Сон 230221 "Об'єм і мінімалізм"

Потрапляю в ситуацію переїзду нашої родини з однієї вийманої квартири у другу, які знаходяться в одному й тому ж багатоквартирному домі. Разом із тим виникає відчуття переїзду однієї університетської кафедри (літературознавства) до другої. Відбувається зіставлення образів: наче книги, які знаходились у нашій квартирі, це книги кафедри, які треба перенести на нове кафедральне місце, куди і приходжу. Зустрічаю там секретаря цієї кафедри Л.Л., констатую порожність нового приміщення і отримую схвальну відповідь на те, що книги сюди переносити можна! Повертаюсь у колишню квартиру й розглядаю, аби серед речей власника раптом не загубились власні речі. Якось новим поглядом, завдяки прибраним меблям і оголеним стінам, оцінюю внутрішній інтер'єр квартири. Зауважую певну ідейну оригінальність нижньої частини колон, хоча в неакуратному виконанні, дороблених світловими конструкціями під оргсклом, які на жаль як не діяли, так і не працюють донині. Схоже, що  заставленість меблями не дозволяла їх оцінити належним чином. На столику, посеред декоративних речей власника квартири, знаходжу "золотий" (під золото, наче лавровий) вінець. Згадую, що це забутий для мене подарунок, про який, можливо, й не знала дружина, то ж і не забрала з собою. Пригадуючи подробиці його появи (схоже на забутий сон), дізнаюсь, що це не вінець, а чоловіче намисто, яке, за задумом, не має прилягати всією формою до шиї, а знаходитись на ній об'ємно.

Сон 220221 "Повернення. Полишена самотність"

Повертаюсь із відрядження додому. Ось я вже і в Житомирі, але чомусь точкою приїзду маю дорогу зі сторони рідної школи. Ще з машини комусь показую, що "тут я вчився, а цим парком ходив до школи... Як же тут все помінялось! Ось цим містком я переходив канаву, якої нині немає. Все засипано землею! І куди ж збігати воді?" Показую, що мені додому їхати менше 5 хвилин. Але ми змушені сходити, адже кінець парка (початок зі стронони траси) залито водою. Тепер із кимось обходимо пішки через "ДОСи". По дорозі чомусь згадую, як напередодні, ще в Польщі, в честь від'їзду ми сиділи в ресторані, в якому забув на вішалці свій сірий (зі певним лиском тканини) піджак. Шкодуватиму! І до нього не повернутися! Чомусь по дорозі, перепитуючи, як нині пройти, аби минути воду, подякував одній жіночці польською. Чим більше здивував себе. Так, як моментами трапляю на суцільну темряву по дорозі, падаю і розбиваю в темряві праву долоню. На світлі бачу кілька різаних ран, так, наче там валялось якесь скло, або дійсно гостре каміння. Починаю деякі з них зліплювати так, щоб кров, якої чомусь було небагато, підсихаючи, тримала краї різаного. Поки дійшов до зупинки, найбільші рани вже виглядали "склеєними", хоча долоня продовжувала нити від болю. (Цікаво, що навіть, коли проснувся, аби записати сон, на долоні зберігалось відчуття дискомфорту). На зупинці зустрів уже знайомих мені людей з цього мікрорайону. Разом із ними вже була моя дружина. Дивлюсь, а недалеко від зупинки складена вежа (подібна до теле- радіокомунікаційних), що оформлена у вигляді дерева, кроною з кульбабку. Дивлюсь на проїжджу машину, а вона їде без увімкненого світла фар, дивлюсь у далину, в сторону моста, а там теж суцільна темрява, хоча видно червоне світіння габаритрих вогнів інших авто. Роздивляюсь навколо: звідки тут світло?.. а над нами одинокий ліхтар, який світить на весь цей овидний закуток зупинки. 0120'

Видиво 160221 "Мішень"

Мішень у вигляді дартса, а навколо нього годинникові цифри у стилі циркового кегля. Дещо нагадує клоунаду з натяком на "смертельні" трюки з часом.

Сон 150221 "Розриті могили"

Дістаю зошит і читаю деякі свої афоризми. Останній із них: "Червоне і жовте сиділи та гомоніли, втикаючи у вічність". Пригадав, як його записував (видно, уві сні освіжив забутий сон).
13.02.21

Приїжджаю пізнім вечором з групою осіб у храм. Випадково трапляю на похоронний обряд відспівування і прощання. Як іти на вулицю, а там вже глупа ніч! Біля храму випадково виявив дві давні, але свіжовириті могили. Знаю, що це "постарались" "викрадачі могил". Попереджаю про небезпеку випадкового трапляння в ці ями. Вже їду назад, але зупиняємось на пів дороги. Чи це місце для похорон чи щось трапилось із машиною, але невелика група людей залишилась посеред поля і чорної ночі. Пам'ятаю, що від початку по дорозі минали світло і його звідси видно, хоча далеко. У руках маленький ліхтарик. Може, спробувати своїми силами? А як пішов: за пару метрів трапив ногами в якесь болото і передумав. Краще залишатися на місці, хоча ніц не відомо: як далі? - принаймні з живими людьми! 0130'

P.S. Як проснувся, виявив, що не був нормально вкритим і частково змерз у ноги.

Сон 040221 "Спинятися. Відтинання"

Готую їсти: пюре, омлет, ще щось. Знаю, що маю приготоване віднести своїй дівчині, яка мешкає в знайомому мені домі (в реалі там живе давній шкільний друг С. Доречі, уві сні, за віком, відчуваю себе юнаком). На якомусь із етапів приготування збираю від себе свіжо вистрижене волосся, яке скрутив у клубок. Маю намір віднести його, разом зі стравами, своїй дівчині. Чомусь для мене це важливо, але хтось відмовляє мене від того, адже: що робити зі вже заплутаним волоссям?

Дружина просить, аби я відрізав їй частину пальця. Міркує: по першу чи другу фалангу? (Сон повторюється, видається, що подібне снилось на днях. Відтоді на пальці залишилась незначна ранка). Цього разу я їй відмовляю і кажу, що нехай вона і не відчуває його, але це не причина його відрізати. (Так само, від першого сну знаю про його нечутливість). 0130'

Йду дорогою вздовж проїжджої частини. В руках несу об'ємний предмет, який час від часу кидаю на землю, але повертаюсь, підбираю його знову, врешті-решт викидаючи у смітник. В тому процесі минаю хлопця, якого спроваджують батьки в школу. Лунає дзвінок на лінійку, лунає дзвінок на урок, поки не лунає голос вчительки, аби цей хлопчик не стояв біля воріт, а вже заходив. Так, він спізнився! Так, він це робить доволі часто! Він є специфічною дитиною, яка відвідує специфічну школу. Цього разу, поки стояли у воріт, його батьки розпитували про психологічні бар'єри, які спиняють його перед входом до школи. Цього разу він згадує про якусь однокласницю, яка його на перервах коментує. Минаю їх, викидаю за залізничною колією, що перетинає дорогу, своє негабаритне сміття і повертаю вправо на нову вулицю, яка нагадує дорогу до баби Дусі. 0500'

Сон 030221 "В'яле господарство"

Займаюсь господарством (асоціація з батьківським домом): побутові справи, годівля домашніх тварин (нутрії, кролі та ін., які сидять в клітці). Знаю, що заміняю когось у цій роботі, але знаю і те, що скоро звідси поїду, можливо надовго. Чомусь асоціація, як "перед пожежею". У літній кухні, де також стоять клітки, спить якийсь чоловік. Взагалі тут багато знезнайомих мені людей зупинились на тривалий нічліг. Спостерігаю за людьми з певною підозрою та недовірою. Поки годую тварин виникло враження, що про деяких із них забув напередодні погодувати, адже більшість із них були в'ялими і сонними, як всі ті мешканці дому, яких зустрічав. 0500'