Сон 061024 "Без сумніву"

Потрапляю з типово польської центральної вулички незнайомого мені міста в будинок. У думках працює якась асоціація з потягом і звірятами. (Увесь процес виглядає наче кінофільм польською мовою. Схоже, під враженням переглянутого перед сном серіалу "Osiecka"). До потяга закидають мало не мультиплікаційних звірів. Запам'ятався кіт квадратної форми, довгий крокодил. Потрапивши всередину, вони набувають природнього вигляду. На цьому тлі співається пісня польською мовою. Голос дівчини, як у згаданому кінофільмі. Текст пісні сюжетний. Заразом я розумію, що перебуваю в якійсь квартирі, адже навколо мене відбувається зовсім інша історія. Хтось поряд мене, коментуючи якби мої асоціації, подібні до кіно, хоча відсутня конкретика, що я все ж таки дивлюсь фільм хоча б по телевізору, коментує: "Ciężko stwierdzać, że on tego chciał".

Під ранок, маючи недільний час, вирішив спостерегти, як з'являються сни. Перше зауважив, що закривши очі, на чорному тлі з'являються світлі плями, одна за другою, подібно до нічного місячного неба, але з густими хмарами, що не дають світлу пробитися назовні та розширити сяйвом простір. Але це ще не сон, це процеси, більше схожі на фізіологію очей. Схоже, також мають свій допоміжний вплив на сни. Тепер переходжу на рівень появи короткотривалих образів, без сюжету, якби апробація: подобається - не подобається, аби продовжити далі. Перший образ постає у формі залізної маски з довгим вузьким залізним клювом, загнутим донизу. Так, наче цю маску вдягнула людина. На цьому загрозливому образі виникає асоціація, що ним можна прокльовувати тіла, тому уявив ніс цієї маски у крові. Це мені не сподобалось і на заміну цьому образу виникає друга маска, вже не залізна - якби смішна, але й печальна водночас: великий чорний рот максимально опущений донизу, а на голові перука клоуна. Враження амбівалентні. Явно, що цей образ мені також не подобається, хоч і виник у моїй свідомості. Тепер чую пісню, подібну до тих, що звучали в кінофільмі "Osiecka". Вважаю, що це і є початок появи сну, адже виникає повтор-прив'язка до того сюжету, який вже снився під ранок. На цьому тлі чую чийсь коментар так само, наче з фільму, чоловічим голосом, польською: 'Bez wątpienia" (без сумніву).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 070818 "Чарівний ліс"

Я в лісі. Збираю гриби. Дивлюсь на воду, а над нею повільно "плавають" (парують) летючі риби. У воді багато дивних і красивих істот. Звертаю увагу, що я взагалі в чарівному лісі: біля мене проходять або пробігають дивні тварини. Щоб не лякатися побаченому, я кажу собі: я шукаю гриби! Вирішив далеко в ліс не заходити. Якщо спочатку не міг гриби навіть розгледіти, то тут уже побачив і білі гриби, і бабки, наче вони самі відкрили для мене свою присутність. Загадкові тварини, від погляду на мене, як незнайомця, хамелеоподібно перетворювались на інших істот. Наприклад, два носорога перетворилися на шерехате буре каміння - це так мало видаватися з першого погляду. (Насправді важко описати зовнішні форми тих перетворень). Навіть підійшов побачити, що буде далі. Одна така груда "носорога" розплющила око і почала за мною підглядати: чи не відходжу від них далі? Якісь маленькі тваринки, подібні до тієї летючої рибки, перетворювалися на непомітні гладкі горбики землі. Недалеко від мене пробігли дві взагалі незнайомі мені істоти на двух лапах. З повним кошиком грибив вирішив зайти в офіс, в якому я раніше був. Начебто, день, який я обрав для візиту, був вихідним. Це трьохповерховий офіс. На першому офісі якого щось пов'язане з організацією роботи монтажників, на другому - основний офісний персонал, на третьому - склад. Я один зі штатних монтажників. Заходжу на офіс і бачу зміни: повністю винесені речі з третього поверху. Ще день тому я пам'ятаю, тут було багато матеріалів для роботи. На стіні біля вхідних дверей і сходів, прочитав, повідомлення: "Каблестроители". Перечитав ще раз, може "Кораблестроители"? Я спустився в офіс, поверхом нижче, і перепитав: чи правильно написано? Виявилось, що все вірно. Фірма, яка орендуватиме цілий поверх називається "Каблестроители". Коли я виходив з третього поверху, помітив у себе в рукаві білі кабелі, подумав, що відколи вони в мене? А зрештою, їх треба сховати. У самому офісі сидять за одним столом два бухгалтера, за іншим, зліва від них - їхній керівник. Я ще не все знаю, хто є хто, що властиво свіжому спеціалісту. Чую, як керівник зачитує для цих дівчат довгий диктант. Я спочатку не можу второпати: для чого він це робить? А потім розумію, що це свого роду редакція, що напряму пов'язана з організацією монтажних робіт, але при всьому - видає власний журнал. А диктант, то - звірка тексту, адже ті дівчата більшою мірою коректори, аніж бухгалтери. А зачитка свого роду "диктанту" - це завершальна перевірка - робота над помилками. Одна дівчина каже: досить! І підписує папірець з оцінкою власних знань. Начебто, такий тест знань проходить систематично і їх вони підкріплюють з місяця в місяць. Ці дівчата розповідають мені про те, що також є перевірка знань на верстку, адже існують помилки під час формування блоків і сторінок, десь та щось важливе можна упустити. Навіть, під час бесіди, погортав сторінки того журналу. Мені дзвонить дружина і я разом з нею завершую з ними розмову. 0327'