Хтось розповідає життєву історію, як один чоловік прийшов у ювелірний магазин вибирати собі товар. Підбирав довго й навіть на дечому зупинився. Певною мірою поводився дивно: відволікався на сторонні предмети, ходив по кімнаті, заглядав на вазони. Виглядав просто і легко входив у довіру, а тим самим: у розмову з продавцем. На якомусь етапі вже вирішив було попрощатися і йти геть, але затримався в дверях. Продавець, який виходив за ним, аби провести клієнта, відчув тієї миті небезпеку з боку відвідувача, побачивши, як з його кишені звисає нитка. Підхопивши її, почав тягти на себе, і виявилось, що це нитка для чищення зубів. Тримаючи її в своїх руках, звертається до відвідувача:
- А подивись, що у мене є!
Відвідувач робить різкий рух, що його викрили в потаємних намірах, хоче напасти на продавця, але той швидко намотує на шию противникові ту нитку, не даючи йому шанси на життя.
- А пригадуєш ту історію, яку я розповідав перед цим? - каже мені співрозмовник.
- Пригадую. (Подібна, щодо злочину, але зовсім інша історія, яку по пробудженню забув).
- Так от, вони мають спільного винуваться!
Тієї миті я взагалі вже розгубився і не зумів дати раду логіці подій. Прошу продовжити.
- А в усьому винна одна жінка, якій хотіли сподобатися ці чоловіки, а наразили себе на злочин, який дивним чином спрацював ціною їхнього життя. 0455'
