Сон 310519 "Світлі цілі і прицілі"

У дворі батьківського дому помічаю два великих равлика. Вказую на них сестрі. Одного з них вона бере до рук і заносить в дім, садить на дзеркало, що висить при вході. Спостерігає. Визираю на двір і помічаю кота, але він незвичний, якийсь уповільнений в рухах, а як брати до рук, своєрідно "зволожений" такою речовиною, яку залишає по собі равлик. (Міркував, з чим асоціюється те відчуття, і нагадало воно мені деякі білі квіти, які виділяють на своїх пелюстках злегка липкий сік). Взяли його до рук. Ще помічаю, що кіт незвичний своєю невеликою прозорістю: так би мовити, якщо звичайні тварини, як і люди, мають 100% фізичної щільності, то він на 20% меншої. Щось подібне можна побачити, коли тримаєш у руках тендітну порцеляну. Сестра каже: "Так виглядає равликовий кіт". Вирішили поставити його за порогом дому та поспостерігати. У своєму максимально вповільненому темпі кіт вирушив у щілину підмурку дому, цокольний поверх, до якого належав, являв собою стіни пекарні по виготовленню солодощів і тістечок. Подумалось: "От йому добре: на ніч буде тепло, з приємними запахами. Працівникам у радість спостерігати за такою живністю, як він". 0250'

Знаходжусь на території, на якій відбуваються навчання пожежників. Поділена на дві незалежні частини. На одній навчаються поляки, на другій німці. Проходжу повз відкритих воріт де тренуються німці. У них постійний рух: таке враження, що кожного дня, якщо не їздять на виклик, тренуються розкладати і складати шланги, бігати з перешкодами по конструкціях, гасити штучно викликану пожежу. У поляків все не так: тренування є, але не кожен день, все більш спокійно та без напрягу. У вечірньому небі спостерігаю, як на "німецьку територію" сідає дивний вертоліт: у вигляді літака з малими, але широкими крилами. Навіть виникла думка: як же він зміг сісти недалеко від електродротів? Раптом він поволі піднімається і притьмом летить кудись у сторону, над "польською територією", з якої я все спостерігаю. Тепер я не на землі, а лечу польським вертольотом. Зі мною колега по роботі Ш. (таджик, представник однієї з народностей Паміру). Заводжу з ним бесіду за його рідну мову (відмінну від таджицької), про те, що важко йому знайти на чужині людину, з ким би міг нею поговорити. Діалог не вдається: повідомляють, що пора сходити, а саме стрибати з парашутом. От, я вже сижду при відчинених дверях на краю вертольоту, який не може сісти, хоча підлетів близько до землі. Навіть не зрозумів: коли ми встигли підготуватися. У мене виникає до когось питання: "Тут треба чіплятися? На такій висоті парашут наврядчи розкриється!?" Думаю стрибати першим, але вирішив подивитися, як то роблять інші. Так, як нас всього було четверо, я стрибнув третім, за мною Ш. Очікував, що в мене приземлення буде важким, а виявилось доволі легким. Хоча політ був короткочасним, він мені сподобався: одразу по приземленню виникло відчуття: повторити досвід. Ш. приземлився якось покотом. Зі сторони - не зовсім вдало. Таке враження: результат стрибка відображає: чи хотіла б людина того від старту. Тепер ми знову на базі пожежників. Збираю та порядкую з дрібними речами, які складаю по спецкоробках, складених на землі. В той же час у мене грають своєрідні пісні в стилі обрядового фолку. Як відгомін, по пробудженню, пригадуються слова: "Світлі цілі і прицілі...". 0445'

Сон 290519 "Бачити неймовірне"

Сон жахів, де світ захопила страшна сила модифікацій. Кадри ілюструють процес еволюції форм і правила: виживає сильніший, в умовах річок і великого лісу. Коротка суть викладу в наступному: зелена матерія рідкої форми потрапляє у здорове природнє середовище. Діє воно хвороботворно: всі, хто потрапив під його вплив, набувають видозміни, виражену не в ліпший спосіб для взаємоіснування із іншими; головно, це стосується зміни характеру. Гірше поглинає гірше і множить свою силу. Десь, поміж всіх сценічних перепетій, проходить скромна лінія боротьби і виживання доброї сили, на чиїй стороні знаходжусь я в ролі споглядальника і мислителя. Щоразу щукаю новітні вирішення по боротьбі з цим злом. Варто зауважити, що знаходжусь у колі тих, хто бореться за життя. Перебуваємо на великому човні, або ж кораблі, який перепливає з одного місця в інше, уникаючи ураження від поширення тої "чуми".
Все "еволюціонує" до певної межі, коли найсильніший залишається сам на сам зі своєю перемогою і безмежною силою, від якої залишаються з часом лише зредуковані фізіологічні та емоційні елементи. Ліс відновлюється, все живе дивним чином повертається на свої місця, хоча світ уже не той, який був колись.
Рештка візуалізованого фрагменту, яка виникає наприкінці: "Пішов вовк у ліс, збирати улюблені метрові колючки." Далі голос із-за кадру: "За останній час на території України почастішали зустрічі з "сейші-трелером" (так звати згаданого вовка - одного з виживших по недавньому переродженню), загадковою істотою, про яку багато говорять і мало хто бачив."
2325'
P.S. Заснув о 22:00, спав на спині, що мені не характерно, було незвично гаряче. Сон виник протягом півтори години.

Я ремонтую телевізор старого зразка в майстерні, яка знаходиться на другому поверсі батьківського дому. Біля мене син спостерігає за моєю роботою, ставить питання, зачіпає якісь предмети. Ось уже майже відремонтовано. Беру на перевірку плату СВЧ, яка відповідає за прийом сигналів, йду в іншу кімнату, повертаюсь, бачу, як змінюється сигнал. Все те чути по радіозвуку. Отже, плату можна ставити на місце, вмикати і перевіряти. При установці виявляю, що апарат стоїть непевно, ще й син поліз руками до кінескопа зі словами: а що це таке? Тієї ж миті телевізор похитнувся і впав на горловину кінескопа. Менша його частина відломилась. Трагедія! Батько спеціально підготував його для мене, аби зробити клієнту на продаж, а я з сином вгробив увесь апарат: така перша думка. Дивує те, що дід якось дивно понаставляв під нього якісь порожні і ненадійні коробочки, від яких рано чи пізно могло таке статися. Вичитувати сина? Ні! Пояснюю, розжовуючи, чому все так вийшло. Увімкнув телевізор ще раз, як виявилось: поломка кінескопа була некритичною. Міркую: як треба приклеїти відломлену частину - "хвостик", від якої залежить правильність установки плати.0122'

Я в колі трьох хлопців і двох дівчат. Сидимо за столом біля сонячного вікна. Говоримо про різне. В сусідній кімнаті - навпроти нашої - живуть дві дівчини, які раптом вирішили завітати до нас у гості. Одна (світлокоса) раптом вивисла на мені зі спини руками, коли я сидів, інша на хлопця, що сидів від мене зліва. Поведінка прочитувалась однозначна. Я ж кажу, давайте не до мене, он є Вася. - Сидить справа від мене. - От він не проти від такої уваги, тим більш молодий і однозначно для вас буде цікавішим.

Сон 280519 "Незвичні пропозиції"

Хтось рекомендує мені продукт, схожий на квасолю. Він має мені в чомусь допомогти. Рекомендують їсти свіжим, цілісним: надкусивши лише шматочок і так лише пару раз на день. Дають у руки кілька стручків. Розглядаю, що пару з них почали зовні темніти, як то буває у бобів, якщо перестигають. Беру один з них, надкусюю в межах однієї бубки, уточнюю: чи правильно надкусив? Той, із ким стою, стверджує: "Все добре!" Відзначаю для себе новий, незнайомий мені смак.

Заходжу в дім баби Марії (б.М.). Щось мав зробити чи подивитися на  кухні. Іду з дому, але раптом дзвонить невеликий чорний кнопочний мобільний телефон б.М., який вона забула вдома. Беру слухавку, відповідаю. Як виявилось, дзвонять до мене далекі родичі з пропозицією приїхати до них і б.М., яка у них гостює, на курортний відпочинок. Розумію, що це далеко і якось все несподівано. Пояснюю, що за пару днів, як не заходив у хату до б.М., навіть і не знав, що вона кудись поїхала (хоча цей коментар мене охарактеризував не з кращої сторони: провідувати б.М. мав щодня). Продовжують уточнювати: чи не стане на заваді моєї поїздки моя викладацька робота? Відповідаю, що нині працюю не в освіті, а в комерції, тому мій час належить мені: коли треба, тоді й беру відпустку.
У цьому ж сні присутня думка про напильник, який маю взяти для роботи. Можливо, тому й заходив у дім до б.М. 0430'

Сон 260519 "Перестановки та зміни"

Кооперація трьома машинами з поїздкою по лісових дорогах та їх перехрестях. Примітили за собою, від побоювань непевності, стеження іншими машинами. Було прийняте рішення, що до мене пересідає один із пасажирів. Знаю, що в мене є гроші, які маю цільово розподілити на певні потреби. Після певних заплутувань слідів на дорогах (можливо, побоювання були безпідставні), я вирушаю на дачу, де зустрічаю матір. Маю змити розлиту білу фарбу в межах умивальника, а вона повелась дивно: від гарячої води перетворилась на об'ємну плівку, із-за якої вода почала стікати повільно. Залишив ту справу, адже треба було їхати. Попросив матір, аби по приїзді прибрала. Показав причину. Час провести конкретні маніпуляції з грошима та певні розрахунки. 0228'

Сон 250519 "Боротьба з драконом"

Продовження вчорашнього сну, який було забувся, а згадався і мав продовження лише після початку нинішнього.
Я бачу потусторонній світ, той, в якому живуть негативні істоти. По мірі того, як я їх вишукую, вони дізнаються про мене і починають слідкувати за мною. От і цього разу, зчинив полювання якийсь демон у вигляді дракона. Раніше такої ненормальної (злої) сили ще не бачив. Знаходжусь на місцині, яка являє собою складний лабіринт з ходів між підземними і надземними спорудами: будинки, земляні льохи, поверхи, що йдуть під землю. Той демон проявляє до мене максимальну чутливість і має кращий нюх до мого перебування в різних місцях, тому, аби заплутати сліди, я змушений постійно переміщатися, але з метою впасти на його слід. Разом із тим, відчуваю його намір, що вишукує доступ до моїх рідних. Цього разу до батька, який повертається додому з запізненням. Саме тому цього пізнього вечора змушений піти до нього, аби зустріти. Разом із тим мені треба купити до столу хліб. Дзвоню в магазин, де телефон піднімає дівчина, яка представляється маркетом "Lidl" і замість того, аби говорити польською, адже маю переконання, що є в Польщі, запитує непевно українською. Я ж кажу: "Ого, нашого цвіту по всьому світу! Тепер уже на офіційні дзвінки мені підповідають по-нашому!" Пояснює, що робочий день закінчився і тепер нема кому відповісти належним чином, а мусить рятувати ситуацію. Дізнаюсь у неї про хліб і потрапляю у відповідний відділ. Купую щось з наявного. Тепер відчуваю, що дракон зловив мій слід і вчепився за мною. Різними "лабіринтами" виводжу його в таке місце, де преспокійно знищую в якомусь замкненому просторі. Мені легшає, відчуваю, як світ посвітлішав і його зло не чигає за незнайомими, моїми рідними і мною. Йду додому. Там мене чекає спокійна, хоча й пізня, вечеря. 2340'
P.S. Важко передати деталі з "лабіринтом" згаданих місць, ту незнайому силу, приховану в демоні, безперервну гонитву та відчуття перемоги і світла набутого спокою по завершенню тривалої пригоди. У сні спостерігаються безліч дрібних фрагментів, знайомих мені з інших снів. Вперше спостерігаю продовження обірваного сну в межах двох ночей.

Сон 240519 "А справді, так швидко летить час!"

Я з дружиною десь на закупах. Жінка в драйві до різноманітних придбань, я ж як споглядач. Купує одне, друге, третє... пляшку миючого для посуду. Спиняю і кажу, що у нас є вдома півпляшки. Погоджується і не купує зайве.

Я серед якихось людей, де розповідають мені та моєму напарнику про безпеку: треба сказати певне слово, після чого вхідні двері зачиняються. Іде мова про те, що ми рухаємося до повної роботизації всього нашого життя. У приклад, бачу, як працює автоматичний пилосос круглої форми. Знаю, що на ринку такий існує. Бачу рекламу, яка показує, як за роботою під хорошу музику біжить час. Зміст: в порожній театральній залі, зробленій під амфітеатр, сидить чоловік, починає займатися якоюсь дрібною ручною роботою, грає його улюблена пісня в стилі фолк, щось на зразок "Чом ти не прийшов?.." Операторська камера знімає його на відстані справа-наліво (від оператора), де відчувається простір порожньої зали. Те, що час минає швидко, примітно за сонячним світлом і тянями, які змінним радіусом рухаються по залу. Камера спиняється, час набуває звичної швидкості, герой дивиться на годинник і констатує: "А справді, так швидко летить час!" Тепер я в кімнаті, в якій задіюю переданий мені досвід по убезпеченню власного житла. На виході кажу заповітне слово, яке набуває видозміненої форми: стає гібридом двух слів: "пекао / сезам", які однозначно далекі від почутого мною раніше. На тому просинаюсь, "жуючи" ці два слова, в пошуку третього, яке мало б бути схоже на "memory". 0255'

Сон 190519 "Мистецтво, вирване з контексту"

Мені кажуть, що в дружини вийшла друком художня робота (живопис) в одному закордонному часописі. Чомусь уявив собі, що в Канаді. Також розповіли, що там відбувся захід, де представили її роботу. З нагоди ряду подій і цієї приємної новини, вирішили провести аналогічний захід в Україні. Прив'язали його до приїзду із-за кордону ряду творчих осіб, у тому ж числі знайомої мені по літературних колах М.Х. Приходжу на захід, слухаю виступи. На якомусь етапі за попередньою домовленістю беру сам собі слово і по наданій мені фотографії роблю усну презентацію проведеного там заходу, дофантазовуючи в уяві, як то воно було. Стою біля трибуни в незнайомій мені залі перед чималою аудиторією. П'ятихвилинний виступ прикрашаю цікавими висловлюваннями і доброзичливим гумором. Логічного завершення, як такого, який би від себе сподобався, так і не вдалось здійснити. Подякував за виступ, на чому всі почали збиратися зі своїх місць аби вже йти, з чого зрозумів, що моє слово на ньому було останнім. На сам кінець додаю побажання "натхнення, творчості та самореалізації". Хоча ці слова і прозвучали гарно, але вже сприймались вирваними з контексту. Тієї ж миті сповнив себе очікуванням, що присутні зацікавляться згаданим журналом, який, на мою думку, був привезений закордонними гостями, і підійдуть до столика з розкладкою книг. Подумав: чи маю якісь свої книги на добрий замін. Підходжу до згаданої М.Х. і прошу показати мені надруковану картину. Вона дістає вирваний шматок журнальної сторінки незвично великого формату, який в оригіналі цілої сторінки мав би виглядати приблизно в А2, у розгорнутому (для друку) - А1. Я ще такого не бачив! - подумки відзначаю про себе. Пояснює: це все, що має з того мистецького часопису. Дивлюсь на художню роботу, виконану переважно в зелених кольорах, десь у стилі примітивізму, як належить підписаний: назва, ім'я авторки. Єдине було прикрим: нижній правий край чверті того журнального аркушу, від нерівності відривання, пошкодив цілісність роботи. Отже, як не візьми: навіть дивно було б її сфотографувати, аби десь виставити на показ, наприклад, ілюструючи проведений захід. Запитав за вихідні дані часопису - нема. Навіть номер сторінки, який мав би бути, і той, видно, знаходиться десь знизу - на відірваній частині. Тримаючи в руках той великий формат аркушу, звернув увагу, що край, який іде під скобу, має характерний надлишок проклеювання, який буває на останній сторінці книг. Друга сторона того аркушу була біла. Отже, як можна здогадатися: ця художня робота завершувала весь випуск. 0530'

Сон 150519 "Відчуття несправедливості"

Я молодий хлопець, зустрічаюсь зі своєю нинішньою дружиною, яка уві сні для мене є ще дівчиною: об'єктом мого захоплення і всіх майбутніх намірів прожити життя разом. Я в неї закоханий, але молодеча кров непевна і поки що ми проживаємо в будинку, в якому є такі ж однолітки, як і ми, у яких так само "грає кров" і хочеться розваг і пошуку пригод. Я мало беру активної участі в усьому тому, більше виступаю в ролі споглядача. Якогось вечора ми пішли в гості до компанії, в якій були як дівчата, так і хлопці. За всіми тими подіями розгорталась внутрішня сцена, не до кінця зрозуміла для мене: моя дівчина проявляла певний інтерес до одного хлопця, який оточував її окремими знаками уваги. Так, як ми були з нею, наче діти "разом, але окремо", могли вільно спілкуватися з ким захочемо. Того вечора я присвятив себе розмовам із дівчатами, а вона пропала десь із тим хлопцем. На ранок зрозумів, що в житті моєї дівчини стало дещо, що в народі називають: втратити вінець. Для мене все тієї миті було сповнене недорозуміння: так складно і просто водночас, що мозок мій "увімкнув" якийсь запобіжний механізм на емоції і я на автопілоті покинув те місце і пішов на двір. Вийшов із незнайомим чоловіком, який запитав у когось дорогу, якою ми пішли додому новою стежкою, що утворювала коло, яке окресює периметр "осторова" (видно, спеціально обкопаного ровом, бо сприйняв об'єкт, як такий, що знаходиться на певній окремішності), але ми, майже на початку дороги зрізали її впоперек, запитавши дозволу пройти ще в одного чоловіка. На тій "внутрішній території", поки йшов, згадав, що вже тут був (уривок із забутого сну), але минулого разу в траві я зустрічав гриби, про що кажу тому чоловікові, який нас пропустив: наче то були бабки і краснюки. Той чоловік щось робив над якимось земляним ровом, який я перетинав, з наміром перейти через водні сполуки, придумані свого часу ландшафтним дизайнером, і побачив у траві половину плоскогубців і ще якусь пластикову ручку, видно, з кусачок. Віддав те йому. Тієї миті приходить до мене якесь відчуття туску та несправедливості, пов'язане зі стосунками з моєю коханою: чому вона віддалась іншому? Чому шукала привід мені відмовити, коли я міг до неї загравати? Не був активним, не проявив ініціативу?.. Пригадав вечір, коли я дійсно був втомленим після робочого дня. А хіба це причина? Може, вона так повелася тому, що я свого часу був не ліпшим. Тут я пригадую сцену, коли потрапив у коло дівчат у незнайомому мені домі (жодного стосунку до реальності, уривок зі якогось сну). Але ж я тоді ще був сам і її ще не зустрів! А вона знала мій намір зберегти її цноту, "цю квіточку" (буквальна метафора зі сну) для мене. 1230'
P.S. Важко передати те відчуття, яке виникло під час сну. Якесь внутрішнє потрясіння і випробування водночас. Цікаво, що неодноразово присутні знайомі топоси та сцени в розмові з людьми з інших снів.

Сон 140519 "Дорожньо-маршрутні перепетії"

Їду з дому до роботи. По дорозі зупиняюсь і виходжу в Варшаві. Спочатку вдивляюсь у написи на автобусах, які вказують маршрут. Переважно трапляються назви українських міст кирилицею. Щось знаходжу, що відповідає моєму пошуку. Так, як бус уже відправляється, хутчіш до нього заскочив. Тільки-но від'їхав, зрозумів, що в нього маршрут інший, ніж мені треба. Треба зійти, поки водій нагадує тим, хто не розрахувався при вході. Очікую момент, коли він стане на першій зупинці ще в межах міста. Той же водій коментує фізіологічну поведінку одного чоловіка, який стояв біля нього. За кількома поворотами нарешті зійшов. Водій змушений був зупинитися: хтось просто захотів проїхатись безоплатно. Я ще навіть не встиг розрахуватися. Поки зрозумів, від задніх рядів ще не встиг ані донести думку, що мені треба зійти, ані сказати щось про розрахунок. Треба рушати далі, але вже засумнівався: чи в тому населенному пункті вийшов, що так одразу помилився? Повертаюсь вулицями і дворами до автовокзалу. За рекламними вивісками переконався, що дійсно знаходжусь у Варшаві. Потрапляю в гості до давнього знайомого Б.Г., який, зі своїм другом Д.Л. (київським колегою по перу), спочатку мило спілкуються, а потім починають гру в бійку, де Б.Г. сидить, а колега маше зі сторін руками. Коментую те, що бачу, щось на зразок: хіба так виражається дружба? Бійка раптово обривається і Д.Л. дістає 2 л пляшку пива і ставить на стіл. Я ж висловлюю, що до останнього так і не дізнався наступного рейсу в місто М., до якого мені ще треба доїхати. 0435'

Сон 110519 "Видовження зіниць"

Уривок з якогось сюжету, який виводить головного героя на простір городу, подібного до батьківського обійстя. Його погляд керується припнутими до зіниць прямими, тонкими та надзвичайно довгими тросами, які дозволяють йому бачити навколишній світ у кращому "світлі": більш кінематографічно та комп'ютеризовано. Головний герой розуміє, що від нових можливостей виникатиме певний дискомфорт у зіницях і побоювання, що так він може взагалі згубити зір. Найбільш насторожує некерованість тих прямих тросів, так, наче він потрапив у їхню залежність, наче риба, яка хотіла їсти, а він - бачити.

Сон 100519 "Чужа родина"

Незнайомий будинок. Зайшов туди задля вирішення короткотермінових справ. Зі мною син, який одразу знайшов собі однолітка, який познайомив його зі своєю незвичною ком'ютерною грою. Час від часу син прибігає до мене і сідає на руки. Десь за стіною сімейна сцена з'ясовування стосунків, яка закінчується голосом жіночої втіхи. Звуки долинають до нас і я вирішую забрати сина в кімнату, до знайомого йому хлопця.

Сон 070519 "Тест на щирість"

Зустрічається зі мною незнайома мені жіночка і розповідає, що моєю персоною зацікавились із метою, аби я взяв участь у незвичному реаліті-шоу, яке має бути зрежисоване зовсім інакше, аніж відомі програми подібного штибу. Суть полягає в тому, що в його основі лежить акцент на безпосередній участі творчої особистості. При якомусь незрозумілому мені відборі, їхній погляд впав на мене. Спонсором моєї участі виступила невідома мені особа, яка зацікавилась моєю літературною та дотичною до неї творчістю. Для мене все те виглядає химерно, але, задля певного експерименту, погодився взяти участь. (Друга частина сну, яка наче не пов'язана з першою). Випав вечір з таким важким розкладом, що мав врешті прийти до якогось дому (одного з двух, незрозумілі для мене в реальності), де мене чекають, і врешті-решт виспатися. Вагаючись між виборами: до якого мені піти? - я ж обрав той, що ближче за маршрутом. Насправді, це зовсім незнайомий будинок, з усіх, хто там мешкає знаю лише якусь дівчину. Прийшовши пізнім часом, мене провели в спальню і показали на ліжко. Коли я ліг, зрозумів, що в ньому та знайома (лише вві сні) дівчина, яка вирішила натяком доторків розпалити в мені бажання до неї. Щось спробував з того переграти і зрозуміти по своєму, але збагнув, що виспатися мені так ніхто і не дасть. Встав і мовчки зібрався до іншої дому, де, я знав точно, мені дадуть спокій і сон, та й люди більш передбачувані. (Третя частина сну). Я зустрічаюсь у кав'ярні, з виходом на вулицю, з незнайомою мені дівчиною, яка приїхала до мене в форматі попереднього знайомства з участю в тому "шоу". Дівчина виявилась англомовною особою, яка мене, як і я її не могли зрозуміти. Я добирав поодинокі слова з англійської, аби щось про неї розпитати, щось питала й вона. Інтерес пізнання людини і її світу був, а інструменту (мови) - ні! Виникали питання, які я так і не міг нормально сформулювати. (Четверта частина сну). Я з дружиною іду на зустріч з людиною, яка має розповісти щось про мою подальшу участь у тому проекті. Зустрічаємось у черговому ресторані або кав'ярні. Нам розповідають про особливості цього проекту, який має початися. Та жіночка була не сама, а з якоюсь подругою, так мені видалось од початку, яка сиділа довгий час і уважно слухала нашу розмову. Ще трохи і підвели мене до того, що познайомили і з цією особою, розкривши всі карти: вона є спонсором моєї участі в проекті. Свого часу, вивчаючи творчих осіб, вона наткнулась на мене. Зацікавила її моя творчість. Саме з неї і виникла ідея такого проекту. Логіка полягала в тому, аби митець потрапив в умови подібні до творчої тематики й на ньому самому перевірити його слова і прагнення на чистоту та щирість. Слухаючи її, я пригадую сон про англомовну дівчину і кажу, що я знаю, мені вже це снилося. Виникає враження, що все те, що було до цього - це і є частина, якщо не все, тим проектом. На кожному кроці тестували мої слова і вчинки... Жіночка дістає мої поетичні збірки, які вона видно поперечитувала не раз, що було примітним по кількості підкреслень червоною ручкою, наче над помарками. Навіть щось прокоментувала, вказуючи на текст. Я дивлюсь на свою жовту збірку в її руках і пригадую, що в мене залишилось з усіх примірників лише пару екземплярів, а іншої решти - лише з зеленими палітурками (уява, домальована сном), на дотик "хирляві": видно, додруковані на тонкому папері.

Сон 040519 "Прихована давність"

Піднімаюсь на другий поверх батьківського дому, до майстерні. За мною йде сестра. За пару хвилин - мати. Німа сцена: чому ми тут зібрались? Сестра увімкнула обігрівач, я увімкнув музику. За хвилин десять приходить батько і не очікує побачити на усіх.
Друга сцена, де ми всі переносимося в якесь незнайоме місце, схоже на розважальний клуб чи ресторан. Я сиджу на великому масивному дерев'яному стільці, наче на якомусь імпровізованому троні, біля мене - по праву сторону - скорше сестра, ніж мати. Зліва сіла чорнява дівчина. Я її знаю (так лише уві сні), колись у мене з нею були стосунки, які ми приховували від інших. Зараз поводимось, як незнайомі люди. Переді мною різьблена фігура кота з головою орла, хвіст якого виконаний аналогічно до голови але в меншому розмірі, з гачкуватим дзьобом перевернутим догори. Подумалось з позиції цієї дівчини: одразу достатньо хлопцю заявити всім про свої стосунки одпочатку, як у всіх не буде сумнівів у серйозності його намірів. А як приховувати їх і не промовити й слова, як нині: хто це? - може, познайомити? - такому хлопцю грош ціна. Така його позиція перспективи: чи буде він в її житті чоловіком.
P.S. Власна проекція на дистанційні стосунки колеги по роботі зі своєю дівчиною, з його власною оцінкою: "з моїх (телефонних) розмов нічого не буде..."

Сон 030519 "Чорна цятка"

Вирішив вичавити маленький чорний прищ з лівої частини щелепи. Спочатку здивувався, який він довгий, але здивуванню не настав раптовий кінець - прищ виявився довгущий, наче витроєна "кукурудзка" (саме так подумалось уві сні). Чавлю-чавлю, думаю: от уже все! - але ж ні! Чавлю далі, от воно - кінець! - Ні? Дочавлюю. От і все, вичавив! Показав сину, які то вони бувають підступні, а зовні - наївні чорні цяточки. Дивлюсь у дзеркало, аби виявити на обличчі подібне - не знайшов! Повертаючись думками до акне: де воно таке могло взятися?

Десь у незнайомому мені місці батьків кум (б.к.) закриває в стіні отвір цеглинами та пінопластом. Пробує закидати ними внутрішній край, куди вони падають і зникають, падають і зникають. Таке враження, що тому закиданню не буде кінця. Як зазирнути в той отвір - там суцільна темрява. У його вчинкові мною прочитувалась його жадібність. І хоча його дії виглядали деконструктивно, вони були ним виправдані: там була нафта! Отже, б.к. ховає її від усіх. Підійшла до мене сестра і він питає в неї: чи любить вона нафту? Вона каже "так" і це стає її наївною помилкою необізнаності. Б.к. заманює її в той отвір. Тішиться, що раніше ні в кого прямо не питав за їхні вподобання. А тут такий "подарунок" долі. Тепер вся нафта його і йому не треба буде закидувати вхід цеглою. 0445'

Сон 010519 "Ароматизоване вікно"

Я в приватному домі якоїсь родини. Господарі - люди старшого віку. Біля вікна виставлені вряд ароматизовані палички. Перебуваючи біля нього, непомітно для себе зачепив штору, від краю якої падає прихований від ока якийсь вертикальний дерев'яний карниз і збиває всі ті палички виставлені акуратно в один ряд під тим вікном. Кажу хазяйці за випадок. Вона спочатку не розуміє суть проблеми, потім каже, що все добре: ті палички викладемо на липку стрічку, а тоді вже прикріпимо до стіни. Якийсь чоловік мого віку каже, що думає ними торгувати, але більше с поглядом на перспективу: "ось таким би я займався!" Поміж тим всім, на столі в хазяйки з'явився чорний апарат, подібний до касового, який роздруковує стікери або, певного роду, чеки, які вона використовує для поточної роботи вдома. Той апарат відобразив час, про який завели мову. На ньому було 00:00, хоча в реальності 15:00. Як роз'яснила хазяйка: 15:00 - це рахується по-нашому, але для цілого світу - це 12 ночі. Я ж кажу, що щось про таке чув. У тій же кімнаті стоять один навпроти одного два великі ліжка. Лягаємо відпочити в горизонтальному положенні, не роздягаючись і не вкриваючись ковдрою. Я зі співбесідником по лівій стороні, господарі - по правій. Завели розмову про спорт. Я пожартував, що більші досягнення, як настільні - нарди, покер - не маю. Дивимось на згадане вікно, лежачи на ліжку, хазяйка дистанційно опускає від яскравого сонця кружевні штори. 0500'