Сон 300424 "Яка ваша віра?"

Приходжу в гості до незнайомої мені родини, але є щось, що з ними в'яже. Сідають усі за святковий стіл, який виглядає якщо не передвесільний, то щось подібне по ньому. Вивчаючи гостей, зауважую, що серед них є пара молодят, найцікавіше, що молодий - поляк, бо з польської родини, а молода - індуска. Тієї ж миті у дверях з'являється брат нареченої - доволі виразний індус, конкретизуючи свою увагу, за столом бачу й батьків нареченої. Спостеріг, що діалоги вибудовуються доволі складно: не всі поляки говорять по англійськи, якщо індуси пробують лише так, не знаючи польської. Ще за столом мене зацікавило питання: якої вони віри і де має / мало відбуватися весілля, на що, через слабке знання мови у тлумача-посередника, питання прозвучало неповним і однозначну відповідь так і не почув. Якоїсь миті ця зустріч-знайомство завершується, а мене так і не покидає питання обраної віри. Виходимо вже всі на вулицю, підходжу до нареченої і ламаною англійською, яка складається лише з базових слів, знову уточнюю своє питання, завершуючи словом із кількаразовим повтором "белів" (віра).

Сон 090424 "В образі нареченого"

Спочатку наче спостерігаю, як у фільмі, а згодом дивлюсь очима головного героя, зокрема в образі нареченого на власному весіллі. (Нічого спільного з далекою реальністю й тим, що герой подібний до мене зовні). Вже знаю, що є гості, разом із ними наречена, а я все займаюсь організаційними справами свята і врешті-решт власним зовнішнім виглядом. Ось вже вдягнув весільний білий костюм із делікатно нашитими візерунками золотистим кольором. По краях долу піджака, з обох сторін, де могли б просто бути "надрізи", виставляю блискавки до середини відрізка так, щоб не видавалось розхнябаним, як розстібнуте повністю або занадто прямим, як складені блискавки наповну. Все, тепер можу виходити до гостей і нареченої! А в голові ще майорять організаційні питання і найголовніша думка: "Чому в нас (у порівнянні з Америкою) немає так, щоб раз заплатив і всі організації проблеми весілля геть з голови молодого?!"

Сон 220420 "Розважити публіку"

Потрапляю на якесь сільське весілля, яке відбувається у хаті. Більшість людей мені не знайомі, зокрема наречений і наречена. Навіть виникло бажання їх розгледіти, але з мого місця це було малореальне. Більш ці люди були знайомими моїм батькам, які там сиділи, і біля яких я присів збоку. Єдине, кого впізнав, так це Є.К. - близький друг для моїх батьків. (Навіть пам'ятаю мить виникнення його образу: тільки-но подумав, що для такого свята не вистачає Є.К., так одразу його й побачив. Характерною рисою такої людини: максимально не пропустити будь-який "сабантуй"). Глянувши на нього, примітив, як він за ці роки постарів і схуд на обличчі. Десь із моїм приходом, мати звертає присутніх увагу на мене: "А ось мій син!" Багато починає, як на мене, говорити лишнього, згодом дістає два моїх складня і починає розповідати "свою версію" моєї творчости. Паралельно гуляє весілля, пару людей, що сидять біля неї, слухають її. Розповідає за якісь городи, земельні ділянки, по ходу всього того монологу шарпає складні так, що в одному з них утворюється отвір на місці малюнку, який знаходиться у верхній частині титульного аркуша. Я ж коментую: "А це простір у безвість!" Чим викликаю сміх, зокрема серед молодят, дружки та свідка. Мати якось не грізно показує мені кулака, а я хапаю його устами в дольній частині пальців. Показуючи, але перед цим коментуючи, як "треба тримати язика за зубами". Чим більш, неочікувано для мого візиту, розважаю публіку. 0435'