Сон 081225 "Оманлива небезпека"

Опиняюсь на фронті. Доїжджають новобранці (протягом сну в кілька заходів). Ще не встигаємо познайомитися, як починається перший обстріл наших позицій. Хтось зі старших каже про брак людей. Тепер відбувається друга атака. Над землею з'являється рій іграшкових дронів (суджу за кольором і смішним виглядом), які нас не атакують. Приходить думка, що це наші. Хоч і наївно виглядають, але є небезпечними для ворога. Відбувається новий обстріл. Мені, як новобранцю ще мало що зрозуміло. Біжимо дорогою, як коло нас в полі вибухає снаряд. Я падаю, мене це дещо глушить. Далі біжимо до машин, з яких виходять інші новобранці. У цьому інтенсиві подій мені важко щось миттєво розуміти. Всі біжать до озера, що поряд, аби переховатися там. Далі надходить тиша. Всі зупиняються на його схилі, аби відпочити та зібратися з думками. Я окунаю босі ноги у воду. Вона тепла і приємна. Наб водою бачу білі квіти, що схожі на кульбабки, також їх продовження у воді, про які хтось каже, що вони палять шкіру, адже хтось вже тут купався і має наслідки.

P.S. Під враженням від прочитаної статті про події на фронті та відео з Олегом Ляшком, що підсилило враження про брак машин на фронті.

З'являється голова дракона (на вигляд доволі загрозлива). Спостерігаю далі, а вона повільно пропливає у воді, наче велика риба. Спочатку цього не розумію. Спостерігаю її повільність: так, що можу розгледіти всі хребці, аж до риб'ячого чи майже акулячого хвоста. Виникають змішані почуття та асоціації. Що це мені нагадує: китайський дракон, лохнеське чудовисько, дракони із сучасних фільмів, щось із мультиплікацій?.. (Пробую знову заснути). Тепер виникають чорні тіні на сірому у вигляді музейного скелета динозавра (у зовсім іншому стилі).

Сон 170624 "У пошуках морозива"

Тікаю з донькою від чорної машини, пофарбованої так, наче "тюнінг грубим пензликом", учасникам руху якої я щось зробив таке, що їм не сподобалось. Це міг навіть бути наївний гумор, який могли розцінити як однозначний. Тепер, аби з донькою від них втекти якнайдалі, злітаю. Я вмію літати, а вона ні. Цікаво так: тримаю її за руку, а фізично видається, що летіти доводиться важко, тому доводиться рухатися в повітрі повільно. (Раніше такого досвіду уві сні не пригадую, адже літав завжди сам). Перелітаємо ряд будинків приватного сектору з красивим краєвидом згори. (Можливо, тут вплинув досвід з реалу, коли бачив у фільмі берегові краєвиди Оканави, Сардинії, Греції). З висоти бачу, як вони нас вислідковують, але пробую сховатися за архітектурою будинків та їх ландшафтом так, аби вони мене більше не побачили. Як зникли з поля їхнього зору, сходимо на землю. Міркую, що так краще: вони думатимуть, що ми ще в польоті... Опиняємось біля виставки пташок, що сидять різнобарвними кольорами на деревах, які комплексно нагадують більш квіткову алею, але вхід туди платний. Пропоную донці купити квиток, але вона відмовляється. Трохи проходимо вперед і бачимо до цієї алеї вільний прохід, але донька вдруге відмовляється туди йти. Тепер "картинка" сильно міняється, ми опиняємось у якомусь будинку, який сприймаю як власний дім. Якоїсь миті звертаюсь до доньки на ім'я Марися. (В реалі цілком інше ім'я). Цієї миті лунає мій смартфон, а до дверей дзвінок. На порозі бачу незнайомих мені хлопців накачаної тілобудови зі словами: 

- Ми хочемо купувати морозиво, яке виробляє твій знайомий!

- Ви хочете його перепродувати? - питаю на пропозицію. (Уві сні впевненість, що маю такого знайомого, хоча в реалі - жодного).

- Ні.

- Тут може бути, як з пивом: одним подобається, іншому ні. Може я міг би стати для вас більш корисним, аніж лише морозиво? Я багато знаю. - Почавши якби жартома, але недовершуючи думку якби на повному серйозі.

- Лише морозиво! - Відповів із певною наївністю та добротою в голосі, наче зі спрагою наїстися колективом.

Денний сон 041222 "Етикет"

Беру участь у конференції, присвяченій книговидавничій справі. Приходжу на неї з запізненням. Слово мають пару поважних гостей, серед них я. Запрошують на сцену, на якій присутні пару учасників. Три стільця вільних. Глядачі у залі уважно слухають доповідника. Людина, яка мене провела, йде, а я сідаю. Також слухаю доповідь, а за ним іншу від іншого учасника. Вже міркую, про що говоритиму. Заготовки на аркушу немає, як кажуть: "доведеться імпровізувати", але разом із тим, як завжди у критичний момент, начебто нічого путнього та актуального в голові не зринає. Тут уже черга підходить до мене, а я вирішую пересісти на інший стільчик, аби зручно було глядачам мене бачити, а мене їх. На спинці того стільчика лежать якісь жіночі речі (хустка? сумка?) - видно, тут хтось мав сидіти! Поки пересів на інший стілець, одягнув навушники (як інші доповідники), тієї миті шум у залі вщух, а я бачу, як почалось незрозуміле поки що для мене пожвавлення і глядачі почали підніматися зі своїх місць і стояти. Вся увага переключилась десь на вхід. Скидаю навушники і чую-бачу, як залою проводять якусь жіночку. Десь встигаю почути, що це перша леді Польщі. Встаю і йду до гурту учасників, які мають урочисто зустріти її на сцені. Якоїсь миті чую дивний коментар, який мав би бути за гумор, але виявився не до місця. Проходить перша леді біля нас і йде в сторону того столика, за яким ми сиділи. Якась жіночка дає молодій особі, яка на ходу ще й не встигла скинути бежеве пальто квіти, аби вручила поважній гості, зі словами оцінки її зовнішнього вигляду та готовности: "Квіти на підносі, заколка у волоссі!.. Готова!". І дівчина йде до привітання, так і не скинувши розстібнуте пальто. 

Сон 200822 "Збирання й оформлення"

Збираю та підбираю (приміряю) до бойової зброї снаряди. Присутня певна асоціація з круглими снарядами, такими, як за часів козаччини. 0130' (Найступний сон майже дублює попередній). Збираю квіти та формую з них букети, якими оформляю будь-які знайдені отвори (в стінах, огорожі абощо). 0345'

Сон 091121 "Знайти причину"

На якомусь негабаритному транспорті перевожу квіти. Тепер я на такій приватній території, при в'їзді до якого, а тепер виїзду, маю певні труднощі, пов'язані з рівнем воріт. Навіть доходить до того, що шукаю і знаходжу причину, аби направити розмикання і плавний хід кожної з її половинок. Для цього уважно розглядаю конструктивне вирішення навісних петель і прибираю з них невелику металеву вставку, логіку обмеження якої до кінця не розумію. 2350'

Разом із дружиною займаємося якимись справами. Тепер вона каже: "тепер можеш їхати до батьків!" Таким чином я опиняюсь на батьківському обійсті. Заїхавши машиною, запрошують на вечерю, але ще довгий час спілкуємось у дворі. Спочатку з матір'ю, а згодом долучається батько. Чомусь заходить мова за Чехію і слово "voropai". Згодом переходить розмова на тему складности польської мови. Мати каже, що почала її вчити і хоче, аби я спробував оцінити її знання. 0320'

Допомагаю донці таким чином, що бере мої давні творчі заготовки для виконання своїх робіт. 0520'

Сон 040521 "Геометричні фігури"

Допасковую те, що почав робити ще відучора. (Таке враження, що буквально продовження вчорашнього сну). Події відбуваються біля оригінального металевого столу, на якому в майбутньому має обертатися виробнича продукція (асоціації з автопромисловим заводом). 0140'

На двух подушках викладені прямокутниками (по їх же краях) пелюстки квітів. Фігурує думка: "квіти замість подушки". Одна для мене, друга - для сина. Йому ця пропозиція не подобається і він висловлює свою нехіть. 0350'

Сон 190720 "Бджолина висота"

Працюю на будівництві майбутньої школи. Робота наближається до завершення. Залишилась година до кінця робочого дня. Останнє, що треба зробити: закрити стелю армстронгами (касетонами). Робітники, із ким працював, пішли кудись на перекур. Залишився зі мною один молдовець (образ із реального), який почав розповідати якісь свої історії, цікаві лише для нього. Приходить до нас незнайома на перший погляд жіночка, яка звертається до мене по допомогу. Починає з того, що розповідає, як не вперше спостерігає за моєю роботою. Називає мені попередній об'єкт, на якому, на відміну від теперішнього, я виконував завдання неакуратно (так на тому об'єкті було всюди), а тепер оцінює з кращої сторони. Дивлячись на її чорнявість, дещо її пригадую. Пропонує мені нову роботу і запрошує за собою. Приходжу з нею в аудиторію, а там сидять студенти (переважно студентки). Показує мені на стелю і каже, що там треба вилізти нагору. Дивлюсь на декоративно оформлені дошки, з яких викладена стеля, і не бачу люка. Питаю в неї: "А де ж вхід?" А якісь студентки показують рукою в конкретне місце: "Десь там!" Я ж питаю: "Чому ж не дати було в тому місці наклейку, щоб бачити: де воно?" А вони відповідають, що наклейка, яку я пропоную, буде завелика. Тоді ж показую невелику за розміром: склавши між великим і вказівним пальцями невеликий кружечок.
Тепер, будучи наодинці, цікавлюсь: хто є ця жіночка, яка пропонує мені роботу і має професійний інтерес спостерігати за чужими працівниками? Знаходжу на Ютубі її акаунт з власним відео, на якому вона інспектує в альпініському костюмі інсталяцію чілера, що висить, наче зовнішній блок кондиціонера, на стіні будинку, на самому краю і значній висоті. Все, що робить, записує на відеокамеру, наче встановленій на селфіпалицю. Те, що бачу, мене просто вражає: по-перше, без страховки; по-друге, стрибає на блокові, повисає на трубах, і все задля того, аби перевірити якість інсталяції... і все на тлі значної висоти!

Йду садом і хтось мені розповідає, що в українській політиці поява Зеленського, як президента - це проміжний варіант. "Просто на той час не було сформовано сильного кандидата на цю посаду!" Проходжу далі і бачу, як у квітах одного дерева, схожого на магнолію, з білих великих лялечок "вибрунькуються" бджоли, більше схожих на джмелів. Проходжу далі й помічаю свою дружину, яку, за переконаннями, залишив дочекатися на мій прихід. Дивлюсь на її спину, а на її футболці, серед гілочок вишитого дерева оселилися живі бджоли, які почали утворювати стільник і викладати мед. Я прошу обережности і починаю зганяти рукою їхню зграю. 0606'

Сон 221119 "Програю життєві сценарії"

Я знаходжусь на екскурсії в музеї, що має свої експозиції на цілу гору (не метафора). Події відбуваються в Польщі. Спочатку вирішую піти на екскурсію без супроводу, але, по ходу проходження складною гірською ділянкою, потрапляю на діючу екскурсію і вже з нею до кінця проходжу маршрут. Цікаво, що чомусь вирішую пройти її заново, так само, але вже від початку, з екскурсоводом і групою. Експозиції музею являють собою певну історичну прив'язку до місцевости, осіб та більшою мірою пов'язана з релігійно-духовним шляхом становлення, того, що на тому місці колись була комунікаційна сполука (зв'язана внутрішніми ходами, наче в печерах) якогось католицького ордену. Найцікавіша частина, яку не зміг спочатку здолати сам, із-за певної складности в сходових дорогах, була пов'язана з проходом всередині гори. Сходи являли собою металоскляні конструкції. Аби я міг їх пройти з легкістю, треба було наперед знати, куди вони виходять. Напочатку проходив шлях по горизонталі, а згодом пішов угору. Здавалося, що так можна було йти доволі довго. Серед екскурсійних зупинок, які виглядали лише зменшенням швидкости ходи, були цікаві історичні локації: зі скульптурою, вирізаної барельєфом у камені, в квітах, які переходили в сади. Наостанок міг щось зірвати для себе й покуштувати. На кожному кроці біля тієї чи іншої локації знаходилась скринька для пожертв, а наприкінці, де був сад, їх було мало не на кожному кроці. Дістав якісь монети, аби зробити "офяру" наприкінці всього шляху. Подивився на решту грошей: гаманець повний, з нього вилізли кілька купюр по одному злотому. Подумав, що краще було б дати до 5 зл купюрами, аби не морочитися з монетами. Вирішив докинути пару купюр... Загалом, сама подорож неймовірно сподобалась! 0005'

У колективі програю життєві сценарії. Разом із тим у моєму домі мешкає людина з інвалідністю. Ми є приблизно однолітками, по років 20. Спілкуючись із ним, я виховую в собі певні емоційні здібності, маю отримати життєвий досвід. Потім ділюсь із кимось тим усвідомленням. 0500'

Сон 240819 "Домашній сир"

Іду в гості до тітки Т. Маю якийсь скромний подарунок і новеньку купюру в 100 грн. Розумію, що сума смішна, всієї краси, що новенька, і вирішую зайти на базар аби купити квіти. Поки їх шукаю, купую домашній сир, уже примітив ряд, де стоять квіткарі. Іду. Раптом зустрічає мене худорлява жіночка, яка добре мене знає, а я пригадую, що можу знати її по тому, як робив свого часу в неї телевізор. Просить купити у неї домашній сир. Кажу, що вже придбав. Чомусь продає не в рядах, а з рук. Питаю: звідки він? Каже, що батьки тримають корову, і лише так можуть їй допомогти, якщо хоче, може продавати, що вона й робить. Дивлюсь на неї, а вдягнена, хоч і акуратно, але не по погоді: вже холодно, а на ногах благенькі чоботи. Міркую: варто купити, аби підтримати. Тоді розміняю ті 100 грн. Подивлюсь, що залишиться на квіти і дорогу, а в подарунок, видно, що буде домашній сир. Не солідно, але квіти мають якось все прикрасити.

Сновидіння 260818 "Танець мертвих квітів"

На кружевній скатертині пританцьовують від непомітного повіву розкидане сухе листя рослин та квітів. Так, наче це чарівний вияв їхнього другого життя. Неймовірно гарна рухома картина.

З ложки зробили фігурну квіточку. Та частина, якою набирають, розрізали на багато пелюстків ♤-подібної форми, залишивши триматися лише за рахунок середини, на якій, як і по контуру пелюсток, було вигравіювано округлий візерунок цяточками. В результаті ложка стала схожа на черпачок для витягування яєць із води.

Денний сон :: В одному місці зібрала нас важлива подія, до якої я був організаційно причетний. Якийсь солідний будинково-парковий комплекс де почали сходитись мої далекі знайомі, більшою мірою малознайомі між собою: фін, Вікторія, син колишнього колеги Віктора та багато інших.