піч, яка обігріває все. (Подібний образ: "мале приміщення під хатою", - вже зустрічався в певних варіаціях снів). Я завершую купатися, йдучи до виходу, виникає бажання взяти повстяну шапочку і піти в парну: хоча й покупався, виникло відчуття того, що змерз. Міркую: якщо піду, треба буде знову митися заново. Але бажання є непереборне.

четвер, 3 жовтня 2019 р.

Сон 031019 "Порядкувати з жаром"

Порядкую з жаром біля двох печей. Від однієї, де ще він був, перекладаю у другу, аби там розпалити вогонь. Прибираю зайві речі з поверхні плити. Розгортаю холодний попіл. Цікаво, що друга піч була в рази більша, така, що міг у неї увійти, немов у приміщення, адже попіл довелось обережно розсовувати лопатою в сторони. Усе з метою розпалити лазню. Питаю в якихось чоловіків, які стояли у дворі: чи будуть купатися, як розпалю? Віднікались. Заходжу в гараж, дещо шукаю на столі, прибраю зайві речі. Чомусь увагу привернув спрей для свердління: його раніше тут не помічав, якийсь виявився незвичний, хоча явно не раз уживаний у роботі. Повертаюсь і звертаю увагу, що дверцята, звідки брав жар, забув закрити. Підкинув трохи дров. Міркую, як настане час, купатимусь. 0423'
P.S. 1). Цей сон можна назвати дещо фізіологічним, адже вночі болів зуб, який змушував замислюватися: коли ж ущухне біль від чутливого нерва? 2). Цікавим є часопростір: місце, від якого брав жар, знаходилось біля одних дверей хати б.М., за якими колись мешкав, а переносив за другі на одному дворі, що являли собою входом у піч. 3). Щодо спрея, можна вважати сон провидінням: цього дня мені дійсно довелось дещо свердлити.


четвер, 12 липня 2018 р.

Сон 120718 "Втеча як доконаний факт"

Пішохідна дорога. Зустрічаю знайому. У неї двійко немовлят у одній дитячій колясці. Якась розмова про давнє взаєморозуміння, яке переноситься на теперішній час. Я констатую про велику між нами різницю, що була очевидною від оддавна. Вона мовчки бере коляску і йде...

Шукав свою ложку серед інших, відмінних від неї...

За столом сидять з п'ять-шість чоловік. Я сиджу боком до стіни, яка гріє, як піч. Наче щось надувало від неї, як від кондиціонера увімкненого на тепло. Аби не пекло, відхиляюсь трохи в ліву сторону. Спиною до тієї стіни сидять пару чоловік. За якийсь час звільняється місце навпроти і я пересаджуюсь далі. Якийсь чоловік на ім'я Леонід сідає біля "статусної" жінки, що обрала вільне місце прямо під тією гарячою стіною. Я пробую вголос обіграти слова "Лев" і "Леонід" ("Левонід"), на що він, аби сподобатись тій дамі, каже:
- Ви такого від продавця ще не чули?!
Мені далекий його "інтерес", що він має до неї, з надією поліпшити, можливо, й виправити свій соціальний статус.


субота, 23 червня 2018 р.

Сон 230618 "Дерев'яна хата"

Дорога з пересадками. Порція свіжосмаженої м'ясної страви.

Стара дерев'яна хата. На високих стелях великої кімнати, а де на стінах - натягнуті грубі тканини, за принципом гобеленів. Я починаю знімати зі стелі ті полотна. Від когось чую, а в дечому підозрюю й сам, що ця хата колись із середини горіла, але якось з однієї сторони - це стало оприявнюватися, коли стіни за гобеленами почали відкриватися все чорнішими.
Я питаю: чи знімати все? Хтось критично відповідає: ти що, це Середньовіччя! Інтонація вказувала на повну ліквідацію старожитностей з метою подальшого ремонту.
Підходжу до печі з високим отвором, мало не в мій зріст, із глибоким черінем, і гортаю в ньому якісь рештки, які колись недогоріли, і бачу, що від ворушіння вони розгораються все більше і догорають мало не остаточно. Я мав у тій печі спалити те, що було зірвано зі стін і стелі.

P.S. Цей сон нагадав подібний будинок, в якому мешкали сімейна пара похилих мешканців. Я до них приходив у гості, піднімався на дах сходами з такої ж великої кімнати. На даху лежали старожитні речі, в'язки цибулі. Щось подібне було в іншому сні, коли я гуляв по даху дідової хати з переходами від батьківської. В іншому сні, подібне було помешкання, коли подібна група людей замешкала на відпочинок у середній з трьох однакових дерев'яних кемпінгових хат, з метою проведення вікенду, але відчуття сірості та сирості домінували з першого враження про неї. Випливають ще дві асоціації про дім, який був у різних снах: один стояв над пісчаною дорогою, що по самій високій стіні будинку утворював єдине ціле з огорожою, тоді там померла відома у вузьких колах людина, яку я знав, а другий будинок стояв на горі, в якому мешкали жінка та її малі діти. Образ дерев'яної хати в снах подібний, начебто збірний, і водночас живий. Кожного разу дім поставав, як жива істота нерозривна із віком її мешканців.
В описаному сні дім ледь живий, для мене чужий, але я у ньому, як і інші зі мною люди, прийшли з метою змінити його на краще, при тому, що на якомусь етапі мав сумнів у тій доцільності.


вівторок, 13 березня 2018 р.

Сон 100318

У гостях у місцевої поетки-гумористки Вікторії Д. Бабуська, замотана незграбно в хустку, але, як завжди, чемна. Гості за столом, вона хазяйнує біля печі чи майже в печі, що за зріст людини. Висить казанок над казанком висить неживий чорний кіт, підвішений за шию, але готує не в казанку, а десь за ним - глибше в печі. Гості починають їй допомагати і опиняються так само в печі. Мене дивує дві речі: гаряче вугілля, до яких торкаються і по яких всі ходять, зокрема Вікторія Д. та підвішений кіт. Якийсь юнак - помічник хазяйки - пояснює, що кіт обмотаний за шию міцно, кілька разів і зараз він, можливо, ще спить, а потім, переставши дихати, буде засушений. Хазяйка наступає на гарячі жарини, такі гарячі, що мали б загорітися і обпекти але взуття (личаки) не горить. Я від тієї жари відступаю, бо аж на лице гаряче дивитися на жар.

Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...