Сон 040625 "Мистецтво позбавлене простору"

Я з дружиною і донькою в якомусь офіційному культурному закладі, який містить у собі ще й виставку художніх робіт. Я вже тут раніше був, можливо, й кілька разів, адже художні роботи, які висять на стінах, мені знайомі (явно, повтор сну). Тепер мені відкрилось розуміння сенсу цих картин та інтуїтивне прагнення художників, які свідомо відійшли від класичної форми зображення і пробують реалізувати себе в сучасних формах мистецтва. Сама філософія полягає у прагненні представити на полотні простір не в традиційній формі сприйняття світу. Зокрема це було видно в одній із праць, де на білому полотні яскравими різнокольоровими мазками була зображена жирним контуром людина. Наче наївне дитяче мистецтво, але вся сила сенсу якого була в тому, що тут людина справді позбавлена простору, залишався лише контур і то у мерехтливому "світлі" кольорів. Вже перед самим виходом з будинку (прямо перед нами майоріло світло парадного входу), побачили зліва відчинені двері. Першим ділом привернув увагу доньки, що йшла праворуч, адже невідоме дещо інтригувало. Вона не була проти. Згадали, що дійсно раніше туди не заходили. І дійсно, там також було продовження виставки художніх робіт. Звернули увагу, що праці об'єднує спільна тематика, де головний герой дещо в мультиплікаційному стилі зображений головне в синіх кольорах з довгим дзьобатим носом, так, наче в маскарадній масці. Роздивившись приміщення навколо, побачили справа за нами стіл із якимись дітьми у творчій роботі. Підійшли ближче. З побаченого та підслуханої розмови зрозуміли, що це творча студія для дітей. Керівник студії якраз показував на відео згаданого героя, який мені узагалі не був знайомим.

Мультфільм також. Раптом цей герой починає співати пісню, яка видалась мені доволі знайомою. Донька і дружина підтвердили, що десь вже її чули.

P.S. Схоже, що цей сюжет виник під впливом відеоролику, який трапив перед сном, де художних пальцями малював лисицю, яка більше була схожа на лева. Хоча в кінцевому підсумку робота не тяжіла до абстракційного малюнку.

Сон 271022 "Навчання і практика"

Іду дорогою з колишнім (віднедавна) прем'єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Місце: дорога з напрямком у центр рідного міста біля парку, через який ходив колись до школи. Іде цілеспрямовано, широкими кроками (так, як ми його знаємо в реальному житті). Щось до мене говорить англійською, а я розумію лише загальні фрази. Проходимо плац, який видно через дорогу, (в реалі там стоїть сусідський дім) на якому новобранці до війська проходять вишкіл: вчаться оперативно складати та розкладати рюкзаки зі своїми речами та амуніцією. Кажу спонтанно до Бориса Джонсона польською "ćwiczenie", розумію, що не зрозумів і підбираю більш універсальне слово "практика". На що схвально та задоволено реагує. Неподалік, уже біля траси бачимо іншу групу військових - підготовлених до виїзду. Опинившись на іншому боці вулиці, біля проїзду, на якому є батьківський дім, тепер іду вже не з Б.Д., а з малою дитиною на руках, яку сприймаю за свою доньку. Біля воріт, при вході на проїзд (в реалі воріт там немає) зустрічаю сусідку (троюрідну тітку), яка каже, наскільки у мене розумна дитина, адже це спостерегла ще раніше, коли мала нагоду за нею доглядати. Своїм мовчазним виразом показую, що в мене навіть немає в тому сумніву. Йду з дитиною далі, продовжуючи тримати її на руках. Кажу до неї: "Треба вчити англійську, а то виходить так, що нічого не розумію, хоча пару слів сказати можу!". На цих словах у воротах на подвір'я дому зустрічаю сестру шкільного друга, яка у відповідь каже: "Звертайся - перекладу!". Заходжу з дитиною в дім, а при вході наставлені різні речі, переважно взуття. Ставлю дитину на підлогу, щось їй коментую. Лишній раз відзначаю для себе, наскільки вона уважна та мудра. 0420'

Сон 080619 "Ціна свободи"

Живе одна заможна жінка у великому будинку. Має вона сина, але не рідного, а усиновленого. Його поява в родині викликала певний спротив як чоловіка, так і всього обслуговуючого персоналу, але все це має прихований характер. Так повелося, що до цього хлопця відпочатку закріпилось ставлення, як до дитини несповна розуму. Але з часом, як ріс від малечку, він зрозумів цю відмінність у стосунках і почав підігравати вигаданому образу: він дозволяв собі те, чого не мали права інші. Він був вільний робити речі, які виходили за рамки прийнятого в цій родині етикету, адже це була ціна того неприйняття і духовного каліцтва, яке він бачив, у ставленні до нього. Його дії прирівнювалися до бавлення маленького песика, який також жив у їхній родині, якого можна було й не помічати: чим займається протягом дня. Але всі ці стосунки - це лише айсберг того, що знала і що відчувала мати. Вона знала те, чого не могла повідати іншим. Він був для неї мало не рідною кровинкою, яка поєднувала його появу з однією дівчинкою, віку цього хлопця, яку сильно хотіла удочерити ця родина. Її поява в їхньому домі мені до кінця не настільки ясна, і те, що з нею сталося згодом, але саме вона поставила умову, що її прийняти в родину зможуть, якщо заберуть разом і нею цього хлопця. Цікавий фрагмент, де знайомство з ним якось прив'язане з церквою, до якого він заходив, як жебрак. Тоді він був геть дитиною, а зараз - чоловік років за двадцять. А ставлення до нього, як і тоді... Тепер я дивлюсь на світ його очима. Він на даху якогось великого будинку, на якому пагорбами лежить багато снігу. Між ними він бавиться, збігає на животі то з одного місця, то з іншого, перехововується за ними. Він бачить людей, працівників цього дому, які для нього є чужими. От до нього прийшла його мама, яку він любить. Вони розуміють один одного і все, що діється навколо. У певному роді, вона й сама перебуває в моральному статусі так, як він те все сприймає фізично. Але до морального боку йому ставитися легше аніж їй. Віддаля на даху він бачить батька, який прийшов до дружини, тому він сховався, аби не викликати знайомий від малечку негатив. Хлопець зрозумів, що батько примітив його ще здалеку, але вони вдвох зіграли роль "небачити один одного". (Цікаво, що образ батька мені нагадує з реального життя генерального директора одного підприємства, в якому я колись працював). При всьому тому униканні поглядів що один, що другий хотіли би розкрити свою любов один до одного, але час і обставини зробили все так, що вони змушені до останнього грати ту роль, яку прив'язали до них правила манер і відмінні соціальні статуси, судження людей, які провели між ними глибоку межу. Перейти за її - порушити правила власної дозволености - що дозволено одному, то не дозволено іншому, і в їхніх світах поведінки ті речі не сумісні. Тому названі батько й син такі далекі, а прийомна мама - єдина людина, яка для нього була і залишається найріднішою. 0028'

Короткі штрихи для розуміння сновидінь

Сон - це якась певна умовність, де один сюжет або образ може плавно перетікати в інший, а один герой напочатку, врешті стає іншою особою. Ще й фіналу, як такого, майже не існує: виникає враження, що сон обірваний, його можна було б додивитися, сюжет якраз підійшов до розв'язки. А якщо постаратися відмотати в пам'яті стрічку сновидінь десь у глиб часу, виявиться, що таких "розв'язок" зустрічаємо на кожному кроці. Сон рухається напливами: один сюжет, другий, третій... і всі вони чимось взаємопов'язані, намагаються донести щось одне, що інтуїтивно розумієш, а правильні та єдино важливі слова підібрати не можеш. Це такий світ, де образи живуть поза межами нашого логічного сприйняття. Ми можемо усвідомити і описати сон по пробудженню, але вплинути на його розвиток і логіку дій під час творення - ніяк. Можна лише поставити проблему, аби спробувати крізь сон знайти варіанти її вирішення, або бути неусвідомлено чимось перейнятим, що стане причиною його з'яви, але тут можуть існувати, при повній свідомості, бар'єри переконань у чомусь іншому, що може перешкоджати розумінню сновидіння. Ще можна бути переконаним у тому, що образи в снах завжди буквальні, ми їх легко розпізнаємо: в них є знайомі місця, люди, дії, а виявляється, за всім тим є щось більше, що варто дочитати (правильно розтлумачити) за тією "декорацією". Також уві сні відсутнє критичне мислення (про це мені вже доводилось писати), тому так складно себе переконати в якості отриманої інформації, важливості пробудитися і зробити запис.

Як зрозуміти сон? Спроба осягнення процесу його творення

Сон подібний до прозорої живої статуї, яку треба пофарбувати в різні барви, аби краще розгледіти її форму. Сновидець займається виключно цим "розфарбовуванням". Відповідь у розумінні сну лежить саме в її формі (наповненні), увиразнення якої, у вигляді фарб, відбувається в процесі творення різних сюжетів не відірваних від знайомої реальності. Але не виключені й винятки, коли образ не знайомий узагалі, так, наче узятий з іншої реальності. Головним у сні постає не сам сюжет, а ставленнєва сторона сновидця. Наприклад, протягом ночі приснилося три різних сюжети, яких об'єднує спільна емоція, пережита напередодні. Це може бути й думка, чужа репліка, спогад, зустріч тощо. Кожна дія викликає або протидію, або солідарність, які виражаються у формі емоції. Кожен образ-символ тягне за собою ряд наступних, які можуть множитися, в залежності від життєвого досвіду сновидця. Їх всі може об'єднувати певна єдина спільність. Отже, якщо приснилась образа, вона витворить ряд незалежних образів, пов'язаних лише однією нею. Не можливо буде розтлумачити сон за окремими фрагментами, словами, діями. До аналізу треба буде брати весь його прочитуваний зміст. Щоб показати сновидцю "образу", свідомість сновидця "витягуватиме" з близької пам'яті знайомі сюжети з життя, вказуючи певними символічними фігурами на неї. Чи вона була викрита у реальному житті чи замаскована з імовірним подальшим розвитком "прориву" такого роду емоційного "гнойовика", який можуть віднести до пророчих натяків у снах, все це залежить від індивідуального духового розвитку. Головне вчасно виявити і прочитати такий сон, аби не допустити небажаних рефлексій у реальному житті.