Сон 080821 "Переорганізація часу та простору"

У тому ж будинку, в якому мешкаю (незнайоме місце), пішов до клієнтки, що мешкає десь на вищому поверсі (піднімався ліфтом), аби відремонтувати телевізор. Виявив якусь несправність, потребувалась запчастина. Відклав ремонт на другий візит. Тепер день, на який домовлявся до неї прийти, а маю інші, більш затребувані справи. Зі співчуттям вирішую відкласти на потім: але ж обіцяв?..

Пішов на курси крою та шиття. З першого місяця навчання подумки перелічую дипломи, які маю, і питаю себе: навіщо воно мені? Ходжу на заняття сумлінно, але, поєднуючи з роботою, трохи халтурю: пропускаю і думаю, що пропускатиму й надалі й доволі серйозно. Як аргумент наводжу собі останній здобутий диплом: ходив, як заочник, лише на сесії, на яких проходили екзамени, а лише під кінець почув від старости, що начитка лекцій відбувалися й протягом поточних місяців. Тепер усім студентським колективом вирішуємо поїхати на екскурсію. В ролі організатора фігурує моя дружина. Серед колективу пригадується колишня університетська староста та дівчина з басейну, яку побачив учора (перше і друге з реальности). Збори відбувалися в одному місці, а виїзд - в іншому. Чомусь відірвався від колективу, а в результаті не можу його знайти. Місце та архітектура будинків мені не знайомі, кудись іти далі немає сенсу, телефона в кишені немає, аби передзвонити дружині, міркую, що стоятиму тут, звідки мали б виїжджати. Видно, що із-за вузьких вулиць, автобус тут не припарковувався. Тільки тут мене можуть знайти! За короткий час з'являється дружина. Дивлюсь на неї, а вона якась втомлена. Навіщо братися за такі організаційні підряди? - міркую собі.

Сон 290619 "Взаємоперетікання образів"

Знайомлю дівчину (менеджерку) з творчою людиною, яка може проявити інтерес до того, чим ми почали займатися. Знайомство виявилось випадкове і на прикладі розмови з нею, показав, як треба доносити до потенційного клієнта нашу пропозицію. Згадав колишнього керівника фірми, який закупився товаром за завищеною ціною і на змінах курсу долара той товар завис на складі на роки. Фрагмент, або відступ у вигляді роздумів про завод, на якому колись працював, зокрема його керівника (певна асоціація, викликана життєвими подіями минулого дня).
Сидить керівник меблевої фірми, до якої я маю причетність (початок сну), і сліпить перед монітором: дуже близько наближається очима до екрану і прищурює очі, так, що смішно кривиться все лице (свіжа асоціація з реального життя, щодо людини з характерною зовнішністю).
Зачепилась одна клієнтка до пропозицій за наші меблі, а дівчина (менеджерка) має скоро їхати в іншу країну, а я так не хочу повертатися до знайомої мені професійної діяльности, особливо, сидіти за телефоном, аби її замінити в роботі.
P.S. Варто зазначити, що багато уві сні образів, які перетікають одна в одну, так би мовити взаємопов'язані, зокрема образ "дівчини" уві сні є збірним: з одного боку вона мені нагадує дружину, менеджера-початківця, а також не системну творчу особистість, яка проявила інтерес до нашої фірми; керівник меблевої фірми, до якої я маю причетність, так, що начебто працюю, зовсім, як мені й не керівник, а моя участь у роботі з ним на моїх добровільних засадах; клієнтка ж, так само, наче й не професійний продавець, знайшла споріднену душу в тій дівчині-менеджері, і контакти зав'язалися так би мовити самі собою: обидві є творчими особистостями.
P.S. P.S. Це наштовхнуло мене на думку, що все в цьому світі не просто взаємопов'язане, а одне ціле: розсипана особистість одного Бога, яке у вигляді душ взаємодіє й упізнає в кожному свою іншість.

Сон 120618 "Недоконаність"

У батьковій майстерні я ремонтую телевізор. Я знаю, що батько зранку пішов на роботу аж до вечора. Прийшла мати й нагадала, що я так і не допідключив унітаз, що стоїть у шафі. Я відкриваю шафу і розумію, що чогось бракне для нормальної подачі води, ще й відсутній злив. Передзвонює клієнт і каже, що жде мене вже з тиждень, щоб я дочинив у нього вдома телевізор. Я обіцяю бути в нього наближчими днями. Берусь шукати мікросхему, яку мав встановити в плату, яку вийняв у клієнта з телевізора, а знаходжу іншу мікросхему, яку батько казав не брати.
У голові на ранок записую ряд "ні", викликані сном: ні мікросхеми, ні води, ні помитися, ні попратися...
P.S. Момент, коли я був у клієнта і взяв у нього телевізійну плату на ремонт, мені знайомий з іншого сну.

Йде засідання поетичного клубу в форматі обговорення творів учасників конкурсу "Смолоскип". Я учасник засідання. Не конкурсант. Сиджу, слухаю, п'ю чай і щось жую. Після виступу однієї дівчини читає твори наступна - на вигляд повнувата. Зачитує вірші так, аби сподобатися. По завершенню виступу, керівниця засідання надає всім слово, аби висловились щодо творів учасниці. Я промовчав, адже на слух весь масив текстів не сприймаю - час від часу "улітав" у власні роздуми. Після короткої паузи, керівниця спробувала сама надати оцінку її творам, навівши одну цитату і винісши вердикт у творчій незрілості поетки. Цитата мала надзвичайну закрученість образів, що на слух однозначно не сприймалася. Я вловив у тій вибірковості та судженнях упередженність не так до творів, як до самої дівчини, адже подібні ноти критики мені особисто знайомі.