Я в гостях у батьків. Зайшла розмова за політику, й мати каже, що читала з моїм сином (її внуком) книгу, в якій описується можливий варіант розвитку подій у майбутньому. Знаходить її і дає мені. Як виявилось, це була дитяча книга написана ще в радянські часи: великого формату, червоного кольору, у твердій палітурці. Авторство доволі довге і незвичне, з того, що запам'яталось: "Мультиплікаційна компанія... Магістр". Міркую вві сні: цікаво, що давня пам'ять пригадує якусь таку книгу, яку мали читати мені в дитинстві, адже логічно, що вона з бібліотеки моїх батьків. Відкриваю і починаю вивчати, що то за майбутнє нам напророчили ще в ті часи? На сторінках великі ілюстрації і небагато тексту великим шрифтом, спеціально, щоб діти вчились читати. На малюнку, який переходить з однієї сторінки на другу, зображене коло людей, наче з потойбіччя. Образи схожі на негативних героїв сучасних фільмів, в стилі фентезі, які представляють "темну силу". Ці істоти стоять напівколом із опущеними головами, лицем до читача. Починаю читати й з перших рядків мене дивує, що, насправді, це книга з атеїзму в формі художньої літератури. Як виявилось, вже з перших сторінок поіменного знайомства з героями, підсиленого згаданим оформленням, там були Авраам і Мойсей... Чого я точно не очікував зустріти, як ймовірних негативних персонажів. І разом із тим - це книга про майбутнє. 0315'
Я йду коридором, а на зустріч іде батько, який на ходу фотографує мене на "Палароїд". Підходить до мене. Бачу, як знімок виходить з апарата. Дає мені. Хвалиться новинкою, яку купив. Дивуюся: де ще в наш час продають таку техніку, зокрема спеціалізований папір? Починаю розглядати, як я вийшов на зображенні: що й очікувалось, як ішов, так-собі й вийшов. Цей знімок, який крутив у руках, перетворюється на целофановий пакет розміром А2. Звертаю увагу, що кожного разу, як його перевертаю, змінюється зображення на нове: при повороті темніє, а вирівнюючи, оприяснює.
Розповідаю в гостях у баби Дусі про свій сон із батьком, але у скороченому викладі. Коло людей незначне: б.Д., якась незнайома сімейна пара: чоловік з синцем під оком, його жінка з дитиною на руках. Мати ігнорує мій сон, адже з невідомо-якої причини образилась на батька. Дивлюсь на неї, а вона на себе не схожа. Гості ж вислуховують до кінця, але не коментують. 0430'
