Сон 070425 "Наближення зарплати"

Високий промисловий будинок, який має в собі кілька поверхів, що можна оцінити лише зсередини. Знаю, що постачання води зроблено, а тепер треба - вентиляцію і чомусь на все (приплив-відплив) по дві труби. (Не вникав у логіку: чому не збільшити об'єм самих труб?). Будинок ізсередини виглядає з округлими стінами, понад якими висить багато великої риби. Ходимо по солоній воді десь до пів метра висотою. Знаю, що має бути залита аж по вінця на висоту вивішених риб. (Чомусь така логіка). Пам'ятаю, як її солили. (Забутий, але доволі яскравий сон. Навіть уві сні пригадався фрагмент того сну, а зокрема первинно густе соління). Тепер приходить інспекція і роздивляється, як ми це будемо робити. Зокрема виникають труднощі, коли стик труб випадає на рівень підлоги... Риба усюди, навіть у бочках, і раптом мені захотілось її попробувати, але не можна! Є місце, де лежать креветки. Підходжу до них, та бачу, як хтось вже тут не раз їх їв. Беру одненьку з розкритої упаковки і божественно смакую...

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція 

Сон 120222 "Краса, а не хліб всьому голова"

Перебуваю в нічний час у цеху, ще й без його суцільного освітлення. (Деякі асоціації зі свіжою реальністю). Територія цього цеху доволі велика. За атмосферою шумів все вказує на те, що робота закінчена. В якомусь кутку зали лунає музика, а згодом починається розповідь якогось диктора. Тема розповіді доволі філософська, такі речі справді нетипові в форматі радіо. Вирішую піти в сторону того долинаючого звуку. На якомусь етапі почалась оповідь трагічної історії про одну відому жінку. Присутній певній натяк на військову тематику. Спочатку наблизився до того радіо, а згодом відійшов дещо побачити. [Фіксую за собою змішане відчуття: сню, хоча не відрефлектовую, що це сон, і в той же час пробую поворухнутися, а сил на це - немає, хоча сюжет, в якому беру участь, триває далі.] (Як спав, то лежав на спині. Відчуття доволі глибокого сну - характерне важким просинанням). Вирішую повернутися до працюючого радіо, а там вже розповідається про чоловіка, який переживає трагедію втрати згаданої жінки. Підходжу до того місця, де працює радіо, і бачу того чоловіка, який перебуває в глибокій депресії. Аби вирішити проблему свого горя раз і назавжди, бере двома руками пістолет і, стоячи перед дзеркалом, довго не роздумучи, стріляє собі прямо в голову: з маківки в центр тіла. (Такий підхід до самогубства бачу вперше). Дивуюсь: чи насправді це ефективно? Тілом скочується в сторону і падає. По радіо аргументують цей вчинок. 2330'

З дітьми готую чергову солодку страву. Цього разу - торт. Сприйняття учасників процесу, наче мультяшних героїв, зокрема й результату нашої випічки, крему та ягідок на ньому. Діти знімають, по свіжих слідах пробу і виявляють, що ягідки калини не смакують на тому кремові. Сам тортик залишається непорізаним. Дознімали пробу настільки, що виїли разом усі ягідки. Я вже хотів внести пропозицію: прикрасити іншими інгредієнтами! - але діти зібралися й пішли. Тортик так і залишився нерозпробуваним з якости випічки, але сильно поколупаним згори - до накриво голого крему. 0730'

Сон 090122 "Противний смак минулого"

(Сон денний, після нічної зміни). Кінець року. Будівельний об'єкт доходить до завершення. Сьогодні заїжджаємо для того, аби забрати певні речі. Настрій святковий. Багато снігу, вітряно. Я і колега вирішили забрати в машину кабель. Кожен робить свою справу: пакує свої речі. Третій колега пішов робити щось своє. З ним домовились, коли забиратиму наступного разу, адже робить для себе маленьку відпустку. За цілий рік на об'єкті в мене назбиралося небагато дивних речей. Начебто знаю їх історію та походження. Але, як сталося - не до кінця. Серед них якихось пару старих шкірок тварин, схоже на білок, предмети дивного призначення: туби, коробочки, флакончики, оформлені пакувальним папером у стилі початку ХХ ст. Зокрема, моду на художнє оформлення пакування видають часто уживані акварелі. У колеги так само, але доволі інше, зокрема великий синій брезент, легкий, наче парашут, який пару раз пробувало здувати з землі сніжним вітром. Серед моїх предметів присутнє щось із сушки, м'ясного походження, але доволі давнє на вигляд. Чомусь я пробую щось таке з'їсти, або ж "поїсти", щоб "у новому році цього вже не було". За мить "приховування" розумію, яке це м'ясо, що розповзлося в роті на тонкі смужки, страшенно несмачне. Одразу починаю випльовувати, виймати з горла тонкі "макаронини". Цієї миті згадую (забутий давній сон, схоже, не записаний), як доволі давно хтось вже пробував і робив такий висновок. Можливо, колись і я, адже природа смаку мені знайома. Тієї миті навіть пригадалась або ж усвідомилось походження тих всіх загадкових предметів: так міг залишити тільки якийсь чаклун або маг і явно не світлої сторони світу - настільки гидотний смак у роті це залишає.Чомусь ствердно подумалось, що це м'ясо належало до мертвих пацюків, яких спеціально було приготовано для ворожінь. (P.S.) Від того просинаюсь і розумію, що якби не цей противний смак у роті, снив би далі, і як останні дні "не наснив би нічого", спроможне до його фіксації у нотатнику. 1115'

Сон 280519 "Незвичні пропозиції"

Хтось рекомендує мені продукт, схожий на квасолю. Він має мені в чомусь допомогти. Рекомендують їсти свіжим, цілісним: надкусивши лише шматочок і так лише пару раз на день. Дають у руки кілька стручків. Розглядаю, що пару з них почали зовні темніти, як то буває у бобів, якщо перестигають. Беру один з них, надкусюю в межах однієї бубки, уточнюю: чи правильно надкусив? Той, із ким стою, стверджує: "Все добре!" Відзначаю для себе новий, незнайомий мені смак.

Заходжу в дім баби Марії (б.М.). Щось мав зробити чи подивитися на  кухні. Іду з дому, але раптом дзвонить невеликий чорний кнопочний мобільний телефон б.М., який вона забула вдома. Беру слухавку, відповідаю. Як виявилось, дзвонять до мене далекі родичі з пропозицією приїхати до них і б.М., яка у них гостює, на курортний відпочинок. Розумію, що це далеко і якось все несподівано. Пояснюю, що за пару днів, як не заходив у хату до б.М., навіть і не знав, що вона кудись поїхала (хоча цей коментар мене охарактеризував не з кращої сторони: провідувати б.М. мав щодня). Продовжують уточнювати: чи не стане на заваді моєї поїздки моя викладацька робота? Відповідаю, що нині працюю не в освіті, а в комерції, тому мій час належить мені: коли треба, тоді й беру відпустку.
У цьому ж сні присутня думка про напильник, який маю взяти для роботи. Можливо, тому й заходив у дім до б.М. 0430'