Сон 120425 "Кожному свої можливості та місце"

Сниться, що сон - це як кабеля, а образи - це місця паскування. Найцікавіше, що вигляд кабелів - це викладені в довжину одна біля одної не в лотку, а навколо певної округлости, приміром, труби.

10.04.25

Приходжу з кимось (двоє - троє людей) у якесь промислове приміщення. З першого погляду - без розуміння для чого. Поки не бачу невеликий одномісний аероплан. Той, хто нас сюди привів, сідає за нього, виїжджає з приміщення і злітає. За короткий час повертається, ставить на те ж місце, де був і каже: "Тепер ти!" Лише зараз зауважую, що посадка на аероплан якась максимально низька до землі: така, що мало не сідаю на підлогу. Під ногами доволі пласкі педалі, що їх майже не відчутно. Пробую виїхати з цього ж приміщення, але розумію, що в мене це не виходить: широта крил чомусь не дозволяє. Питаю себе: як це вийшло в нього?

Маємо ганяти корпоративний футбол.

Третій етап чи то третє формування команди, але лише зараз я в її складі. Разом із нами на поле виходить якийсь поважний бос (начальник чогось - без конкретики). Явно, що він - деструктивний гравець, хоча йому про це ніхто не скаже, адже в тілі доволі повний і маловерткий. З перших хвилин гри буде видно, що тут він не на рівні з усіма, а "за лаштунками" так би й залишався невидимим і "вищим" за інших.

Рано-вранці приїжджаю з Франції додому. Застаю дружину, яка тільки-но просинається. Міркую: я ж мав, як і обіцяв, перед від'їздом подзвонити, аби якось зі своїх міркувань була готова до мого приїзду, а замість цього з'явився так, аби воочію сповістити про свій приїзд.

12.04.25

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 240624 "Сюрреалізм і постмодерн"

Дивлюсь на себе в дзеркало і бачу дводенну неголеність на обличчі. Дивуюсь собі, згадуючи (з реалу): я ж оце перед сном голився? І як так сталось, що обличчя залишилось без змін? Треба знову поголитися!

Дивлюсь якийсь фільм. Майже без слів акторів. Але сам смак гри, фантазій режисера і акторів просто вражає. За наповненням: якийсь сюрреалізм і постмодерн. Наприклад, найбільш запам'ятався останній фрагмент: троє облич акторів, сповнені незалежними рисами та характерами. До них ставлять якесь питання з гумором і підтекстом. Як реакція: кожен з них виражає незалежну емоцію і тим більше неочікувану, як емоція-відповідь. Якщо це гумор - мав би бути сміх, якщо підтекст - запитальний вираз або реакція розгадки. А тут навпаки: погляд в сторону, наче як: мене це не дотичить, надуті щоки: краще подивіться на мене. Загалом це виглядає на те, як в реальному житті дорослі ставлять питання до дитини, а вона настільки захоплена якоюсь своєю грою, що переживає цілком інші емоції і не чує дорослих. Тепер надходить момент сюрреалізму: біля кожного з'являється шматок м'яса, ніби це порівняння об'єктивних питань із їх внутрішнім світом.

P.S. Схоже, що образ з "м'ясом" навіяний свіжим переглядом фільму "Венеційський купець" (Шекспір) в головній ролі з Аль Пачіно.

Сон 091120 "Гумор із примітивізмом"

Робота пов'язана з машинами, а я весь час із навушником блютуз у вусі. 0203'

Збирається підбірка людей, які вперше гратимуть ролі, які нагадують мені акторів з фільму "Гості з майбутнього". Чомусь міркую, що це чудова команда для гри в фільмі "Буратіно". Що не герой і знайомство з ним, так це своєрідний букет певного гумору змішаного з примітивізмом. Ось один дістає свою чарівну сумку незвичної форми, розкриває її, а там перше, що лежить - електромагнітна стерео-касета. Лунають багатоголосі вигуки від присутніх: "ей, ей, ей...". Що означає, та досить хвалитися своїм, давай я покажу! І подібний сценарій знайомства супроводжується початком якогось нового показу, його обриванням і такими ж вигуками. 0500'
P.S. Увесь "сік" такого "знайомства": у надзвичайно вишуканій грі його учасників.

Сон 080919 "Ходили по криницях і "німців" шукали!"

На якомусь робочому об'єкті, з колегами протягуємо кабеля. Тепер сам по собі вивчаю на лотку певні кабелі та кріплення, дивлюсь до якого йдуть обладнання. Тепер наче майстерня і в той же час велике офісне приміщення. (Організація майстерні схожа на батькову - в реальному житті). Знайомий сервісний інженер В.В. сидить за робочим столом і ремонтує черговий телевізор. Помічаю на столі знайомий мені апарат, яким я починав займатись. Питаю за нього. Каже, що ще не відремонтований: "періодична несправність" дає про себе знати. Пробую сісти за нього, аби в усьому розібратися. Бачу, як на основній платі вже паяно та перепаяно. Звертаю увагу на вільне місце під вертикальну мікросхему, яка має дублювати іншу - горизонтальну. Починаю потроху вникати, але це важко, коли немає розгорнутої схеми. Вирішую кудись у межах "офісу" піти, аби взяти деталь на заміну. Приходжу і сідаю за роботу. Тієї ж миті підходить інженер і дивиться, що робитиму. Кажу, що є ось такий варіант заміни, замість горизонтальної мікросхеми, яка може бути бракованою, варто спробувати його аналог у вигляді вертикальної. Просить долучитися і допомогти, напаяти його певним, йому зрозумілим чином. Так, як схеми немає, я ж не відмовляюсь, довіряючи його більшому досвідові. З усього вийшло, що зображення врешті-решт розгорнулося на весь екран. Залишаємо протестувати на деякий час. Іду з майстерні. Десь у межах цього офісу і водночас дому, з архітектурними елементами великої споруди, з певним місцем для паркінгу, з'їздом і масивними бетонованими перилами - зустрічаю свою сестру з якоюсь подружкою. Заходить розмова за дитинство: чи я пригадую якісь цікаві історії, які з нами траплялися? Про себе щось пригадую, але то незначне й не для захопливих оповідок. Кажу: "А що ми такого цікавого робили?" На що сестра відповідає: "Хіба забув? Ходили по криницях і німців шукали!"

Сон 100519 "Чужа родина"

Незнайомий будинок. Зайшов туди задля вирішення короткотермінових справ. Зі мною син, який одразу знайшов собі однолітка, який познайомив його зі своєю незвичною ком'ютерною грою. Час від часу син прибігає до мене і сідає на руки. Десь за стіною сімейна сцена з'ясовування стосунків, яка закінчується голосом жіночої втіхи. Звуки долинають до нас і я вирішую забрати сина в кімнату, до знайомого йому хлопця.

Сон 170419 "Старе в минулому, несподіване в новому"

У старому одноповерховому будинку збирається громадська організація, до якої я вперше завітав у гості. Раніше я вже був у цьому будинку. Ще від тоді знаю, що вона стояла пусткою, а її планували знести із-за аварійності. Надійшли пропозиції, аби я започаткував там якусь свою справу. Оцінивши побачене і відомі мені обставини, прийшов до простого висновку: там будь-який бізнесмен не створить власний офіс і, як химера, навіть не розмістить сейф. Виходячи з цього та заглядаючи в майбутнє: наявна там ГО не відчує більшого розвою, аніж є зараз. Споруда в моїй пам'яті так і залишиться умовно (на словах) "знесеною", тому навряд чи очікувати в ній повноцінного життя.

Я біля якогось будинку. Мені кажуть: "Дивись, там лев! Швидко біжимо від нього! Там двері!" Двоє людей біжать швидше за мене, а я не встигаю. Чомусь від початку оцінив, що це левиця і не має ворожого до нас наміру. Але побіг, як не побіг. А левиця, повелась дивно: якби не бігли, стояла б на своєму звичному місці. А як побігли: то й вона за нами. Тут вона мене доганяє, стрибає від переду на плечі, я падаю і розумію, що вона просить гратися. Шерсть на дотик м'яка, приємна. Геть не відчуваю бодай найменшої небезпеки. 0500'

Сон 170319 "Гра на запам'ятовування"

Є молодшим викладачем (переконання не чітке, це лише спроба визначити свій статус) акторського, можливо, режисерського відділу, де серед студентства відчуваю себе одним зі всіх. Проводжу гру на запам'ятовування серед групи своїх студентів. Треба згаяти час, аби не просиджувати в тривалому очікуванні. Наприклад, прошу всіх розвернутися в інший бік і детально описати викладача. Для себе відзначаю, що вона є доволі артистичною, вдягненою в легкий блакитний одяг. На сказане мною, присіла на підлогу, як то роблять балетмейстери, після тривалих вправ, але тут все більш легко (без втоми), у чомусь доведене до аристократизму. Так, як мешкаю в одній кімнаті з колежанкою (лише професійні інтереси), наводжу приклади з наших вправ на спостереження. Відзначаю, що одна дівчина з групи проявляє хороші здібності на запам'ятовування, має до того якийсь природний талант. На реакцію "мешкати з дівчиною", викладач висловлює, що у нас можуть вчитися, а це означає "мешкати разом з дівчатами" представниці інших народів, зокрема Африки. Після сказаного, у певному розмірковуванні вжив слово "негр", не примітивши поряд себе чорношкірого хлопця. Вирішив вибачитися, а він це сприйняв спокійно, принаймні, по виразу його обличчя, я не побачив нічого злого. 0345'
P.S. Родзинка такого сну в тому, що, запропонувавши гру, не зміг пройти його сам.

Сон 110319 "Ошукана творчість"

Творчі завдання поміж великого міста.
Основні зони дислокації: аеропорт, квадрати однотипних кварталів.
Завдання: малювати різнокольоровими фарбами на асфальті та стінах різноманітні фігури (все залежить від творчої фантазії кожного учасника, але то для організаторів не важливо).
Мета: З кожним новим завданням заводять у складний лабіринт нових вулиць.
Поміж тим всім, дають прокататись на самокаті або скейтборді (зона аеропорту або великої заасфальтованої ділянки землі).
Весь час ведуть по місту з певними відволіканнями на виконання творчих завдань.
Раптом залишають самого, посеред тих вулиць, і дають останнє завдання: повернутися назад!
Фішка такої гри в тому, що протягом програми виконуєш певні завдання із застосуванням розвою творчої уяви. Малюючи на асфальті то тут, то там, то ще десь - не звертаєш увагу на місцевість, якою пересувають з локації на локацію автомобілем. Де їдеш сам рівною місцевістю, такою, як аеропорт, пропадає зорова здатність визначити місце, біля якого малював що-небудь. Це лише можливо з висоти пташиного лету. Тим самим: розвиваючи одне - губишся в здатності визначати інше. Від постановки питання: "повернутися назад!" - світ, ув очах митця, стає перевертнем, а власна творчість - ошуканою. Кожного разу, коли везуть на нове місце, подумками працюєш ("рухаєшся") у своєму внутрішньому просторі, випадаючи зі збору ("фіксації") важливої інформації - із зовнішнього. 0437'

Сон 100219 "Грайливий пес"

Гуляю в парку з якоюсь дитиною. Потроху до нас наближається чоловік із великою рудою собакою. У співвідношенні до тіла, голова видавалась замалою: добре розгодований! Шерсть середньої довжини, груба, неоднорідна, з натяком на кучерявість. Я кажу: "Подивись, яка собака!" І питаю дозволу в господаря, аби її погладити. Він дозволяє. Акуратно глажу. Бачу, собаці це подобається. Пробую її обійняти. Вона починає приймати мене, як свого. Дивуюсь: невже він знайшов у мені споріднену душу? Отак просто прийняв, як власного господаря? Пес починає зі мною гратися. Враховуючи його масу тіла, повороти геть не верткі. Але настрій "гратися" - присутній. Тут я вже лежу на землі, а він став на мені лапами. Міркую собі: от би з рота нічого не капало, як то буває в собак! Й потроху спостерігаю, як починає стікати слина прямо мені на лице. Перестаю грати, хоча пес розіграний. Щось пояснюю про собак тій дитині, з якою гуляв парком. Собака якоїсь миті каже мені коротку фразу, яку не згадаю. 0555'

Сон 231018 "Бенклі святого Юра"

Якась відпочинкова зона. Я приходжу до якогось літнього дому, до якого маю пряме відношення. При вході дізнаюсь, що у нас замешкав молодий слон. Десь подівся його власник і ніхто не знає хто він. Зрозумів, що клопоту з ним уже вистачає. Хтось виходить з кімнати і каже: "Так він же щось говорить! Тільки слова якісь невиразні", - й одразу робить пропозицію: "Попробуй ти! Може, в тебе вийде зрозуміти його!" Я починаю гратися і говорити щось тому слону, а він, піднімаючи свій хобот, і, граючись артикуляцією, вимовляє поодинокі російськомовні слова. Я їх ідентифікую і розумію. Отже, перший висновок, який ми робимо: власник слона російськомовний. З тематики слів, в яких згадувались предмети розваг: "розовый", "шарик" тощо, прийшли до висновку, що слон якось пов'язаний з дітьми, зокрема грою з ними. Ми даємо реалізувати слону свої ігрові потреби і створюємо відповійну для того відпочинкову зону. Найбільше, що нас непокоїло: як вайликуватий слон грається з дітьми так, що їх не зачіпає своєю масою тіла й ходить між ними доволі акуратно? Відео з дітьми і підлітками виставлено в YouTube, яке, несподівано для всіх почало набирати популярність. Відчиняю двері в якусь кімнату, де сидять два брата Ярослав і Юра. Їхня місія допомагати дітям у спілкуванні зі слоном, зокрема в проведенні різноманітних розважальних ігор. Щось питаю за слона, у відповідь чую якесь розчарування. Кажу, що відео з ними набрало в YouTube багато переглядів і коментарів. Навіть є прямий коментар про цього слона, записаний на відео фінськими дітьми. Вмикаю і показую їм, як діти з далекого куточка коментують і висловлюють захват під час перегляду відеороликів. Бачу, як Ярослава і Юру це підбадьорює. 0412'

Я з дружиною і ще двома знайомими в Польщі. У нас творча поїздка, яка також передбачає деякі приватні зустрічі. Протягом поїздки ми маємо два рази зняти готельний номер. У першому готелі, де ми поселились, відмітив для себе обслуговування - на вищому рівні. Були деякі запрані речі, що залишились на сушці. Саме в той день, коли ми збирались до виїзду, до нас завітала адміністратор і запитала мене: "чи знаю я людину...", називаючи моє ім'я. На грудях у неї, спеціально для ідентифікації, висів металевий бейджик із назвою моєї організації. Тому, на її питання про мене самого, я трохи "підвис" із відповіддю "так!" Тієї миті вона повідомила, де знаходяться мої висушені речі, які я маю забрати. Я відповів, що за ними вже пішли.
0634'

Шукаємо православний храм, знаходимо католицький - велика споруда білого колору, а неподалеку непримітний православний: дерев'яна хатинка, але не зруб, а збита з дощок, які від віку стали майже чорними. Ми знаємо, що нещодавно церкві дали нове ім'я. Йде назустріч якась жінка. Маємо намір у неї запитати за той пошукуваний храм. Грає Біґ-бен: "бем-бем-бем..." Якийсь чоловічий голос каже: "Бенклі святого Юра". 0703'

Сон 170518 "Невпинний єнот"

Наближається етап підключення електричних шаф. Керівництво уточнює: хто робив таке раніше? Бо іноді виникає казустично: людина зголошується робити, а не вміє.
0303'

Заходжу на другий поверх у знайому мені кімнату, але вона в рази ширше. Сидить зліва якийсь узбек, який "любить поговорити", ще пару людей, з якими є мої діти, справа - кума. Узбек травить анекдоти і розповідає історії з власного життя. На столі лежить суха трава, що ароматами повнить кімнату. Якісь надзвичайні прянощі. На другому плані живий куточок на весь обшир кімнати. Якби буквально: жива природа. Я виходив у межах тієї кімнати то в одні двері, то в інші. Якась давня історія з закоханою в мене дівчиною у вигляді її листа написагого до мене в далекі часи. По ходу якось підійшов і навіть поділився листом з кумою, зі словами: спробуй, оціни! Прочитавши його, виражає своє подивування, яке нічим новим не підкріпилося, адже історія давня: ну ти даєш, ну і даєш!.. Лист для мене нічого не значить, адже все давно минулось, навіть більше: ще до того, як я його отримав. Я спостерігаю за живою природою, що знаходиться за спинами присутніх. У поле зору потрапляє єнот, який геометрично, наче цівкою з водограю, пісяє лежачи на правому боку і водночас витанцьовуючи на траві, відштовхуючись задніми лапами, виробляючи кола. Відволікшись на слухання узбека, я його перебиваю і питаю за ароматичну траву, що лежала на столі. Він почав коментувати не лише те, про що я запитав, а й про те, що навколо нас, в тому ж числі про того єнота. Я сказав, що я його бачив. У тому ж числі він включив у перелік "удава", але я його знову перебив і сказав, що "удав", який лежить у траві - несправжній. Потім знову єнот почав привертати до себе увагу, виробляючи ті ж реверанси і художньо обприскуючи все довкола. Я звернув увагу присутніх на того єнота, який весь час залишався в полі мого зору, а не інших. Зокрема дітей, яким на мою думку було б цікаво на нього подивитися. Але тут він знову почав своє, наче відчувши додаткову увагу і підповзши ближче. Так, обсцікаючи все підряд, він сам опинився в калюжі власної сечі, але від того щастя в нього не меншало. Мокрий і невпинно грайливий, він уже виліз на нашу територію, де ми сиділи. Я вирішив піти, сказавши своїм дітям, що досить тут сидіти. 0427'

Сон 300418

Сім'я: батько, мати, син. Всі працюють на землі. Батько - грубий в тілі, мати  - худенька, син - підліток. Батько командує, як він буде розвертатися і ставити трактор, а іншим, що в той час робити. Я стою і спостерігаю за всім зі сторони. Батько виходить із трактора і коментує, що треба працювати активніше, а то погрубіють так, як він. Я дивлюсь, а його молода жінка від сказаного  міниться в тілі, стає подібною до свого чоловіка - живіт росте прямо на очах, а сама додає в роках...

Б'є сильний вітер Від морських хвиль заливає поріг дому. Чоловік збирає шматки льоду розмірами з долоню. Хтось каже, що хвилі посилюються і пора йти. Наказує не збирати більше лід. Білий колір.

Собака наклала купку на гумовий килимок при вході в дім. Хтось каже чоловікові розвернути килимок іншою стороною. Кольорове.

Питаємо інженера: коли і як виходити на роботу? Наприклад, якщо йтиме дощ? Відповідь: сидіти вдома, або за обставинами. Таке враження, що довелось йти на роботу в дощ, із надією, що він припиниться. Йдемо по воді і граємо у м'яча. Ще те видовище! Хтось висловився: а інженеру добре, він сидить у себе в офісі...