Сон + спостереження 31.01.21 "Кластери і віруси"

У кранах немає води. Для цього її треба принести і залити в довге металеве корито, що сполучене з водопостачанням. Мене просять взяти відра і це зробити. Звучить одна фраза: "Вірус помирає від снігу та солоної води", за якусь мить підсумовується другою: "Зважай, що вода має бути газована!". 0730'

Спробував пригадати нічний сон і не зміг, але, у результаті спроби відтворити "втрачені" образи, майнула думка:

Уявімо, що світ, за аналогом комп'ютера, складається з ячеєк пам'яти, в яких знаходяться файли - це слова, образи, дії. Життя тече, люди помирають, на їх місце приходить нове. Цікаво й те, що старі файли (стерті з пам'яти) залишають по собі сліди, в тих місцях, де були. Как само із людьми - в цілості не повернеш, але слова, образи, мінливу присутність - так! Під час сну ми потрапляємо в подібний світ кластерів, в яких залишились сліди забутої про нас самих інформації. Саме тому у сновидіннях ми можемо побачити ліс там, де він колись був, незнайому людину, образ якої чомусь до болю близький, почути фразу, наче вирвану з контексту, робити не характерні для нас вчинки тощо.

На тому виник інший висновок:

Екологічно згубна сучасність у людській діяльности починає бути схожа на файли, які живуть самостійним життям, проти комп'ютера. (Віруси).

Сон 300121 "Свіжа випічка"

Я в аеропорту. Очікую на виліт. Вирішив прогулятися по залах і побачив автомат по виготовленню свіжих булочок. Поклав у приймач купюру і почав дивитися, як оперативно твориться пиріжок. За хвилину-дві лунає характерний дзвінок: можна забирати! Але ось підбігає до цього автомата незнайомий хлопчина. Дивиться, що пиріжок уже готовий і, незважаючи на мене, дістає його собі. Як прибіг, готується бігти далі... Я ж його: хап! - рукою за футболку в районі пуза, так і пригальмував на місці: "Ти купив його?". Він: ображеним жестом, тримаючи в руках купюру, з якою був, поспіхом вкладає його в приймальник так, що він не може його узяти, а за мить зжовує на дрібні кавалки в тісто, із якого вже почалося виготовлення нового пиріжка. На все це дивлюсь спокійно, зі своєрідним внутрішнім цензором: подивимось, що буде далі! Ось він і готовий! Не віддаючи моєї випічки, з радістю забирає другу і біжить. Я ж іду за ним і бачу, як другий пиріжок (з перемеленою купюрою) він віддає своїй мамі. Вона задоволено дякує своєму синові, радіє і надкушує свіжісінький кавалочок... Оп! - щось не так: змінюється вираз обличчя, позирає всередину тіста, а воно в чорні крапочки. Підходжу до неї ближче і багатозначно коментую: "Ну і як смакують вам такі букофки?" - інтонаційно посилаючи "похвалу" її синові. 0300'

Сон 280121 "Організація часу"

Приїжджаю на роботу із запізненням. Щоразу в кишенях свого одягу виявляю якийсь сторонній інструмент, за шиєю - нетиповий чорний плащовий капюшон. Працівники так поводяться, що не ясно: чи працюють, чи відпочивають у майстерні, чи збираються кудись піти. Приходять сторонні робітники - з іншої фірми. Таке відчуття, що всі, хто тут присутній як чужий. Хтось показує на меблі в реалі і як їх можна "стиснути" візуалізовано онлайн на своєму телефоні. Чомусь я переконаний, що після роботи маю піти на якусь заявку (підробіток). Поки копошусь із інструментом, виявляю, що не лишилось жодного зі "своїх". Таке враження, що всі "здиміли", а мені ніхто нічого не сказав. Дивлюсь на годинник: за десять хвилин 8 вечора. Щось перепрацював я сьогодні? Так, як і не працював!.. Збираюсь, аби швидше звідси піти. 1650' (Денний сон).

P.S. Сьогодні, з певними організаційними обставинами планування часу, не поїхав на роботу і змушений був сидіти вдома.

Сон 240121 "Додаткові набутки"

Я з дружиною мешкаємо в одній із квартир п'ятиповерхового будинку нового планування. Несподівано для себе виявляємо, дивлячись на вікна сусідніх будинків, що геть близько від нас мешкає давня знайома (поетка, літераторка-науковиця з Чернівців) І.К. Вирішили несподіаано для неї завітати в гості. Розбалакавшись, вона ж зацікавилась і нашим житлом. Протягом сну архітектура і наближення квартир змінювалися настільки, що в результаті наші помешкання опинилися мало не поряд ("стіна в стіну", за посередництвом одних сусідів, але в різних під'їздах).

Дружина вирішила провести наше спільне ювілейне весілля. Для цього треба було дізнатися в ювелірному відділі єврейської культури (!): як відреставрувати одну підвіску (квадратну за розміром (~7х7), з дорогоцінним камінням та вісюльками), яка втратила одну з них (друга справа) та придбати інші дрібні прикраси. До цього відділу в магазині пробував підійти два рази. Перший раз когось довго обслуговували, в другий - мене. Напочатку почала вивчати моє питання рудоволоса кучерява продавчиня, потім під'єднався молодий чорнявий хлопець. На моє прохання: оцінити ту підвіску? Продавчиня довго розглядала і, вислухавши мене остаточно, прокоментувала коротко: "У вашої дружини хороші смаки!". Як довідався, ця підвіска вшивається у весільний одяг нареченої. Поцікавився: позаду? попереду?.. Як подумалось перше: позаду! - і здивувався. Для цього в одязі спеціально залишають вшитою певного розміру "кишеню" зі сторони шиї. Мене ж цікавила вартість реставрації і придбання всіх інших святково-ювелірних аксесуарів. Продавчиня озвучує на все свою ціну, але не спрощено, а деталізовано, так, що згодом у своїх записах не зрозумів: скільки це разом коштує? - аби переповісти дружині. Між усіма цими питаннями щоразу повертаюсь до швейної майстерні, де перебуває моя донька, а я їй щось допомагаю. Цього разу складаю до торби наші (її) речі, які залишила вона тут свого часу: клубки ниток, якась із них вставлена одна в одну, якісь телескопічні антени, одна з них у вигляді ялинки, яка стояла на підвіконні. Прийшов чоловік до цієї ж майстерні, в якій донині працює його давня вчителька з пошиття одягу. Звернувся до неї: Чи пам'ятає його? Вона: "Звісно ж! Таких учнів важко забути!". Починає він розповідати, що шукає роботу, а на стару фірму його не приймають на незвичній підставі: "Колишньому доступу до внутрішньої (секретної) інформації". Він же коментує для своєї вчительки: "Якою ж інформацією про фірму може володіти звичайний робітник підприємства?". 0525'

Працюю на такому підприємстві, де час від часу в сміттєвому контейнері одного цеху з'являються цікаві речі для творчости. Нещодавно лежали потрібної мені форми металеві бляшки, а сьогодні там виявив хутряні устілки з заячої шкіри, але невеликого (дитячого, підліткового) розміру. Подумав, що добре пасувало б з них виготовити сережки.

Я маю четверо дітей. (В реальности: тільки двоє). З двома першими добре знайомий, а двома другими доля склалася в мене так, що росли непомітно для мене, поки був далеко від родини (на заробітках). Приїжджаю додому із замовленням для третьої дитини (доньки), щось із одягу. Пригадую, що звати її Валентина, але виходить до мене ще менша донька із хлопчачою зачіскою (дрібним ірокезом). Вражаючись від себе самого, дивлюсь на неї і не можу згадати її ім'я. Придивившись уважніше, відзначаю, що вона не схожа ані на мене, ані на дружину. 0740'

Сон 210121 "Вугільний пил"

Я на якомусь заводі, який використовує або переробляє вугілля. (Подібне снилося на днях, зокрема це згадується за відчуттям вугільного пилу між зубами). Я ж працюю в такому місці, де зачищаю лопатою рештки, які висипаються на бетон, коли основна маса йде до технологічної ями. 0120'

Сон 200121 "Оголені думки"

Дружина має народити дитину. Дивлюсь, як на УЗД, на обличчя дитини і бачу на підборідді вертикальну ямочку. Я чомусь знаю значення і ким ця дитина буде в майбутньому. Дещо розчарований.

Бачу рекламу, на якій фігурують двоє голих чоловіків. Особливо нічого не роблять, а стоять і створюють "фактуру".

Я на весіллі у власної доньки. Нові відчуття відповідальности. Заходжу в приміщення, в якому накритий святковий стіл. Поки туди прийшли перші гості. Серед них моя теща. Я знайомлю новоприбулих з присутніми і зауважую, що маємо двох Ядвіг.

P.S. Символіка двух постатей.

Сон 080121 "З чисельністю - покінчено!"

В.В. (давній знайомий, колишній редактор одного всеукраїнського літературного журналу, що видавався на початку 90-х, а також регіональної газети - на початку 2000-х) публікує підбірку власних віршів, яку ілюструє нейтральним малюнком із написом-посланням, який звучить приблизно так: "Один поет років едак 17-47 давно не оприлюднював свою творчість, сидячи на ній, як муха на варенні". Чомусь сприймаю, що сказане адресовано до мене. Подумки починаю підводити "поетичні" підсумки за минулий рік: не густо, як раніше, але з десяток буде! 0110'

Спостерігаю в домі появу ос. (Дім нагадує батьківський. Без диференціації власности). Спочатку якось і не зважаю на їхню поодинокість. Раз навіть пройшовся з пилососом і позбирав їх в кількох кутках. На вигляд поводились сонними або ж лінивими, навіть не літали. Але минуло трохи днів і на раз їх виявилось досить багато, на вигляд: більш бадьорими й активними. От і зайнявся справжнім їх прибиранням, поки не натрапив на неймовірно велику голову якогось жука, а згододом і на його тіло, яке, як виявилось, тліло за певних причин високої температури. Хоча на вигляд це виглядало шокуюче та огидно, але на запах чомусь приємно, нагадуючи пересмажене м'ясо поросятини. Хтось перекидає метрове тіло тієї комахи, яке вже розсипається на порохи і стверджує, що з причиною появи ос у домі покінчено. 0600'

Сон 050121 "Трансформація ситуацій"

Сдаю в тролейбус біля автовокзалу рідного міста і їду в центр. Міркую: як кондуктору заплатити за проїзд? Готівкою, карткою?.. Також помічаю в гаманці якийсь некасований квиток... Вирішую "на халяву": учнівським квитком у вигляді пластикової картки (містянина). Чим і "розраховуюсь". У кондукторки виникає логічне питання: де ж у такому дорослому віці я вчусь? Розповідаю про ліцей, курси для таких, які (від біржі праці) змінюють професійну кваліфікацію. Що вчитися залишилось іще з пів року. Подібна історія дає результат. Подумками на майбутнє міркую, що варто таким чином "розраховуватись" і надалі.

Кілька сюжетів, пов'язаних із трансформацією легкової машини. Одна з них: керую таким авто, яке візуально (за виглядом кузова) складається з трьох частин: середня, з яких, іншого кольору. Виглядає так, наче вставлена навмисно.

Сон 050121 "Зашпакльована голова"

Спочатку, торкаючись свого волосся, відчув, що на одній ділянці голови присутня якась штучність, наче "зашпакльованість" певної нерівности. Тепер дивлюсь на свою голову зі сторони, так би мовити: чужими очима. Вона видається мені цілком укрита "захисним" шаром із бетону та будівельної піни, які наносились поступово, в різні часи. У підсумку знову оцінюю себе з позиції власного тіла: торкаючись свого черепа, за втратою нервової чутливости, остаточно переконуюсь у побаченому зі сторони.

P.S. Напередодні донька робила мені стрижку.

Сон 010121 "Маніпуляції з обличчям і металом"

Я з іще кимось маємо потрапити у в'язницю, яка нагадує закритий промисловий об'єкт. Наша задача зірвати металеві двері, що нагадують криву решітку з різнорідних труб. Ті, хто зі мною, йдуть на чиюсь допомогу, а я наважуюсь сам довести намір до кінця і мені це частково вдається: половина решітки відхиляється із долу вгору та вбік. Міркую собі, як здивую тих, хто прийде. Найцікавіше те, що в той же час голю своє обличчя, відволікаючись на двері. Із в'язниці звільняю лише двох людей: чоловіка і жінку. Чоловік одягнений у військову форму, або подібність до неї. Чомусь своєю поведінкою викликає в мені підозру. Питаю себе: чи тих, чи всіх звільнено? Тепер спостерігаю за чоловіком, який жонглює ножами. На його обличчі боком лежить металевий обруч. Як зрозумів: він є одним із інструментів майбутнього жонглювання, а зараз є в ролі захисту. Самі ножі великі, грубі та неймовірно красиві, стилізовані на самому металі візерунками під бароко. Я дивлюсь на його гру такими ножами та зачаровуюсь нею.