Сон 280425 "Шарварок поселення"

Приїзд на нове помешканя, пов'язане з роботою. Розселяємося по кімнатах. Без проблем займаємо першу - на пару ліжок, ближчу до виходу. В якийсь момент бригадир говорить про гроші, які мали у нього бути, а він їх не знаходить. Більше схоже на розкладання речей так, що виникає певний шарварок. Я на то дивлюсь, як на проблему, яка має вирішитися лише з уважности до своїх речей. Раптом прибувають нові колеги, а більшість з них я знаю по інших об'єктах. Знову виникає розгардіяш з вибором ліжок і кімнат для поселення. Міркую, чи не переміститися в іншу кімнату, в якій стоїть навіть невелике, мало не дитяче ліжко. Хтось каже, що це акурат для Арнольда. Спочатку не розумію про про кого мова, але раптом приходить (з реалу) колишній власник помешкання, у якого винаймав для родини дім, той самий Арнольд, але якийсь нижчий зростом, зігнутий і незрозуміло чому ушербний в тілі (десь такий, як для розміру згаданого ліжка) і так само чемно й уважно (як в реалі) починає консультувати щодо розселення працівників. Дивлюсь на його міміку, а вуста якісь перекошені, якби після інсульту. Це мене печально дивує і викликає внутрішнє співчуття, знаючи цю людину в кращому стані. В контрасті з приємною розмовою це справляє гнітюче враження. Тепер опиняюсь якби в такому ж помешканні, але новому, до якого ще заїхали нові колеги. І знову ж таки: більшість з них я знаю. Кажу, наче до бригадира: "За такою кількістю людей, логіка така, що має у нас бути доволі великий об'єкт!"

P.S. Явно присутня асоціація, пов'язана з вибором квартири для купівлі, коли розглядались різні пропозиції на ринку нерухомости.

Сон 200222 "Рівень здивування"

Переїжджаю, як випадковий турист, з одного помешкання, в якому живуть працівники з моєї фірми, до іншого. Приїжджаємо на незнайоме обійстя з приватним домом. На дворі працівники. Мені подобається певною мірою обстановка та атмосфера. Заходимо в дім, а там в одній із кімнат грузини. Ідентифікую не одразу, а лише за їхнім акцентом. Серед них знайомий - В. Виходжу з кімнати, а в коридорі зустрічаю новоприбулих працівників фірми, а вони мені доволі знайомі. Двоє хлопців із якими вчився ще в школі. (Один із них - однозначно, на рік-два старше від мене, іншим разом з ним спіткнувся під час однієї з робіт в Україні, а другий - більше збірний образ. Переконання уві сні, що це хлопці з моєї школи - однозначні). Вітаюсь, висловлюю здивування, що їх зустрічаю в Польщі, прямо-таки одразу двох із Житомира, ще й зі спільної школи. Хоча здивування висловлюю усно, але внутрішньо залишаюсь спокійним: усіляке в житті буває, навіть і таке!

Маю якесь відрядження. Дорога... Замешкав у якомусь будиночку безіменного (уві сні), але славного, як для мене, міста України. Вигляд з вікна моєї кімнати виходить на "екзотичну" улоговину із неймовірно високими та пишними рослинами. Як лопух, так листок площею з м2. Так і подумалось, ще десь там (в тій улоговині) протікає річка, яка живить усю цю рослинність. Заходить до кімнати хазяйка і перепитує, чи користувався вже з туалету, а я ствердно, що від вчорашнього вечора ще там не був. А вона мені починає оповідати, як то вони тут роблять, мало не в самих кімнатах, і прибирають за собою. Питає: чи не бачив я, як це робив мій співмешканець по кімнаті?.. Навіть слід залишився на підлозі! Дивуюсь цій дикости підходу до організації вбиральні. Потім оповідає, як то я маю робити, але, за бажанням, на першому поверсі. Показує, як вигідно підгинати під себе ноги, коли так низько доводиться сідати. Слухаю і навіть погоджуюсь із деякою зручністю пози в такій делікатній ситуації.

Сон 260221 "Відчиняти вікна"

Чомусь за раз, видно заміркувавшись, з'їв із шість шипучих вітамінів. Ковтнувши, спитав себе: навіщо так забагато?

Після сну, наче віддалений спомин, виникає відчуття, що я за кимось сильно плакав. Наче був на похоронах і загальна жалоба дотисла мене до такого стану.

Знаходжусь у приміщенні, до якого з'їхалися нові працівники, серед яких вже деяких знаю. Розповідають про нову будову, про тих, хто залишиться, новеньких у ймовірній бригаді. Я ж волію бути з тими, з кими працював, адже об'єкт подобається, колектив також, зокрема новий бригадир (асоціація зі знайомим із реальности). У такій розмові раптом згадалися деякі хлопці, які свого часу поїхали на заробітки до Німеччини, а нині повернулись наново до фірми. Серед тих, хто вів цю тему, був один із них Д.В. Серед всього числа виявилось, що доїхали ще четверо дівчат. На питання: що ж вони робитимуть, коли робота виключно чоловіча? Виявилось, що їх замовили для прибирання на будові. На присутність дівчат, чоловіча частина пожвавішала в нових темах і розмовах. Моментом і я долучився до того зі своїм специфічним гумором. Зайшли в кімнату на більш з десяток ліжок, виставлених вряд понад вікнами. (Щось на зразок дитячого табору). Хоча було тепло, але душно. Я запропонував відчинити якесь вікно - насправді ж, за конструкцією решітчатих шиб - маленькі кватирки. Більшість виявились закупореними. А останні в ряду колись і кимось відчиненими, але заклеєними газетою. Раптом згадую, що це моїх рук робота, чим себе приємно дивую. (Схоже на фрагмент із забутого сну). Ділюсь враженням із присутніми. 0445'

Сон 230420 "Чорно-білі фрагменти"

Кілька разів потрапляю в дім до якоїсь жіночки. Ремонтую в неї телевізор. Пригадую, що попереднього разу був чорно-білий, що з нею й обговорюю. Цього разу, хоч і старий, але кольоровий. Дивуюсь, що вона ще його дивиться, акцентуючи, що в мене вдома його вже давно немає. Беру в руки пульт, щось на зразок кнопкового телефона, але у формі дивного джойстика. Кнопки гумові, дивно викладені за формою. Розбираю, аби переправити їхнє положення - зробити більш рівними один до одного.

У винайманій квартирі збирається бригада хлопців на роботу, до якої і я маю причетність. (Місце, обстановка, предмети - мені не знайомі). Деякі хлопці пішли вже до машини, а я в останню мить вирішив затриматися і піти в туалет. Але за мить, коли я вже був зайнятий, прийшли господарі помешкання. Спочатку заходить дівчинка, стає біля дверей і не йде далі. Один з господарів на візку. Схоже, що на ньому - хазяйка (трохи застаренька жіночка), а допомагає їй хазяїн. Знайомлюсь. Дивлюсь на диван, що стоїть біля входу, і раптом для себе бачу на ньому гроші. Кажу: "видно, бригадир залишив їх для вас! - як оплату за житло". Дивлюсь на стіл, за який мають сісти, на підлогу, що під ним, а на ній лежать гроші, схоже, чиясь зарплата, упереміш з чорно-білими світлинами. Нахиляюсь і починаю їх збирати.
- А у вас є родичі на Житомирщині? - питаю.
- Ні! (Пауза)
- То все одна Україна!.. - словами з пісні відповідаю, продовжуючи складати і пригадувати ті самі світлини, які свого часу вже бачив. (Враження, що перегляд фотографій належить до забутого сну).
Хотів подумки перепитати: "А вони вам треба? Чи міг би я їх забрати із собою?" - але вирішив того не робити.
0450'

Сон 140919 "Житлове питання"

Щоб відпочити у перші дні відпустки, наперед вирішив провести його в лісі, зі словами до дружини: "знайти натхнення". Заходжу в ліс, пірнаю все глибше і глибше, натрапляю на цікаве дерево з незвичним малюнком кори. Так, як фрагмент, який мене зацікавив, знаходився у його підніжжя, вирішив присісти, аби засвітлити на пам'ять. Міркую: "вже давно не поповнював свою колекцію". Дійстаю телефон, починаю наводити фокус, роблю першу фотографію, вирішую перезняти, аби фокус був кращим, налаштовую відстань, аби все ж таки піймати зблизька. Як раптом відчуваю, як хтось мене легенько "будить" по плечу, зі словами: "давай не заморочуйся, пішли зі мною, будемо грати!" Озираюсь, а це лисик, якого побачив в образі людської дитини, або ж навпаки: дивне відчуття і сприйняття водночас, хоча, цікаво й те, що самій ймовірности появи такого персонажу я не здивувався, у той же час здивуванням було те, що я повівся на його прохання. Роблю такий-собі другий знімок, адже "лисик" справді виявився нав'язливим. Привстав, взяв його за руку-лапку і пішли стежкою. Почав розпитувати за його життя, де він мешкає, чому блукає лісом сам. Розповідає, що вигнали з дому, на моє питання: чому? - якось дивно все це розтлумачив, але без нарікання на батьків і бабюсю, з якими "живе". Просто, він сам по собі, а вони самі по собі. Коли йому холодно, на зиму дозволено повертатися додому. Я ж агрументував, що він має мешкати з батьками і не жити бозна-як поза домом. Поки спілкувались, підійшли до невеликого села з одну вулицю, наблизились до його хати. Зайшли за хвіртку. На виході з дому зустріли якусь бабцю, яка мовчки попростувала до хвіртки, якою зайшли, але ще не встигли зачинити за собою. Вийшла на поріг, провести поглядом, інша жіночка, трохи молодша за неї. Що в першої, що в другої виник до мене погляд: хто я такий, щоб тут бути? Я ж подумки себе налаштував до розмови, пов'язаної з життям на вулиці їхнього хлопця. Поки випускав з воріт незнану мені гостю... проснувся. 0325'
P.S. Цікаве моє сприйняття головного героя: візуально - повноцінна дитина, а за відчуттями, однозначно - лисик. Навіть, коли було взяв його за руку, на дотик це була м'якенька лапка тваринки.

Живу в помешканні, винайманому роботодавцем. З власної волі переїжджаю на тиждень до іншого, яке в результаті не сподобалося. Прошусь до попереднього власника, а він каже: зайнято, вже переїхали до нього Сергій і ще хтось. Пояснює, що зараз сезон закінчився, можна спокійно знайти собі інше місце, навіть десь по сусідству - махає рукою. Я міркую: якщо шукати, то вже не тут, а ближче до роботи. Питаю, якщо треба буде йому передзвонити, то на який номер? Каже, що його телефон спарений із хазяїном заправки, тому ліпше не дзвонити. Тепер я в іншому місці. Застілля, багато гостей. Серед присутніх є знайомі з реального життя за різним родом діяльности. На завершення всі збираються і йдуть. Я з дружиною, користуючись нагодою, усамітнююсь. Чуємо, як за вікном долинають сторонні шуми, без слів розуміємо, що, явно, "не свої": якого дива їм, вийшовши на пряму дорогу, раптом повертатися назад? 0500'

Сон 270419 "Емоційна спорідненість"

Замешкав із дружиною в якійсь квартирі, хазяйкою якої була молода дівчина років до тридцяти. Разом із нею мешкав у квартирі котик. Все б ні чого, але з часом почали виникати піздозри про їхню емоційну нерозривність. Навіть хтось натякнув мені: аби я поспостерігав за ними. Моментами, коли хазяйці було погано, котик переживав такі ж емоції. Одного вечора, спілкуючись із дружиною, дивлюсь на котика, який був від нас недалеко, а він починає міняти колір шерсті: однорідне біле починає покриватися жовтими плямами. Варто зазначити, що хазяйка була німкенею і не все розуміла з нашої розмови, але тон і загальну картину, про що ми говоримо, могла для себе скласти. От і цього разу, надвечір, обговорюємо загадкову поведінку згаданої особи, яка лягла спати, і дивлячись на її тварину, розумію, що вона з сусідньої кімнати все чує з нашої розмови, адже з нею коїться те, що й з котом, тільки на емоційному рівні. Якоїсь миті вийшла зі своїх покоїв, а мені довелось її словесно заспокоювати.
Лягаємо спати, поки засинаю, до голови при ходить думка, якою вирішую поділитися з дружиною: ми живемо в квартирі з психічнохворою людиною. Нам треба звідси виселятися. Якоїсь ночі у неї може статися приступ і, себе не контролюючи, вона може нас поперерізати чи ще чого "доброго".

Сон 291018 "Збори. Здивування і переміни"

Я в колі колег по роботі. Мешкаємо в черговому домі, чергового нового міста. На диво, тим помешканням для проживання виявився дім моїх батьків, тим більш - робота, яку ми виконуємо, в рідному мені Житомирі. Я подивований: після чергового польського міста у нас - Житомир? Маємо їхати. Пропускаю всіх уперед до купання і парної нашої лазні - вирішую піти насамкінець. Хтось каже: то ти вже збираєшся їхати? Так, наче всі давно покупані і пакують речі на новий польський об'єкт. Я, похапцем: так! І швиденько йду до лазні роздягатися і купатись. У погляд пару разів трапляє великий свіжий розпарений пахучий березовий віник.

Сон 220818 "Дорога з прихованим потенціалом"

Коробочка розміром ~ 5×5×5 зроблена з каменю. Крізь стінки просвічує візерунок з натяком на арабський стиль, переважно з прямокутниками та трикутниками. Таке враження, що коробочку спочатку зробили з м'якого матеріалу, наче з пластиліну, а потім склали у відповідну закам'янілу форму.

Ярина дивиться на вертикальну частину сходів. На них намальовані якісь різнокольорові смуги та мініатюрні картини.

Міст крізь залізничні колії. Я питаю: чи хто-небудь його переходив на іншу сторону? Виявилось, що я буду першим. Інтрига: чому ніхто так і не пробував перейти? - залишилась відкритою. Це при тому, що я бачив, як інші люди ходили тим мостом у обидві сторони. Переходжу його на інший бік колій. Там є будинок, у якому маю замешкати разом з колегою по спільному об'єкту. Виявляю, що помешкання в дечому є незручне: існують прохідні двері крізь нашу кімнату, якісь незнайомі мені люди заходять у цей дім. Разом із тим довідуюсь, що має бути стороння перевірка від винаймача, щодо якості нашого проживання в такому домі.

Я привіз із-за кордону п'ять коней. Двоє з них були привезені під замовлення, двоє з них маю продати новим клієнтам. Не можу вигадати: що робити з п'ятим?

Сон 180418

Я з кимось в лісі, біля ведмежої барлоги. Так начебто у ній, але не цілком. Звір нас до себе не підпускає. Барлога виглядає, як частина покинутої будівлі, але виразних ознак не існує. Фактично, основні елементи з чого вона утворена, це земля, бетон і камінь. Між нами і звіром існує певна довіра, але у нас до нього, як і навпаки, витворені чіткі межі, які ми у цій барлозі не перетинаємо. Таке життя поряд тривало довго, поки не виникла загроза звірові. Так, начебто ми могли від чогось захиститися, але потребували перейти його межі барлоги, разом з тим захистивши ведмедя від небезпеки. До останнього ми сприймали його, як примітивну істоту, але, в момент загрози, виявилось, що він запропонував логічне вирішення захисту, пов'язане із зсувом бетонної брили, яка, на наш подив, мала W-подібний замок: "мама-тато". Ми тої миті отетеріли і зрозуміли, що ведмідь живе на храмовій території, яку захищає своєю присутністю. Барлога - це не просто бетон, каміння і земля - це захований від чужого ока храм, який з віками осів, перехилившись набік і пішовши в землю. Звір мешкав біля святині - свята-святих храмової споруди, таким чином, що ми не могли скласти уявлення ані про храм, ані про його "закинуту" архітектуру.
Бетонна брила із замком, яку зсовував ведмідь, була верхньою частиною святині, схожою на буддистські маківки храмів.