Сон 050425 "Сир із пліснявою"

Спілкуюсь з давньою знайомою В.К., яка ще в десяті роки ХХІ ст. виїхала в Америку і випала з контексту української літератури. Розмова триває по ходу прогулянки біля скромної дороги, що лежала по мою сторону, а по її - огорожі приватного сектору. Питає мене про сучасні новинки в літературі та мою творчість. Розповідаю багато різних фактів про публікації, поширення в інтернеті, перегляди, зокрема і її творчости. Вона приємно дивується, адже про все це не знала, а лише поодинокі факти випадково та побічно. Прощаємось на тому, що обіцяю їй переслати повідомленням посилання на ті сторінки з блогів, про які йшла мова. Аби не забути обіцянку, відклавши на невизначений час, роблю декілька важливих посилань одразу.

P.S. Однозначно, що образ давньої знайомої з літературного кола виник під впливом вчорашнього перегляду відеоблогу іншого знайомогого Б.Г., що навіть було й зустрічався з нею певний час. (Ех, як це давно було!).

У контексті поїздки машиною з родичами зі сторони дружини (деталізація забута) виникає інший сюжет: кружечок французського сиру з пліснявою (приблизно такий, що час від часу останні місяці купую тут у Франції). Звертаю увагу на цікаве та незвичне оформлення упаковки, зокрема на малюнки в акварельному стилі: птахи, діти, будиночок, людина в інвалідному візку. Чи то ніяково, а чи смішно, що головним образом з усього запам'ятовується на такій круглій упаковці саме колесо з візка...

P.S. Назову ці сни "Сир із пліснявою" - справді, чи не нагадують наші спогади про минуле цей продукт?

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 091218 "Несподівані відкриття та знахідки"

У якомусь сні залишив на підлозі стільник напівкруглої форми від вулика, який завівся в якомусь домі, схожому на батьківський, та якомусь для мене чужому. В мене думка, яку виніс з попереднього фрагменту сну, де побачив якихось тварин у вальєрі наприкінці довгої вулиці в одному з приватних дворів: роздивитися стільник, а потім взяти його і кинути об підлогу. Що очікував від цього - неясно! Але думка так зробити була переконлива. Кинув на те ж місце, де він лежав. Стільник заворухався, але так з нього ніщо не вилетіло. Я взяв його до рук і побачив, як з внутрішньої частини тієї напівокруглої сфери стільника витікає густа липка рідина прозорого синього кольору. Вирішив покласти його на місце. (Про це місце мені відомо з попереднього сну). Це сусідня кімната невеликих розмірів. Лежав цей стільник наче на поличці, трохи вище голови.  Поклав і виникло зацікавлення роздивитися: а що за стіною, біля якої він лежить? Обходжу і бачу на тій же висоті його продовження - другу половину напівсфери, трохи більшу за попередню. Цікаво те, що жодних бджіл або ос я так і не побачив, але зрозумів, що стільник цілком повноцінний. Приймаю рішення: знищити той загадковий вулик. 0615'

Щось пов'язане з книгою. Що саме: важко згадати, але що "книга" - це точно! Потім іду рідним містом, знайомими вуличками, які розкриваються для мене по-новому, виходжу на якусь, яка мені незнайома, це при тому, що знаю майже їх всі. На тій вулиці стоїть невеликий але гарний будинок культури. Зрозумів за вивісками, що були на ньому. Спробував зосередитися: в яку сторону все ж таки пішов? Планував у напрямку дому, а вийшло? А вийшло, як і минулого разу: у зовсім іншу сторону. Навіть уявив мапу міста і своє розташування на ньому. Подумалось: нові вулички - це цікаво, але ж не так, як я хотів? Ще відійшов так, що жодних маршруток, або тролейбусів. Вирішую йти далі, подумалось: недалеко має бути базар. І від незнайомої мені вулички виходжу прямісінько на нього. З першого погляду виходить цілий ярмарок: із шашликами і розвагами. Десь по дорозі купую невелику упаковку чупа-чупсів. Одну з цукерок дістаю для себе. Недалеко від мене якась продавчиня, яка вийшла на перекур, раптово кидає цигарку і біжить до дитини, яка закричала десь справа від мене. Проходжу вглиб ярмарку і бачу знайомого Р.З., який грає в якусь гру, подібну на тир. Вітаюсь і питаю, чи не пригостить він цигаркою? З першого разу питання він не розуміє, наче не дочуває. Повторююсь і кажу, що пригощаю чупа-чупсом і простягую йому упаковку. (Коротке пробудження). Намагаюсь пригадати ту книгу, від якої почалась моя подорож у цю сторону міста: перед очима постає сторінка, на якій букви оживають і набувають нових красивих заокруглених форм. Відзначаю для себе, що такого кегля я ще не бачив, обов'язково треба буде десь його використати в майбутньому! 0940'