Сон 131023 "Творчі наміри"

Знаходжусь у закладі, що більше нагадує комплекс дрібних установ, спрямованих на розвиток і підтримку творчої особистості. Якось туди прийшов хлопець старшого віку, аби узгодити деталі подання мистецької роботи, виконаної на комп'ютері, на всеукраїнський конкурс. Терміни відзначалися у пару днів. Якась творча керівниця (образ узагалі незнайомий), відповідальна за подання на той конкурс, почала підтримувати цього хлопця в організації та формальному оформленні роботи до вимог конкурсу: в якому електронному форматі та розмірі, уточнення про остаточну участь абощо. Якоїсь миті я відволікаюсь і потрапляю на батьківське обійстя, де бачу на землі велику антену. Я її знаю, адже пам'ятаю, як разом з батьком ставили на даху. (Переконання з реалу. Спогад з ранньої юности). На заміну їй батько поставив меншу та на вигляд - новішу. Обговорили, що колись вона була спеціально поставлена на прийом телеканалу УТ-3. (У радянські часи з цією частотою завжди були проблеми). З розмови виявилось, що батько начебто це і знав, але чомусь забув чи щось переплутав... Тепер я знову в тому творчому центрі. Та співробітниця вже другий день сприяє тому хлопцю, адже він ще дозавершує свою роботу на їхньому комп'ютері. Начебто на тому все "ок". Виходжу з тією жіночкою десь за межі закладу і по запаху кави, раптом пропоную кудись зайти, аби міг пригостити. Поряд була якась цікава точка самообслуговування. Такого ще ніколи не бачив (навіть у реалі). Два кавових апарата, що віддалено нагадують вузькі бойлери. Погодилась, бо любить до кави брати різні сиропи, чим мене здивувала: "... і той налий, і той, і можна ще той!" Тієї миті на тій же точці з'являється якась дівчина, яка мене впізнає, а я її ні, але вимушений їй цього не показувати. У її обличчі є щось приємне, вгадуване, але не більше... (якась асоціація з реалом, коли був у магазині та бачив молоду маму з дитиною. Запам'ятав, бо два рази пропустив у різних чергах, чому усміхнулась і подякувала).

P.S. Це 1000-й допис на цьому блозі.

Сон 281221 "Незвичні (в)сходи"

Підготовка та відзначення дня народження сина. Збираємось родиною кудись у міський парк, що має ознаки центру міста. Там знаходиться ресторан, де і відзначатимемо свято. (Всі локації не знайомі). Тепер ми опиняємось у потрібному місці, сповнені святкового настрою. Мене дивує внутрішня архітектура самого приміщення. Сходи, які ідуть уверх, і якими ми, за логікою, піднімалися уверх, зараз виглядають у формі ромба та, якоїсь миті (поглядом зі сторони), не мають сходинок до останнього поверху, наче третього, на якому знаходимось. 0110'

P.S. Форма ромба викликає асоціацію з недовершеною художньою роботою доньки. День народження сина відзначався менше, як за тиждень тому.