Сон 310324 "Місце ненависти"

Начебто я у рідному місті. Десь прозвучала інформація, що зробили реставрацію парку культури і відпочинку. Тепер я там на місці і мене дивує концепція "оновлення": відбудували і освіжили усе, пов'язане з радянським минулим, зокрема музей мініатюр відомих міст світу, зокрема й Москви. (В реалі такого не існує). Кремль, Червона площа, виглядають як з голочки. Питаю себе: "нафіґа"? Хтось каже, що архітектура Кремля, виконана для цього музею унікальна з мистецької точки зору, там задіяні якісь особливі засоби, матеріали та інструменти витоговлення... Скільки не говорить ця людина, стільки ж у мене виникає огида до тематики зробленого. У голові засідають якісь відсторонені фрази польською мовою, одна з них: "Drobiazgi powietrza"... (Цікаво що тематика цього сну продовжується у зовсім іншому форматі).

Повертаюсь з роботи, а цього дня пройшла кричуща інформація, що помер Сталін. У всіх на устах тільки й одне: смерть Сталіна! Але реакція інформаційного "вибуху" на перший план вивела не сум і жаль, а ненависть і помсту. Просто цього ж дня вирішили всі здемонтувати пам'ятник Сталіну, поставлений ще за життя на Червоній площі, недалеко, по правій стороні, від мавзолея Леніну (дивлячись із трибуни). Повертаючись з роботи в робочому одязі, вирішив проїхати поряд того пам'ятника, аби побачити, як його демонтують. На той момент його уже знесли, залишився постамент, що побудований був, як складна будівельно-електрокомунікаційна система "життєдіяльности" цього пом'ятника. По правій стороні від нього - ангар, який практично не використовувався. Цікаво, що той ангар був рухомим, на рейках, і, як зрозумів, в моменти загрози тому пам'ятнику мав би його захищати. Хтось сказав, що за всю історію укриття використовувалось лише раз. Тепер на місці пом'ятника широчезний підпостамент, який також почали демонтовувати, а під ним, на моє здивування, думаю й інших, виявилось безліч кабелів, і всі такі грубі та "поважні", як донедавна образ Сталіна. Мене зацікавив їх монтаж, щось від того навіть викликало усмішку - поважно, але дещо халтурно: для додаткової безпеки між кабелями додавались якісь різані пластикові трубки, схожі на такі, що лишаються по очищеному кабелю. Виявилось, що мій інтерес співпав із тим, що тут опинився якийсь знайомий бригадир, який керував усім цим процесом. Він мене упізнав і залучив до роботи, а я тут самий раз: ще в робочому одязі та камізельці, з назвою фірми, під якою зараз працюю (буквально, в реальному житті). Звісно ж, перебувати в центрі подій і творення історії доволі хвилююча річ, тому мало не все, що робив, було з захопленням та здивуванням від побаченого: подія дня, демонтаж пам'ятника, особиста участь у демонтажі минулого.

P.S. Що цікаво, уві сні про Леніна навіть ніхто і не згадував, таким важливим у ненависті був для всіх Сталін. Друга цікавинка: в реалі, десь із тиждень тому на польському телеканалі "Historia" показували похорон Сталіна, маси народу на вулицях і Червоній площі, біля гробу, усіяному вінками і квітами, за якими й не видно було тіла вождя. Трохи подивився, перейшов на інший канал, вже й забув за тематику попереднього, але на рекламі перейшов знову на "історію", а там ще й досі маси людей до того ж місця поклоніння.

Сон 110421 "Просторові зміни"

Опиняюсь у приємному місці, десь на лоні природи біля заміського будиночка, з добрими людьми, з якими йде обговорення порятунку однієї людини. В іншому контексті, зустріч нагадує спокійний похоронний процес. Посеред якої до нашого кола невідь-звідки вривається вбивця... Тепер я віддалено сприймаю те місце, опинившись десь посеред широкої річки. Вечірній час. Дивлюсь на небо, а до поверхні води летить громадний літак. Спочатку летить низько, потім всією масою занурюється у воду так, що річка піднімається по висоті і мене зносить кудись у сторону. Принаймні, мало не фізично відчуваю вимушений рух води. Ще мить: літак виринає та летить далі.

Сон 190219 "Достатньо, щоб оцінити"

Приходжу в гості до господаря, який живе в лісі. Розглядаю його кухню, комору. Все має достатньо великі розміри. Позазирав у ряд шаф, де зберігались крупи, борошно. У домі також є клітки для птахів, у яких колись була живність. До нього приїхало чимало людей: любителі природи і відпочинку. Тим часом я пішов у ліс і побачив гніздо з голубкою, яка сиділа над висадженими яйцями. Окрім неї натрапляв і на інші цікаві моменти живої природи. (Мотив із пташиними яйцями в гнізді мені вже знайомий, я його зустрічав і в іншому сні, який забувся). Узяв те гніздо з голубкою і поніс до господаря. Показав гостям, зокрема й яйця, які висиджуються. Розом із тим, гості дістали м'ясо, аби його смажити. Подумалось: ось зараз хоче їсти пташка, а тут будуть біля неї інші пахощі, треба віднести в сторону і нагодувати її, щоб не чула тих чужорідних запахів. Посадив її прямо з гніздом у клітку і пішов по шухлядах шукати крупи. Пом'ятаю, що їх бачив, але з першого разу не надав серйозного значення для запам'ятовування. Ось у баночці знайшов горох, розсипану квасолю, але, кажу собі, того не буде досить, і вона навряд чи таке їстиме. Шукаю далі. Нарешті бачу великий вибір круп, беру шменьку одного зерна, другого, показую господарю, що саме взяв для пташки. Насипаю в клітку, а подумки запитую себе: чи не розчавив яйця, які ніс із гніздом? чи житиме ця голубка в неволі? Може, хоч відгодуємо! Пару днів і повернемо на волю. 2345'
P.S. Тема їжі фігурувала у недавньому сні із мавпою шимпанзе і роздумами на ту тему.

Похоронний сюжет, де проведення траурної церемонії перетворене на еротичне весілля. Роль трупа має декоративну роль. Смерть - це такий собі натяк на те: а чи не пора організувати зустріч молодят? Чорний мерседес відвозить покійну бабцю. Біля неї, обіруч, лежать наречений і наречена. 0420'
P.S. Сюрреалістичний сон, навіть важко віднайти певні прив'язки, хоча має певну символіку для роздумів.

Герой перейнятий моделюванням-виправленням лотка, виготовленим первинно з оргскла. Найбільше - симетричністю вигинів обох країв.

Чоловік робить суп - розсольник. До когось каже: тобі варто попробувати, "rosół - отличный!" (Так і прозвучало: українською, польською і російською). 0440'
P.S. Гра слів зі словом "розсольник", адже польською "rosół" - це бульйон.

Якийсь сюжет, подібний до останніх двух, де обігрується слово "достатньо", чи то суп, чи лоток. Для когось чогось достатньо, щоб оцінити.

Сон 200518 "Недовершений фінал"

Палітурно-брошурувальні роботи. Я складаю книги: листок до листка, для подальшого степлерування та склеювання. Робота відбувається десь на межі, де закінчується цивілізація і починається природа: дорога, дерева, сонце. Я відходжу від столу і бачу, як вітер зриває листки набраних мною книг. Білі аркуші лежать, ворухаючись від повіву вітру, на траві, битій дорозі.

Я в якомусь приватному домі маю помити руки. Присутня якась перешкода, від якої я лише знаходжу давній кран, що сходив металевою трубою біля білої стіни. Видно, що цим краном дуже давно користувались, адже під ним не було ані води, ані слідів від калюж, ані раковини. Я відкрутив той кран і слухав, як спочатку зійде повітря, потім "проплюється" водою кольору певної давності, поки не піде така, що врешті зміг помити руки.

Наче та ж приватна хата. Такі ж білі стіні. Образ рідного діда і в той же час хтось каже, що це його похорони. Проходить вузьким коридором рідна тітка, що давно вже мешкає в Криму. Я собі подумки: точно похорони, адже минулого разу вона не могла купити квиток, аби встигнути приїхати вчасно, аби в останню путь провести свого батька.

Десь у місті, але погляд спрямований на те місце, звідки я відійшов від столу в першому фрагменті сну. Але там не стіл, а лавочка, на якій сидять двоє знайомих поетів, чимось схожі один на одного: Коцарев, а другого ніяк не міг пригадати за прізвищем. Зовні примітно бородатий із виголеними вусами. Я підходжу до них і вітаюсь. Перепитую прізвище, помиляючись у варіанті своєї догадки, на що той виправляє мене, щось на зразок: Дубови'й, Дубинський. І я так ствердно: точно, згадав!