Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою подушка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою подушка. Показати всі дописи

субота, 30 листопада 2024 р.

Сон 301124 "Немов у 80-х в Америці"

Йду з території якогось навчального закладу. Поряд мене якась викладачка, з якою підтримую діалог, супроводжуючи до виходу. Пару хвилин тому я був у будинку - одному з корпусів цього закладу, десь на третьому-четвертому поверсі, який має терасу (до неї повертатимусь наприкінці сну). По дорозі помічаю якихось студентів, але в форматі щасливих відпочивальників, що в'їжджали на територію довгим широким кабріолетом 80-х років американського автопрому. Дивлюсь уважно на них, та відзначаю різнорасові типи облич, що дещо мене дивує. Звертаю увагу на усміхненого мулата, що сидів за кермом. (Можливо, сюди врізалась асоціація з реалу, зокрема з життя підприємства, на якому зараз працюю, де на виробничій лінії стоять навіть вихідці з Латинської Америки). Невже вони тут навчаються? Чи то з розмови, а чи подумалось: що вони їдуть на пляж або спортивно-відпочинковий комплекс із саунами та басейнами, які знаходяться вкінці території цього навчального закладу. Чомусь на таку ідею майнула думка: хіба таке можливе тут, де студенти мають лише вчитися і вчитися? Але з'явилось й переконання, що як для цього місця - це можливо. Ще з десяток кроків із викладачкою і ми підходимо до іншого кабріолета (повтор), до якого мають сісти інші студенти. Авто має їхати кудись у місто. Продовжую спілкуватися з викладачкою і десь посеред нашої розмови підходить якийсь чоловік і питає: чи всі їдуть і я в числі серед них? Віднікуюсь, що не з ними. Бачу п'ятірку осіб: якраз на повний салон, що за запитання? В паузі відповіді дивлюсь уважніше на обличчя тих студентів і бачу так само різнорасові типи (повтор образу), а серед них, якби в молодості, Мішель Обаму. Цієї миті мені здається, що й викладачка на неї схожа, як інша доросла її копія. (Невже я опинився в Америці?). Але з цього моменту "віднікування" я їх полишаю й іду. З'являється якесь усвідомлення гордости, що я причетний, на рівні з ними, до цього місця науки. (Хоча й немає переконання, що я студент і снюсь собі якби в молоді роки або викладач, що й таке буває уві сні зі мною). Раптом відчуваю під рукою подушку, таку саму, що лежить вдома, як частина дивану. (З реалу: саме того, на якому сплю). З'являється бажання злетіти, тримаючи її під рукою, і повернутися до будинку, з якого вийшов, але прямо на ту терасу 3-4 поверху. Починаю дивно махати ногами і злітати в повітря в бажаному напрямку. (На тому й проснувся, почувши будильник). (Пригадав, що таке дивне махання ногами (круговими обертами, згинаючи коліна) мені вже колись снилося).
P.S. Цікаво й те, що в реалі у 80-ті я був лише дитиною, а за логікою подій така сцена більше нагадує якусь кінематографічну історію, хоча переконання, що я дивлюсь фільм (а це відчуття мені знайоме) не було.

неділя, 19 серпня 2018 р.

Сон 190818 "Подушка, ковдра - діл..."

Ділив подушку і ковдру на своєму ліжку, але якось усе нетипово: починаючи від самих понять "подушка", "ковдра", завершуючи логікою "ділити". Раптом опинилось поряд червоне перило.




Річний підсумок спостереження за снами

Вже минув рік, як я веду блоґ "Сни Лоґоса" ("Сни Logos'a"). 13 березня 2018 року був зроблений перший допис, у яком...