10.04.25
Приходжу з кимось (двоє - троє людей) у якесь промислове приміщення. З першого погляду - без розуміння для чого. Поки не бачу невеликий одномісний аероплан. Той, хто нас сюди привів, сідає за нього, виїжджає з приміщення і злітає. За короткий час повертається, ставить на те ж місце, де був і каже: "Тепер ти!" Лише зараз зауважую, що посадка на аероплан якась максимально низька до землі: така, що мало не сідаю на підлогу. Під ногами доволі пласкі педалі, що їх майже не відчутно. Пробую виїхати з цього ж приміщення, але розумію, що в мене це не виходить: широта крил чомусь не дозволяє. Питаю себе: як це вийшло в нього?
Маємо ганяти корпоративний футбол.
Третій етап чи то третє формування команди, але лише зараз я в її складі. Разом із нами на поле виходить якийсь поважний бос (начальник чогось - без конкретики). Явно, що він - деструктивний гравець, хоча йому про це ніхто не скаже, адже в тілі доволі повний і маловерткий. З перших хвилин гри буде видно, що тут він не на рівні з усіма, а "за лаштунками" так би й залишався невидимим і "вищим" за інших.
Рано-вранці приїжджаю з Франції додому. Застаю дружину, яка тільки-но просинається. Міркую: я ж мав, як і обіцяв, перед від'їздом подзвонити, аби якось зі своїх міркувань була готова до мого приїзду, а замість цього з'явився так, аби воочію сповістити про свій приїзд.
12.04.25
Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція
