Сон 110424 "Підвладне змінам"

Якісь паралельні відчуття зв'язку між будівельними об'єктами: на якому працюю нині і тим, де працював раніше (все, як у реалі). Приїжджаю на об'єкт (уві сні), на якому працював (2019-2020 р.), а й донині працює пару знайомих (як у реалі) Василь і Микола. Серед присутніх були ще дехто з давніх знайомих працівників (без конкретики). Цікаво спостерігати за різницею в часі у 3-4 роки: як змінились знайомі, що нового на об'єкті. Колеги розповідають, що відтоді, як ми працювали, пішли всі штатні змінові електрики, тепер замість них нові поляки. Мене усе сказане дивує: як нібито усталене (тим більш у спогадах) життя підвладне змінам.

P.S. Подумалось: якщо існує "Книга перемін", тоді має (хоча б під неї) існувати "Бог змін"?

Сон 170224 "Недотичний до розуміння"

За характером подій сон нагадує часи революцій у росії початку ХХ ст. 

Як гість приходжу від однієї родини до другої, чоловік якої є літературним критиком. До нього навідується письменник, який просить оцінити його художній твір. Критик просить одразу починати його зачитувати вголос. Дивлячись на зовнішній вигляд письменника, роблю для себе попередні висновки: старої генерації, вихований в царських традиціях, явно вже не вписується у сучасні революційні віяння, але, схоже, хоче бути в тренді часу. Сідає і починає зачитувати текст. Критик сідає разом з дружиною і починає його слухати. Але виходить так, що письменник спочатку робить усну преамбулу до тексту, потім, читаючи, щоразу зупиняється і роз'яснює: чому ужив саме це слово, чому саме така мовна конструкція, чому таке-то використано не за правилами російської мови... Спочатку критик просить йому не робити подібне тлумачення свого тексту. Врешті-решт його спиняє і дратівливо каже, що чудово розуміє на слух. Закінчується думкою, що ліпше залишити рукопис на прочитання. Той чоловік іде, а на моє питання про нього критик з негативом зауважує: "От що буває, коли філософ іде в політику (дещо у значенні "політологія") і хоче стати письменником". (Чомусь той чоловік мені нагадав образ російського письменника і філософа Миколи Чернишевського з його популярним твором у ті часи "Що робити?", хоча час публікації твору і революційні зміни в росії розділяє кілька десятків років).

Повертаюсь у родину, з якої вийшов на початку цієї історії. Десь за мною до того дому приходить їхня донька, яка приносить з вулиці "революційний дух мас". Схоже, що в неї вже "руки залиті кров'ю". Чомусь це чітко відчув поміж загальні настрої та якийсь незрозумілий інцидент, який трапився по дорозі, а я став недотичним до розуміння подій свідком.

Сон 070822 "Варіації закономірностей"

Даю синові спортивний зошит для баскетболіста із досягненнями, зроблений у виді графіків, і кажу: із цим зошитом стають здоровішими (в значенні: сильнішими)!

Тримаю аркуш у синьо-блакитних кольорах і помічаю за текстом певну закономірність, яка відзначається повторенням снів сьогоднішнього дня в снах у далекому минулому. Навіть здивувався появі такої логіки в подіях. Зокрема згадувались: ув одному сні - події в горах, у другому - про те, що хтось упав.

Збираюсь на роботу й нарапт пригадую, що не зателефонував до колеги, який мав би мене забрати на півдорозі до роботи. Дивлюсь на годинник: за пів години до нашої зустрічі. Отже, він у дорозі, треба телефонувати... хоча просив це зробити ще звечора.
P.S. Пересторога, що виникає з реалу: так і має бути з неділі на понеділок після тижневої відпустки.

Десь у цьому ж контексті опиняюсь на новому об'єкті, й усвідомлюю, що весь свій інструмент так і не забрав із попереднього.
P.S. Ув'язка з попереднім фрагментом сну. Так би мовити, варіація можливих подій із понеділка (завтрашнього дня).

Сон 260322 "Зміна положення"

Опиняюсь у невеликій студентській групі якогось мистецького закладу. Зайшли в авдиторію, сіли за парти. Мали з собою взяти аркуші різного розміру. Всі призабули, а в мене якраз завбачливо їх було багато. Викладач бере одного студента і йде в невелику майстерню, що поряд, показує, що робити, а сам іде за чимось іншим у кабінетик із протилежної сторони цієї ж авдитрії. По ходу спілкується з нами, ставить якісь питання та відкоментовується. З одного боку я, наче в фільмі, дивлюсь, що робить той студент, з іншого, мало не за всіх спілкуюсь із викладачем. У розмові з ним застосовую своєрідний гумор, граючи на тому, що він нас не знає, пропонуючи ідеї для першого студента, але з озвучкою викладачеві. Що ж там робить наш "колега по парті"? Mає вирізані кружечки з паперу.  Кладе їх на диск програвача платівок і дві частини по одній розмальовує фарбою. 

Наче якийсь фрагмент фільму. Дівчина низького зросту грає роль бородатого араба у військовій формі. Що ж робить? Ходить між людьми і щось винюхує, мабуть, диверсантів. Доволі смішний образ.

Підходжу з якоюсь екскурсійною групою до храмового комплексу. Сьогодні якесь велике свято. Багато народу. Але в той же час на храмовій споруді знаходяться якісь будівельники і щось ремонтують. Один із робітників тримається на елементах споруди мало не на шпагаті. Це мене однозначно дивує. Хочу цей неповторний образ сфотографувати, але раптом він змінює положення і якось невдало повертається, що врешті падає. Куди падає не бачу, але помічаю пожвавлення інших робітників, аби йому допомогти. 1100'

Сон 080222 "Неочікувані зміни"

Дорогою заїжджаю в якесь місто, більш схоже на Коростень або Новоград-Волинський. Зупинившись автівкою десь у центрі міста, вирішую пройтись екскурсійно. Разом зі мною дружина. Якоїсь миті зустрічаю веселу групу жінок старшого віку, які нарапт нагадали знайомі обличчя. (Певна асоціація, але не буквальна, з давніми працівниками обласної юнацької бібліотеки). Упізнавши мене, вирішили заохотити долучитися до їхнього веселого та святкового (саме сьогодні) товариства. Я відмовляюсь і повертаюсь до своєї машини. Тепер я розумію, що приїхав у таке місто, в якому знаходиться лівосторонній рух, як в Англії. Питаю себе: і чому я цього не зауважив при в'їзді в місто, як ставив автівку? Тепер ходжу вулицями і ніяк не можу знайти: де ж я врешті-решт запаркував машину?

Сон 021020 "Вчасно поінформований"

Початок навчального процесу. Усі (студенти) намагаються вникнути в програму лекцій. Виявляється, що присутні в тому зміни, про які ми не були поінформовані або не проявили до них інтерес, аби дізнатися більше, а, може, спеціально не хотіли знати. У тому ж дусі раптом пригадуємо, що в будинку, в якому жили, залишили тіло померлого напередодні Сталіна. Вже пройшло два дні, а його варто було б поховати, а про цей інцидент ще ніхто не поінформований. Ще й виявилось, що увімкнули опалення і в тому домі тіло однозначно довго не пролежить.

Сон 220320 "Світ змінюється. Тепер він буде не таким, як завше!"

Спостерігаю, як у Польщі поширюється короновірус: з дня в день все більше індивідуального "озброєння" для захисту від хвороби. На якомусь етапі починаєш дивитися на світ крізь призму існування в ньому такого вірусу. Відзначаю, як з дня в день все більше і більше закладів "вимикаються" від соціального життя. 2320'

Польща. Сідаю за кермо машини, за яким давно не сидів. Біля мене сидить дружина. Починаю поволі їхати невеликою вуличкою. Згадую, що забув увімкнути фари - вмикаю, забув застібнути пасок безпеки - застібую, трохи на повороті пригальмовую і глохну. Заводжу наново. За поворотом помічаю поліцейську машину. Подумки: явно привертаю до себе увагу! Рушаю і їду далі. Так і є: поліцейський мене зупиняє!.. Стаю обік дороги. Він підходить і просить документи, але тієї ж миті відволікається до когось з коментарем. Я ж дістаю і помічаю, що в мене не свої права, а жінчині. (В реальності - не має). Навіть придивляюсь до ламінації, на якій були вибиті ім'я та прізвище, потерті з часом. Кажу до дружини, що треба буде обміняти на нові. Коли ж він знову звертає на мене увагу, вибачаюсь по-польськи, пояснюючи, що давно не сидів за кермом, а тут спробував проїхати цей гак, показуючи на поворот. Права маю вдома, якщо треба, можна зараз під'їхати, від сили триста-п'ятсот метрів, і я їх пред'явлю. Він маше рукою, що не треба, повертайся додому!.. В жесті та усмішці можна було прочитати: "Буває! Всі ми колись вчилися!.."

Заходжу в одне будівельне приміщення через вікно. Вуличні капці набралися піску, а спустившись на підлогу, виявив, що довге приміщення готують під торговельну залу. Поки що нічого не ясно: де і що має бути. Я ж шукаю туалет. Знаходжу його неогородженим, лише за характерним отвором в бетоні видно, що це буде воно. Подумки: тепер не доведеться ходити в одне і те ж місце при вході; разом із тим цікаво, а що ж буде торгуватися там? Тепер повертаюсь назад і відзначаю для себе, що будівельний майданчик перетворюється в повноцінні зони продажів та відпочинку. При вході, саме на тому місці, про яке думав, роблять кав'ярню у приємних світлих тонах. Сам процес доходить до фінішної прямої. Ще мить і я дивлюсь на все, як на завершене будівництво й облаштування на повноцінні торговельні місця. При тому ж вході бачу перших відвідувачів, зокрема, мало не лице до лиця, зустрічаюсь із Р.Л. - колишньою директоркою навчального закладу, в якому вчився. Тієї миті була вона по-багатому вдягнена з дещо театральними манерами. Спробував привітатися, бо вийшло все якось раптово, а вона ж зупинилась на мені поглядом, спробувала щось згадати, видно сприйняла за місцем зустрічі при вході як за "зазивала", нічого не відповіла, але з виразом великої зацікавлености рушила дивитися: що нового? Трохи від початку з'явилась торговельна зона, на якій продавали товар шляхом лекцій і практичного представлення. На стільчиках сиділи відвідувачі, десь до 20 чоловік, слухали розповідь і дивилися успіхи використання. Підходить Р.Л. і питає, чи бува не тримає промовтер у власних руках єдваб? На що він, перериває свій спіч, звертає увагу на цю "багату пані" й іронічно відповідає: "єдваб - це найтонша тканина, м'якусінька, а на дотик - з діамантиками!" - між пальцями розтираючи уявний матеріал. Усі присутні розцінюють це однозначно: все ж таки з її сторони було нечемно перебивати оповідача. Вона ж показово йде, а більшість лише сміються у вус, не виказуючи своїх емоцій. Я ж вирішую обірвати цю тишу: "а ви хіба не знаєте хто це був? Це ж колишня директорка... (раптом мене обривають прицикуванням: само собою ясно, що всі про неї знають!). Я ж рушаю далі по довгому торговельному залу шукати свої вуличні капці, які залишив, як заходив від початку у приміщення через вікно. Тепер я помічаю, наскільки все змінилося. Намагаюсь вгадати де я їх полишив. Ось начебто вже знайшов місце, а їх ще не бачу. Перепитую у дівчини, яка дооблаштовувала свою торговельну зону, а вона мені одразу їх і знаходить - просто поставила в тумбочку, мало не на тому ж місці, де вони стояли ще на бетоні. Я ж вибачаюсь за незручності з ними і дякую за зберігання. Тепер можу подивитися і роздивитися уважніше: що це за зона? Простір занижений до підлоги, лежать м'які іграшки, подушки, згадана дівчина запалює ароматичні палички, лягає на теплі подушки і дивиться на імітацію зоряного неба в залитому сяйвом штучному світлі. Однозначно: дитяча зона! Але який з того для неї бізнес? Може просто це так придумано для дітей, аби батьки мали можливість більше пройтися торговельними залами?! 0340'

У процесі засинання вихопилася невідь-звідки і чому частина монологу російською:
- Даже мы хотели его производить! На нëм так и было написано: "Химическое оружие: только с Богом!" 0500'

Швейна машинка стоїть на бетонованому підвищенні. (Асоціація з піччю, але уві сні без конкретики). Окрім того машинка стоїть на скрученій тканині, друга частина якої вкриває ту поверхню. Хтось допомагає мені розкласти решту тканини, якої виявилося ще три нерівні частини. Дві з них рвані, які однозначно вирішили викинути. Третьою достелили, але вийшло так, що мені не сподобалось: не може з двух нерівних шматків бути вкрита поверхня. Потім почали переставляти саму машинку і те, що було біля неї. Знову щось подобалось, а щось ні. Дехто приходив і також висловлював оціночні судження. 0630'

Сон 290220 "Комфорт для чужих"

Баба Люда хоче поцілувати онуків, але обличчя доньки замащене пудрою, а, можливо, спеціально, як то в традиції японців. Як би не хотіла, все одно поцілувати не вийшло б. Дивлюсь на коробку з під пудри, а вона частково розсипалась. Заходжу в парадні двері до батьків. Дивлюсь на кухню, а там зробили суттєву перестановку. Відчиняються вхідні двері, якими зайшов, озираюсь, а там незнайома жіночка. Виявляється, до батьків приїхали люди, любителі подорожувати, а всі ті перестановки спеціально для таких гостей, як вони. Міркую собі: непоганий бізнес здавати житло туристам, можливо, й здорово, адже мати любить опікуватися певним комфортом для чужих людей. 0455'

Сон 011219 "Чорна сутність"

Іду на завод, з труби якого мене огортає чадний і неприємний дим. Розумію його шкідливість усьому що є навколо, зокрема природі й живому. Заходжу на територію, потрапляю в офісне приміщення. Споруда доволі велика, герметична, з багатьма поверхами-ярусами, що являють щось середнє між робочим цехом і службовими кабінетами. Диму тут немає, повітря чисте і всі зайняті своїми справами. Я ж знаю, що запрошений на співбесіду, або ж хочу поспілкуватися сам, щодо можливої тут роботи. Разом зі мною, на цю зустріч прийшли й інші претенденти. Поки був час, вирішив пройтись знайомими мені коридорами, привітатися з деякими людьми, так, наче я тут вже працював у недалекому минулому. Поки "гуляю" з'являється стійке переконання: я тут більше не працюватиму.

Якийсь великий святковий захід, більш схожий на прощання, але не з тим, що врешті-решт звершилось, а з тим, що було в далекому минулому. На ньому присутня моя шкільна вчителька математики, яка була ще й класним керівником. Вирішив висловити їй на останок свої міркування про період, відколи вона прийшла в наш клас аж до мого останнього перебування в школі. Спочатку подякував за її відданість роботі, любов до учнів, а також висловив думку, що з усіх вчителів, що були в нас, вона навчала найдовше, і це вже погано. Вона ж підтримала моє судження переформалюванням мого твердження: "Я погоджуючись, що вчителі мають мінятися! А те, що була у вас так довго, зрозуміла ще тоді: це вжé ненормально". Тепер якимось чином я, знаючи проблему, що не всі гості можуть роз'їхатись, запропонував їй переночувати у великій кімнаті, де за двома дверима маю власну спальню. Будинок, в якому маю лягти спати, нагадує дім баби Марії, але видозмінений, наче після суттєвого ремонту. Дещо інакше переплановані стіни і кімнати. На тому місці, де була підсобка, тепер моя спальня, але за обсягом більша. Мешкаю в ній сам. Вчительку поселяю у третій кімнаті, а я лягаю спати у своїй, замкнувши двері на замок. Міркую: як добре, що я тут сам! Лежу на боку, ще не заплющивши очі, і краєм ока помічаю, як чиясь голова у вигляді тіні, так, наче треба було стояти навпочіпки, визирає із-за стіни колишньої кімнати, від якої залишився тільки дизайнерський задум. З'явилась і, помітивши мене, сховалась. За короткий час визирнула знову, й розуміючи, що я її бачу, сховалась знову. Я ж кажу: я тебе бачу! До кінця не розуміючи: що то за істота? Продовжую: виходи, я тобі не причиню шкоди! І тут з'являється якесь мале створіння, що на вигляд нагадує чи то тварину, чи то маленьку людину. Має підвищенну волохатість і викликає до себе певне співчуття. Запрошую її у своє ліжко, аби вона не мерзла. Вона залазить і я її вкриваю біля себе. Починаю уважно вивчати. Друге, що кинулося у вічі й не могло мені відповісти на питання: ще це за істота? - були довгі нігті, неймовірно гарно пофарбовані чорним лаком, так, наче зроблені були в професійному салоні краси. Вже вголос питаю в неї: хто ти така? А у відповідь істотка скручується хитро в клубочок, так, наче хоче всім своїм тілом сказати: залиш мене біля себе, мені тут подобається! Ця поведінка мене обурює і я відрізаю: "Киш від мене, щоб я тебе не бачив!" На що вона з усією виразністю хитро усміхається. Питаю: "Чого усміхаєшся?", а вона йде й жестом натякає, що в моїй тумбочці лежить її печиво, яке вона там забула і що, видно, й було причиною простежити за мною, аби його забрати. Я дістаю і віддаю картонну коробку, прямокутної форми, якої раніше в себе не бачив. Істотка дивиться на мене і каже: "Вам смачніше. Мені - ні!" Не до кінця зрозумівши логіки її слів. 0230'
P.S. Проснувшись, відчув, як по тілу пробіги сироти: поки спав, трохи змерз. На дворі, ще з вечора відзначив: початок календарної зими збігся з початком перших морозів.

Сон 140719 "Виробничі зміни"

Я знаходжусь у господаря, до якого маю якийсь родинний зв'язок, а також не випадковість моєї присутности на його обійсті, на якому набудовано багато технологічних приміщень для переробки зерна. Перший запуск то одного обладнання, то другого. Десь переробляється солома, десь зерно, десь знаходиться те, що мені називають "молотильня". Необхідне устаткування запускається не все одразу, а за потреб. Разом з усім комплексом, що можна було б назвати "млин", господар вирощує свійську тварину. Проходжу цехами: десь уже мелеться зерно, десь робиться щось інше. Заходжу в січкарню, дивлюсь, як відділяється зерно від полови. Кажу господарю, який контролює цей процес, що мелену полову добре було б давати для власних свиней. Навіть беру її до рук, відзначаючи їхню легкість. Він же компетентно каже, що ні: для своїх він так не робитиме! Разом із тим він знає, що в мене завтра літак і треба буде мене відвезти машиною. На якийсь телефонний дзвінок чи його питання намагаюсь пригадати час, на який був узятий квиток на рейс. На його уточнення пригадую: чи то 8:30, чи 7:30. Відзначаю, що ця ілюзія сприйняття часу виникає у мене з часовими поясами між країнами: варто лишній раз подивитися в квиток. Спілкуючись з ним на цю тему, ми прогулюємось тим мікрорайоном, в якому було побудоване його підсобне підприємство. Озираючись на краєвид, відзначив для себе, що побудоване воно на відкритій місцині, хоча недалеко від нього розташовуються інші жилі споруди. Наприклад, недалеко від нього, завдяки такому ж просторому розташуванню на земельній ділянці, власниця одного дому змогла так само залучити інвестиції і розбудувати свій дім, перетворивши його в хостел. 0349'

Деревопереробне підприємство здійснило запуск. Працівники вчаться виконувати правильно свою роботу. Колеги, які приїхали, як навчити, моментами обурюються, як хтось тупить у своїй роботі, висловлюючись незрозумілою мені мовою. Вкотре і вкотре повторюють, як робити правильно. У мене місія якась виняткова: я з напарником маю на якомусь етапі додавати певний матеріал, схожу на мінвату, в трьох місцях одного обладнання. Там є ваги і я маю правильно його зважувати, приплюсовувати до існуючих показників і вводити нові числа. Нас учать робити це грам у грам - точно, я ж схиляюсь округлювати. Дивлюсь, як інвестори продовжують розбудовувати завод: тепер облагороджують паркову зону біля озера, яке мені знайоме, як таке, біля якого колись відпочивав: відзначаю, що там ще дерева росли високі, де в ряд, а де хаотично. Придивляюсь, а озеро розчищене, отримало рівної прямокутної форми, замість звичних дерев висаджені нові - більш декоративні та екзотичні. Що характерно, я на все це дивлюсь із високої споруди, яка стоїть поряд. Виглядає так, що зона озера знаходиться так би мовити в ямі: таке візуальне сприйняття, але те, що все оживає по-новому незвично дивує. Дивлюсь у сторону від озера і розумію, що бачу город батьківської дачі, який доволі оперативно заливають бетоном, рівняють бетоновані виступи доріжок: городина, що росла, рівняється з землею, а зайві набудовані елементи розбиваються кувалдами. Працюють багато робітників, тому картинка доволі жваво міняється на очах. Комусь коментую: " Он ті елементи з бетону робив я сам! (Пауза). Видно тут буде паркінг для цього підприємства!" Звертаю увагу, що дачний будинок стоїть незрушно. Міркую собі: добре батьки вирішили: городиною вже не сила займатися, тому логічно було продати, а хату лишити. Видно, на виручені гроші добудовуватимуть нову. 0652'

Сон 270319 "Робота з очікуванням змін"

Запускається завод з виробництва металопрокату. Я працюю електромонтажником. Разом зі мною в бригаді ті, хто згодом буде працювати у відділі збуту. Очікуємо, коли настане той день і все запрацює. Попросили внести пропозиції ще до запуску. У мене ідея: підписати з оптовиками металопрокату договори наміру, аби визначити майбутні об'єми і налагодити контакти. Разом із тими, з ким працюю, підходимо до машини, складаємо якісь речі та робочий інструмент. Запрацювався так, що мені кажуть: "Ще трохи і кінець дня! Скоро будемо їхати!" Стоїть бригадир, який має дати на мою пропозицію своє "добро". Я про себе міркую: якщо захочу піти з такої роботи, кому я віддам напрацьованих клієнтів, чи їх всіх розподілять між усіма?

Сон 170219 "Підготовка до великих змін"

Я на на якомусь святі, який має ось-ось розпочатися. Спілкуюсь з дівчатами. Нас троє хлопців, їх двоє. Коло осіб, які тут зібралися, доволі вузьке: всі знають одне одного, от ми - ні! Наша роль, так би мовити, технічна, пов'язана з організацією заходу. Все має пройти на вищому рівні. Присутні іноземні гості. Для преси і всіх нас мають оголосити про корпоративні зміни, пов'язані із початком нової ери діяльності фірми. Я поінформований, що для мене за столом є окреме місце, навіть написано на табличці для кого, при тому, що я маю лише побіжне відношення до цього свята. Хочу в туалет. Двері до нього в полі мого зору. Не знаю чи цієї миті прийде бос, якого ми всі так чекаємо, чи пізніше, але буде негарно, якщо я буду там, а все розпочнеться "за раз". 0406'

Сидимо з чоловіком, який керує нашою роботою, і формуємо витратну частину по матеріалах, які необхідні для господарювання. Він ні на що не жаліє: питає в нас: скільки треба? - і все пише про запас, якщо треба докупити, чого достатньо й однієї одиниці, він замовляє дві, три... Наприклад, маємо чайник, в якому згорів тен, а він: "купити три тена!" Доволі щедро! (Чи раціонально?) Як він каже: "На майбутнє". 0805'