Сон 050222 "Несподівані миті"

Маю причетність до створення великих білих фігур (скульптури з дерева? глини? - детальність фрагменту сну не пригадується). Перебуваю між певною їхньою кількістю.

Опиняюсь у храмі, на якійсь чоловічій вечірці до десяти осіб. Усі вільно сидять за великим столом. Старший за статусом у кілька разів підходить до молитви. Хтось із молодих жартує, що таку вечірку можна перетворити у розвагу. Підтекст видає завбачлива усмішка. Головний (священнослужитель) встає і кудись відходить. За пару хвилин зі сторони "сцени" розкриваються куліси і храм перетворюється в театр: починає розігруватися веселе дійство, як на мене доволі душевне і на професійному рівні. За змістом далеке від храмових інсценізацій, більше схоже на дійство з елементами карнавалу... (Забута частина сну). Тепер я йду мокрою засніженою дорогою. Суцільна хляпа, але більше для автівок, що проїжджають поряд. Кожного разу по проїзду машини, з під її коліс розлітаються кавалки мокрого снігу і трапляють на мій одяг. На якомусь етапі дороги помічаю дерево з горобцями-синичками (важка ідентифікація). Починаю їх фотографувати. Перші світлини виходять вражаюче-гарними. Спочатку вибираю ракурси поодинокі, а згодом вмикаю безперервну фотозйомку і воджу рукою по межах галуззя дерева. Птахи спокійні, неполохливі. Якість світлин надихає до творчости.

Сон 040220 "Відкрита вдячність / Прихована образа"

Сиджу на зупинці з дружиною. Недалеко від нас відбувається студентська вечірка, організована на рівні університету, але місцем проведення обраний вечірньо-розважальний заклад "Каньйон". Сам захід відбувається вдень. Від зупинки видно, як вибігають на вулицю студенти, які беруть участь у виступах і серйозно за кожним разом переймаються правильністю підготовленого номера. При вході в заклад можна прочитати його назву: "Дякуємо, Раю!" Як знаю, це ім'я носить голова студентського братства, яка багато зробила і робить для організації студенського життя у ВНЗ. Назва також вказує на те, як колеги-студенти хочуть їй віддячити за її роботу. Я міркую собі: на цьому святі кому-кому, а саме цій дівчині випало нести подвійну відповідальність за якість проведеного заходу, саме тому й видно, як всі стараються на повну силу. "І навіщо такі нерви, заради свого імени", - минає мій внутрішній монолог. Лунає музика Оксани Білозір, Ірини Шинкарук... Прислухають до текстів і зауважую для дружини:
- Знаєш, що мені подобається в тому сценарії? Те, що тексти скомпільовані з розумом: куплет однієї пісні гарно поєднується з куплетом іншої. 0100'

Приходжу з дому в якийсь гуртожиток. Мені треба щось покласти в квартирі однієї господарки, яку я знаю (таке переконання уві сні), але її немає вдома. Ключ до квартири висить на шнурівці для білизни посеред коридора. Беру і заходжу в помешкання, залишаю необхідне. Увагу привертає кишеньковий записничок чорного кольору, що лежав на столі. Взявши до рук, виявив, що він був цілковито мокрим. Пробую дещо прочитати і виявляю, що записи зроблені дивною абеткою, яка схожа на суміш кирилиці та латиниці, можливо ще й зі старих кирилічних букв, які вийшли з ужитку. Останнє стверджувати складно, адже запис був зроблений скорописом. Запам'яталось, щось на зразок: "ходиť тіњ", прописні яті. Сусідкою по кімнаті є інша спільна знайома Н.Ш., про яку відпочатку навіть і не здогадувався, що тут мешкає, поки не перестрів у коридорі. Заходжу до неї в гості, аби щось перепитати, але слово за слово й вона мене питає за художнього героя, якому я мігби дати оцінку. Спочатку не зміг второпати про що йде річ, але витримавши певну паузу і поміркувавши, зрозумів, що йдеться про героя її роману з книжки, якою нещодавно поповнив свою бібліотеку.
- Вибачаюсь за прикрість, але я нічого не можу сказати за того героя: сподобався він мені чи ні? - адже твою книгу так і не прочитав.
Вона ж ображено:
- Звісно ж я пом'ятаю, як ти її забирав з друкарні й клав у машину!
- Я - не забирав! - ошелешений сказаним.
Вона ж розгублено згадує хто і вибачається. - Щось було не так?
- Як він безбожно клав мої книги в багажник...
Цієї миті я помічаю, наскільки ця знайома, відколи її знаю, постаріла. Не помічав до останнього, поки не висловила образу і не поринула у світ відчутної прикрости.
- Куди покласти ключ від сусідської кімнати? - перепитую й кладу на звичне місце: у пакетик і на шнурівочку. 0230'

Я з якимось чоловіком експерементую з аматорськими схемами з розробки пезперебійного альтернативного джерела живлення. В результаті дійшли до найпростішої схеми, яка складається з діода та світлодіода з'єднаного паралельно, але дзеркально один до одного + якась невелика індукція. Все мало бути ідеально підібраним один до одного. Що ставало причиною генерації енергії? - до кінця не було зрозумілим, але схема працювала. Підходжу до холодильника вимикаю з розетки, підключаю до схеми, а він, як працював, так і працює далі. Підходить напарник із певним відчуттям ревности до винаходу, я переводжу намір "поговорити" на тему, що тестовий період винаходу ще не завершився. 0500'

Сон 071019 "••Розтягування•• ••нитки•"

На чиєсь запрошення, по закінченню якоїсь події, я з сином прийшли на спортивне тренування. Син пішов на секцію по тренуванню під'йому по канату, а я на "розтягування нитки" (цікаво, що в якомусь сні я вже таке зустрічав, а от у реальности ніколи б не додумався). Коли тренер показав мені "нитку", я не вагаючись почав її "розтягувати". (Цікаво, що принцип "розтягування" нагадує мені гру на музичному інструменті, який називається "бугай"). Приступив до справи, знаючи, як це робити. Нитку товщиною з палець накрутив на долоню, іншою рукою тягну її в сторону, так, щоб накручена частина була статичною, а "розтягуюча" поволі сковзала, напружуючи м'язи. Підходить тренер і каже, що я роблю неправильно: не так тримаю "нитку". Й одразу почав показувати як. Накрутив не на долоню, а на лікоть, решта, як я й робив. Відпрацьовую, відчуваю, що важко. "Нитка" від "розтягування" мокріє: набирається потом. Кидаю це заняття: щось воно мені не до вподоби. Вирішую зайти в душ, аби змити з себе піт. Купаюсь, а в чергу стали якісь підлітки. Міркую, як же мені треба буде витертись: нічого не брав із собою, що й означає "організовано позапланово". За підлітками вже підійшли якісь жіночки... Я вже в організації цих спортивних секцій вже нічого не розумію: з якого це дива вони мають бути в душі разом із чоловіками? Тепер міркую: як вдягнути одяг на мокре тіло? Вирішую пошвидше себе зібрати і сказати синові, що по тренуванню йти в душ не треба: покупаємось вдома. 0500'

Сон 130819 "Відмінність вмісту"

Набиваю люлюку трьома сортами тютюну. (Майже схожа тематика днями раніше фігурувала уві сні). Один сорт тютюну напочатку нормальний, наприкінці стає схожим на мокру морську траву - зеленого кольору. Намагаюсь зрозуміти причину. Дивлюсь на упаковку, а там у стовпчик різними мовами написана по одному слову назва, що то за тютюн, і всі вони - дивними шрифтами кирилиці, тим більш: кожне - несе відмінне значення. Запам'яталися: "перль", "чорниціа". Міркую собі: яка ж то чорниця зеленого кольору?

Сон 300719 "Гіркий дим мунулого"

Польське село. Я з якимось хлопцем заходимо в сарай, зроблений зі зрубу, а там на столі декілька видів люльок. Вирішуємо одну з них набити і закурити, згадуючи, якою доброю є в мене. Беру в руки то одну люльку то другу: перебрав усі. Вибрав одну з більш-менш кращих: аби місце, куди забивають тютюн, було достатнє. Тепер дивлюсь, які є види заводського тютюну, що лежали поряд. Так само: перебрав усі пакетики. Виявилось, що самого тютюну було геть обмаль, лише на дні одного, а решта інших, то якийсь зелений чай, цвіт ромашки, щось більш придумане для ароматизації. Спробував набити: спочатку тютюн, виявився доволі дрібним і сухим, потім якась суміш квітів та щось загадкове, більш схоже на мокрий жим від кави. У результаті геть не сподобалось те, що вийшло. Спробував розкурити і тієї ж миті в двері сараю хтось застукотів. Ще не встигаю до них підійти, як заходить надзвичайно високий чоловік у формі. Я ж подумав: поліцейський. У нього виявилось якесь наївне питання, а я тут з люлькою, в дерев'яному сараї, в якому намагаюсь "щось" підпалити. Виходжу з ним на двір. Набите в люльку виявилось настільки непридатне, що змокріло геть, так, що довелось з неї відлити трохи води. Врешті, віддав її тому, із ким був від початку. На дворі пригледів щось на зразок возу, чи його решток, зокрема однієї довгої частково округлої темної від часу дошки, так само мокрої від дощу. Виникло питання, щодо її походження. На що той чоловік вирішив просвітити мене історією їхнього села, але почав з того, що чимось теплим просушив дерев'яну поверхню, на якій був напис російською. Почав говорити про німців, які колись тут мешкали і після війни змушені були виїхати. Напис, який можна ще було розгледіти на дошці був інформаційним й свідчив про переселенців з "червоної України" (отже, радянської). Раптом запитує в мене співбесідник: "А ви знаєте, кого сюди переселяли?" Й не очікуючи відповіді: "Поляків, українців і білорусів!"
P.S. Інформація про переселенців стосується Варміно-Мазурського воєводства Польщі.

Сон 080719 "Зіпсутий намір"

Хтось з робітників каже: "Мене звинуватив хазяїн в тому, чого я не робив. Він сказав піти на плац і викинути зіпсуту пачку цигарок. А ти знаєш де він знаходиться? (В значенні: скільки до плацу треба йти?) А вся причина, чому вона відсиріла? Не повіриш: у хазяїна просто біля тієї шафи, в якій вона лежала, була мокра стіна!" 0406'