Сон 300924 "Дивні скарби"

Якимось чином я опиняюсь у стародавньому місці України на горі Ільяс-Кая, що височіє над містом Форос. (Колись давно, до війни з росією я там відпочивав, саме в місті, але на саму гору не піднімався. Двоюрідна сестра якраз вперше тоді розповіла про те священне місце - "Храм Сонця". Чомусь воно уві сні звучить, як антична назва міста Білгород-Дністровськ - Аккерман). Тут же, уві сні згадую історію про Юрка Ґудзя, який випадково у землі знайшов там старовинний артефакт, який не забрав із собою, а знову закопав у землю - зі слів його сестри). На цих "інтересах" поряд мене невідь-звідки виникає путін. (Однозначно під враженням від перегляду перед сном серіалу "Punkty zwrotne / Bomba : Zimna vojna"). Спочатку, розчищаючи рукою землю, дістаю пару вилитих зі срібла кулонів у вигляді звиклого двоголового римського орла, якого вкрали собі на герб московити. Потім кілька кулонів цього ж орла, але вилитого зірочкою у вигляді злитого по центру тулуба - "монстра", якби в 3D, так, що можна ставити таку мініатюру висотою до 3 см на рівну поверхню (цікава мистецька ідея, ніколи і ніде її не зустрічав). Потім почав вигрібати із землі такі ж вироби зі срібла, та не лише кулони, але й брошки: тварин та комах. Як пригадується, це були: ящірка, крокодил, можливо змія, жук-скарабей, але з поламаним вусом, цикада, рачок. Знаю, що цей раптовий "гість", який сів поряд мене і дивиться на мої руки, все вважає своїм, тому висловлюю думку, що з усього цього хочу лише (для дружини) взяти пару брошок.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 121220 ''Випадковості бувають різними''

Як попередньо домовились, зустрічаюсь у справах,  прямо в центрі рідного міста, з давньою знайомою, опосередковано завдяки дружині, по творчих та літературно-видавничих справах - О.Р. (нині вона мешкає в Ізраїлі). Маємо щось спільно купити,  видається, щось із сувенірної продукції. Підбираємо разом, а я оплачую. Перед самою зустріччю відзначаю, що забув удома гаманець. За якийсь час навіть змирився із такою ситуацією. Маємо зустріч у конкретному місці. Чомусь це недалеко від входу в будинок облдержадміністрації, окремий вхід з лівого боку. (Це місце не вперше з'являється в снах). Випадково шарпаю себе по кишенях, можливо, у пошуках хустинки і натрапляю на добрий кавалок складених купюр у гривнях. Як чудово! - подумав і зрадів випадку: ситуацію врятовано (і без зайвих слів на тему). Тепер розговорилися про різне. Виявилось, що вона не одружена. Як?.. Але ж до останнього, за її давніми дописами в фейсбук, відзначав для себе протилежне? Ділюсь своїми хибними переконаннями. У підтвердження навіть перепитую за її зміну свого прізвища на подвійне: ''Що це означає?''.  Тепер, по ходу нашої розмови та подорожі, проїжджає недалеко від нас одна жіночка, потім друга, на якихось дивних візках, з натяком на сноуборд. Спочатку це видається смішно, але виявилось, що надійно і впевнено. Тепер я вдома. Лягаю спати, а просинаюсь від того, що хтось лізе до мене в ліжко та лягає поряд з правого боку. (Спальна кімната нагадує дитячу з дитинства). Навпроти мого ліжка друге, на якому спить донька. Що за приколи? - дивуюсь я. Незнайома жіночка перебиває сон і хоче від мене конкретики... Від шуму прокадається донька, розплющує очі та ''фіґіє''. Без слів показую і своє здивування. А та жіночка виявилась без комплексів. Як одразу встав на підлогу, вона ще залишилась у ліжку. По ходу відчув у ногах ще гарячу праску. Так, вона в цьому домі щось на зразок покоївки, має доглядати за одягом: прати, прасувати. Жартую, але лише з інтонацією в голосі: ''То ти небезпечна дівчина, любиш гострих відчуттів''. Виходжу з кімнати, по дорозі вирішую взяти зі шафи труси. Примітив, що на поличці вони свіжі, видно нещодавно відпрасовані, разом - дитячі смугасті шкарпетки біло-помаранчево-зеленого кольору. Одразу зрозуміло, що людина, яка клала, не знайома з організацією речей у шафі.  Виходжу з кімнати, за мить і вона за мною. Дивлюсь при світлі на неї і намагаюсь пригадати обличчя, але бачу, як вперше. Певною мірою симпатичне: засмагла шкіра, фарбоване волосся в контрасті чорного з червоним. По якійсь паузі кажу до неї: ''Якби я був ''самотній чоловік'', може щось і було б,  але не в цьому випадку!''. 

Сон 040919 "Спогади про дитинство"

Пишу спогади про дитинство. Пригадуючи деталі, вирішив деякі з них відтворити в пам'яті й завітати до родини однокласниці Л., що мешкає недалеко від дому моїх батьків. (Уві сні місце розташування дому знаходилось відмінно від реальности - за дорогою). Зустрічаю їхню маму. Спілкуємось за життя. Сиджу біля їхнього гаража і на мене напливають спогади. В розмові згадую про деякі деталі, враження, які виніс з дитинства, будучи в їхній родині. От я згадав, що вперше почув нецензурне слово саме в їхній родині, чим нині здивував їхню матір. За певен час - пригадалось, що в них чув деякі слова польською, тому не все розумів, коли щось просили. Цікаво, що цю розмову слухала ще моя бабуся Д., яка дала якийсь коментар щодо польської: "не цієї родини", - так, наче спогади мої змішалися ще з історією перебування в когось іншого, що мешкають не тут, а ближче до них. Згадав за їхнього сина - меншого за Л., зокрема за книгу Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", яку він може й донині мати в себе. Так, наче це ключ до кращої розгадки чогось, що пов'язане зі спогадами. Їхня мати каже, що зараз він купається і вийде з лазні. Дивлюсь крізь скло надвір, а там сарай, більше схожий на льох - це і є їхня лазня. Біля неї стоїть їхній батько і дід. (Батько в реальности - зовсім інший, нагадує іншу особу, діда не знаю взагалі). Вирішив до них не виходити, аби не зачинати нових розмов, а зачекати сина вдома. До хати приходять всі разом: син, батько, дід. Дивлюсь, а їхній син низького зросту, хоч і дорослий. Кажу: "Весь в тата і діда". (У реальности - навпаки: високий, взагалі не схожий на того, що уві сні). Вирішую пожартувати: "Дуже легко уявити, яка буде в тебе дружина: вже не висока і не середнього зросту, отже, кожна третя!" На що він відповідає своїм жартом: "Четверта!" 0340'

Сон 080719 "Зіпсутий намір"

Хтось з робітників каже: "Мене звинуватив хазяїн в тому, чого я не робив. Він сказав піти на плац і викинути зіпсуту пачку цигарок. А ти знаєш де він знаходиться? (В значенні: скільки до плацу треба йти?) А вся причина, чому вона відсиріла? Не повіриш: у хазяїна просто біля тієї шафи, в якій вона лежала, була мокра стіна!" 0406'

Сон 290319 "Цікавий ракурс"

Тягли товстий кабель. Я був до того частково причетний. Десь у селі займався організацією якоїсь поїзки на певний період. Для того мені, дружині і ще якійсь жінці, незнайомій мені, але причетній до нашої родини, треба було рано виїжджати. Так, як ми залежали від автобуса, то виїзд треба було організовувати з іншого місця. Добираємося до нього. Невеликий будиночок. Заходимо всередину, а там чоловічі пісюари рядком, з іншої сторони багато простору. Маємо якось його використати для ночівлі. (Цей дивний образ кімнати-туалета або ж кімнати з частиною вільного простору мені вже зустрічався в снах). Я знаю про чоловіка з села, який веде затвірницьке життя - весь поринутий у роботу за комп'ютером. А може то й не робота? Це для мене не важливо. Заходжу до нього в гості, а він каже, що в нього трагедія, він не може більше працювати - оргтехніка вийшла з ладу. Треба, щоб я відвіз комп'ютер на ремонт сільському вчителю інформатики. Разом із тим я згадую, що ми вже щось так возили. Десь про себе міркую, що непогана професія, ще й на селі. Всі до тебе звертаються, аби полагодити техніку. Друга частина групи, з якою я їхав, розповідають мені, що мій син геть неслухняний, просто некерований, чужих людей не слухає. Є до мене прохання, аби я з ним поговорив. Виникає відчуття, що все те від нашої розлуки. Ті, хто працював над укладкою кабеля, показує комусь зі старших (бригадиру?), що "як не крути", а він дубовий. Дивлюсь на той сірий кабель і розумію, що тим двом хлопцям, що працюють над його монтажем, з ним одним не справитися, реально грубезний і неверткий. Думка аналізує далі: але ж якось його змогли впровадити в лоток, хоч на краях нині й не гнеться? 0244'

Їхав додому. Зійшов із автобуса. Зайшов у чужий під'їзд. Ліфтом неможливо скористатись - карткова система. Якесь знайоме обличчя дівчини. До неї зайшов у квартиру також знайомий мені хлопець. Навіть і не думав, що вони зустрічаються чи живуть? Так було випадково присів на сходинках аби те побачити. Піднявся вище. А як спускатися - не сходи, а якась сповзанка. (Такі ж сходи для сповзання, вже фігурували в якомусь сні. Важко описати їхню конструкцію: видовжені округлі в краях із заглибинами, мало не наскрізь, бетоновані вертикальні ряди. В кожну з цих заглибинок можна було напівсидячи стати, як на сходинку, реально - сповзти). Вийшов на двір. Побачив цікавий ракурс для світлування "патріотично-історичний стенд (1-й план) + військова техніка (2-й)". Став робити світлину біля тієї зупинки, на якій сходив із автобуса, але вже у траві. Ракурс передбачав погляд: від долу догори, під певним кутом. У підсумку виходило так, що сонце забивало камеру. Роблю кілька знімків. Вкотре оцінюю фоторакурс двох військових фрагментів, в яких прочитувалась асинхронність за зрізом часу: актуальне нині й в минулому. Колеги, зацінивши мій погляд, теж захотілись знімувати. Поки відійшли в очікуванні. Прийшла дитина, дістала якийсь подарунок. Я почав висловлювати захват. Дитина почала співати пісню: куплет - українською, куплет - польською, а решта - іспанскою. 0418'

Промисловий цех. Вилажу на громезну робочу машину. Ще теплу від цілоденних тестувань і перевірок. Підійшов чолоківк, попросив злізти. Я хутенько зійшов до долу.  Розговорився з ним, він представився аналітиком, який має вміти бачити багато різних речей. Зокрема, таких деконструктивних у вчинках, як я. Прийшла бригада. Ще з ним згадав одну жінку з охорони праці "Барбару", яка так само, як і він ходить по будові й помічає недоліки. 0500'

Сон 170119 "Взаємна бородатість"

Чоловік виходить із машини та підходить до "падре" (саме таке слово фігурує уві сні, католицького священослужителя) з якимсь запитанням. Той уважно вислуховує і відповідає йому з певним гумором, зачепивши підбадьорливо його бороду. Чоловік не розгубився й легенько потрусив бороду співбесідника, яка була значно довшою. "Падре", підтакуючи сказаному, із грайливою взаємністю смикнув у відповідь волосся на грудях. Якось все це почало не лише кумедно, але й дивно виглядати зі сторони, хоча для них обох така взаємна поведінка була доволі гармонійною і веселою.