Повертаюсь на завод, на якому працював, аби підкрутити пару гайок на лінії. Взагалі у мене підтекст: мені треба щось знайти і взяти з собою. Сам же неперевдягнений у робу, а так: як прийшов у вихідному одязі, так і поліз на устаткування. Цікаво зустріти знайомі деталі: он гайка недокручена до кінця, он ще одна частина недоустановлена... але все працює! Я пам'ятаю ці деталі з попереднього часу моєї тут роботи! Лажу по лінії, поки хтось не зауважує на моїй нетиповій присутности. Підходить до мене, а я випереджаючи питання, наче найнятий працівник з іншої фірми, звітую, що практично все завершив. Знаю, що на підприємстві змінилося безліч працівників і мені прикинутися невідомим для них доволі легко. Хоча і викликаю зовнішним виглядом питання, але такою відповіддю розвіюю сумніви. Тепер, під час обідньої перерви, я їду до батьків, аби попрацювати в гаражі. Так само перейнятий технічним завданням, у якому маю закрутити, як і на тій лінії, гайку на 13. В уяві тримаю ці гайки, як такими, що лежать на роботі, але, нажаль, не тут. (Яскрава картинка з реальности). Скільки не шукав таку гайку в гаражі, так і не знайшов. Потрапляли лише оригінальні від авта, яке ремонтувалось поряд. "Не буду ж я брати інші (нетипові) гайки? - це (машину) ще складати!" - і не взяв. Чомусь у цей час пригадалось, що в обід, я хотів поїхати додому і забрати доньку, аби вирішити пару справ, переважно культурного плану. Констатую: але я тут, отже, доведеться вечором! Варто лише передзвонити, аби не хвилювалась, бо й так пізно, якщо дивитися на обіцяний час. 0450'
Фрагменти зі сну напередодні (271020)
Грає дівчина на скрипці, а поряд чоловік у чорному плащі та зі зв'язаними руками. 2305'
Принцеса закладає та з'єднує труби. Чомусь не помічає кількох останніх частин, аби скласти їх остаточно. В результаті розуміє, що не треба поспішати. 0018'
Сон з повтором. Крутив гіпсокартон. Чомусь відзначив, що німецький - на дотик тепліший. 0500'
