Сон 150922 "Прихований біль"

Дивлюсь на діда Григорія (в реалі: давно померлий), а він себе слабо почуває. Подумалось за тиск і серце. Розумію, що треба запросити лікаря. Телефоную... Тепер опиняюсь у іншому сюжеті сну (конкретика відсутня, але дещо пов'язане з виробництвом). Дивлюсь у вікно десь із другого-третього поверху і бачу, як до багатоквартирного дому, в якому перебуваю, під'їхала легковим авто швидка, з якої вийшов високий чоловік у рожевому костюмі. Доволі стильний та незвичний образ. Дістав якийсь чемоданчик, почав заправляти шприца якимсь розчином. Хоч і здивував той образ, але подумалося однозначно: лікар. (Тепер, переходячи з кімнати в кімнату, повертаюсь у попередній сон). Приходить він до нашої квартири (конкретика відсутня), я його впускаю і веду в кімнату до діда. Виходжу, а там стоїть якась покоївка і прибирає речі. Дивлюсь на ліжко, на якому мав бути дід, а воно закидане деяким одягом. Питаю в неї: де дід? А вона: та тут же! - показуючи на ліжко. Видно, дід мене чує і з-під укритої постілі та накиданих на неї речей починає ворушитися зі словами: "тут я, тут!"
P.S. Вже другий день і ніч підниває головний біль.

Фрагменти снів 06-100621

Їду новою (незнайомою, як для водія) машиною. Тисну на педалі і пробую зрозуміти: як гальмує, набирає швидкість, працює зчеплення? Найцікавіше було спостерігати за машинами, які йшли попереду.

P.S. Напередодні вже знав, що маю наступного дня сісти (в реалі) на незнайому мені (службову) машину. Очевидно, що сон був свого роду логічним передчуттям подій.
060621

Перебуваю в незнайомому домі зі стрімкими сходами частково спіральної форми, які переходять десь під самий спуск на короткий майданчик, а далі у пів оберта спускаються до підлоги. Я щоразу стрімко біжу цими сходами і натикаюсь на цей "перехід", який чомусь стає мені на перешкоді.
070621

Потрапляю у якесь виробниче приміщення, у якому на довгих столах акуратно викладені шматки м'яса та сала. Підходжу до чоловіка в білому халаті, а він свого роду лікар-м'ясник. Тепер я сприймаю місце, в якому опинився, як патологоанатомічне підприємство (не морг). Цей чоловік стоїть біля порожнього виробничого столу-лінії за яким і відбувається головний процес - розтинання тіл.
080621

***
Зустрічаю колишнього голову обласного відділення НСПУ (В.В.). Він хвалиться, що при своєму керівництві зрушив із місця питання пенсій для колишніх голів Спілки. Тепер, завдячуючи, що був на керівній посаді, почав за це отримувати гроші.

Замовив до видання дві книги. Вже отримав інформацію, що одна з них готова. За короткий час дзвонить другий видавець, який публікував мене анонімно, у нього ще й інша адреса доставки (свідомо подана мною для конспірології). Хоче уяснити деталі: куди везти? Користуючись нагодою, вирішую забрати два наклади за раз, його ж транспортом. "Розкриваю карти" хто я є, адже він мене добре знає, а книга, якої прагнув, видана.

Батько дає мені якусь непосильну роботу. Я ж почуваю себе по відношенню до нього дитиною років 12-ти. Ображаюсь і гострим тоном відповідаю: "Мине 10-20 років і ми поміняємось ролями. Тоді ти будеш такий старий, як я зараз малий... Хіба не подумав, що такі речі не забуваються?"
090621

Незнайома дівчина звертається до мене: "Чи привезти щось з Італії? Наприклад, вина?"
100621

Сон 050521 "Нерухоме тіло"

Потрапляю у медичне приміщення, в якому на столі лежить тіло без нижніх кінцівок. Лікар (за логікою: патологоанатом) ставить присутнім перше питання, на яке з легкістю я даю відповідь. (Питання не пригадується, але торкається маси тіла і зручности його транспортування). Перекладають тіло (важко стверджувати живе чи мертве, просто "тіло") на інший стіл. Загалом, атмосфера самого місця і те, чим прийшли тут займатися, сприймається, як щось звичне і не викликає жодних огид. Тепер у лікаря друге питання про тіло, яке торкається зеленого кольору біля губів. Тут у присутніх почалися здогадки і припущення. В одного виявилась правильніша за всіх відповідь. Тепер мене перенесло спогадами до розповіді баби Марії за одного чоловіка, який винаймав з дружиною кімнату в їхньому домі у повоєнні часи. Був він без ніг і однієї руки. Якось б.М. застала його за вдаганням протезів і вжахнулась справжньому образу його тіла.

Сон 240820 "Трансформація тіла"

Маю з кимось приховати мертве тіло. Логіка наступна: якщо тіло мертве, його треба поховати. Разом із тим, до цього наміру додається усвідомлення, що про це знаю лише я і той, хто зі мною (конкретика образу людини відсутня). Цікавими деталями вигляду цього тіла є його маленькі розміри, відсутність мого усвідомлення, чиє це "тіло" (людини? тварини?). В результаті поневірянь, як його приховати? - прийшли до того, що в результаті поклали його в літрову банку і заморозили. Навіть спостеріг процес заморожування: віднизу догори. Відчуттям злочину є лише "приховування". Другий етап: вигадати місце, де воно має лежати. Тримаю цю банку в руках і шукаю для неї потаємне місце. Знаходжу сарай (образ з дитинства) і приховую її десь там над/під підлогою. Коли я закрив двері до сараю, раптом мене, хтось ловить питанням: що я тут роблю? На що знаходжу якісь розмиті відповіді, але на цьому етапі - це вже не важливо.

Я знаю про людину, яка мала ушкодження спини (образ із якогось забутого сну). (Певною мірою, асоціативно, пов'язаний із попереднім). Тепер я бачу цю людину - це чоловік. Він сидить на стільчику, роздягнутий по пояс. За ним стоїть чоловік у білому халаті, схожий на лікаря. Він водить рукою по спині, другою - постукує гумовим молоточком якісь ділянки вздовж хребта. Тієї миті до мене приходить усвідомлення, що той лікар має йому його розбити, а той чоловік цього не знає? - це ж пройдений шлях? (Це вже було у забутому сні!) Але він сидить сумирно, наче жертва, яка змирилась зі своєю долею. Я знаю, що цей лікар колись уже розбивав йому хребет: між лопатками по вертикалі, але цього разу він наносить удар тим гумовим молоточком по конкретному хребцю, у тому ж місці. Тепер я чую голос, що стримує біль. (Сон уривається).
P.S. Просинаюсь від того, що болить голова, а від хвилювання сильно калатає серце.

Сон 280520 "...і останнього, кого треба пройти - психіатора!"

Дзвоню в лікарню, аби записатися до лікаря й отримати деяку консультацію. Лікар визначає час зустрічі, потім прописує в усній формі курс лікування. Каже, що для цього я маю пройти деяких інших лікарів. (Несвідомо зробив опечатку "авторів"). Починає називати яких. Цієї миті мені хтось телефонує і я вимушений відволіктись на дзвінок із цього ж телефону. За пару секуд продовжую слухати далі: "...і останнього, кого треба пройти - психіатора!". Називаючи перед тим номер кабінету. Перепитую, аби уточнити: який номер? У результаті чую число, щось на зразок чотириста з чимось. Подумки про себе: "Який психіатр? Це що, як на військову комісію?"

Сон 280420 "Кастрована спадкоємність"

Протягом всього сну образ ведеться від першої особи, хоча у фініші виявилось, що навпаки.
Дружина кілька разів підряд наголошує на тому, що я маю піти до сексопатолога, який має зробити чи то кастрацію, чи то якусь стимуляцію, аби розв'язати проблему бездітности. (В реальному житті такої проблеми не існує). Разом із тим пропонує сходити до університетського лікаря, який, якщо не надасть допомогу сам, то скерує у правильному напрямку. Тема делікатна і я весь час відкладаю дане питання на потім. (Цей фрагмент сну мені знайомий, видно, снився раніше). Як би я не пручався і не вагався, але прийшов час "Х", коли був змушений піти, хоча б на консультаційну розмову до місцевого лікаря з університету. Приходжу до дверей його кабінету, а за ними сидить багато чиновників різного рангу. Підійшовши ближче, зрозумів, що спілкуватимусь із лікаркою, і це для мене стало другим аргументом, аби вона змогла якось відволіктися і перейти в інший кабінет, аби мені було зручно в розмові з нею. Відзначаю, що ця лікарка схожа на комендантку з гуртожитку, в якому я мешкаю. Переходжу з нею в інший кабінет, одразу наступний за ним, але й там розумію, що поспілкуватися нормально не вийде: ті чиновники, що були там, то заходять, то виходять від неї. Бере вона, для початку розмови зі мою, професійну біографію і починає її уважно читати, коментуючи деталі, риторично перед цим ставлячи до себе питання.
- О, то ви працювали видавцем?.. От і я нещодавно вирішила спробувати себе в тому.
Я ж спробував для себе уявити: у якій же ролі вона могла б працювати в такій царині? У той же час, для зручности, попросив написати для неї свою проблему на якомусь аркуші, адже розмова тет-а-тет так і не вдавалась. До рук потрапив "огризок" паперу та червоний олівець. Повиводивши там свої "проблеми", аби висловитися більш-менш ясно, подав цей аркуш їй.
- Так, так, все ясно!
Тієї миті суттєво змінюється сцена: я на дворі, біля якогось будинку, що має великі грубі колони. Між двома ними, у нижній частині, прикріплена алюмінієва трубка, яку, я знаю, що вішав точно сам. З цього ракурсу зрозумів, що змонтована неправильно: люди, які будуть минати ці колони впоперек, спотикатимуться на ній і падатимуть. Саме тому, відзначаю для себе: з протилежної частини, симетрично до цих колон, на інших була свого часу демонтована подібна трубка. (Чомусь я про це все знаю). Цієї миті мій погляд опиняється зі сторони. Отже, дивлюсь на "себе" старонніми очима. З'являється чоловік, який, як я знаю, є тим самим рекомендованим нею сексопатологом. Він підходить і в кілька прийомів карате, задирає "мою" ногу і вдаряє у пахову зону своєю ногою, потім щось бере гостре і надрізає штани у тій же частині, викликаючи тим самим реально скажений біль, але й страх перед наступними діями. Раптом все це обриває, покидає ногу і йде геть зі словами:
- А то!.. Аби більше не п***íти.
- Дякую! - по кількох секундах больової паузи, каже тихо у відповідь, наче до себе, чоловік, схожий на колишнього прем'єрміністра України, продовжуючи згинатися з дивною усмішкою на обличчі. А далі подумки про себе: "Чого ж ви нічого не сказали? Я б краватку вдягнув би, аби бути таким же солідним, як ви?" 0155'

Знаходжусь у домі, в якій є кімната, де на ліжку стоїть швейна машинка. Приходжу до того ліжка, а на сусідній, яка стоїть по переду, лежить на боку незнайома жіночка, років 50-ти і начебто спить. Опиняюсь у незручній ситуації.

Я на великій приватній території, на якій знаходяться безліч різних споруд. Одна із них - музей старожитностей. Власник цієї садиби та цього музею пропонує оцінити його колекцію. В його голосі звучить певна до мене прихильність і тема, пов'язана з пошуком спадкоємця. Ми йдемо в музей, де він починає розповідати та показувати різні речі. Одна з них мене зацікавила особливо: технічна металева річ, щось середнє між верстатом, друкарською машинкою та музичним інструментом. Так, як він стояв на підлозі, то я навіть зайшов за прилавок, аби побачити у її розкритості, поглядом на сонячний простір кімнати, як вона працює: як при натисканні піднімаються металеві лапки вгору. Власнику хотілося б, аби я більше міг оглянути експозицій, а мене на тому просто "зачудувало". Чомусь виникло певне відчуття "липучости" від того господаря: якби я погодився на його умови, то став би заручником всіх цих речей. Тепер із тим же власником і ще якоюсь жіночкою їдемо ґрунтовою дорогою, яка почала йти з пагорба вниз. Чомусь веду машину задом. Десь відволікаючись не зауважив, що до останнього машина їхала сама. "От дивина!" - подумав я, що таки не з'їхали десь у баюру. Цю ситуацію зрозумів тієї миті, коли той чоловік попросив мене відзняти на відеокамеру ту жіночку, яка збиралась нам щось заспівати. Тепер він просить мене спинитися біля одного будинку, в якому мешкає його давній друг. Вивертаю кермо, але відчуваю, що на поворотах машина є неконтрольованою. Стаю. З дому виходить згаданий чоловік, схожий на усміхненого тлустика та йде до знайомого назустріч.

Сон 060220 "Відчуття часу"

На вулиці зима, багато снігу, йду із раптовим візитом до батьків, які мене, із нічним попередженням, підготувались чекати. Ще крізь вулицю бачу, як вогник ліхтарика просвічується зрізь двері сараю. Прямую туди. Так, мене зустрічають мати і батько, вони облаштували собі ліжко десь у другій кімнаті, перша повністю пішла для тварин, але яких? - кози!, які чомусь нагадували мені більше овечок, за своєю кучерявістю та поведінкою. У тій же другій кімнаті показують: де я буду спати. Все неймовірно тісно: люди, кози, сіно, тваринняче гівно. Дивлюсь під ноги, а останнього стільки, що воно прилипло до взуття. Не повертатися ж на вулицю, у мороз! А тут такі милі тваринки, зокрема молодняк. 0030'

Маю вчасно зайти в кабінет лікаря, до якого затримує справа, за якою не помічаю, як збігає час. Від поліклініки недалеко, тому похапцем збираю речі і оперативно йду до лікаря. Маю до нього прийти з якимись паперами і в результаті забрати готові медвисновки. По дорозі несу дрібний одяг, гублю шкарпетки, піднімаю. Приходжу вчасно, але затримуюсь на 7 хвилин. Хтось з черги каже, що прийом ведеться 15 хвилин, тому добре, що встиг, а то довелося б ставати заново, а на нову чергу пішло б кілька днів.

Похід на пляж. (Мотив, який повторюється в кількох останніх снах).

Мешкаю на зйомній квартирі у приватному домі, в якому живуть також господарі. Одного дня телефонує мені колега по перу Б.Г. і проситься, аби він разом із дружиною і ще декількома знайомими міг переночувати в господірів цього дому. Це виглядало трохи в терміновому порядку, тому господарі погодились, назвали ціну, яка їх влаштувала. Приїжджають увечері трохи запізно. Загалом десь п'ятеро осіб. Разом зі знайомим та його дружиною, кого я знав, був ще один колега по перу П.К., якого знаю заочно (в реальному житті навіть був на його виступі, а з Б.Г. + 1 автор, мають спільну збірку). Поки розселились минув час. Дехто вже приліг спати, зокрема дружина знайомого та згаданий колега. З Б.Г. продовжуємо спілкуватися. Зайшла мова за його дружину, зокрема про те, що в неї є сестра-близняшка: повна її протилежність за характером. Наприклад, якщо його дружина творча, а таким людям властиво залишати по собі побутовий безлад: творчі справи переважають над рутиною, - має більш незалежний характер, із чим доводиться миритися тощо. Доспілкувалися до того, що посеред ночі, ближче до ранку, підривається П.К. і починає збиратися, за ним починають збиратися всі. Так, у них виїзд! А я собі міркую: чи вони розрахувалися з моїми господарями?.. Покидають помешкання, а я дивлюсь і розумію, що за ними треба прибрати й починаю це робити. У підсумку змітаю невідь-звідки узяті дерв'яні ошурки. 0345'

Сон 100319 "Нетиповий огляд"

Потрапляю на прийом до лікаря, який має мене оглянути і прописати ліки. Лікарем виявилась якась жіночка, якій допомагала медсестра. Поки оглядала перша, кудись пішла друга. Самої процедури спостереження за больовими проявами - не було. Таке враження, що все зводилося до вживання самого слова "огляд". Собі ж припустив, якщо тема є делікатна, то лікар має спеціалізуватися інтимною частиною. Починають приходити інші лікарі. Спілкуються між собою на якісь непрофесійні теми: одяг, свято, приміряти, приготуватися... Я ж запитую в лікаря: "Може мені треба прописати якісь ліки?" Просить зачекати: "Все буде!" - і знову повний ігнор моєї присутності. Поки між собою спілкувались і ходили то з однієї частини кімнати то з другої, а я все слідкував за своїм лікарем, аж тут бачу, що таких, як вона ще двоє жіночок: один в один із нею. Сестри?.. Тут якась лікарка приводить ще одного "пацієнта" і каже, що в нього подібний діагноз, що й у мене. Я ж питаю: "То ж який він у мене?" Лікарі між собою спілкуються, десь у розмові чую, що мова не про мене, а про нього. Підходить до мене лікар того хлопця і починає шукати для мене ліки в моїй невеликій домашній аптечці. Гортає-гортає, щось читає, щось викидає за строком давності, аж ось і бере до рук якусь мазь у невеликих тюбиках, герметично упакованих, як стерилізовані бинти, в один ряд. Сам тюбик на вигляд мені нагадав "Синафлан" або "Клотримазол". Питаю в неї. Вона ж називає мені щось третє. Беру до своїх рук, читаю назву і розумію, що так може звучати лише назва фірми-виробника, щось на зразок "Virymugh" - ані прочитати, ані зрозуміти для чого.

P.S.
Обстановка: нетипова.
Звернення: незвичне.
Потреба: дивна.
Лікарі: чужа галузь, у порівнянні з моїми професійними потребами.
Питання: навіщо цей сон?
Протягом ночі снилися уривки з професійної діяльності, не цікаві ані змістом, ані деталями: невиразні, щось на зразок описаного вище сна.
Як висновок: бувають ночі, коли виникають сни малоінформативні та бідні на будь-які тлумачення. Хоча, з позиції розвою художнього погляду, все ж таки має певну оригінальність.

Сон 241018 "Неочікувані повороти"

Другу ніч підряд, у момент засинання, бачу на білій ковдрі, яка лежить на мені, цифру "18".

Ведеться підготовка до весілля, але плани у молодят порушуються трагедією. За пару днів до свята наречена отримує травму спини несумісну з життям. Як готувалися всі до весілля, так готуються тепер до похоронів. Але це ще не все! "Несумісне з життям" ще не означає, що дівчина померла! Приходить лікар у білому халаті, дивиться на пацієнтку, після чого дівчину переміщають з труни на переносну койку - її мають забрати в лікарню. До неї підходить Володимир Шинкарук (1954-2014) вже з невиліковною хворобою - рак. Його життя лічиться на дні, але він прийшов до неї, аби підтримати. Вона лежить нерухомо, обличчя акуратне, на губах яскрава червона помада, на очах сльози, благально звертається до нього, повторюючи прохання кілька разів: "Забери мене до себе!" 0604'

P.S. Скоріш за все на сон наклалась інформація про смерть Марини Поплавської, адже й В.Ш., який уві сні підійшов до неї, був причетний до культури не менш, ніж вона, також неодноразово виступали на одній сцені, зокрема в Житомирі.

Сон 060818 "Хто кому лікар..."

Заходжу в гості до знайомої Т.Ш. Вона бавиться та переймається клопотами своєї дитини. В квартирі обстановка - не дуже. Чисто, але не умебльовано, не тому, що новосельці, а, видно, за нестачею вільних коштів. Її чоловік, наче п'яний, спить на імпровізованому ліжку, викладеному на підлозі. Питаю: а чим займається твій чоловік? У відповідь - незрозуміле мовчання. Я пробую його заповнити: бовдур, придурок? - кажи, як є! Можливо, будівельник?.. - щось конкретне спало на думку. У відповідь чую: він - лікар! Я кажу: це доволі широко сказано. А якої спеціалізації? Стоматолог - лікар, гінеколог - лікар, патологоанатом - теж, свого роду, лікар... 0130'