Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою біль. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою біль. Показати всі дописи

четвер, 24 квітня 2025 р.

Сон 240425 "Заради подальшої вищої форми існування"

Працюю на об'єкті, подібному до будівництва гіпермаркету. Перевіряю по схемах фронт зроблених робіт і "до виконання". Уже помічаю, як дехто перед нами з іншої фірми тут напортачив. В процесі моїх ходінь по приміщеннях, розгляданню голих стін і вивченню схем на великому аркуші, виникає моя мати, як можливий працівник тієї ж фірми, на яку я працюю. Можливий настільки, що я до кінця не розумію її роль, але з огляду на її "занудство", як для заангажованої мами, що обок працює її син, доволі охочий мене слухати і виконувати вказівки. Чомусь мене починають дратувати допущені "косяки" в роботі тих, хто йшов перед нами, і в мене на тлі головного болю (з реалу) починає колотитися серце так, що я відчуваю його ритм і збільшення частоти дихання, від чого просинаюсь.

Привиділось, що створення світу мало б нагадувати сюрреалізм, де більш досконала форма поглинає менш досконалу, подібну до елементів частин тіла з картин Сальвадора Далі (схоже, що під впливом відвідання виставки з його творами в місті Тихи, Польща), заради подальшої вищої форми існування. 

Химерне сприйняття числа предметів, що стояли на підлозі. Коли "багато" - це не число, а ілюзія.

субота, 10 грудня 2022 р.

Сон 101222 "Больове місце"

Цілеспрямована поїздка в Польщу двома автами, аби купити та оновити деякі речі. Разом зі мною двоє людей: батько (пенсійного віку) і син (десь мій одноліток) (уві сні для мене є знайомими людьми, хоча жодних асоціацій з реалом). Для такого "ґешефту" везли із собою певні свої речі. Зупинилися в одній польській родині, яка мило нас прийняла в своєму домі. Перебуваючи в гостях обмінялись із ними багатьма речами. Все виглядало так, наче кожна річ - це подарунок взаємности від щирого серця. Ось пора вже їхати. Дві машини переповнені речами доверху: якийсь одяг, ковдри, фарфоровий посуд, зокрема мистецько виконані вази. Якісь роблю розвороти машиною, аби виїхати з двору, друга щось не справляється із цим. Виходжу, аби чимось зарадити. Оцінюю: в їхній машині настільки тісно, що "батько", сидячи на задньому сидінні, весь завалений тими речами. 0730'

На прохання якогось керівника приїжджаю оглянути причини непрацюючої антени. Великий приватний дім. Починаю від входу до телевізорів і до самої антени. Починаю оглядати кабеля, а вони різні за діаметром, розгалужена дивним чином через коробки з'єднання. Виходжу на двір, аби оглянути кабеля ззовні і цієї миті розумію, що на цьому виклику вже колись був, але давно (спогад про далекий забутий сон). Зовнішніх пошкоджень немає. Питаю в якоїсь господині конкретніше за проблеми з ретрансляцією каналів. (Насправді, весь час було дві господині, наче сестри, хоча різні за статурою і зростом, можливо, подруги). Як виявилось, і що мене найбільше дивує в заможних людех, так це показова комизність до дрібниць. Виявляється все працює добре, окрім незначних проблем із двома каналами. За весь час пошуку причини, якісь з'єдння довелось розкрутити, абияк з'єднати, ще й опинитися на штучному насипу, де росте виноград та інші рослини, куди вони заходять (певна асоціація з дитинства). Там виявилась якась дивовижна "жива поличка" з фруктами та ягодами, інтегрована від живої рослинності. Отже, беручи з полички - зриваю з гілки дерева. Наче щось спробував узяти на зразок жовтої сливи. Викладені дари природи одна біля одної настільки гарно, що одразу можна замилуватися тим образом. Чомусь "сестри-подруги" пригадали, як колись у їхньому дитинстві тут жили оси, мали вони велике гніздо. Я ж озираюсь і бачу подібне, але невелике, щось схоже на загорнутий папір. Вказую на це. Сходимо з того пагорба. Знову переймаюсь кабелями. З'являється якийсь чоловік, згодом ще один. Прямо у дворі, на теплому сонечку виникає у однієї дівчини еротична поведінка до одного з хлопців з голим торсом. Він розслабляється від її дотиків. Тієї ж миті інший хлопець підходить до нього і наносить гострим ребром перстня довгу подряпину на рівні плеча. Той гнівно обурюється: одна вже така є! Хлопець з перстнем роз'яснює, що таким чином він гартує в ньому стійкість до больової чутливости, та, якби наносити тих подряпин багато в одному місці, та ділянка стане знечуленою. Дівчина з еротичною поведінкою запрошує мене до їхнього товариства, я відмовляюсь, але підходить до мене хлопець із перстнем і пробує на мені зробити подібну рану, але по одягу не так вже й виходить. У відповідь роблю якимось ударом боляче йому. Раптом зліва від мене з'являється Арнольд Шварценеґґер в образі одного з героїв фільму "Хижак" (Predator), і дивлячись на хлопця з перстнем, починає наносити порізи ножем у відповідь (за мене) спочатку на своє тіло (голий торс: груди, живіт - овалом), а в продовження - подібні порізи й тому хлопцю, хоча останній починає від них тікати. 1000'



четвер, 15 вересня 2022 р.

Сон 150922 "Прихований біль"

Дивлюсь на діда Григорія (в реалі: давно померлий), а він себе слабо почуває. Подумалось за тиск і серце. Розумію, що треба запросити лікаря. Телефоную... Тепер опиняюсь у іншому сюжеті сну (конкретика відсутня, але дещо пов'язане з виробництвом). Дивлюсь у вікно десь із другого-третього поверху і бачу, як до багатоквартирного дому, в якому перебуваю, під'їхала легковим авто швидка, з якої вийшов високий чоловік у рожевому костюмі. Доволі стильний та незвичний образ. Дістав якийсь чемоданчик, почав заправляти шприца якимсь розчином. Хоч і здивував той образ, але подумалося однозначно: лікар. (Тепер, переходячи з кімнати в кімнату, повертаюсь у попередній сон). Приходить він до нашої квартири (конкретика відсутня), я його впускаю і веду в кімнату до діда. Виходжу, а там стоїть якась покоївка і прибирає речі. Дивлюсь на ліжко, на якому мав бути дід, а воно закидане деяким одягом. Питаю в неї: де дід? А вона: та тут же! - показуючи на ліжко. Видно, дід мене чує і з-під укритої постілі та накиданих на неї речей починає ворушитися зі словами: "тут я, тут!"
P.S. Вже другий день і ніч підниває головний біль.



понеділок, 24 серпня 2020 р.

Сон 240820 "Трансформація тіла"

Маю з кимось приховати мертве тіло. Логіка наступна: якщо тіло мертве, його треба поховати. Разом із тим, до цього наміру додається усвідомлення, що про це знаю лише я і той, хто зі мною (конкретика образу людини відсутня). Цікавими деталями вигляду цього тіла є його маленькі розміри, відсутність мого усвідомлення, чиє це "тіло" (людини? тварини?). В результаті поневірянь, як його приховати? - прийшли до того, що в результаті поклали його в літрову банку і заморозили. Навіть спостеріг процес заморожування: віднизу догори. Відчуттям злочину є лише "приховування". Другий етап: вигадати місце, де воно має лежати. Тримаю цю банку в руках і шукаю для неї потаємне місце. Знаходжу сарай (образ з дитинства) і приховую її десь там над/під підлогою. Коли я закрив двері до сараю, раптом мене, хтось ловить питанням: що я тут роблю? На що знаходжу якісь розмиті відповіді, але на цьому етапі - це вже не важливо.

Я знаю про людину, яка мала ушкодження спини (образ із якогось забутого сну). (Певною мірою, асоціативно, пов'язаний із попереднім). Тепер я бачу цю людину - це чоловік. Він сидить на стільчику, роздягнутий по пояс. За ним стоїть чоловік у білому халаті, схожий на лікаря. Він водить рукою по спині, другою - постукує гумовим молоточком якісь ділянки вздовж хребта. Тієї миті до мене приходить усвідомлення, що той лікар має йому його розбити, а той чоловік цього не знає? - це ж пройдений шлях? (Це вже було у забутому сні!) Але він сидить сумирно, наче жертва, яка змирилась зі своєю долею. Я знаю, що цей лікар колись уже розбивав йому хребет: між лопатками по вертикалі, але цього разу він наносить удар тим гумовим молоточком по конкретному хребцю, у тому ж місці. Тепер я чую голос, що стримує біль. (Сон уривається).
P.S. Просинаюсь від того, що болить голова, а від хвилювання сильно калатає серце.

вівторок, 28 квітня 2020 р.

Сон 280420 "Кастрована спадкоємність"

Протягом всього сну образ ведеться від першої особи, хоча у фініші виявилось, що навпаки.
Дружина кілька разів підряд наголошує на тому, що я маю піти до сексопатолога, який має зробити чи то кастрацію, чи то якусь стимуляцію, аби розв'язати проблему бездітности. (В реальному житті такої проблеми не існує). Разом із тим пропонує сходити до університетського лікаря, який, якщо не надасть допомогу сам, то скерує у правильному напрямку. Тема делікатна і я весь час відкладаю дане питання на потім. (Цей фрагмент сну мені знайомий, видно, снився раніше). Як би я не пручався і не вагався, але прийшов час "Х", коли був змушений піти, хоча б на консультаційну розмову до місцевого лікаря з університету. Приходжу до дверей його кабінету, а за ними сидить багато чиновників різного рангу. Підійшовши ближче, зрозумів, що спілкуватимусь із лікаркою, і це для мене стало другим аргументом, аби вона змогла якось відволіктися і перейти в інший кабінет, аби мені було зручно в розмові з нею. Відзначаю, що ця лікарка схожа на комендантку з гуртожитку, в якому я мешкаю. Переходжу з нею в інший кабінет, одразу наступний за ним, але й там розумію, що поспілкуватися нормально не вийде: ті чиновники, що були там, то заходять, то виходять від неї. Бере вона, для початку розмови зі мою, професійну біографію і починає її уважно читати, коментуючи деталі, риторично перед цим ставлячи до себе питання.
- О, то ви працювали видавцем?.. От і я нещодавно вирішила спробувати себе в тому.
Я ж спробував для себе уявити: у якій же ролі вона могла б працювати в такій царині? У той же час, для зручности, попросив написати для неї свою проблему на якомусь аркуші, адже розмова тет-а-тет так і не вдавалась. До рук потрапив "огризок" паперу та червоний олівець. Повиводивши там свої "проблеми", аби висловитися більш-менш ясно, подав цей аркуш їй.
- Так, так, все ясно!
Тієї миті суттєво змінюється сцена: я на дворі, біля якогось будинку, що має великі грубі колони. Між двома ними, у нижній частині, прикріплена алюмінієва трубка, яку, я знаю, що вішав точно сам. З цього ракурсу зрозумів, що змонтована неправильно: люди, які будуть минати ці колони впоперек, спотикатимуться на ній і падатимуть. Саме тому, відзначаю для себе: з протилежної частини, симетрично до цих колон, на інших була свого часу демонтована подібна трубка. (Чомусь я про це все знаю). Цієї миті мій погляд опиняється зі сторони. Отже, дивлюсь на "себе" старонніми очима. З'являється чоловік, який, як я знаю, є тим самим рекомендованим нею сексопатологом. Він підходить і в кілька прийомів карате, задирає "мою" ногу і вдаряє у пахову зону своєю ногою, потім щось бере гостре і надрізає штани у тій же частині, викликаючи тим самим реально скажений біль, але й страх перед наступними діями. Раптом все це обриває, покидає ногу і йде геть зі словами:
- А то!.. Аби більше не п***íти.
- Дякую! - по кількох секундах больової паузи, каже тихо у відповідь, наче до себе, чоловік, схожий на колишнього прем'єрміністра України, продовжуючи згинатися з дивною усмішкою на обличчі. А далі подумки про себе: "Чого ж ви нічого не сказали? Я б краватку вдягнув би, аби бути таким же солідним, як ви?" 0155'

Знаходжусь у домі, в якій є кімната, де на ліжку стоїть швейна машинка. Приходжу до того ліжка, а на сусідній, яка стоїть по переду, лежить на боку незнайома жіночка, років 50-ти і начебто спить. Опиняюсь у незручній ситуації.

Я на великій приватній території, на якій знаходяться безліч різних споруд. Одна із них - музей старожитностей. Власник цієї садиби та цього музею пропонує оцінити його колекцію. В його голосі звучить певна до мене прихильність і тема, пов'язана з пошуком спадкоємця. Ми йдемо в музей, де він починає розповідати та показувати різні речі. Одна з них мене зацікавила особливо: технічна металева річ, щось середнє між верстатом, друкарською машинкою та музичним інструментом. Так, як він стояв на підлозі, то я навіть зайшов за прилавок, аби побачити у її розкритості, поглядом на сонячний простір кімнати, як вона працює: як при натисканні піднімаються металеві лапки вгору. Власнику хотілося б, аби я більше міг оглянути експозицій, а мене на тому просто "зачудувало". Чомусь виникло певне відчуття "липучости" від того господаря: якби я погодився на його умови, то став би заручником всіх цих речей. Тепер із тим же власником і ще якоюсь жіночкою їдемо ґрунтовою дорогою, яка почала йти з пагорба вниз. Чомусь веду машину задом. Десь відволікаючись не зауважив, що до останнього машина їхала сама. "От дивина!" - подумав я, що таки не з'їхали десь у баюру. Цю ситуацію зрозумів тієї миті, коли той чоловік попросив мене відзняти на відеокамеру ту жіночку, яка збиралась нам щось заспівати. Тепер він просить мене спинитися біля одного будинку, в якому мешкає його давній друг. Вивертаю кермо, але відчуваю, що на поворотах машина є неконтрольованою. Стаю. З дому виходить згаданий чоловік, схожий на усміхненого тлустика та йде до знайомого назустріч.


середа, 2 жовтня 2019 р.

Сон 021019 "Настоянка від головного болю"

Приходжу до батьківського дому, дістаю невеликий блокнотик із записами рецептів народної медицини, яку для себе вела баба Марія. Знайшов його в її домі. Характерною ознакою таких записів є оригінальний каліграфічний бабин почерк. У розмові з матір'ю зачитую то один рецепт, то другий. Наприклад, один з них розповідає, як готувати мало не в цілковитій тиші: "Коли будуть зібрані в ємність всі компоненти, треба буде поставити майбутню настоянку на два тижні в таке місце, де не лунатиме жоден шум. Навіть, коли ставитимеш, це має відбуватися тихо". Цей рецепт повторюється переказом досвіду якоїсь пані, яка робила його за тими правилами й у неї все вийшло. 0315'

Прийшов у маркет. Хочу підійти до знайомої аптеки, а її вже перенесли в інше місце. Не проблема: їх тут багато! Підходжу до іншої, намагаюсь не забути, що маю замовити. Прошу цитрамон, ще якусь настоянку в пляшечці (пустирник?), хочу назвати щось третє, як підходить невелика групка молоді, з якої один хлопець, перебиваючи процес замовлення, зопалу каже, що йому треба. Фармацевт не поспішає переводити свою увагу на стороннє, поки розглядається по своїх поличках, вишукуючи ліки. Я також вирішую витримати паузу і помовчати. Виникає показова ситуація нереагування на нахабність. У той час пригадую ще про одну настоянку на травах. Фармацевт без поспіху підходить до віконечка, я ж називаю ще одну річ: "Настоянка від головного болю", продовжую: "Якщо правильно пригадую, наче такою була назва... Подивіться, якщо є!" 0500'

неділя, 21 жовтня 2018 р.

Сон 211018 "Осяяння з відбитком раптовості"

Зустрічаю матір давньої знайомої. При зустрічі вона поводиться так, наче мене не знає, але й самого контакту "очі в очі" у нас не виходить. Практично, виходить так, що я бачу і чую все, що вона робить. От вона з кимось спілкується, хтось дає їй свій контактний телефон. Потім, йдучи дорогою, хтось каже, прощаючись, до неї: "подзвониш!" А вона так раптом: а я загубила той запис! Тієї ж миті з метрів десяти звертається до мене: Олеже, даси телефон? Я до себе: а вела так, наче мене до цього й не бачила!

Донька каже, що в неї головний біль. Питає, що можна зробити? Я даю різні поради: лягти полежати, покласти голову так, аби пройшли симптоми... А під кінець осяває: можеш випити таблетку!

Жінка пішла на роботу. Я сам удома. Планую день, що маю зробити. В короткому часі йду в місто до другої квартири. Щось по дорозі купую. Щось у ту квартиру приношу, щось роблю і беру з собою. Дзвонить жінка, каже, що вже вдома. Питає: де я є? Кажу, що вже завершив і скоро йтиму. 0645'


пʼятниця, 1 червня 2018 р.

Сон 010618 "Рана на щоці"

Моя дитина з подряпанами на обличчі, зокрема найбільшою, що на щоці - від скроні до нижньої частини кутика вуст. Ті подряпани грубі, присохлі. Одна з подряпин аж світить місцями наскрізь, особливо, коли дитина усміхається. Я кажу: звідки це? На що дружина каже: від ременя. Наче невдало повернувся і... Я пригадую і мені боляче за дитину і той впертий характер, що має. Я оглядаю найбільшу подряпину і питаю: тобі боляче? На що каже: ні! І сміється. А від того рана ще більше світить наскрізь. Я вирішую від завтра піти з ним до лікарні, щоб зашили ті місця. Про що й кажу вголос. На що дружина мовить, що зробить сама, бо само собою планувала з ним іти в поліклініку, до дільничого, щось на зразок планового медогляду для школи, а разом вирішить і це питання. Тільки я поведу, а вона з роботи йтиме прямо до нас, бо їй на пару хвилин, щось занести, а далі я буду вільний - іти на свою роботу.
Ранок, я з дитиною йду в поліклініку. Перевіряю, що в кишені є ключі від дому, а гаманця забув... Думаю: не страшно, але неприємно. Все одно мали йти пішки, щоб зустрітися разом. 0108'

P.S. Пряма асоціація від вражень минулого дня, зокрема від Ченстоховської ікони Божої Матері. Тим же днем проходило велике християнське свято для поляків: Боже тіло. Риска на обличчі дитини подібна до тих, що на іконі: на тій же стороні і в такому ж напрямку. З історії про ікону: свого часу вона потерпіла від стріли, шпаги, була проткнута наскрізь...


Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...