Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою чотири. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою чотири. Показати всі дописи

вівторок, 25 жовтня 2022 р.

Сон 251022 "Дивний улов. Очищення"

Вирішую якісь справи в незнайомому комерційному офісі. Ходжу його світлими коридорами та кабінетами, спілкуючись з керівництвом. Тепер маю якусь торбу різних личинок, яку висипаю на землю, а вся та живність жваво починає ворухатися і пробувати розповзтися. Міркую щодо птахів, яким таке кубло здалося б раєм.

Сниться, що маю четверту дитину - усиновлену - дівчинку. (В реалі тільки двоє). Навіть спробував пригадати: яка ж третя? Міркую щодо четвертої. Дивно, але в документах її забував зазначати і не користувався пільгами, як багатодітна родина. (Цікаво, що в Україні для багатодітної сім'ї достатньо трьох дітей). Побачив, що у тієї дитини на шиї з переходом на плече утворилися грубі фурункули. Мала дитина за собою не помічає і не дасть тому ради. Почав їх вичавлювати. Спочатку по пару штук, а вони довгі та жирні, потім десятками за раз-другий. Якщо одразу дитину оцінював років п'яти, то в процесі усування проблеми її вік почав ставати підлітковим. В очах дитини помічаю більше розуму та терпіння. Вдивляюся у риси обличчя, аби вловити щось знайоме... Бачу якусь привабливість, але не розумію її до кінця.
P.S. Фурункули мають подібний білий вигляд, асоціативно близький із личинками, що був у попередньому уривку. Сюжет з четвертою дитиною (дівчинкою) якось вже снився, але доволі давно (тоді я приїхав було з довготривалого відрядження). Шия і плече відсилає мене над розмірковуванням художнього образу з мистецької роботи доньки.

Тепер десь на лоні природи. Шукаю тепле озеро, адже знаю, що таке є. Знайшов одне, в якому побачив рибу, яка ліниво плавала. Почав ловити її рукою, а вода - зимна. Тому риба й лінива - подумав я. Як по одній ловлю, так одразу й чищу. Міг ловити досхочу, але розумів, що вона невелика, більші мають плавати на дні. Десь здалеку, на сусідньому озері якась дівчина вирішила покупатися і почала роздягатися. Міркую: на вулиці холодно, вода холодна, може, моржує? Все ж таки має бути десь тепле озеро? - є переконання, що недалеко теплостанції, яка має знаходитися неподалік. Якоїсь миті ці озера я сприймаю в образі великих акваріумів. На якомусь етапі, поки ловив і чистив рибу від луски, хтось до мене приходить і зве до себе. Поспішаючи, останню майже недочищаю.
P.S. Так як ліг спати завчасно, хоча трохи боліла голова, зміг виспатися і всі сюжети записати після сну. Що насправді нетипово: якщо одразу не записувати, на ранок усе забувається.



понеділок, 20 квітня 2020 р.

Сон 200420 "Абсурдна випадковість образів"

Звернув увагу, що хтось виставив на городі "ялинку" з чотирьох менших, а для симетрії, п'ятою, росла звичайна яблуня такого ж розміру. Припустив, що саме так "дивно" зробила мати. Уявив, якби ялинки були наряджені разом, то створювали б святковий новорічний настрій. Уявно почав вішати герлянду, міркувати: куди її краще увімкнути. Потім відбувається трансформація: ці всі ялинки та яблуня - це один стовбур дерева, обмотаний "об'явлено-уявною" гірляндою (розуміння і образ - на межі), якою стає баба Марія. Вона прив'язана до нього, але якось дивно: паралельно контуру рук, які обіймають дерево, злущена по колу кора, а вони припнуті на дюпеля. (Важко уяснити логіку цих переходів: гірлянда-руки-гірлянда). Спочатку б.М. стоїть обличчям до дерева. Але ж то не гарно! - подумав я. Почав міркувати: як розвернути? Видно, що "підвис" від алогічности образу та абсурдности подальшого наміру. Пішов до матері, аби спитати: що робити з б.М. (...)
Якийсь новий перехід (перебіг сну), в якому виникає усвідомлення, що під землею щурі. Чимось "жахнув" (ударив) по залізному казанку. Злякав їх так, що всі вибігли з нори і зупинилися на кущах і дивляться на мене великими чорними колами очиськ. Я ж подав голос, схожий на тявкання цуцика і вони всі, але не одразу, почали за мною повторювати. Дивлюсь на них уважніше, а писочки, які мали неприємні риси, почали від того завивання преображатися. Тієї миті я усвідомив, як своєю дією впливаю на їхню волю. Як проснувся, почув, що в реальності такий скавучий голос подає якась ранкова пташка. 0430'

Уві сні пригадується пісня "Курчатко" у виконанні Антіна Мухарського і гурту "ГраБля". Цитата крізь сон: "А ти братішка / бєлогвардєєц...". Далі чую чудернацьку фразу: "Чи вольно видобувати з суден "косацьки" (під прапором Казахстану), японську рибу?" (у значенні "японцям). 0445'

Сплю далі, залишилось 15 хв до дзвінка. Спостерігаю не перший раз, що з'ява сну починається за якоюсь абсурдною випадковістю образів, які між собою починають витворювати сюжет.

неділя, 19 квітня 2020 р.

Сон 190420 "Наче все під контролем"

Винаймаю з дружиною житло десь недалеко від моря. Помешкання на чотири кімнати і всі мають вхід із двору, об'єднані спільним ґанком. В одній з кімнат є ліжко, в другій - місце для речей. Загалом, все якось добре, але треба весь час переходити з "кімнати" в "кімнату" за сценарієм: "кімната" - "вулиця" - "кімната"... (щось робиш) "кімната" - "вулиця" - "кімната"... (щось береш) "кімната" - "вулиця" - "кімната"... Навіть виникає відчуття заплутаности: де і що лежить. (Пригадується відмінний фрагмент сьогоднішнього сну, який сприймається, як преамбула: я у чужому домі, в якому тривалий час мешкаю; вирішив поприбирати на підлозі, зі стін зняти дрібне павутиння, що й роблю). Так, як приїхали відпочивати, я пробую піти на море, аби пройтись берегом. Погода чудова: тихо, спокійно, гріє сонечко, хоч бери і засмагай. Прогулюючись по берегу, так і не визначився, яке місце було б для відпочинку найкраще. Цікаво, що пляж також був розділений на якісь незалежні ділянки природними перепонами. (Це усвідомлення прийшло після пробудження). Дивлюсь на море, а в глибині неба бачу чотири урагани, що вишукались красивим рядом один біля одного, і сунуть на берег, у мій бік. Люди, що були там, ще не до кінця зрозуміли, яка насувається небезпека: поводяться неспішно, наче все під контролем. Я ж вирішую мершій бігти додому. Дивлюсь ще раз на небо, а біля тих чотирьох ураганів ще чотири, трохи віддалені від попередніх. Тікаю, що є моці. Намагаюсь уявити скорочений шлях по місту, вмикаю фантазію швидкого пересування. (Чи то я уві сні моделюю події, але в пам'яті залишився спогад або ж забутий досвід швидкого переміщення іншим містом, вечірнім, відмінним від того, в якому є). Тепер я заходжу в "кімнату", де стоїть ліжко, а дружина в сусідній. Шлях до неї починає обмежуватися погодніми умовами з виходом на ґанок. Звертаю увагу, як на мене в кімнаті починає сипати дрібний сніжок. Отже, циклон наблизився! Холодом завіває з чотирьох маленьких вікон, що над дверима. Кожна з них засклена по-своєму. Тієї ж миті пробую їх полагодити, десь посунути скло, а десь запнути чимось іншим. (Тепер асоціативна зміна часу). Я лежу в тій самій "кімнаті" на ліжку і міркую: як би я замінив на нове не лише вікна, але й двері? Подумки уявляю ремонт. Лише прикро, що це тимчасове житло, як кажуть: "горе часові та грошам", - рано чи пізно доведеться з'їжджати. 0730'
P.S. Уві сні кілька різів підряд фігурують образи, пов'язані з числом "чотири": помешкання на чотири кімнати, чотири цунамі (з подвоєнням), чотири "пляжі", чотири вікна.

Денний сон
Заходжу в автобус, аби щось комусь (можливо, рідним) важливе переказати, можливо, передати. Знаю точно, що мав зайти і вийти з важливою місією. Затримуючись на мить, помічаю, як зачиняються задні двері, якими заходив, і автобус рушає. Вирішую одразу підійти до водія, аби він зупинився, а він робить круті повороти, так, що доводиться затриматися. Після того наміру якось дивно "випадаю" з логіки подій. Тепер я відчуваю, що надто сильно сплю. Маю намір проснутися, а сила сну просто полонить свідомість. Якось надсилу пригадую де я. Розумію, що мав намір вийти і повернутися до колег, аби ми вже їхали на новий об'єкт, а тут я затримався випадково і надовго. Міркую, що варто дістати телефон, аби подивитися в google-maps куди я хоч заїхав. Цієї миті помічаю, як, частково влігшись, на моєму животі та грудях спить син, так само міцно, як я. Пробую акуратно відкласти в сторону, а сил проснутися й досі немає. Тепер я прагну проаналізувати дану ситуацію. Тут на очі трапляє записаний мною текст про перебіг сну. Прагну на ньому зосередитися, але не можу, відчуваю, що сплю далі. (Текст мав візуальну недописаність напочатку та вкінці.) Силую себе, аби проснутися, і просинаюсь остаточно, вже не вві сні. 1630'


Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...