Сни 25-270124 "Рух з обмеженого простору"

Приїхали "великою родиною" у дві машини до великого білого храму (конкретики, хто саме, з числа другої машини - немає, який храм - так само). Я поводжу себе так, наче все тут знаю. Зокрема скеровую і показую приклад, де краще припаркуватися. Паркуюсь. Вже маю намір іти, але варіант паркування мені не подобається, адже поставив авто навпроти дерева. Зараз ранок і багато вільних місць, а вдень тут буде все інакше: зайнято численним транспортом. Якщо заблокують мою машину, звідси не виїду! Прошу дати мені ще трохи часу, аби визначитися: де буде краще? Паркінг біля храму стихійний. Можна зрозуміти: де були місця? - за слідами на землі. Начебто визначився, але з'явилась просторова уява, що посеред великих різнорідних об'єктів поряд, вигляд моєї машини напочаток буде доволі непереконливим і самотнім.

25.01.24

Після відчутної праці з порядкуванням на землі: очищенням рову від заростей і намитої землі на бетонах (об'єм та навантаження не конкретизоване, просто залишкове відчуття безперервної праці), обходжу місце проробленої роботи: організований дренаж, що нагадує вузьку дорогу у формі півкола, яка окреслює по краю дачні ділянки, але на так, як в Україні, а в Польщі - "ogrody działkowe", більш для відпочинку, а не фізичної праці. Фіксуюсь на тому, що лише зараз маю можливість зупинитись і подивитися, як там у людей: зиркнувши то за одну огорожу, то за другу...

26.01.24

Їду, як пасажир, у цілковито переповненому автобусі. Коли приходить час вийти на своїй зупинці, не можу це фізично зробити, наскільки щільно виявився утисненим між людьми. Пробую дістатись виходу, аби вийти на наступній зупинці. Далі бачу цю дорогу у вигляді колії, якби їхав вже не автобусом, а потягом. Тепер я вже йду, знаючи, що за мною всі ті, з ким їхав. І тут сам рух вперед виглядає не так, щоб всі йдуть по стежці шириною з метр, де, насамперед мені під ноги викидають охолоджуватися відпрацьований кокс. (Віддалена асоціація з реальністю: два місяці, як працюю на будівництві одного з блоків діючої коксовні). Не спиняючись, міркую, як ступати на голі ділянки землі, де ще не лежать гарячі порохи коксу, і йти далі, ведучи за собою "подорожуючих разом".

27.01.24

P.S. Ці дні сидів удома з грипом.

Сни з юности

Пригадав ряд однотипних снів, пов'язаних зі школою, які мені снилися в підлітковому віці. Зокрема, такі сни були пов'язані з архітектурою середнього навчального закладу. Десь у шостому класі ми перейшли зі старої школи в новозбудовану, яка знаходилась поряд. Кілька років підряд бачили з вікон шкільного коридору, як будувалась нова. На подвір'ї спостерігали важку техніку. Незаконно залазили на територію тієї школи і частково, але рідко, траплялось ходити її темними коридорами та підвалами. Всі ці враження, прикрашені потраплянням у нові стіни та оновлену організацію проведення уроків, адже ми почали ходити з класа в клас, дещо вплинули на уяву, які, як пригадується, чудово перекочували в сни. Зокрема часто повторювався мотив ходіння новими коридорами тієї школи. Таким чином уві сні додавалися і додавалися у просторі нові, не знані раніше приміщення, підвальні проходи, якісь вентиляційні бетоновані канали, які могли виходити будь-де, навіть назовні споруди, навіть під час проведення уроків, із затримкою у міжурочний час... але все ж уві сні.

Сон 160124 "Вибухове морозиво"

Біля дверей до батьківського будинку стоїть коло моїх знайомих. Знаю, що це виключно творче коло. Серед них В.К. (в реалі: з 20 років мешкає в Америці). Стоїмо і про щось смішне розповідаємо та по ходу коментуємо. У той же час всі їмо морозиво у формі "ріжок". Якось раптово начинка цього морозива у всіх вистрелює високо вгору і, хоча теоретично ми стояли під відкритим небом, більшість морозива поприлипало до якоїсь стелі, а за логікою: піддашшя ґанку (в реалі не так, як було уві сні), в результаті чого дрібні краплі почали капати на голови. Всі відстрибуємо у сторону. Одразу жартую до В.К. (видно, у неї "вистрелило" більш потужніше): "ну все, тепер розповім твоїй мамі!" (Просинаючись, усвідомлюю трагічність сказаного: мама її вже кілька років, як померла, за місяць буде річниця).

Сон 050124 "В образі ксьондза"

Будинок-вулиця, в приміщенні якого є інші архітектурні споруди, зокрема житлові будинки, історична споруда та храм. Знаю про проблеми цього великого "дому", спостерігаючи за потребами інших, пробую їх вирішити та налагодити життя для його мешканців. Поміж інших дрібних проблем виникла така, що в храмі певний час немає ксьондза. Аби провести на прохання однієї мешканки обряд (чи то за здоров'я, чи за благополуччя конкретно для когось з її родини), беру на себе його роль і виконую навіть таку місію (цікаво, що недавно я вже снився собі в подібному образі). Подробиці проведення богослужіння відсутні, хоча добре запам'ятав себе в обрядовому одязі пошитого золотистими візерунками.

Сон 030124 "Минати насправедливе"

Дивлюсь за вікно, а там зупинка перетворилась на базар, а базар ще трохи і перетвориться на якусь бійню за примітивні інтереси, рівнозначні образи і претензії. Якось мірою переношусь ближче до того натовпу, але разом із тим розумію, що взагалі не люблю яких-небудь базарних збіговиськ. Подумки уникаю такої присутности в своєму житті.

Приходжу у якийсь офіс, знаю, що це моя нова робота. Знаю про якісь попередні домовленості з керівником щодо мого працевлаштування, але все ще не маю більш чіткої ясности та очевидности у своїй роботі. По ходу розмови потроху починаю входити в суть потрібних продажів і реклами. Розумію, що в усьому цьому мені бракує того головного, чого так само не було на фірмах, з яких швидко йшов, адже не приносили дохід. Така "чуйка" називається "досвід". Отримую узагалі непотрібну для своєї роботи інформацію, наприклад, що шеф заразом займається якимось видом спорту. Ніяк не можу остаточно визначити в розмові рівень своєї винагороди, мотиваційну складову зарплати. Розумію драматичність найближчого майбутнього, що за такої розмови із ним, навіть не маю підписаного трудового договору. Якоїсь миті, знаючи, що за сусіднім столом сидить його секретарка, раптом відзначаю, що це вже інша жінка, а вірніше: його дружина, яка мило розмовляє з ним не так про роботу, як про відпочинок і легкі побутові теми, що подаються з гумором і ніяк не торкаються серйозности мого перебування тут. Узагальнюючи подумки нову роботу, кажу до себе: "Оце попадалово, поки не знайду нормальну роботу". Як проснувся, співставив це відчуття невпевнености в завтрашньому дні, яке нагадало знайоме з далекого життєвого досвіду, вже з реальною роботою, оцінюючи теперішній стан речей, як доволі стабільний.

Видиво. Будда в образі кота, а на голові шапочка, що нагадує ягоду малини, але синього кольору.