Польський потяг - гібрид з метро, коли вагони в'їжджають у тунель із зупинкою у вигляді зали очікування. Мені і ще двом хлопцям треба проїхати пару зупинок. Кожна зупинка має ім'я певного героя і доволі стилізована під професійну тематику кожного. Перша зупинка, на якій ми сіли: імені Олега (прізвище не запам'ятав) - героя Другої світової війни. При зупинці організовано куточок пам'яті про його звитяги: ордени, медалі, світлини з життя, документи. Минали інші зупинки в подібному форматі та стилі. На деяких зупинках навіть не спинялись. Виникло питання: чому? Як спробували здогадатися, маршрут цього потяга пролягає вздовж промислової зони, де кожна зупинка - це певний промоб'єкт, і ті "мертві" зупинки - то "мертві" заводи... Наче на п'ятій-шостій зупинці ми мали вийти. У мене виникло вагання чи виходити? А хтось, хто був зі мною, почав казати, що пора йти - це наша зупинка, треба виходити - пориваючись вийти... Але так ніхто і не вийшов.
Світлина: м. Прашка (Praszka), Польща
Шукати в цьому блозі
Показ дописів із міткою зупинки. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою зупинки. Показати всі дописи
пʼятниця, 27 квітня 2018 р.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)
Річний підсумок спостереження за снами
Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...
-
Після перегляду фільмів (в реалі) про інопланетян і археологічне переосмислення історичних пам'яток, наснилось, як я вдивляюсь у небо і ...
-
Я з другом на початку дня спостерігаю в місті хімічний викид в атмосферу. Тепер я з дружиною виходимо на закупи. Супермаркет за архітектурою...
-
Мене кусає змія і стає боляче (реальний дводенний головний біль на зміну погоди з раптовим відчуттям оніміння руки і важкістю в серці). 25.0...
