Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою напарник. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою напарник. Показати всі дописи

понеділок, 23 грудня 2019 р.

Сон 231219 "Викривлені лінії"

Маю з'ясувати початок богослужіння в католицькому храмі. Чомусь телефоную в православний, який знаходиться недалеко від нього. Пару гудків і чую трохи дивний голос. Привітався, ще не встиг до кінця поставити питання, як незнайомий мені співрозмовник почав озвучувати години відспівувань, хрещень... Те, що взагалі не торкалось суті мого питання. Тепер я з кимось викладаю серветки під вазони. З певної кількости, пару штук були порізані надвоє. Довелось зімітувати їхню цілісність. У результаті: в напарника це погано вийшло (криво). Мені довелось долучитися й спробувати якось підправити. У моєму випадку: вже наставлений зверху посуд цього не дозволяв. Аби виправити "з нуля" - вже не залишилось часу. 0600'


четвер, 1 серпня 2019 р.

Сон 010819 "Конспірологічна хата"

Приготування з рідними дітьми корейської страви: кімбап. Головні компоненти: рис, омлет. 0156'

Нам було сказано, що ми (я і ще один хлопець) маємо досягти місця призначення підводним човном. Ним нас доправили до вказаної цілі: посеред води, віддалено від берега. Виходимо на поверхню палуби, аби вдягти "акваланги", - так прозвучало, коли мова йшла за спеціальні пересувні засоби на воді, коли плавець перебуває всім тілом у воді, окрім голови й торсу. На них ми допливли до берега, але в мене вийшло так, що, відчувши мілину, пішов "по воді" сам, на відміну від напарника. Ближче до берега, відзначив якісь насосні устаткування, змонтовані прямо над водою, на висоті людського зросту, оминаючи їх між опорними стовпами. На березі відрефлексував, що надійшла ніч. Вийшов прямо біля того дому, який нам був потрібен: ґанок, два віконечка в сторону води, одне світиться. Знаю, що колега вже пішов у дім, хоча цього не бачив. (Таке враження, що дім знайомий з інших снів, хоча не викликає конкретних асоціацій). Спробував надати йому визначення, вийшло так: в народі його б назвали "конспірологічна хата". 0523'

пʼятниця, 8 червня 2018 р.

Сон 080618 "Перекинути машини"

Я перекинув у різні сторони крайні ідентичні одна до одної металеві конструкції, викрашені в біле, висотою, майже з мій зріст...
Я за одним столом з колегою і якоюсь сімейною парою: обидва повнуваті, особливо він. Спільна розмова "ні про що", сміх і втіха від невимушеної атмосфери...
Колега перевдягається в робочу форму і на якомусь етапі стоїть в білих сімейних трусах у червоний горошок.
Пора починати роботу, і я кажу до колеги: "Льоха, давай!"
Колега наспівує пісню з гурту "ДДТ" - "Родина": "...Єду я на родіну..." Я пригадую слова пісні і вона фрагментами прокручується в пам'яті. (Принаймні з цією мелодією я проснувся).
Колега працює на чомусь пересувному, близько до підлоги, лежачи (льожа) на спині... Але він не Льоха!.. (У реальному житті, за співзвуччям імені, він нічого й близько не має з Олексієм). Під'їхали одна за одною дві машини. Що "Льоха", що машини були під великим кутом пагорба заасфальтованої дороги. Перша машина стала боком так, що я оцінив небезпеку, яка йшла від неї: настільки великий був кут, що машина сама могла перекинутись на колегу. Я підійшов до неї і перекинув її в інший бік, потім підійшов до другої і зробив те саме. Тоді ж я згадав початок сну, коли я перекинув два великих предмета, що стояли крайніми в одному ряду з іншими в різні сторони один від одного.


субота, 5 травня 2018 р.

Сон 050518 "Операція《махінація》"

Два героя придумали махінацію, як розводити на гроші, поки самі не стали об'єктом уваги для певних осіб. Один герой схожий на П'єра Рішара, інший - повнуватий та вайлуватий чоловік. Я час від часу дивлюсь на речі очима "П'єра Рішара". Ми (тобто, згадані герої) мешкаємо в приватному секторі, у домі, схожому на дім моїх батьків. Ми настільки захоплені своїми планами, що тільки й встигли помітити, як по нас приїхала машина. Спочатку вона проїхала повз вікно.  "Вайлуватий" дав мені сигнал "шухер", коли її побачив і ми "зашифрувались" під вікном аби нас не було видно. Машина зупинилась на певній віддалі навпроти вікна. Я визирнув і побачив червону машину, старої моделі. Із неї вийшли четверо чоловіків і направились до наших дверей. Я в оперативному порядку почав зачиняти двері на два наявних замка. Можливо, тим самим видав свою присутність. Вони почали пробувати їх відчинити, але я підтримував двері з середини, плюс: докручував другий замок на них. Ті непрохані гості почали зламувати двері... Можливо, до того - вони ще пробували стріляти по вікнах, або я цього боявся, зрештою, осколків я не бачив.
Пауза. Сцена друга.
Побиті, обкрадені герої, майже бомжі. Смішний "П'єр Рішар" має кепський вигляд. Його напарник - не ліпше. У хаті безлад, нелюдські умови для існування. До них приходять дві дівчини. Гарно вдягнені, привабливі, з жестами в поведінці, що викликають довіру та симпатію. У "П'єра" виникає питання: що вони тут роблять? Трохи потусивши, дівчата кажуть: пішли працювати!.. Як виявилось, дівчата працюють по закладах харчування, підсідаючи до незнайомців і згодом, у різний спосіб розводячи їх на гроші, але вже в інших місцях, поза межами ймовірних камер спостережень.
Свято художників у центрі міста. Ми потрапили лише на рештки присутності свята...
Тепер уже "махінатори" ("П'єр Рішар" і вайлуватик) розводять на гроші не гірше за цих дівчат, але в спілці з ними.
Сцена: весілля, одна зі згаданих дівчат в образі вагітної нареченої. Красива довга біла машина прибрана по-святковому, усі при наряді. Наречена з квітами. Хлопці одягнені стильно і надзвичайно елегантно. Я дивлюсь і думаю: у чому чергова махінація? Таке враження, що тут всі, хто вийшов з цієї машини вагітні або повнуваті - з характерним животиком. У нареченої щось падає з рук, вона пробує підняти, але в неї не виходить... Це початок їхньої афери. І от починається дія: торт падає на "вайлуватого"... 0450'

Дорога. Я їду з напарниким. Як людина, він мені не знайомий. Підїжджаємо до річки. Підходимо до води. Дивимось на неї, чи не видно риб. Щось дрібне із живності плаває... Каже він, що щось побачив. Я нахиляюсь до води ближче, мало не присідаю, бачу течію. Споглянувши уважніше, побачив, що потік іде із-за рогу берега, зліва від мене.
Їдемо далі. На якомусь етапі дороги захотілось напарнику зійти в туалет. Не одразу йому це вдалось. Трапилась якась літня база. Все було замкнено. Хоча на територію вхід невідомо чи був забронений.
Напарник смикається за ворота - замкнено.
Проходить далі, смикається за двері... Якось проходить на територію. Я з ним, але відгороджений парканом. Бачу, як невтримно шукає туалет. Я кажу, чому б не там де був?.. Він не відповідає, робить по-своєму. Поводиться вперто. Від необережності розбиває якісь скляні двері до будинку. Я розумію, що звідси пора йти. Дивлюсь, а він наче порізав руку, але не сильно. Приспічує його й далі до туалету. Крутиться. Десь зникає. Я йду до виходу, адже розумію, що ось-ось буде поліція. За воротами, повертаюсь назад, як їхали. Обходжу огорожу бази відпочинку. Багато зон із насадженими деревами. Бачу по ліву сторону житловий район, по праву сторону - житомирську фірму: Будерос-Житомир. Я навіть подивувався: в  Польщі? Біля офісу великий зразок опалювальної техніки. Я відійшов далі - в лісову зону, а там мало не цілий музей опалювальних конструкцій. Хтось нас почав консультувати, за компетентністю, наче директор фірми. Як виявилось - це готові системи опалення максимальних потужностей. Що мене подивувало, окрім незвичних форм баків, там стояли системи опалення у вигляді ракет, по кілька вряд. Далі, як консультувала нас людина, ми підійшли до звареної конструкції, у вигляді фонтату, але, як розповів "інформатор", то - є частиною системи опалення. Як похвалився наш співбесідник, що це він сам зробив. Ця конструкція мала вигляд трьох дзьобатих шоломів, що дивилися врізнобіч. Ми відчували, що треба йти далі, адже поліція все одно ходитиме далі. Ми знайшли лавку, на якій присіли. В руках мій напарник тримав зварену конструкцію у вигляді решітки, нерівно зігнутої по краях. Поки спілкувались, до нас підійшов поліцейський, розпитати чи не чули, не бачили чогось підозрілого? Ми не маючи жодного хвилювання віднікувались, хоча розуміли, що шарварок влаштовано нашою появою. Поліцейський попросив подивитися ту зварну конструкцію, що тримав мій колега в руках. Придивляючись до неї, побачив свіжі зварні шви. Попросив сидіти і нікуди не йти, а сам побіг з нею справдити підозру.



Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...