Я маю опосередковане відношення до телерадіокомпанії: більше виступаю з критикою, ніж на захист. Хтось зі мною, для багатьох авторитетна особа, вирішує подивитися на житлові умови працівників цієї компанії, так, наче це була інспекція з метою "розвідки": чи існують ще вільні місця проживання. Якийсь керівник показує нам, а більше тому авторитетові квартири. Я чую сухий гумор того керівника, викликаний не занадто хорошими умовами проживання, так наче пожалівся і застеріг охочих: кому не подобається, для тих і сходова клітка - прошу! Жінка каже, як добре, що в нас є запасний варіант, зокрема , якась дівчина, що має зі мною родинні стосунки. Я намагаюсь пригадати цю родичку. Насправді, з пам'яті витягую два сни, де я колись був у двоюрідного брата вдома, серед кола його знайомих, що виявилось і були віддаленими родичами та поїздку в село, в якому я раніше не був, але в тому сні я знайшов могилку і хату своєї пра(?)прабабусі та різних родичів, зокрема одну дівчину, яка розповідала нам про рід. Тієї ж миті я десь на лоні природи в тому селі. Зі мною дружина і донька. День доволі сонячний, а повітря сухе. Ми переходимо пісчаний рівчак, де я помічаю вужа. За кілька метрів другого вужа, наче того ж якого ми оминули. Той вуж якийсь більший і з натяком на зелену шкіру. Ми стоїмо так, аби його оминути, а він так, наче не дає нам дорогу, при тому, що є на узвишші того рівчаку. Ситуація така, що він прагне стрибнути, але не на нас, хоча ми перегороджаємо йому дорогу. Ми ухиляємось в сторону і помічаємо, як він стрибає в сторону зеленого варана, захищаючи його від крокодила. Хоча з іншого боку виглядало, можливо, й по іншому: варан захищає змію. 0123'
