Я з десятком людей піднімаюсь на повітряній кулі, або якомусь аналогові. У мене думка: от зараз вона вибухне і я за мить відчую своє тіло окремо від душі.
Кінематографічна сцена. Мати і дорослий син живуть в одному домі. Син має кудлаті коси з рудим відтінком. Розповідає: коли був кастинг по відбору акторів на участь у з'йомках фільму, перше, на що звернули увагу, так це на його волосся. Розкриваючи і розтрушуючи їх після купання, додає: таким я і був! Щось запитує в матері. У питанні фігурує оригінальне слово з підтекстом. На що вона каже: "я тобі згодом розповім про впихуєме".
На другому поверсі батьківського дому двоє хлопців розігрують сцену: "З новим роком!" Один з них - актор (видно, відбиток початку сну), одягнений у невиразний костюм ведмедя, з рота якого з'являються дві руки, які тримають бокал ігристого. Другий хлопець бере той бокал. Сідаємо за стіл. Усім присутнім розливають шампанське. Ми (невиразно хто) кладемо до столу коробку цукерок. Я думаю: мало б бути ще дещо? Але ні: все правильно! Хтось зачинає розмову про свіже м'ясо, що українське - смачніше, а "польське - не подобається". 0515'
