Сон 050320 "Пірнання у іншість"

Гуляю по місту тими стежками, якими ходив зі знайомими на днях. Обираю для себе свій маршрут, це дозволяє бути більш уважним до деталей. Доходить до того, що певними моментами я літаю, переміщаючись з одного місця в другий. Ось на якомусь етапі до моєї подорожі приєднується жіночка, яку охарактеризовую для себе як відьма, зі своєю донькою. Розповідають якісь історії особистого плану, які перетікають у нескромний інтерес заволодіти моїми інтересами, часом зі здобутками, хитромудро перетинаючись перевтіленням із моїм світом. Все заради "порятунку" її доньки, якій світить небезпека. Пробую вирватися з їхнього "полону", виринаючи крізь землю в іншому місці. Щось мені виходить, але від такої "втечі" більше втрачаю, зокрема сили та свободу, аніж щось здобуваю. 2325'

Приходжу із сім'єю на пісчаний пляж із відкритими басейнами. Є сонце, щоб погрітися, є окультурені місця для купання. Цим закладом завідують чоловік і жінка. Переважно вони сидять біля одного закритого басейну, де не так багато людей. Люди полюбляють бути на сонечку. От і я з родиною два дні підряд приходимо, засмагаємо та купаємося. Удень, розігрівшись на сонці, коли пішов у закритий басейн, пірнув у холодну воду і відчув контраст, хоча з часом звик і температура вже подобалась. Пірнав під воду, затримуючи подих, пропливаючи від одного кутка краю до іншого. Чомусь залишилось враження, що недалеко від нас, на пляжі, був присутній В'ячеслав Пономарьов. Другого дня досиділись до того, що я, купаючись у закритому басейні сам, увімкнув світло, адже наближалась ніч. 0500'

Сон 041019 "Погоня припинилась. За нами приплив великий човен!"

Я з сестрою перебуваю на острові-замку, який знаходиться посеред води (море? океан? - важко оцінити). За нами йде погоня. Ми піднімаємось на горище тієї споруди. Відповідно до архітектури, світло сонця потрапляє до середини приміщень. Усе доволі просторо, але заставлено якимись давніми речами. Я іду вкінець зали, помічаю якийсь свій одяг, який носив  доволі давно. Одні речі були складені, інші - лежали  розвішаними на якісь предмети, наприклад, чорне пальто, в якому відходив не одну зиму. Вирішив за ним заховатися, а там так гарно, відкрите вікно з простором на водний простір. Минає трохи часу й до мене підходить сестра. Інформує, що погоня припинилась. За нами приплив великий човен (катер? корабель?), але на ньому, як для нас - одне місце. І тут вона починає жалітися: як то буде? Їй же треба бути обов'язково в четвер на якомусь заході! Що робити? Я ж заспокоюю, що не треба хвилюватися. Невже на тому човні не буде хоча б місця, аби я міг там принаймні постояти? 2343'

Сон 010619 "Сонячні радіатори"

Зима. Сонячний день. На подвір'ї лежить багато снігу. Двоє людей підійшли до високих конструкцій із трубок і шлангів, якими обставлений увесь простір. Один зрозумів ідею власника одразу. Іншому важко второпати: що це?
- Ти так і не зрозумів?
- Ні.
- Це ж сонячні радіатори!
P.S. Цікаво, що під час сну не мерз, ані не було холодно, навпак. Отже, сон не фізіологічний, хоча наявність сонячного дня могла відображати мій внутрішній стан.

Сон 290519 "Бачити неймовірне"

Сон жахів, де світ захопила страшна сила модифікацій. Кадри ілюструють процес еволюції форм і правила: виживає сильніший, в умовах річок і великого лісу. Коротка суть викладу в наступному: зелена матерія рідкої форми потрапляє у здорове природнє середовище. Діє воно хвороботворно: всі, хто потрапив під його вплив, набувають видозміни, виражену не в ліпший спосіб для взаємоіснування із іншими; головно, це стосується зміни характеру. Гірше поглинає гірше і множить свою силу. Десь, поміж всіх сценічних перепетій, проходить скромна лінія боротьби і виживання доброї сили, на чиїй стороні знаходжусь я в ролі споглядальника і мислителя. Щоразу щукаю новітні вирішення по боротьбі з цим злом. Варто зауважити, що знаходжусь у колі тих, хто бореться за життя. Перебуваємо на великому човні, або ж кораблі, який перепливає з одного місця в інше, уникаючи ураження від поширення тої "чуми".
Все "еволюціонує" до певної межі, коли найсильніший залишається сам на сам зі своєю перемогою і безмежною силою, від якої залишаються з часом лише зредуковані фізіологічні та емоційні елементи. Ліс відновлюється, все живе дивним чином повертається на свої місця, хоча світ уже не той, який був колись.
Рештка візуалізованого фрагменту, яка виникає наприкінці: "Пішов вовк у ліс, збирати улюблені метрові колючки." Далі голос із-за кадру: "За останній час на території України почастішали зустрічі з "сейші-трелером" (так звати згаданого вовка - одного з виживших по недавньому переродженню), загадковою істотою, про яку багато говорять і мало хто бачив."
2325'
P.S. Заснув о 22:00, спав на спині, що мені не характерно, було незвично гаряче. Сон виник протягом півтори години.

Я ремонтую телевізор старого зразка в майстерні, яка знаходиться на другому поверсі батьківського дому. Біля мене син спостерігає за моєю роботою, ставить питання, зачіпає якісь предмети. Ось уже майже відремонтовано. Беру на перевірку плату СВЧ, яка відповідає за прийом сигналів, йду в іншу кімнату, повертаюсь, бачу, як змінюється сигнал. Все те чути по радіозвуку. Отже, плату можна ставити на місце, вмикати і перевіряти. При установці виявляю, що апарат стоїть непевно, ще й син поліз руками до кінескопа зі словами: а що це таке? Тієї ж миті телевізор похитнувся і впав на горловину кінескопа. Менша його частина відломилась. Трагедія! Батько спеціально підготував його для мене, аби зробити клієнту на продаж, а я з сином вгробив увесь апарат: така перша думка. Дивує те, що дід якось дивно понаставляв під нього якісь порожні і ненадійні коробочки, від яких рано чи пізно могло таке статися. Вичитувати сина? Ні! Пояснюю, розжовуючи, чому все так вийшло. Увімкнув телевізор ще раз, як виявилось: поломка кінескопа була некритичною. Міркую: як треба приклеїти відломлену частину - "хвостик", від якої залежить правильність установки плати.0122'

Я в колі трьох хлопців і двох дівчат. Сидимо за столом біля сонячного вікна. Говоримо про різне. В сусідній кімнаті - навпроти нашої - живуть дві дівчини, які раптом вирішили завітати до нас у гості. Одна (світлокоса) раптом вивисла на мені зі спини руками, коли я сидів, інша на хлопця, що сидів від мене зліва. Поведінка прочитувалась однозначна. Я ж кажу, давайте не до мене, он є Вася. - Сидить справа від мене. - От він не проти від такої уваги, тим більш молодий і однозначно для вас буде цікавішим.

Сон 260119 "Приспана мудрість"

Неодружений чоловік спілкується з кількома дівчатами і всім їм подобається. Не сказати, що залицяльник, але просто хороша і позитивна людина. Одна дівчина вже встигла переїхати до нього мешкати. Має він вийняту кімнату на чотирьох осіб. На одному ліжку спить він, на другому - та дівчина, два - вільні.  Дім знаходиться в районі парку "культури і відпочинку", біля річки Тетерів. Насправді йому більше імпонує інша дівчина. Вона трохи повнувата, має інший характер, більш близький до його. Одного разу вона побачила з вікна кафешки, як він прогулювався з іншою дівчиною (не тією, з якою мешкав). Тієї ж миті помарніла, вибігла з кав'ярні і спробувала уникнути сцени спільної зустрічі. Я кажу йому: "Дивись, он твоя пасія!" Він кинувся її доганяти, аби заспокоїти, як то є, що вона найдорожча за будь-кого. Доганяє, розповідає. Вона каже: "Тоді я переїжджаю до тебе!" Я кажу: "Все ок, але там вже мешкає дівчина! Але ми можемо домовитися, що вона буде так би мовити моя, адже ще не має такого закону, щоб чоловік мав би дві жінки". Тепер ми гуляємо вчотирьох по тому парку, він намагається подобатися усім: вигадує різні забавки, і у нього це гарно виходить. От він вже розігрався і стрибнув на лід, яким покрита річка, полетів швидко, перескочив на інший берег, зупинився біля якогось каменю. Я помітив, що вдарився об нього коліном, але не виказуючи болю, рушив назад. От ми вже підходимо до іншої частини річки, дивимось просто на воду, що біля берега. Кажу, що там побачив черепаху, залажу по коліна у літню воду і ловлю неї. (Цікава трансформація води: з зимового стану на літній). Навіть помічаю іншу живність, зокрема вужа, що сидів аналогічно зачаєно між камінням. Дістаю черапаху, передаю дівчатам, вони кладуть у банку (фігурує слово "слоїк") і закривають кришкою. Кажу, що так не можна! Вилажу з води і перекладаю в пластиковий посуд з відкритим горлечком, щоб вона дихала. Добираю річкової води з того місця, де я був. А вода вже замулена від мого ходіння. Тепер черапаху в посудіні майже не видно. 0038'
P.S. На образ чоловіка зі сну вплинув герой зі знайомого мені польського фільму, який перед сном довелось переглянути фрагментами вдруге. Щодо черепахи, можна розтлумачити так: я заходжу у життя (воду) і дістаю приспану мудрість (черепаха), перекладаю в інший посуд і заливаю тією ж замуленістю життя. Як висновок: мудрість не шукає зайвих слів!

Всією сім'єю на природі, яка плавно по сюжету обростає міськими краєвидами. Але від початку ми в доволі красивому місці: великі озера, простір, спекотне сонце. Йду дорогою й планую покупатися. По дорозі зустрічаю давню знайому батьків Наталю К. Лежить у купальнику і випікається на сонці, я подумав: це так на неї схоже! Вже і я відчуваю свою шкіру від першої засмаги. Вирішую: пора йти у воду! Заходжу в одне озеро, переходжу на інше. Вода світла і прозора. Купаємося: я, діти. Діти освоюють нові розваги. От дивна кучерява хмарка, що утворилась і пливе над землею. Кажу сину: давай сфотографую, на що звертає увагу жінка, так само коментує, яка красива хмарка і пропонує мені біля неї сфотографувати сина. Пробую кишеню й кажу: "Нажаль телефон на зарядці". Жінка: "З тобою завжди так!" А хмарка швидко міниться, ще мить і такого ефекту вже не буде. Місце, де стоїть син, преображується в міський краєвид: вже він стоїть не біля озера, а - водограю, хмарка розкрутила свої спіральки і майже зникла. Довга центральна вулиця міста. Люди грають із дітьми між зонами водограїв та лавочок, донька сама по собі прогулюється тією вулицею. Тепер спілкуємось з неграми, один сидить на огорожі. Я питаю його: "А ви боїтесь білих?" А він: "Чого вас боятися?" А у мене думка, аби він запитав: "Чи білі бояться їх?" Живуть автономно, у якійсь своїй реальності, зі своєю культурою взагалі нам незрозумілі. 0500'
P.S. На фрагмент з неграми вплинув реальний факт, переказаний донькою: якось, піднімаючись по сходах до дев'ятого поверху, побачила на підвіконні негра, що замешкав було зі своїми земляками в нашому домі, і злякалась - побігла назад.

Сон 230418

Зустрічаю В.К та І.С біля кав'ярні. Перед зустрічю бачив, як І.С. був з дитиною в колясці. Потім хтось її забрав. Я запропонував І.С. зайти в кав'ярню, щось кусьнути. Виймаю з кишені 120. Даю йому гроші, пропоную щось організувати. У нього в кишені було лише 1. Я подумав: і як він хотів пригостити В.К.? По тому, як повернувся, виялилось, що знайомих, які хотіли би посидіти в нашій компанії, побільшало. Я був не проти, хоча подивований перебігом подій. Виявилось, що це вже була не кав'ярня, а інше місце для накривання столу - якийсь такий-собі будинок, в якому був стіл і на чому посидіти.
Поки готували на стіл з'явились до підмоги від початку в розмові зі знайомими, а потім і "кришити салати", люди з сусіднього села - найближчих до цієї споруди хат. З ними були їхні діти, які то прибігали то відбігали. Ці люди (дві-три жіночки) запропонували посидіти з нами за спільним столом. Я погодився, за умови, що вони щось принесуть з села до спільного столу. Так склалося від початку зустрічі, що я був центром прийняття рішень: "можна", або "ні". Тут до мене прибігли мої діти (так я чую зі спини) і чийсь коментар, як вони подорослішали і що менший, як був цупкий, таким і залишився, на відміну від дівчинки. Я підтверджую сказане, а подумки думаю, як же вони, самі, змогли сюди добратися? Діти оббігають мене з правого боку вперед і підходять до жіночки з села, я дивлюсь, а це не мої діти, а цієї пані.
Спроба зайти до якихось дверей біля цього дому, а там при вході "чатуючий" зупиняє мене і каже, що це жіночий туалет, а чоловічий з іншої сторони і показує на такі ж невиразні дерев'яні двері, наче в сарай, з іншого боку двору, хоча я розумію, що я не туди хотів, куди мені підказують, а взагалі позазирати, що де є.


Я допомагаю вдягнути шельки колезі. Помічаю, що в нього вони протерті, але справні. Ми маємо відзняти на відео, рух тіні хреста з церкви: як він піднімається і лягає зі сходом і заходом сонця, рухаючись по стінах і дахах будинків.

Якась презентація організована мною. По ній усіх присутніх запросив на святковий стіл. Багато знайомих облич. Так було організовано, що по завершенню такої творчої зустрічі, всі пішли і мали прийти за короткий час, поки не накриють стіл. Так вийшло, що до столу почали приходити люди, які не були на презентації, але яких я теж знаю. У мене маленька паніка: я прошу підготувати нові прибори до столу, поки не прийшли всі, хто був вже раніше. Стіл доволі гарно накритий, різні страви і приємні на вигляд. Поки ходив, за стіл присів лише раз, доки всі гості не поприходили.