Сон 080424 "У невластивий спосіб"

Їду польською дорогою і помічаю перед собою машину, яка причепом везе коня у дивному положенні. Щось на зразок: "у позі лотоса". Їх помічає поліція і впроваджує на знайому мені зупинку. (Переконання знайомости лише уві сні). Я ж вирішую так само зупинитися на тому пункті контролю. Тієї ж миті відзначаю, що та поліція зупинила ще одного правопорушника, який перевозив корову у "невластивий спосіб': права задня нога була піднята на 90° і прив'язана до хвоста. У якийсь момент хвіст корови почав бути схожим на хвіст коня: таким довгим, щоб зв'язати ногу. Виник спір: чи може поліція оштрафувати порушників, коли в правилах дорожнього руху не вказано, у який "властивий спосіб" (юридичний шаблон з польської мови) мають перевозитися тварини. (До слова: усюди в розмовах спілкуюсь польською). Я ж пригадую, що тут через дорогу є приватна клініка і я у ній недавно був. Можливо там є ветеринари. Запропонував туди піти і дізнатися, аби спеціаліст дав оцінку: чи можна так перевозити тварин? Поліція дає згоду. Приходжу до них і формулюю своє питання, яке звучить вже дивно, адже клініка обслуговує людей. Раптом виявляється, як я й подумав (саме так і буває уві сні), що серед них є спеціаліст із дипломом ветеринара. Спеціалістом виявилась дівчина. Попросила описати проблему, адже оглянути може, але не лікувати, що й треба було тієї миті. Дівчина просить мене принести відповідне взуття: гумаки. Іду в сарай на їхньому подвір'ї і бачу їх кілька видів. Вирішую взяти три різні на вибір, може й по розміру. Приношу і чую, що я перестарався. Приводжу її до коня і корови, а сам іду у приміщенні де сидить поліція. Бачу, що по суті проблема вже була розв'язана: виконали одне з побажань, яке виявилось моїм: уклали угоду, де кожна сторона буде зобов'язана прийняти юридичну поразку у випадку її доведення. Усе цікаво "на папері", але проблему з перевезенням тварин у "невластивий спосіб'" таким папірцем так і не розв'язано, тим більш, якщо спеціаліст визнає, що кінь і корова таки зазнали відповідної "наруги" і "страждають" під час перевезення. Отож, за справу береться спеціаліст... далі мені вже не цікаво, рахунки постараються виписати сердечно!

Сон 241118 "Порцеляновий гном"

Дачна ділянка, на якій росте молоде дерево. Минув сезон, як його посадили, а виявилось, що так і не прижився: більшою частиною обсох, лише верхівка видавалась живою. Так, як листя на ньому облетіло, спробував уявити, як ростиме маківкою далі. Хтось збоку, із ким оглядали дерево, каже, що його варто зрізати під пеньок, адже корінь живий і навесні ростиме по-новому. Кажу у відповідь, що ми залишимо те, що має живі бруньки, а саме верх, а більшість галузок, що йдуть нижче і по краях ми обітнемо. Так він ростиме далі. Уявив крону цього дерева у вигляді розлогої "шапочки".
Сідаю в машину з тим, із ким я був біля дерева. За водія чоловік кавказької національності. Заїжджаємо в магазин. На якомусь етапі розмови із продавцем профігурувало польське слово "policzki". Намагався згадати переклад, навіть поліз у "гугл-трансліт", але виникла складність із очікуваним результатом - на білому полі так і не спливла відповідь. (Цікаво те, що по пробудженню, я одразу згадав переклад цього слова: "щоки"). Так, як ми заїхали в магазин по продукти, було дивно спостерігати, як наш водій із характерними рисами кавказця, почав придивлятися до товарів, які в магазині стояли як для асортименту. Підійшла продавець-консультант і запитала в нього: чи потребує він поради в пошуку бажаного товару? На що він із характерним йому спокоєм лише повів вусами і без зайвини відповів, що шукає подарунок. А який? - не ясно! Шукав неспішно та мовчки - так, як вивчають товар і не знають, що саме обрати. Й раптом виймає якусь порцеляну, я навіть подумав, що це якась ваза на диво видовженої форми. А виявилось, що це гном, мало не метрового зросту, більшою половиною якого була багряна шапочка звуженої форми. По очах було видно, що він знайшов те, що шукав. Хоча для нас його вибір видався незрозумілим. Придивляюсь до "подарунка" уважніше й зауважую, що на одязі гнома трішина, яка співпадає зі складкою одягу на ньому. Він дивиться, проводить пальцем. Я подумав, що поставить і шукатиме щось інше, а він так впевнено, що все окей і йде до каси.
Виїжджаємо машиною заднім ходом із маленького двору. Треба виїхати так, аби оминути перешкоду у вигляді каменя. Пропоную водієві випустити мене з машини і його направити.
Образ цієї машини у дворі перенісся на поле, на якому стояв свіжий кінь, повний сил до роботи (Саме "свіжий" - середніх літ і не запаханий). (Зміна кадрів). Бачу цього ж коня старим і безнадійним.
P.S. Останній фрагмент сну скорше навіяний  фінальними сценами з фільму "Марлі та я", де в образі старої собаки мені уприявнився кінь.

Сон 280818 "Котячо-ящуряча при-Сутність"

Батьківський дім. Відбувається якийсь сюжет, який батько фільмує на камеру з онлайн ретрансляцією на телевізійний канал. Нині він ходить десь поза домом.  Уже раз чи два вжив повне моє ім'я, це в контексті того, що багато уваги приділяє формальностям, пов'язаним з родинними традиціями, що більшою мірою виглядає, як замилування своїми здобутками з проекцією на дітей: це все для вас мої діточки! Після відвідин бабою Дусею нашого дома, я проводжаю її до воріт двору, в яких зустрічаємо батька. По суті, присутній подвійний погляд: з одного боку я бачу себе та бабу Дусю як в живу, так і по телевізору, зі сторони батька, який безперервно знімає все на камеру, де він вкотре каже моє повне ім'я, зі словами: знайомтесь, це мій син... 0003'

Двоє охоронців із конями вдивляються в темряву лісу. Наче щось бачать, схоже на велике око, і сумніваються: що то може бути, чи є те насправді? Бо те "щось" невиразне, не піддається описуванню чи вписуванню в можливе, знайоме донині. Те загадкове "око" - то видозмінююча істота, зеленого колору, схожа на ящура (варана) і кота одночасно. (Паралель зі вчорашнім сном 270818). Та істота вирішує "погратися". Так, як охоронці стоять з конями, вона спочатку вилазить коня, ставши невидимою. Лежить на ньому, як лінивий відгодований кіт, потім перелазить на голову. Я відчуваю внутрішній стан коня: дві істоти довіряють одна одній, вони органічні, як сама природа. Кінь їй не сперечається - довіряє, разом із тим засинає від тієї "котячо-ящурячої" присутності. Потім перестрибує та істота на груди одному з охоронців і прилипившись до нього, висить не спадаючи. Охоронець її не бачить, але починає відчувати занепокоєння, щось неприємне на собі (зворотнє відчуття на противагу коневі), чого не розуміє. 0404'

Сон 290518 "Укладання в цілісність"

Кам'яний кінь у вигляді слона - з хоботом, в сидячому положенні, в стилі буддійських фігур. 2158'

З'єднання великої цілісної конструкції. 0055'

Працівник робить кладку: мала цегла до середини, велика - назовні. Я пам'ятаю, ще коли приїхав, як все будувалось. Тепер там поштукатурено і пофарбовано.

Чоловік і жінка приїхали тележкою аби зложити пляшки і залізні банки у велику картонну коробку. По укладанню чоловік накрив те все зеленою шматкою. Кілька разів зачинали вони те все везти і стільки ж воно перекидалося і висипалося. Я запропонував, як рішення, чи то ящики замість картонної коробки, чи укласти інакше. Жінка пішла щось шукати, а чоловік сів щось мити. Мені треба було помити бути від цементного розчину, я в нього попросив води з шлангу, і вимив взуття начисто.

Сон 010518 "Зважити коней"

Велике господарство. Господар замовляє наші послуги, як робочу силу. Ми допомагаємо йому в усьому, що треба... Підходимо до двоповерхового металевого пересувного пристрою, аби зважити коней. Ми на другому поверсі, кінь, якого важимо, на першому, одягнений у спеціальну упряж, аби зручно було підняти і виміряти вагу.

Багато ходив з дружиною вулицями міста, між багатоповерховим і приватним секторами, що не мали окреслених меж. Шукали кадрове агенство, що знаходилось в одноповерховому дерев'яному будинку. Йшли в сторону ринку. Як підходили до місця призначення, обійшли будинок справа. Насправді, не було різниці: як іти? - вулиці сходились біля нього. Як підходили, дружина запропонувала обійти іншою стороною, я відповів: дивись, ми тілько-но тут оминемо і опинимось біля його входу. На ґанку до агенства нас перестрів хлопець, який вирішив представитися: Павло Дебіла. З виправданнями за своє прізвище: саме тому мені не щастить... Я йому відповів: по-перше, менше треба акцентувати увагу на ньому, по-друге, ніхто не просить його називати. Заходимо в приміщення, біля віконечка реєстрації хаотична черга до десяти чоловік.