Сон 120924 "Незвичні події"

Я поряд із батьком, який за кермом машини, і матір'ю, яка сидить позаду. Їдемо начебто рідним містом (одна з головних доріг, що має певний нахил вгору). Із-за повороту по правій стороні виїжджає за нами якась стара і дивної моделі машина сріблястого кольору. Одразу вирішує зробити обгін, але вже на повороті я помічаю, що їде якось нетипово - ривками. Явно, що у водія відсутнє відчуття небезпеки, якщо виникла ідея на порушення правил і ризиковий маневр. І як наслідок його машина зачіпає збоку нашу, хоча й не критично. Десь здалеку починаю чути звук сирени поліцейської машини. Зупиняємось прямо на дорозі, аби побачити критичність випадку. В цей момент я пересідаю за кермо і завертаю машину вбік, аби не створювати затору. Лише виходячи з авта, зауважую, що їхали моїм червоним "Фордом". Водій тієї машини одразу визнає свою провину і пропонує гроші, аби залагодити з батьком справу. Виймає купюри і я бачу, що це гривні номіналом по 5, 10, 20. Таке враження, що він над нами вирішив познущатися: хіба це великі гроші? Поки батько з ним розмовляв, я відволікся на природу. Несподівано для себе побачив дивного їжака з ірокезом у вигляді додаткових барвистих колючок на голові (дещо від'ємний від такого, якого ми знаємо в природі). За якусь мить біля нього помічаю другого і раптово виникає переконання, що вони: самець і самка, адже мали різне забарвлення. Звернув на них увагу матері, що стояла неподалік, на чому й проснувся.

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexinі), Франція 

Сон 110323 "Пошук головного. Навспак не повернути"

Детективна пригода у кінематографічному стилі, де головному герою допомагають пригадати забуту історію з майновими операціями в чужій країні. Як виявилось, розмотуючи клубок багатьох непорозумінь, прихованих фактів, фінансових операцій, йшло про країну його походження, зокрема родинний дім, спроданий батьками в далекому минулому, в якому і приховується відповідь на основне питання. Головний герой летить зі слідчим у ту країну, аби потрапити у той дім. Як виявляється, це не просто дім, а мало не величезний маєток, який нині новими власниками преоблаштований на готель. На диво для всіх головний герой дістає з кишені якийсь чарівний ключик, яким підводить до певної архітектурної форми у вигляді стовпа при вході до головного входу того дому, що фантастично оживає і з нього випадає у його долоню якийсь золотий символ-ключ об'ємної форми, щось на зразок знака вічности у вигляді уявного куба, що складається з двох символів N або Z. Відчиняються двері, зустрічає дворецький і запрошує ввійти без жодних питальних сумнівів. Головний герой поводить себе наче людина, що була тут не раз. Хоч у той же час всі до останнього переконані, що він тут уперше. Хтось, йдучи слідом за ним, так само мав при вході подібний ключик, але ним не скористався. Далі образ цієї людини зникає, адже не він є кінцевою метою пошуку. Головний герой піднімається широкими сходами, як у справжньому маєтку, на третій поверх. Заходить у кімнату, обшиту килимами та ковроліном. Як на мене, для кінематографічної сцени зроблено явно нашвидкоруч: хоча зовні виглядає на багато, а придивившись на "руку майстра", як це прибито та пришито - вже не вражає! Зустрічає в тій кімнаті якогось грузина, з яким врешті-решт нормальний діалог чомусь не складається... 0200'

Аби не згубити думку, швидко записав її на першій ліпшій чернетці, що лежала на столі. Дописавши, зауважую для себе, що це не просто чернетка, а один із перевірених зошитів студентської групи, який залишила дружина відкритим на столі. Ясно, що їх доведеться повертати. Міркую, як врятувати ситуацію? "Згубити" випадково сторінку не вийде: там якраз стоїть оцінка, ще й "5 балів"; переписати? - це вже з "галузі" фантастики. Кажу дружині за смішну та водночас прикру ситуацію, але зауважую, що студент не образиться, як не побачить своїх "5 балів"... І аби не дати відповісти, доволі сміливо обіймаю та цілую. 

Дивлюсь, а їжак - з хвостом щура.

Хтось старший вчить молодшого читати текст на порізаному на квадратики пісочному печиві. Якоїсь миті, поки старший десь відволікся, молодший чомусь вирішує скласти порізані дольки так, аби найкраще (гіркою) лежали на тарілці. Старший повертається увагою до процесу та обурюється: і як тепер той планує читати, а він учити!?

Сон 311221 "Змінна якість"

Показую своїм дітям їжака, а він не колючий, як то мало б сприйматися за умовчанням: якщо "їжак" - "колюче", - а волохатий, такий, що за бажанням можна погладити та розчесати.

Сниться машина, яку я купив уперше в житті. (Не в реалі, а саме вві сні. Навіть має бути десь записаним у цьому блогові, приблизно понад річної давности. (Того часу підбирав для купівлі авто). Стояла вона у батьківському дворі, а так, як вибір був зроблений стихійно, то виявилось, що її треба серйозно ремонтувати (так мені видавалось на той час). Тоді я залишив ту машину батькові, аби він, як захоче, зайнявся її ремонтом і лишив для своїх потреб). Цього разу сниться та ж машина у батьковому гаражі. Навіть пригадалась марка "Suzuki". Як зрозумів, батько нею так і не займався. Тепер дивлюсь на її ремонт більш оптимістично і не так трагедійно, як минулого разу.

Сон 110320 "Пухнасті форми"

Сиджу десь з донькою і спілкуюсь. Раптом заходить розмова про мою роботу і я вживаю нецензурне слово, яке, як і інші, не допускаю у своїй лексці, тим більш в її присутності. Пояснюю, що так на роботі гостро висловлюються хлопці, хоча, по тексту сказаного, була наявна деяка іронія на серйозне.

Якийсь фрагмент, пов'язаний з їжачком.

Повертаюсь автобусом з якогось свята, різношерстним, але переважно творчим колективом, до дому - в рідне місто. По дорозі зупинилися з певних причин десь у лісі і я вийшов. Як виявилось, посеред дерев було дивне місце, хаотично сповнене покинутими давніми меблями і м'якими об'ємними речами. Посеред того всього запримітив білого пухнастого кучерявого цуцика, який, як видно, був голодний і потребував їсти. Взяв його на руки, пішов до автобуса і попросив для нього якихось харчів, аби нагодувати. Хтось дав рисової каші, яку він почав їсти з рук із великим апетитом. Пішов у ліс, аби залишити його на тому ж місці, де і взяв. По дорозі, раптово для себе виявив з десяток таких же тваринок, але померлих від голоду, які лежали хаотично в ямі. Вже почав міркувати: чи не взяти його додому? Як трохи далі, в іншому місці, побачив дорослу собаку, за породою схожого на цуцика, видно, що його матір. У будь-якому випадку, в лісі їм обом є шанси вижити. Залишив і пішов. З'явилось відчуття, що минуло забагато часу і автобус міг рушити без мене. Приходжу, а він стоїть і люди все ж таки мене очікують. Заходжу в салон, підходжу до умивальника, мию руки, кажу, що з тваринкою все добре. Повертаюсь до людей, а мені вже звітують про плани на сьогодні: кому де зійти та завтрашній день: куди ми їдемо далі. Тітка Тетяна каже, що їй треба на вул. Селецькій і т.п. Дивлюсь на обличчя колеги, а воно засмагле. Міркую: от що значить цілий день бути на сонці! 0250'

Бригадиру розповідаю про можливі мої варіанти поїздки додому. Прошу вислухати уважно, тому що питання цього потребує.

Вішаю досушуватися рибу. 0500'