Сон 290920 "Рівень над землею"

Спроба зробити на сходових клітках ящик під овочі та інші побутові речі. Обирав поверхи, поки не зупинився десь між першим і другим. Коли оцінив матеріал (дсп), з якого мав би робити, десь розчарувався в розмірах: хоч і великі, але не настільки, ще й частково надтріснуті - б/у. Нічого, можна обрізати! Але ж мороки скільки? Разом із тим розумію, що місце під цей ящик неузгоджено з сусідами, адже живу значно вище (таке уві сні переконання), а заважатиму мешканцям знизу. Насправді, навіть мій намір ні з ким не узгоджений. Виходжу на вулицю, зустрічаю деяких постояльців цього дому - жіночок, що на пенсії мають багато часу на розмови. Прислухаюсь до них. Хоча моєї теми не торкається, але явно не налаштовані легко вирішувати справи. 0315'

Я сторонній учасник. Хтось показує, що рівень земляного насипу вище за заявлену норму (візуально - на 40 см) у зв'язку з тим виникатимуть проблеми з оформленням документів.

Єгипет. Я в науковій експедиції, яка приїхала до захованого під землею храму, який має умовну назву "під залізним ковпаком". Там вперше було використано метал для захисту храмової споруди. Як зайшов до нього, то вибрав одне місце, де й присів на лавку. Роздивившись уважніше, зрозумів, що саме це місце є одним із головних при вході в храм. Люди, які до нього заходили, торкалися певних святих місць, одне з яких невелика ікона, що стерлася наполовину. (Образ ікони нагадує Оранту або Покрову). Вона знаходиться над головою, прикріпленою до балочного бетону. Цей храм наполовину вивезений на артефакти, адже для туристів це місце, як вирішили чиновники, є недоступним. Тепер я бачу більше десятка вантажних машин, які завантажені кам'яними білими брилами великих розмірів. Тепер дивлюсь углиб зального приміщення храму. Якийсь хлопець сидить на одній з лавок (змішаний образ із костьолом) і курить електронну сигарету, випускаючи клуби диму. Пора йти! Тепер виникає морока з сином, який не хоче покидати це місце, але я знаходжу переконливі слова. Вийшовши із примішення на сонце, спостеріг поряд річку, яка, на вигляд, є архітектурною частиною цієї споруди, пропливаючи між бетонними брилами із невисоким рівнем від землі. Подивившись у воду, побачив велику і довгу рибу, частково схожу на щуку, яка пропливала, не рухаючи хвостом. "Невже мертва?" - подумав і здивувався. 0430'


Фрагменти сну за вересень 2020 року:

Донька в вже в дорослому віці.
Серверування столу: тарілки, ложки, фужери тощо. Лише підготовка, без їжі.
15.09.20

Вішаю на дереві інструмент. Плоскогубці. Ніч. Хтось піходить до того дерева, а я його сприймаю ворожо. 2342
20.09.20

Тягнемо тонкі кабеля. Я ж стою на повороті. Загалом їх виходить доволі багато. Тепер я їх акуратно викладаю. (Сон з повтором. Загалом, присутнє якесь "залипання" на одному процесі). 0340'
28.09.20

Сон 170420 "Депутат Бундестагу"

Дзвонить телефон і чоловічий голос повідомляє, що я став депутатом Бундестагу. Просить приїхати, аби я отримав певні інструкції. Тепер я в приміщенні парламенту. Спілкуюсь із чоловіком, який говорив зі мною по телефону. Першим ділом хочу дізнатися: де моє місце? (Куди сісти з багатьох подібних місць у парламенті?)
- Ми займатимемо перші місця! - відповідає співрозмовник. Мене здивувало слово "займатимемо", як форма дієслова майбутнього часу. Розумію, що сьогодні потрапив у діючий процес тієї каденції, що завершується, а я увійшов у наступну, у якій засідатиму. Згаданий чоловік дає для ознайомлення якісь буклети. У мене виникає багато питань, але бачу, що він зайнятий. Лише тієї миті приходить ще одне осяяння: я ж не розумію німецької! От поставив би кому-небудь питання, а не можу. На останок згаданий чоловік дає мені якусь коробку, схожу на ящик. (Образ неконкретизований, хоча уві сні був доволі ясний для розуміння: наче велика "мікрохвильовка", адже можу судити за спеціальним темним покриттям ізсередини, а в ній стільці (можливо, під впливом сну напередодні). З тим "ящиком" важко співвіднести логіку розмірів і речей у ньому). Вдома доволі довго берусь за ті стільці, аби їх чи то замінити чи пофарбувати наново.
Кілька разів уві сні пробую записати цей сон і кожного разу виникають нові герої. Спочатку якісь два незнайомі чоловіки, згодом жіночка, потім похід на річку, біля якої проходили якісь дівчата. (Про останніх героїв у пам'яті залишилось щось невиразне, а от про перших трохи цікавіше).
Отже, приходять до мене два незнайомі чоловіки із раптовою заявкою:
- Ми вирішили розбудовувати Європу!
- Там, де вона є, чи тут, де її немає? - з гумором перепитую в них.
- Всюди, там де ми є! Ви ж отримали мандат депутата? Ми хочемо познайомитися з Вашими батьками! Маю надію вони такі ж великі люди, як і ми?
Дивлюсь на нього, а він (говорун) і його напарник незвично високі, більше за мене, на що одразу й не звернув уваги. (У контексті діалогу слово "великі" по співвідношенню мого до їхнього зросту створює якусь абсурдність).
- Батько є вдома, - відповідаю.
Ідуть вперед, заходять за ріг дому, помічають тата, вітаються і сходу питають завуальовано про гроші, щось на зразок:
- А у вас є підтримка, аби ваш син представляв європейські цінності?
- Нам є на що спертися! - так само неоднозначно відповідає батько.
Виникає певне пожвавлення зі сторони незнайомців, аби продовжити розмову, але батько з хитринкою усміхається і йде у хату. Я ж пробую про себе підібрати слова, аби ними стримати їх на місці: "Це він так про Бога?", "Про зв'язки?", "Це в нього такий гумор?"... Не знайшовши щось оригінальне, кажу прозаїчніше:
- Повірте, як для пенсіонера, менше ніж ви! 0445'