Сон 041123 "На рівні відчуттів"

П'ю чай з чашки, до якої так приставлене колись відбите вушко, що відчуття від неї, наче я втратив чутливість самої чашки. Це так, наче вона на рівні нервів є продовженням моєї руки і мене самого. Отже, вушко відчуваю, а чашку, з якої п'ю - ні.

Іду дорогою з грузином і вірменином, а вони обговорюють гастрономічну тему: як краще готувати баранину? Один каже (наче вірменин), що любить тільки один рецепт, а інший (наче грузин) - експериментувати з приготуванням цього м'яса. Вже пізніше "експериментатор" продовжив розмову зі мною, поцікавившись: де я бував у цьому році, в які країни їздив? Кажу, що лише в деяких містах Польщі, відносно недалеко від міста свого проживання. (Відносно недалеко - це машиною 1,5 - 2 - 3 години в одну сторону ). Називаю міста: Ченстохова, Лєґніце... (Оцінюючи в сказаному культурну сторону поїздки, не називаючи тим самим міста, до яких доїжджав у зв'язку з працею. Цікаво, що назване уві сні Лєґніце сприймалося, як культурна поїздка, хоча пов'язаною була з роботою). Явно, що очікував від мене більшого розмаїття. (Схоже, це "відголосок" від давніх розмов з грузином, який багато де бував і в розмові з будь-ким полюбляє зачіпати доволі широкі теми, зокрема і приготування та вибір м'яса на шашлики).

Сон 160223 "Колективний знімок"

Працюю або дотичний до процесу виробництва хлібобулочних виробів. Підприємство на кілька цехів, виготовляють традиційні та солодкі вироби. Дивлюсь на конвеєрність виробництва хліба. На якомусь етапі прямо з лінії беру сірий гарячий хліб (форма "цеглинкою") із собою. Хтось починає всіх скликати, я подумав, що на обід, а коли прийшли - спільна колективна фотографія! Так, наче й на мене чекали. Відразу за вхідними дверима стоїть півколом шерега працівників. Я ж стаю обок, доповнюючи "візерунок". Дивлюсь по праву сторону себе: біля кого ж є? - а це моя дружина! Дивно, що одразу не звернув увагу, опинившись в раптово новій ситуації. А потім приходить розуміння, що працюю не лише на хлібзаводі, а на об'єднаному підприємстві з м'ясокомбінатом, а все це разом має виглядати доволі логічно: хлібом'ясомолочний комбінат! Розуміння з образом м'ясокомбінату приходить, так наче я вже недавно там був, наче осьо перейшов у новий цех, можливо, у вчорашньому / призабутому сьогодні сні.

P.S. З реалу уві сні присутні деякі елементи, зокрема: змінний тип роботи, зокрема праця в різних цехах; конвеєрність, але не хлібобулочного ані м'ясомолочного виробництва; певне розуміння наближення свята "tłusty czwartek" - "кінець карнавалу".

Сон 280522 "Не серйозне"

У зв'язку з якимось національним або ювілейним святкуванням трапляю на літературну тусівку, яка відбувається мало не просто неба, але в дворику непрацюючого кінотеатру "Жовтень" рідного міста. (В реальності такої архітектури там немає). Вітаюсь із десятком присутніх людей, і не просто формально, а підходжу до кожного і, кого знаю більш особисто, обіймаю. До малознайомих людей (більше з думкою, що вони мене знають менше, аніж я їх) вітаюсь мало не лице в лице, адже всі присутні були мені по-небайдужому цікаві. (Поведінка ж: я б не сказав би, що є для мене типовою). Першого, кого привітав, був Євген Концевич (давно померлий), хоча на себе не зовсім був схожий (я розумів чому, але це щось забуте, в якомусь сні я вже його таким бачив); там же був, як і не було, адже всі знали, що він є, але особисто не побачив, В.В., так і подумалось: це щось схоже на колишнє його головування в Спілці письменників; кількох жіночок старшого віку з "Братства Ю.Ґ." і на особисте здивування Ірину Цілик. (В реалі: взагалі не знайомі). Навіть розговорився більше ніж треба. Розмова була побудована за принципом: про мене навряд чи щось чули, але я про вас дещо читав у FB... Покидаю те місце і йду вулицею. Озираюсь і розумію, що десь у тому місці, де тільки-но був, починаються між демонстрантами якісь сутички: дим, галас і крики... Не повертаюсь, заходжу за ріг дому... Тепер я опиняюсь у батьковому дворі, місце більш схоже не на приватне, але колективного використання. Можливо, відбувається якесь свято. Виходжу на вулицю, а зі мною (згадана в попередньому уривку сну) І.Ц., просить показати дорогу до туалету. Пояснюю, що він у дворі, отже, не оцивілізований. Вона ж просить не перейматися, завертає за ріг, ближче до нього і, як розумію, присідає просто неба в затінку дровітні. (В реалі, така дровітня була в часи мого дитинства та юности). У той же час я концептуально починаю займатися тим, що сідаю біля гаража і починаю нарізати куряче філе, а за відсутности під руками миски, скидаю його в білий унітаз, що стоїть без діла на клумбі. По завершенню, нарізку виймаю руками з чистої води того унітазу, хоча відчуваю на дні пісок, а далі, тримаючи всю її в жменях, несу до криниці, аби промити під проточною водою, аби врешті подати на приготування якоїсь страви.

Сон 200522 "Смерть на землі"

Ранок. Дивлюсь за вікно, а на землі паморозь. Міркую, що перед сном дивився погоду, а вдень мало б бути десь під 25 градусів. Невже сьогодні буде така велика різниця температур? Отже, міркую: доведеться брати додатковий верхній одяг, а на роботі його скидати.

Опиняюсь на якомусь підприємстві по виробництву м'яса. Перше, що дивує: свіжі оброблені тушки різних тварин лежать просто на землі, що на вигляд нагадує "полігон". (Чомусь саме це слово фігурує, як визначення). За формою і розмірами можна впізнати, які це були тварини. Може і хотів би, але не купив. Хоча довго дивився, який шматок вибрати, адже все мало не цілими тушами. Другим разом приходжу, а їх вже на тому місці немає. Продають в двух спеціалізованих місцях на тому ж підприємстві, але для мене це було вже не переконливо. Десь на тому ж заводі, біля сходів одного з будинків, побачив на землі якісь красиві камінці різного розміру і кольору, схожі на цукерки, і почав їх підбирати, а по ходу міркую: чи то їх їсти, чи на них дивитися?

Тримаю в руках оригінальний ніж, щось середнє між канцелярським і робочим для електриків. У реалі таких не бачив. Розкладається на три частини, для трансформації форми, аби легше було ним працювати. Отак і крутив цей ніж у ріках, вивчаючи його.

Сон 250721 "Спроба зрозуміти нове"

Сон із потрійним повтором. Кожен новий повтор - це новий розвиток подій у моїх інтересах. Головними предметами сну стають загадкового походження фігурки у вигляді глиняних або ж фарфорових птахів, дві штуки, не схожих одна на одну, мистецько виконаних, зроблених так, що не мають отворів, але мають щось всередині, що вказує на рідину. Починаючи від першого сюжету, певне коло людей прагне їх добути у кримінальний спосіб. Я ж знаю, що вони не мої (наші, адже фігурує ще хтось, хто про них знає), а надані для зберігання. У перших двох сюжетах їх виявляють, у третьому я не проявляю додаткових ініціатив, а граю роль "не висовуватися з нори" і все минає гладко: небезпека минає. Сиджу з кимось, хто про них відає, як я, і потрушую однією з фігурок. Раптом виявляю, що з неї, невидимих зовні щілин, починає протікати щось схоже на вино. Пробую на смак, переказую спостереження, за пару хвилин починаю відчувати якесь запаморочення. Міркую: чи то є хміль?.. а, може, то отрута?

На прохання сина заходжу в магазин і купую хліб дивної випічки: в основі солодкий лаваш, а на ньому булочки, розміщені у вигляді квітки.

Сідаю в тролейбус і намагаюсь розрахуватися. В процесі знайомлюсь із новими правилами розрахунку: у даному випадку використовується смартфон. Треба зайти в банкінг, для першого разу має прийти СМСка, згадую, що в Україні маю в телефоні польський номер, а тому повідомлення не прийде... Питаю чиєїсь помочі, хтось купує мені квиток від себе, а я розраховуюсь готівкою.

Дім (батьківський двір) суттєво модернізований зі сторони моєї половини. Зроблені високі сходи на три входи, наче на другий поверх (так виглядає зовні). Такі поліпшення лише в процесі. В самому домі тривають перестановки, переносяться меблі, звільняється простір на більші гості. Цього ж дня закололи свиню і я допомагаю переносити великі кавалки м'яса. Загалом ініціатива цієї організації йде не від мене: якщо щось не ясно - перепитую або отримую вказівки. Тепер сиджу на згаданих сходах (крайніх справа) і міркую над тим, як змінився двір, що з мого ракурсу сходи залиті, хоч і симетрично один до одного, але з різним підйомом, а від того й різною глибиною для ноги; про те, що праці, завершити все до бажаного, багато; згадується, як все це починалося (асоціація з забутим сном, в якому снилося подібне планування), що початковою ідеєю для таких окремих сходів: розділити житло, аби брати квартирантів.

Фрагменти снів 06-100621

Їду новою (незнайомою, як для водія) машиною. Тисну на педалі і пробую зрозуміти: як гальмує, набирає швидкість, працює зчеплення? Найцікавіше було спостерігати за машинами, які йшли попереду.

P.S. Напередодні вже знав, що маю наступного дня сісти (в реалі) на незнайому мені (службову) машину. Очевидно, що сон був свого роду логічним передчуттям подій.
060621

Перебуваю в незнайомому домі зі стрімкими сходами частково спіральної форми, які переходять десь під самий спуск на короткий майданчик, а далі у пів оберта спускаються до підлоги. Я щоразу стрімко біжу цими сходами і натикаюсь на цей "перехід", який чомусь стає мені на перешкоді.
070621

Потрапляю у якесь виробниче приміщення, у якому на довгих столах акуратно викладені шматки м'яса та сала. Підходжу до чоловіка в білому халаті, а він свого роду лікар-м'ясник. Тепер я сприймаю місце, в якому опинився, як патологоанатомічне підприємство (не морг). Цей чоловік стоїть біля порожнього виробничого столу-лінії за яким і відбувається головний процес - розтинання тіл.
080621

***
Зустрічаю колишнього голову обласного відділення НСПУ (В.В.). Він хвалиться, що при своєму керівництві зрушив із місця питання пенсій для колишніх голів Спілки. Тепер, завдячуючи, що був на керівній посаді, почав за це отримувати гроші.

Замовив до видання дві книги. Вже отримав інформацію, що одна з них готова. За короткий час дзвонить другий видавець, який публікував мене анонімно, у нього ще й інша адреса доставки (свідомо подана мною для конспірології). Хоче уяснити деталі: куди везти? Користуючись нагодою, вирішую забрати два наклади за раз, його ж транспортом. "Розкриваю карти" хто я є, адже він мене добре знає, а книга, якої прагнув, видана.

Батько дає мені якусь непосильну роботу. Я ж почуваю себе по відношенню до нього дитиною років 12-ти. Ображаюсь і гострим тоном відповідаю: "Мине 10-20 років і ми поміняємось ролями. Тоді ти будеш такий старий, як я зараз малий... Хіба не подумав, що такі речі не забуваються?"
090621

Незнайома дівчина звертається до мене: "Чи привезти щось з Італії? Наприклад, вина?"
100621

Сон 011020 "Увага на уважність"

Цього разу я залишився сам, аби дотягнути оригінальні кабелі. Загалом, їхня кількість невелика, але потребує уважности. 0110'

Йду по вулиці в межах приватного сектору. Сонячна погода, весело. Раптом бачу сумку-холодильник із морозивом, яка стоїть біля одного дому. Начебто щось узяв з'їсти, а як ставив її на місце, вийшов господар дому і мене побачив, але я не відреагував: "немає чого розкидати потрібні речі на дорозі!". Йду далі, раптом їде машина, доволі солідна, схожа на джип, а в ній якась солідна дівчина, але не за кермом, а сидить просто, так, наче в лімузині пасажири. Вона вирішила мене підвезти, я ж не відмовився, але ж мені їхати - лише до кінця вулиці?! Зійшов на повороті й подумав, що ліпше було б одразу йти на тролейбус, а не затримуватися з морозивами та загадковими машинами.

Дружина відповідає по телефону і паралельно робить правки в тексті. На вигляд: більш поринута в текст, аніж телефонну розмову. Я йду на кухню і починаю робити суп, в основі якого, замість м'яса, накришена ковбаса салямі. Вона розварюється, відділяються дрібні шматочки м'яса від жиру і утворюється своєрідний навар, який плаває наповерхні. По завершенню розмови по телефону, дружина каже: чи не міг би я зварити борщ, адже сьогодні прийдуть родичі (двоюрідні брати з мого боку), аби допомогти перенести речі. Я ж у відповідь: А в мене - суп!.. 0210'

Сон 260820 "Висічене з каменю"

Проходжу парком, а на рівні з землею лежать якісь давні кам'яні брили. Зауважую комусь, що можливо, тут були могили, а ми, незважаючи на них, просто йдемо. Підходимо до великої кам'яної альтанки. І тут зауважую, що мало хто звертає увагу, що вона зроблена зі суцільного каменю, принаймні ця її частина. Вкотре зупинившись аби розгледіти унікальну, як на мій погляд, різьбу, виконану в незвично великому масштабі, як для нашого реґіону. Комусь розповідаю, що це місце було придумане спеціально, для проведення урочистих церемоній, таких, як весілля. Проходимо далі і бачимо, як ця альтанка в центральній частині виконана вже з каменю та ґрунту. Від часу вже почала осипатися. Біля відкритих ділянок зруйнованого від часу стін стоять люди і активно дезинфікують їх від мурах, які тут оселилися віддавна. Я про це місце знаю і проходив тут не раз. (Таке переконання уві сні. Можливо, що навіть ця споруда снилася раніше). Мурахи тут були завжди, а нині, від тої дезинфекції їх повилазило назовні чисельна кількість... Тепер готуюсь їхати на якусь виставку, а в мене замариноване м'ясо для шашлика, яке лежить у пластиковій пляшці. Вид не товарний. Берусь цу пляшку мити, а від миючого (наче бензин) хоча і вимиваються з поверхні ледь помітні жовті плями, в результаті темніють у взаємодії з пластиком і стають коричневими. Хтось приходить зі своїми коментами, що такий товар краще не показувати. У сказаному відчуваю намір витіснити конкурента ще до початку конкурсу. Відходжу в сторону і бачу двох бородатих чоловіків, які стоять і грайливо цілуються, посмикуючи губами за вуса і рослинність на підборідді. Що за смаки? - подумав я. - Такі дорослі дядьки, що навіть і не подумаєш на них. 0455'

Сон 220220 "Виконуване 》《 Виконане"

Я на батьківських зборах, що проходять на вулиці. Це зрозумілий формат, адже син ходить на спортивну секцію. Збори проводить тренерка. По завершенню, оновлює для себе номера телефонів батьків, підходить до мене і поміж всім цим питає: чи актуальна її пропозиція висловлена дружині? Я ж кажу, що вона нічого мені не говорила, хоча завжди про все розповідає. Тренерка каже, що, можливо, вона їй і забула розказати. Наче пропозиція прозвучала для багатьох батьків, чиї діти ходять на секцію, а ми в той час були відсутні на зборах. По-суті, мова йде про те, що може організувати нам "помолвку". Я це зрозумів у значенні "вінчання". Іншими словами: незалежно від роботи з дітьми, організувати приватне свято для батьків. Я ж від себе висловив небажання і думку, що моя дружина від організації такого "відпочинку" так само не буде в захваті. 0404'

Їм сиров'ялену сосиску. Спочатку дивуюсь, що її такою можна їсти, адже виникає підозра в можливій свіжості такого м'яса, а потім дивуюсь тому факту, що це взагалі "сосиска". Вирішую наступним разом її однозначно відварити.

У робочому колективі звучить фраза: "здійснюємо виконувані роботи". А хтось каже: "А ти знаєш, що не всі викóнувані роботи можуть бути "вúконані?" За сказаним рефлексує наступна думка: "За таке можна і по шапці отримати! Тому краще зайву ініціативу не проявляти!" 0500'

Сон 081219 "Prosto вперед"

Події відбуваються в Польщі. Якийсь німець коментує, що тут хороші дороги. Я ж кажу, що в Польщі, на зразок цієї, дороги стали кращими віднедавна. Один поляк, що стояв поряд, підтвердив мої слова.

Охайно зроблений магазин, незнайомий мені раніше. Зі зворотнього боку мешкає один з його господарів. Дівчинка, років восьми, проситься в туалет. Господар каже, що може зайти до нього додому, для цього має обійти будинок і, обравши з трьох середні двері, далі йти "prosto". Дівчинка побігла. Не знаю, чи почула останні слова. Я ж голосно повторюю: просто! Потім сам обходжу дім, аби побачити той вхід. Звернув увагу, що на відміну від красивого фасаду, за яким знаходився магазин, і вабило клієнтів своєю охайністю, з тилу, помешкання господаря мало доволі скромний вигляд.

Запрошений у якийсь дім зробити за годину певний ремонт якоїсь апаратури, більше схожий на перевірку дивних аудіо-, відеодисків. Міркую собі, що впораюсь за пів години. По ходу роботи дивлюсь на годинник. Якийсь хлопець запрошений організувати тут музику. Кажу, що не треба ждати, а нехай вмикає вже зараз. Бачу, як програє вінілова платівка, незвично збільшеного розміру за традиційні. Починає грати доволі цікава мелодія. Як виявилось, таких записів у нього багато. Мешканці дому та їхні гості знаходяться в сусідній кімнаті й стараються мені не заважати. Дивлюсь на годинник: вже минуло 20 хвилин... Відзначаю, що час за роботою летить швидко. Якась родичка передала для цієї ж родини торбу з гостинцями. У мою роботу входить також її розпакувати. Починаю виймати якийсь посуд, обережно загорнутий в папір. Перше, що найбільше здивувало, так це якась порцелянова ваза, лакована в темнокоричневий колір, з ручкою і великим носиком, який розташовувався на ній не до гори, а рівно вперед, ще й будучи незвично задовгим. Останні дві тарілки виявились якісь уживані й надщерблені. За ними в торбі виявив різноманітну домашню їжу, що від ваги посуду й, видно, дороги, стала ущільненою одна до одної. Серед всього були кілька видів м'яса, солоні огірки... Зву господарку, аби підійшла й оцінила стан посуду й допомогла розкласти їжу, адже пальці вже почали вимащуватися жиром від м'ясних печив. Вирішив прокоментувати, що подібний асортимент гостинця нагадує передачі від моєї тещі. 0415'

Сон 050719 "Шоколадне м'ясо"

Якась історія, в якій розповідається, що люди в давнину жили в одній великій хаті, в якій мешкало по кілька сімей, грілись одним багаттям, яке знаходилось у центрі домівки, народжували дітей, які росли і гралися разом.
Якийсь митець-дослідник вивчає рештки цієї культури, перебуваючи в подібному домі аборигенів. Цікавиться побутом, їжею. Звертає свою увагу на зимовий період: щоб пережити його, господарі сушили м'ясо, розвішуючи його на гаках, прибитих до стіни. Так воно могло зберігатися доволі довго, що й рятувало велику родину в скрутні часи.
На все дивлюсь очима цього митця, зокрема на ту стіну, увішану м'ясом. З оповіді однієї мешканки цього дому, почув, що такі зими не всі мали можливість пережити, зокрема діти.
Головний герой виходить із цього дому з приємним відчуттям, що зумів зробити "відро фотографій".
Міркує: аби скласти повну картину їхнього життя, треба побачити їхні могили.
У глибині двору (на уборі) бачить згадану господиню, яка хоче чи відрубати, чи то відрізати голову тваринці, яка схожа більше на морську свинку, хоча герой подумки називає її "мишка". Дивлячись на цю істоту, чує її голос: "Покажи мені то, у що я стала?" По сказаних словах темніючи в колір шоколаду. (Шоколадний заєць?) Пробігає знайома асоціація зі сушеним м'ясом. "А в що ж ти маєш стати?" - перепитує подумки в неї. Вона ж з докором і сумом за все своє життя, безглузду жертовність і його вузьколобість: "В гівно!"

Приходжу до когось у гості, та й не сам. На столі стоїть наш тортик, акуратно покраєний на дольки. Я ж кажу: "А що ж ми постійно приходимо і не приносимо солодощі?" (Маючи на увазі фрукти). На що чую чиюсь відповідь, незалежну від моєї репліки: "А тортик - смачненький!" 0500'

Сон 210219 "М'ясний стіл"

Заїжджаю з колишнім директором і однією колегою з тієї ж роботи в ресторан. Піднімаємось на другий поверх. Там маємо підготуватися для проведення корпоративу. За першими дверима, як ми знаємо, проходитиме один, а за другими - наш. Там же заходимо на кухню. Якраз розбирають різне м'ясо. Дивлюсь на всю ту кількість і питаю в згаданої колеги: чи воно свіже? Вона настільки перейнята якимсь відрізанням шматків, що як нічого й не почула, і питання зависає в повітрі. Підходжу до столу, нюхаю його сам: нічого підозрілого. Кажу, що варто долучитися у приготуванні: забагато м'ясних страв! Чую у відповідь якусь фразу, якою зі мною погоджується. 0352'

Сон 190219 "Достатньо, щоб оцінити"

Приходжу в гості до господаря, який живе в лісі. Розглядаю його кухню, комору. Все має достатньо великі розміри. Позазирав у ряд шаф, де зберігались крупи, борошно. У домі також є клітки для птахів, у яких колись була живність. До нього приїхало чимало людей: любителі природи і відпочинку. Тим часом я пішов у ліс і побачив гніздо з голубкою, яка сиділа над висадженими яйцями. Окрім неї натрапляв і на інші цікаві моменти живої природи. (Мотив із пташиними яйцями в гнізді мені вже знайомий, я його зустрічав і в іншому сні, який забувся). Узяв те гніздо з голубкою і поніс до господаря. Показав гостям, зокрема й яйця, які висиджуються. Розом із тим, гості дістали м'ясо, аби його смажити. Подумалось: ось зараз хоче їсти пташка, а тут будуть біля неї інші пахощі, треба віднести в сторону і нагодувати її, щоб не чула тих чужорідних запахів. Посадив її прямо з гніздом у клітку і пішов по шухлядах шукати крупи. Пом'ятаю, що їх бачив, але з першого разу не надав серйозного значення для запам'ятовування. Ось у баночці знайшов горох, розсипану квасолю, але, кажу собі, того не буде досить, і вона навряд чи таке їстиме. Шукаю далі. Нарешті бачу великий вибір круп, беру шменьку одного зерна, другого, показую господарю, що саме взяв для пташки. Насипаю в клітку, а подумки запитую себе: чи не розчавив яйця, які ніс із гніздом? чи житиме ця голубка в неволі? Може, хоч відгодуємо! Пару днів і повернемо на волю. 2345'
P.S. Тема їжі фігурувала у недавньому сні із мавпою шимпанзе і роздумами на ту тему.

Похоронний сюжет, де проведення траурної церемонії перетворене на еротичне весілля. Роль трупа має декоративну роль. Смерть - це такий собі натяк на те: а чи не пора організувати зустріч молодят? Чорний мерседес відвозить покійну бабцю. Біля неї, обіруч, лежать наречений і наречена. 0420'
P.S. Сюрреалістичний сон, навіть важко віднайти певні прив'язки, хоча має певну символіку для роздумів.

Герой перейнятий моделюванням-виправленням лотка, виготовленим первинно з оргскла. Найбільше - симетричністю вигинів обох країв.

Чоловік робить суп - розсольник. До когось каже: тобі варто попробувати, "rosół - отличный!" (Так і прозвучало: українською, польською і російською). 0440'
P.S. Гра слів зі словом "розсольник", адже польською "rosół" - це бульйон.

Якийсь сюжет, подібний до останніх двух, де обігрується слово "достатньо", чи то суп, чи лоток. Для когось чогось достатньо, щоб оцінити.

Сон 010119 "Спроба викриття: Нове-Старе - Вхід-Вихід"

Я завітав на фірму, в якій колись працював маркетологом. Мені пропонують очолити той самий відділ, але на кращих умовах. Сідаю за свій робочий стіл, намагаюсь вникнути в поточні справи. Виникають питання щодо певних речей. Ставлю їх по мірі певної компетенції директору, який сидить майже напроти, іншим менеджерам, хто може надати роз'яснення. Ловлю себе на тому, що з кожним наступним питанням маю якийсь дивний спротив з їхньої сторони: невже я цього не знав? Таке приховане роздратування йшло не від керівника, а від його підлеглих. В якійсь паузі в мене виникають сумніви й думка: наскільки непродумане прийнято рішення: оформитися на цю роботу. Я ж вже маю постійну працю в Польщі? Як я поєднуватиму дві роботи разом? Навіть складність - освоїтися першого дня - вказує на те, що це вже не та посада, яку готовий очолювати. Раптом в офіс заходить власник компанії (не директор) і підходить до мого столу й каже: хочете знати, про що думає людина, коли сидить за смартфоном? Бере мій телефон і гострим предметом починає нерівно здряпувати верхній шар екрану, що має матовий відтінок, аж до глянцевої поверхні. За тим шаром починають проступати малюнки у вигляді чорнобілих штрихкодів, прямокутних шильд, типографічних знаків. Я шокований від такого розвитку подій, хоча проявляю здоровий інтерес до незнаного. Міркую: добре, що на екран наклеєний захист... Я проходжу перед автівкою синього кольору, за кермом якого сидить згаданий власник фірми. Поверхня капоту авта нагадала матову поверхню мого екрану на телефоні. Подумалось: чи не подерти й тобі, аж до глянцю?

Печу добрий шмат м'яса. По приготуванню, злив з нього ропу. Якась незнайома мені жіночка робить пельмені. Між моєю і її працею якась "іншість" у формі часопросторової ями. (Важко пояснити словами). Наголошується, що "краще пельмені!"

Я в Польщі. Вирішив вийти у місто. Центр міста, але майже порожні вулиці. Вирішив купити собі морозиво, але не можу пригадати за якою ціню купував минулого разу, проходжусь від однієї кав'ярні до другої, щоб відтворити в пам'яті ціни: 3, 5, 6 - в залежності від об'єму і пропозицій. Доходжу до останньої ятки, які утворювали довжелезний коридор однієї будівлі з високою стелею плавним завертом вліво. Ця остання ятка була в напівромантичній темряві, можливо, тому я й вирішив обрати її. Підходжу до стійки. Замовляю морозиво. На видачі стоять дівчина слов'янської зовнішності та негр. Акуратно вдягнені, робочий одяг в грайливому стилі. Питаю в дівчини, поки формує морозивом вафельний стаканчик: "Чи є тут вихід?", вказуючи на зачинені двері, що йшли, як ймовірне продовження коридора, наче до чогось нового. Виникає пауза. Я розумію, що вона не втямила по-українськи, по англійськи не запитаю. Майнула думка: а чи можна за зовнішніми рисами зрозуміти, якою мовою спілкується людина? Повторюю російською: "Тут есть выход?" Вловивши на її обличчі вираз неприйнятності, врешті, зосередившись, кажу польською: "Czy jest tu wyjście?" Вона усміхається і грайливо іронізує над значеннями, що є вхід, а що є вихід: "wyjście-wejście? Czy wejście-wyjście?" Тим самим натякаючи, що я правильно подумав: вийти тими дверима зможу! Раптом вирішую повернутися тією ж дорогою, якою йшов.

Сон 291118 "Мені дозволено трохи шалити"

Я маю якісь знання, адже щось бачив таке, чого не бачили інші. Але це було в дитинстві. Я навіть про це й забув. Тому дозволено мені трохи шалити: показувати, що я не вірю в якісь містичні історії. Тому я, будучи в якомусь потязі, підходжу до кожного і питаю: чи вірить він у таке-то явище? Хтось каже так, а хтось - ні, хтось невиразно віднікується від відповіді, уникаючи такого роду питань. 0104'

Підготовка фаршу з м'яса та сала й подальше ліплення кульок у формі котлет.

Щось механічне, пов'язане з автомобілями і промисловістю.

Сон денний
Нарізаю продовгуватими кавалками шматок м'яса. Міркую: це треба перекрутити! Залишаючи третину: а це просто так - на потім!

Сон 180918 "Тіло з прихованим символом"

Підприємство. Хлопці подають лоток з кабелями управління. Виникає асоціація з підводним човном, що виринає на поверхню у вигляді великого кита. (Певні асоціації з вчорашнім сном). У нас важлива місія, нас бачать, але мало хто знає, що ми робимо. 0040'

Я з десятком людей піднімаюсь на повітряній кулі, або якомусь аналогові. У мене думка: от зараз вона вибухне і я за мить відчую своє тіло окремо від душі.

Кінематографічна сцена. Мати і дорослий син живуть в одному домі. Син має кудлаті коси з рудим відтінком. Розповідає: коли був кастинг по відбору акторів на участь у з'йомках фільму, перше, на що звернули увагу, так це на його волосся. Розкриваючи і розтрушуючи їх після купання, додає: таким я і був! Щось запитує в матері. У питанні фігурує оригінальне слово з підтекстом. На що вона каже: "я тобі згодом розповім про впихуєме".
На другому поверсі батьківського дому двоє хлопців розігрують сцену: "З новим роком!" Один з них - актор (видно, відбиток початку сну), одягнений у невиразний костюм ведмедя, з рота якого з'являються дві руки, які тримають бокал ігристого. Другий хлопець бере той бокал. Сідаємо за стіл. Усім присутнім розливають шампанське. Ми (невиразно хто) кладемо до столу коробку цукерок. Я думаю: мало б бути ще дещо? Але ні: все правильно! Хтось зачинає розмову про свіже м'ясо, що українське - смачніше, а "польське - не подобається". 0515'

Сон 110918 "Подвійна сила"

Чотирьохповерховий дім. Піднімаюсь по сходинках до своєї кімнати на другий чи третій поверх. Перед різними людьми маю звичайний виступ: про себе, щось про культуру та мову. По його завершенню, несподівано для мене, слухачі мовчки роблять пожертви готівкою та банківськими картками і йдуть. Усе їхнє добро купою лежить на столі. Якась білоруска дає чек на перевід грошей. Просить підписати якийсь документ, який підтверджує операцію. Читаю білоруською, щось їй відповідаю. Документ більш нагадує похвальну грамоту або ж сертифікат чи диплом. Звертаю увагу, що вона є дрібним підприємцем, який торгує м'ясопродуктами, адже слово "м'ясо" складало початок назви фірми. Подивований, що представник малого бізнесу так перейнявся українським питанням. Вона каже, що в неї мало часу, адже пора їхати. Підписую той папірець на отримання грошей, і вона йде.
Їду потягом додому. Купейний вагон, подібний до певних апартаментів. Розумію, що до кінцевої не варто висиджувати. Прямого потягу в наше місто немає, тому треба зійти раніше, щоб пересісти на автобус. 0302'

Йду і пригадую, що в мене штучна ступня. І як казав лікар, я взагалі, коли йтиму, не буду на неї зважати. Ловлю себе на тому, що так і є. (В якомусь недавньому і забутому мною сні тема зміни живої ступні на штучну вже фігурувала).

Роблю контрольне завдання: пишу роботу і роблю малюнки до якогось предмета. Мій зошит - то великий альбом з каліграфічно списаними на початку двома сторінками і повноколірними малюнками на три сторінки. Прийшла викладачка, просить здати готове завдання, але, як виявилось, не всі його зробили. Я думаю: чи мені більше треба? Жінка просить переглянути. Цікавиться, робить якісь правки, з чимось не погоджуюсь і сперечаюсь. 0420'

Хлопці стають на ваги і важаться. Але ваги не зовсім за призначенням, там є отвір для помолу, куди заради безпеки не варто ставати. 0500'

Купався у воді. Другий раз не пішли. 0514'

Сон 270718 "Вода на обійсті"

Наближається вечір. Я на батьківському обійсті, на якому звикло стоять літньовка та баня. Маю якісь свої речі в літньовці, де й сплю. Пішов у баню, аби підготуватися до купання, заніс до неї деякі речі. По виході з неї дивлюсь на город, як його заливає дощем, подумав: ще трохи і вода, як завжди восени довго не сходитиме з неї. Помічаю тітку Н., яка несподівано для мене з'явилась у невідомо яких справах. Тієї ж миті помітив, що в літньовці облаштовується на ніч моя донька. Почав думати про неї, аби їй було тут комфортно - відчуття відповідальності. Несподівано тітка пішла в баню купатися, не попередивши мене про цей намір. Помітив біля криниці, як вода з водонасосної труби, що прокладена під землею між криницею і банею, а на моє чергове здивування - між криницею і літньовкою, почала пробивати із землі назовні. Я спохопився шукати підручні засоби, аби вгамувати ту воду. По суті, вода від дощу на городі разом із водою, що б'є із землі справляли не найкращий ефект для пошуку швидкого вирішення проблеми. Я йду за баню, аби взяти якісь шматки тканини, які там могли б бути. На місці біля купи з гноєм і якихось інших речей, що були поряд, щось таки знайшов, але тієї миті вікно, що виходить з бані на ту частину городу якось вивалилось чи то відкрилось назовні, де з претензіями: що я тут роблю біля вікна? - спробувала висваритися тітка. Маючи в пошуку вирішення своєї проблеми, опущені очі дололу, відповів, що я не стою там аби підглянути у вікно: шукаю чим затулити воду, яка "по її причині" почала бити із землі. Підходжу до того своєрідного "фонтану" і рукою намагаюсь відчути у воді глибину, скільки треба пройти вглиб. Пальцями відчуваючи структуру землі, відчув, як на якомусь етапі вона з часом зрослась і скаменіла за місцем іржавої труби. Поки робив ті маніпуляції з землею, помітив, як цівка води перестала бити на поверхню. Питання наче вирішилось само собою. Я розумію, що пора повертатися до доньки, аби розпитати, як вона себе облаштувала на новому місці. 2330'

Хтось, начебто колега,  смажить кожного дня у великій пательні м'ясо, порізане великими шматочками. Я так само, але готую салат. Аби урізноманітнити процес приготування, я запропонував чергувати приготування страв: один день я готую м'ясо, а колега салат, другий день навпаки. Нарізаю м'ясо...
0422'

Сон 270518 "Сімейні відносини"

Пішли в місто на прогулянку. Сам похід був цілеспрямовано спланований, адже мав приїхати якийсь знавець сімейних відносин. Місце для його виступу та глядачів було спеціально організоване. У місті зустріли ряд знайомих. Коли почався виступ лектора, він запросив, для спроби навести приклад процесу розуміння сімейних відносин якусь сімейну жінку. Чи то його вибір впав чи так зголосилася для діалогу - моя дружина. Отже, лектор на спеціальному підмостку, а опонент трохи нижче на трибуні зі сторони. Я від дружини недалеко. Розповідаючи про сімейні цінності в форматі "виточування кожної думки", почав ставити питання до опонента. Дружина з хотінням на них починала відповідати. Склалось таке враження, що лектор своїми питаннями про сімейні цінності, зокрема про роль жінки в родині, починав заганяти опонента в глухий кут, наче всі родини, за будь-якого розкладу сімейних стосунків, рухаються по єдино заданому сценарію. Щоразу підводив до наперед готового висновку. Завершувався питанням: А це ти робиш для свого чоловіка?.. Поки дружина була на сцені, до мене почали підходити журналісти з певного кола знайомих, аби мене сфотографувати, обираючи для того тло і ракурс. Серед глядачів я примітив своїх батьків, які розсілись окремо: батько, аби поспілкуватися з кумом, кума сама, до якої, на вільну лавку, підсіла мати. Тепер лектор менше питав, а робив однозначні висновки в формі монологу. Мені було неприємно, адже він навіть і не надавав сказати слово дружині. Я вже хотів, аби ми разом пішли звідти, що й зробили. По дорозі зустріли ще ряд знайомих, зокрема, дівчину без ніг, образ, як мені пригадується, що вже зустрічався в моїх снах. З нею був її цивільний чоловік - військовий, а з ними ще одна пара. Поки ми їх минали, помітили, як вони між собою граються: бігають, сміються, вилазять на огорожу, зокрема та, що без ніг - на ворота. Я собі так і подумав, як вона це робить? Її ноги були частково роботизовані. Принаймні, я побачив на її кінцівках металеві округлі закінчення. Все це разом виглядало доволі несподівано і дивно. Минувши і їх, ми пішли звідти геть. 0144'

Троє хлопців зняли хату для троїх дівчат. Приблизно кожному подобалась якась дівчина по своєму. Житло в приватному секторі довелось за короткий час поміняти на інше - аналогічне, ще й мало не по сусідству. Переїзд (знайомство з новим помешканням) у вечірній час.

Процес приготування макаронів з м'ясом. У майже готові макарони досипаю ще, ще й іншого виду, при тому розуміючи, що за раз їх не з'їм. Готове м'ясо передбачалось додати наприкінці приготування. Залізна каструля незвичної продовгуватої форми, схожа більше на качівницю чи оселедницю.

Сон 130518 "Підміна пасуватиме"

Господарство. Я складаю металеву конструкцію з поворотом. Процес складання переміщується з двору на кухню. Щось не пасує з однієї частини до іншої. На допомогу приходить колега, який береться робити сам. Мені краще, адже більше часу на збори: я знаю, що на підміну мені до бригади приїде інша людина. Я в стороні сростерігаю за процесом. Думаю, що треба засвітлувати складання, як то воно вийде вже готове, адже треба буде світлину додати до блога моїх снів, який я веду. А тут все пасуватиме одне до другого. 2345'

Смажив м'ясо і варив гречку одразу на одній, але великій пательні. Готувалось все це по кілька порцій. Оригінально, але все відбувалось не вдома, а в якомусь чи то закладі харчування, чи банку, який знаходиться на вулиці, що нагадала мені Михайлівську в Житомирі. Сідав їсти разом із дружиною. Про щось приємно розмовляли. На касі, на вигляд, як у звичайній кав'ярні або ресторані, працівники закладу почали вибивати нам чек і зауважили, що в мене є штраф, який треба оплатити. Я спитав: звідки? На що дівчата відповіли: з Мирополя! (Подумки, на карті України, я уявив Маріуполь). Я вголос згадую, що той штраф, то якась смішна помилка, яка була пов'язана з уплатою комунальних, яка виписувалась на дружину, а оплачував я, а згодом, так само, виписали на моє ім'я. На що дівчата з каси кажуть: так, помилка-помилка! А нам безтурботно і на серцях легко. Над сказаним, у раптовому повороті подій, весело сміємося. 0315'

Лава (розплав) розтікається по сходах на тому виробництві, на якому я свого часу працював. Стою знизу, а мені треба піднятися вверх. Там люди, які, на мою думку, потребують допомоги в даній нештатній ситуації. Я кажу хлопцям, що на других сходах зверху, як до них мені піднятися? А вони мені у відповідь: можеш так іти по розплаву, вже можна! Хтось від них зверху пробує бігом перескочити по залитих лавою сходах. Я не ризикую, зважую, що за будь-яких обставин моє робоче взуття не витримає тієї температури.

Я їду з колегами на новий об'єкт. На півдорозі я запитую, то куди ж ми цього разу їдемо? На що колега іронічно: я ж тобі розповідав! Я у відповідь: ти ж знаєш, коли працюєш, щось слухаєш і чуєш, щось думаєш про те, що робиш і як робитимеш далі. Відповідь була коротка: побачиш! У ту ж мить, я дивлюсь на дорогу, а інший колега, що любить поговорити, так забалакався, що мало не створює на дорозі аварійну ситуацію. Я дивлюсь, а в місці, де дорога звужується, нам назустріч їде автобус, а ми з'їжджаємо в огорожу. Я кажу: автобус, гальмуй! Я рефлекторно натискаю під ногами на уявні педалі. Наша машина зупиняється, автобус пригальмовує і їде далі. Я опановую емоції і виявляю, що за кермом був я, а не хто інший. Приїжджаємо на об'єкт - монастир із храмовим комплексом у вигляді фортеці. Я згадую, що ми тут вже були. І одразу кажу собі: це ж Рівненька область! Нас зустрічає хтось із працівників закладу й одразу каже, що в тій іранській родині діти взагалі стали неконтрольованими. Я згадав ту родину, і мені й нині було дивно, що вона мешкає ще там у монастирі. Ми підійшли ближче до споруди. Під нею сиділо пару чоловік. Поки наш начальник пішов спілкуватися за роботу, я звернув увагу да дівчину, яка сумно сиділа на сонці під великою кам'яною стіною. Я спитав у неї за її самопочуття і почув, щось на зразок розчарованості в коханні, і що вона готова піти від свого чоловіка. Я кажу, що у нас є хлопака, який якраз і шукає кохання на все життя, бо ми вже втомилися слухати від нього про дівчат. Зву до себе колегу і в кількох словах окреслюю, що це може бути його доля, нехай поспілкується. А дівчина, побачивши його, без комплексів одразу полізла в обійми і цілуватися. На що ми від нього почули: та що ви, я так одразу не готовий! Але дивлячись на них, зрозумів, що йому її поцілунки стали до вподоби. Раптом ід такого розвороту подій подумалось: чи не є ця дівчина легкої поведінки? Ще й тут, на такому місці, де її може спіткати будь-який турист?