Сон 310123 "Інтереси та втечі"

На гору піднімаються маленькі мультяшні гномики, приховані під ромбоподібними ковпачками. Вони ворожо налаштовані, адже мають напасти на маленьке поселення. Підходжу до краю скелі і в мультяшному образі починаю їх ударом пальця скидувати в прірву.

Чомусь вирішую піти на підготовчі курси для вчителів від біржі праці, згадавши, що маю на них давнє направлення, яке десь лежить вдома. А чому б і ні?! (Тематика навчання час від часу зринає у снах. Відчуття хвилююче-приємні). Тепер перебуваю на вступному уроці. Мені все подобається, навіть її публіка зі різноманітними інтересами. До всього проявляю свій інтерес, десь жартую. На тлі інших проявляю ознаки лідерства, вношу певні ініціативи. Приходить якась жіночка і починає збирати документи, які засвідчують право брати участь у цих курсах. Міркую: десь моє направлення лежить вдома, а де? А коли його виписували: рік, два тому? Явно втратило актуальність! Виходить якась афера. Тим більш: я ж зайнятий на двух роботах, як я буду вчитися? Головний час є зайнятим у технікумі (таке стійке переконання час від часу виникає уві сні, хоча далеке від реальности). Мені покидати роботу заради цих прекрасних курсів? Не раціонально. Ех, скільки всього цікавого проходить мимо нас!

Потрапляю в парк зі свого дитинства та юности, коли ходив у школу. Дещо змінилось: є місця де поодиноке болото стоїть на рівні зі втоптаною стежкою. Йдучи нею потрапляю в окультурений городик, а там будиночок, який більше нагадує ерзац-сарай. В якійсь кімнатці порослій мохом та травою на стінах висять старі годинники, навіть такі, що зі зозулькою, але лише для декорації. Місце дивне, схоже, що сюди завертають, щоб справити малу потребу, цим користуюсь і я. За кількома поворотами коридору трапляю у повноцінний будинок. З'являється якийсь стурбований чоловік із голим торсом. Хоче мене зламати так, аби зґвалтувати. Я ж виламую його першим, залишаю лежати на землі. Кажу, що підніметься лише тоді, коли я піду. Далі пришвидшеним кроком тікаю з цього місця так, що далі, то знайомим мені методом (часто зустрічається уві сні) - летом. Достатньо ледь підстрибнути від землі, ледь відштовхнути себе від опори - головне бажання летіти. В якомусь місці зустрічаю худу хтиву жіночку, яка лежала голою на імпровізованому дерев'яному ліжку, але явно оцінюю всю цю місцину, як суцільне моральне дно, і прямую хутчій до виходу.

Сон 200722 "Вчинити гешефт"

Хтось вирішив зробити певний гешефт. У городі мав віддавна три однакові машини і лише одна з них на реєстраційних номерах. Ідея виникає такою, що однією заздалегідь (на номерах виїжджає в ліс, другою, без номерів створює на дорозі затор, використовує паніку і відволікання уваги і вуаля: тепер він їде своєю машиною, в руках тримає купюри (на диво, вони менші за звичайні в три рази), тішиться наживі, ділиться з кимось своєю хитрістю і отриманим результатом. Розповідає, що тепер з жінкою поїде на якийсь дорогий курорт. (Я ж подумки міркую: взагалі не думає про пенсію!). Тепер наступний сюжет, начебто з таким самим хитрим героєм, але більш молодим. Приїжджає на певні зібрання, приурочені релігійним датам, входить у довіру до присутніх, але весь час тримає дистанцію. Події щоразу повертають ув один і той самий адміністративний будинок на кілька поверхів, більш схожий на дім культури. Ось і цього разу по Різдву він прийшов на Великдень, зробив шкоду, яка мала стати перешкодою для злочину, чим викликав загальне невдоволення. Почав тікати, широкими сходами збіг з одного поверху на другий, далі в хол і на вулицю. По дорозі вчиняючи додаткові перешкоди тим, хто йшов по п'ятах. Вибігає на вулицю, біжить напівколом по асфальту, але це було погане рішення, переслідувачі бігли навпростець по траві, тут ось до нього мчить його машина, аби підхопити в русі. Хтось разом із тією машиною виникає знізвідки, тримаючи на руках маленьких поні, випускає їх на переслідувачів, вони розбігаючись, виростають у чималеньких тваринок (ілюзія зору в перспективі), у той же момент виникає якась німа театральна сцена з образом дитини на сцені. Кадри темпу уповільнюються і головний герой встигає сісти в авто, аби зникнути геть. 0245'

Сон 050320 "Пірнання у іншість"

Гуляю по місту тими стежками, якими ходив зі знайомими на днях. Обираю для себе свій маршрут, це дозволяє бути більш уважним до деталей. Доходить до того, що певними моментами я літаю, переміщаючись з одного місця в другий. Ось на якомусь етапі до моєї подорожі приєднується жіночка, яку охарактеризовую для себе як відьма, зі своєю донькою. Розповідають якісь історії особистого плану, які перетікають у нескромний інтерес заволодіти моїми інтересами, часом зі здобутками, хитромудро перетинаючись перевтіленням із моїм світом. Все заради "порятунку" її доньки, якій світить небезпека. Пробую вирватися з їхнього "полону", виринаючи крізь землю в іншому місці. Щось мені виходить, але від такої "втечі" більше втрачаю, зокрема сили та свободу, аніж щось здобуваю. 2325'

Приходжу із сім'єю на пісчаний пляж із відкритими басейнами. Є сонце, щоб погрітися, є окультурені місця для купання. Цим закладом завідують чоловік і жінка. Переважно вони сидять біля одного закритого басейну, де не так багато людей. Люди полюбляють бути на сонечку. От і я з родиною два дні підряд приходимо, засмагаємо та купаємося. Удень, розігрівшись на сонці, коли пішов у закритий басейн, пірнув у холодну воду і відчув контраст, хоча з часом звик і температура вже подобалась. Пірнав під воду, затримуючи подих, пропливаючи від одного кутка краю до іншого. Чомусь залишилось враження, що недалеко від нас, на пляжі, був присутній В'ячеслав Пономарьов. Другого дня досиділись до того, що я, купаючись у закритому басейні сам, увімкнув світло, адже наближалась ніч. 0500'

Сон 120419 "Сприятливі кола"

Курортне містечко. По роду служби замешкали в приватному будиночку. Колись я тут був, маючи інші службові завдання. У тому домі живе чоловік, який не завжди адекватно сприймає кимось сказані слова. Одного разу дійшло до того, що мені довелось від нього тікати, що вдалось доволі легко. Побіг провулками, поміж зелених дерев, у сторону річки, знаючи, що там він мене не знайде. Усі обставини складались для мене сприятливо. 2336'

Приїхала до одного з колег бабуся. Давно не була в Польщі. Несподівано для всіх накупила багато млинців, як на весілля. Почала викладати їх на стіл, утворюючи  симетричність кіл. Дивлюсь, а біля мене Ю., з яким працював у Вроцлаві. Кажу йому: а пам'ятаєш В., той що з нами "варив" (показую пальцями "лапки", отже, працював зварювальником), до якого так само приїхала бабуся і накупила светрів на цілу родину? 0240'

Сон 200618 "Втеча з постаменту"

Я з хлопцями повертаюсь з ремонтно-налагоджувальних процесів на заводі. Вийшовши з території підприємства, пішли в сторону гори, спочатку полем, потім дрібним лісом. Я кажу, чому б не проїхатись, а хтось каже, що так теж недалеко. Я дивлюсь на гору, в сторону якої йдемо, а вона від вершечку порізана різними смугами. Я питаю: а ви знаєте, що то таке? Це - Туреччина! А хлопці продовжують: це так вони добувають корисні копалини. Всю гірську породу ріжуть на різні сировинні потреби.
Один хлопець каже, що він так не може! Я не розумію про що він веде мову, адже почуваю себе ще молодим фахівцем у цьому колективі. Він продовжує, що минулого разу в перший день "запуску" так рознервувався, що мусив випити й не вийти на роботу. Хоча розумів, що це відповідально. Слухаючи їхню розмову, зрозумів, що з колектива чотирьох чоловік сьогодні під вечір можуть залишитись двоє, а я, ставши на їхнє робоче місце, поки не дам цілковитої ради. Інший каже, що сьогодні обов'язково має взяти шматок доломіту, щоб кинути в розплав - це у нього така вже традиція з року в рік, перед першим запуском. Хтось йому каже, що це не зовсім хороша ідея, начебто, не слушно шукати цю породу на тій горі... (Хтось когось обривав у тій живій розмові, тому не кожна думка була завершеною). Коли зайшли в ліс, ми зустріли групу працівників, що вивчали територію для якогось нового освоєння землі. Місцями горіла дрібна трава. Ми повернулись за якісь двері, аби трава догоріла. Крізь прозоре скло дверей, я бачив, як трава дотліла до них і почала підбиратися з іншого боку. У нас почали виникати пропозиції, що сказати, як будуть питати, що ми тут робимо?..

Я з дружиною з'їжджаємо на нове місце. Пакую свої речі: акуратно, складаю один до другого, аби легко було знайти їх при потребі. Дружина питає за кофти, які ще можуть бути в мене для прання. Серед тих речей, що складаю, знаходимо ще одну - синю. Якесь відчуття несправедливості та образи на когось (не одного): не просто так з'їжджаємо.

Пам'ятник, до якого час від часу повертався. Постамент, а на ньому голова або дивно виконана, або від давності трохи розсипалася в районі верхньої частини носа. Пам'ятник оточений невеликим сквером. (Таке враження, що він у інших варіаціях вже був у моїх снах). Цього разу вирішив прочитати кому пам'ятник поставлений, але так і не зміг. Всі літери були великими і мінилися від варіацій вгадування знаків. У результаті зрозумів лише, що це коротке прізвище приблизно з чотирьох літер із буквою "Ш", або якісь ієрогліфи в незвичному розумінні. Наче це ж місце, але вже не пам'ятник, а кіоск з дивовижними речами: наприклад, папуга, що читає цілі радіо-вистави: французькою, польською, українською. Якось все виглядає настільки іграшково, що я відчуваю себе мультиплікаційною лялькою, що з кимось вирішила врятувати кількох звірів з цього кіоска, завантаживши їх у іграшкову машину і разом із тим, на їх прохання, накинувши на них клітку, наче так було раніше. Від цієї втіхи вони заспокоїлись. Машина рушила, аби бути чимдалі від місця втечі.