Сон 130223 "Здивування"

100223 - Перебуваю на обійсті батьків, місце сприймається, як "моя територія", за огорожею якої живуть сусіди, а в них є діти-бешкетники. Події відбуваються в нічний час. Саме тоді спостерігаю, виявляю і виловлюю тих дітей, які прагнуть зробити і роблять реальну шкоду. У кожного з них "за спиною" певна біографія злодійкуватих вчинків. Якоїсь миті відчув на певній ділянці тіла незрозумілу мені хімію (кислоту?), яка почала пекти мою шкіру. Знаю, що це також є зумисною шкодою цих хлопців. 0300'

130223 - Знову як вихідна точка події - батьківське обійстя. На городі займаюсь земляними роботами, щось вирощую, оглядаю та комусь показую, зокрема якусь ділянку засаджену ріпою, ще трохи і готовою до збору, хоча ніколи в реалі її не вирощували (конкретика лише візуальна, це міг бути й подібний сорт капусти).
Так, наче я маю для вибору два місця, аби переночувати. Одне з них зв'язане з роботою (без конкретики, як незаперечне усвідомлення). Сьогодні вирішив переспати саме тут. Почав порядкувати якісь речі на великих стелажах, що знаходились прямо за ліжком. В якихось ящиках знайшов поклади нарізаного кабелю. Здивувався. Згадався один колега. Тепер почав прибирати підлогу. Якоїсь миті це вже не була якась підлога, а гола укатана земля, до якої місцями попримерзало листя, застигла в неоковирній формі трава. Чергове здивування. З'явились якісь робітники, які почали так само прибирати спочатку здалеку, потім ближче до мене, а тут вже для них несподіванка - метено!

Сон 010820 "Прихований потенціал"

Спілкуючись із комось, наводжу приклад з першого в історії телебачення на пострадянському просторі ток-шоу "Любов з першого погляду". Апелюю до того, що співрозмовець має пам'ятати, як незвично по-новому виглядали подібні формати передач у ті часи.

Випадково торкаюсь землі кінцями кабеля на дві жили і від того починає світитися із мерехтінням на другому його кінці лампочка. Дивлюсь на ті кінці дротів, а вони самі по собі іскрять, помалу, наче бікфордів шнур. Лампочка повторює активність іскріння. Я міркую собі та й питаю в когось: може це від такого ґрунту, якого торкнувся? Мідні кінці потроху прогорають. Отже, такий метод горіння лампочки - ненадовго. Продовжую: А уявяєте, яка енергія тільки від плавіння металу?

Пливу в човні. Колега, будучи на веслах, слухає мене і каже: "Роботу всю не переробиш", - а я собі міркую: "Може залишиться і для інших робітників з нашої фірми". 0450'

Сон 080220 "Це ж моє!"

Я з дружиною невимушено потрапляємо в один офіс рідного міста, що на початку вул. Перемоги. Слово за слово і нас інформують, що зараз буде відбуватися співбесіда з роботодавцями. Сама ж фірма організовує такі зустрічі, готує необхідні тести для того, попередньо узгодивши із замовником. Цікаво, що ані слова: "кадрова" або ж "рекрутингова" компанія", - не звучало. Приходять учасники зустрічі. За одним столом опиняються різні роботодавці та потенційні працівники. Розмова заходить невимушена: просять всіх представитися, аби познайомитися один з одним. Уже на цьому етапі визначається: хто є хто і які в кого інтереси. Представилась дружина, а разом з тим компанія, діяльність якої пов'язана з психологією. Зокрема, від тієї компанії звучать професійні терміни: психосоматика та семіотика. Дружина, яка стояла за мною, одразу трепетно відреагувала і каже: "Це ж моє!" Сказано було так, що чути-но в залі. От і весь резон такої зустрічі: потенційний роботодавець та працівник знайшли один одного! Ставиться ще пару зустрічних запитань. Виявляється, колись дружина проходила співбесіду в цій фірмі. Це додатково зацікавило роботодавця, в особі двух представників фірми: чоловіка і жінки. Чоловік питає в колеги: чи пам'ятає вона кандидатку? Та дивиться в резюме, видно, що напружує пам'ять, адже це було реально давно і каже, що так, щось таке пригадує. Тепер вони готові наново поспілкуватися по суті. Але спочатку фірма-посередник просить розв'язати тести. Дає нам два теста, з десяток сторінок на кожен, зі словами, що мені - важчий, а їй (дружині) - легший. Спершу відкриваю тести дружини, бачу якісь схеми та формули, от і міркую собі: якщо це "легший", то який вже в мене? 0215'

Прокладаємо кабель, але виглядає так, що знаходимось у машині. Колега на місці водія, я - за ним. Маю можливість дивитися на кабель у руках колеги, який він прикриває своїм тілом, але завдяки дзеркалу заднього виду, ліворуч водія. Це додає певної зручности в роботі. Навіть бачу та можу прочитати етикетки, які вішали з назвою кожного кабеля. Колега навіть висловив власне задоволення зручністю такої роботи, зауваживши на інших перевагах, що в підсумку прозвучало, як "друга половина кабелів далася нам легше за першу". 0500'

Сон 261019 "Зашифровані наміри"

Будучи ще на роботі, побачив, як дехто "зашифрував" на собі кабель. Тепер повертаюсь із усіма якоюсь новою дорогою: узгір'я, залізнична траса, ділянки з болотом, різнорідні дерева, стежки. Де важко пройти, там у грязюку накидано якихось дошок, піддонів. Тільки-но зайшли за пагорб, як всі розпорошилися знімати з себе "вантаж" та мінімізовувати його вагу від ізоляції. Я ж іду далі й виходжу кудись на недобудовану дорогу (зроблену частинами) біля багатоквартирних новобудов. Наче впізнаю мікрорайон і приблизно уявляю, як іти далі, аби вийти на головну вулицю.

Приїхав з Польщі. Вдома дружина та її знайома (образ нагадує дівчину, яка переїхала з чоловіком до Німеччини). Тепер сиджу в ліжку. Дивлюсь, а знайома взяла якусь книгу на польській і пробує про себе читати. Я питаю: "Читаєш на польській?" Каже, що "так-собі", і пробує пару рядків зачитати вслух. Жінка каже: "Для початку доволі непогано!" Я ж: "А в мене є польські книжки, які привіз із собою! Дістати?" Бачу схвальні відгуки й очікування чогось нового. Цієї миті заходить до дому син. Ще не роззувся, а вже стоїть у дверях кімнати. Дружина каже: "Заходь, приїхав тато! Є дещо цікаве! Чи не хотів би обійнятися?" Не уточнюючи з ким. Що й прочитується тризначно: мама? тато? тьотя?.. Знайома ловить мить і піднімає руки, зі словами: "Зі мною?.." Всі сміються! Звісно ж: із татом! 0250'

Сон 180419 "Повторювані мізансцени"

Виконання електромонтажних робіт перетворено у театральну виставу. Де кожен робітник тримається свого місця, ловить і просуває далі кабель, інший перехоплює і передає колезі, наче естафету, створюючи повторювані мізансцени з кожною новою протяжкою. Я стою біля потужного двигуна і заводжу до нього всі кінці. Щоразу міняючи свою дислокацію, всіх акторів-монтажників бачу на складній двоповерховій металоконструкції, по якій вони пересуваються в межах окреслених мізансценами місць.
P.S. Конструкція сну мені знайома, але важко відповісти: відколи?

Сон 100419 "Інший дім"

Донька приїхала в Польщу, аби тут замешкати разом зі мною. Заходимо в дім. Перед цим тривалий час стоїмо перед порогом, згодом у світлиці. Хтось клеїть на кабель липку стрічку. Підказую, що керівникові не сподобається її задовгий край. Рекомендую виправити.

Сон 290319 "Цікавий ракурс"

Тягли товстий кабель. Я був до того частково причетний. Десь у селі займався організацією якоїсь поїзки на певний період. Для того мені, дружині і ще якійсь жінці, незнайомій мені, але причетній до нашої родини, треба було рано виїжджати. Так, як ми залежали від автобуса, то виїзд треба було організовувати з іншого місця. Добираємося до нього. Невеликий будиночок. Заходимо всередину, а там чоловічі пісюари рядком, з іншої сторони багато простору. Маємо якось його використати для ночівлі. (Цей дивний образ кімнати-туалета або ж кімнати з частиною вільного простору мені вже зустрічався в снах). Я знаю про чоловіка з села, який веде затвірницьке життя - весь поринутий у роботу за комп'ютером. А може то й не робота? Це для мене не важливо. Заходжу до нього в гості, а він каже, що в нього трагедія, він не може більше працювати - оргтехніка вийшла з ладу. Треба, щоб я відвіз комп'ютер на ремонт сільському вчителю інформатики. Разом із тим я згадую, що ми вже щось так возили. Десь про себе міркую, що непогана професія, ще й на селі. Всі до тебе звертаються, аби полагодити техніку. Друга частина групи, з якою я їхав, розповідають мені, що мій син геть неслухняний, просто некерований, чужих людей не слухає. Є до мене прохання, аби я з ним поговорив. Виникає відчуття, що все те від нашої розлуки. Ті, хто працював над укладкою кабеля, показує комусь зі старших (бригадиру?), що "як не крути", а він дубовий. Дивлюсь на той сірий кабель і розумію, що тим двом хлопцям, що працюють над його монтажем, з ним одним не справитися, реально грубезний і неверткий. Думка аналізує далі: але ж якось його змогли впровадити в лоток, хоч на краях нині й не гнеться? 0244'

Їхав додому. Зійшов із автобуса. Зайшов у чужий під'їзд. Ліфтом неможливо скористатись - карткова система. Якесь знайоме обличчя дівчини. До неї зайшов у квартиру також знайомий мені хлопець. Навіть і не думав, що вони зустрічаються чи живуть? Так було випадково присів на сходинках аби те побачити. Піднявся вище. А як спускатися - не сходи, а якась сповзанка. (Такі ж сходи для сповзання, вже фігурували в якомусь сні. Важко описати їхню конструкцію: видовжені округлі в краях із заглибинами, мало не наскрізь, бетоновані вертикальні ряди. В кожну з цих заглибинок можна було напівсидячи стати, як на сходинку, реально - сповзти). Вийшов на двір. Побачив цікавий ракурс для світлування "патріотично-історичний стенд (1-й план) + військова техніка (2-й)". Став робити світлину біля тієї зупинки, на якій сходив із автобуса, але вже у траві. Ракурс передбачав погляд: від долу догори, під певним кутом. У підсумку виходило так, що сонце забивало камеру. Роблю кілька знімків. Вкотре оцінюю фоторакурс двох військових фрагментів, в яких прочитувалась асинхронність за зрізом часу: актуальне нині й в минулому. Колеги, зацінивши мій погляд, теж захотілись знімувати. Поки відійшли в очікуванні. Прийшла дитина, дістала якийсь подарунок. Я почав висловлювати захват. Дитина почала співати пісню: куплет - українською, куплет - польською, а решта - іспанскою. 0418'

Промисловий цех. Вилажу на громезну робочу машину. Ще теплу від цілоденних тестувань і перевірок. Підійшов чолоківк, попросив злізти. Я хутенько зійшов до долу.  Розговорився з ним, він представився аналітиком, який має вміти бачити багато різних речей. Зокрема, таких деконструктивних у вчинках, як я. Прийшла бригада. Ще з ним згадав одну жінку з охорони праці "Барбару", яка так само, як і він ходить по будові й помічає недоліки. 0500'

Сон 270219 "Хамство Сулеймана Горинича"

Сиджу в машині й спостерігаю, як ведеться підготовка перед початком протягування кабелів. Я беру в тому участь, уважаю на деталі роботи. Старт. 2300'

Звучить чиясь репліка: "Ну що назбирали уривки із УРАЛа?". По якійсь паузі репліка у відповідь: "О, Сулейман Горинич!" 0234'

Бібліотека, кабінет директора. Дивлюсь на ремонт, який був зроблений після "останнього інциденту" (якесь невиразне пригадування, наче стіни і стелю залило водою). Кажу директорці, що я три тижні тому брав з виставкового столу її кабінету книгу Юрка Ґудзя, обіцяю повернути. Додаю, що колись була ще збірка з дарчим автографом попередньому директору, який ще був до В.В. Пробую пригадати: як її звали? І сам кажу В.Т. А вона у відповідь: "Це той вар'ят із яким носяться від одного заходу до іншого?" Спробував виправити її оціночне судження, але зрозумів, що безнадійно, вона не читала жодної з його книг.
Виходжу з бібліотеки на вулицю, а там біля однієї кав'ярні, вздовж стіни кінотеатру накриті столики. За одним сидить дві пари й інтелігентно про щось говорять, потроху щось їдять. Дивлюсь, а чоловічі обличчя мені знайомі, по перше, видно, що вони брати, по друге, доволі сильно схожі на головного актора з кінофільту "Таксі" (Самі Насері), але цього спостереження я не одразу дійшов. Наблизився до сусіднього з їхнім столика, розклав щось різнобарвне. Зробив пару кроків далі, а там сидить дівчина, біля іншого стоїть чоловік і їсть з тарілки, так, наче кудись поспішає, трохи далі ще один образ акуратно вдягненого чоловіка, з чорною шкіряною сумочкою: стоїть, як і перший, і спішно сьорбає з тарілки, викликаючи в присутніх подив, так, наче це профанація, якщо запрошені, або хамство, якщо звичайні перехожі. 0433'

Сон 210918 "Забуте чаїть несподіванки"

Тягнемо довгі та грубі кабеля. Знаходжу місце їхнього обриву, що має "дикий" вигляд: з десяток кабелів розпанахано в одному місці в різні сторони. Трохи розбираємось в тих переплетіннях, аби дотягти нові до кінця. 0119'

Я у великій родині баби Дусі. Залишковий настрій по закінченню свята...
Тепер я біля батьківської хати. Обходжу її. Заходжу за ріг дому, той, що блище до дороги. Помічаю біля воріт бабу Марію (нині покійна). До неї підходить батько, підтримує її в ході та жартує, як до дитини. Баба Марія каже мені, що домовилась з хорошою людиною продавати їй всякий "непотріб". Особливо не сильно второпав який, але запитує: чи гарна ідея, в прагненні, аби я її просто похвалив? Підходить до воріт мати й гукає назад ту машину з "хорошою людиною", яка від'їхала трохи від дому. По ходу мені розповідає, що речі, які їм заважають, вона передає на оплатне зберігання. Я подивований, адже на неї це не схоже, адже завжди знайде місце речам у великій хаті. Підходить батько і вони разом домовляються з тією жінкою, із якою в подальшому будуть співпрацювати. Дуже від того тішаться, дякують, і прощаються "до нових зустрічей". 0152'

Дзвонить клієнт і питає: то коли ж ви відремонтуєте телевізор? Одразу пригадую про кого йде мова. Пам'ятаю, що несправність зводилась до заміни блока живлення. Видно, що клієнт ще відтоді не прагнув вкладати гроші в ремонт. Кажу ОК - сьогодні! Домовлявся з клієнткою через її доньку, кажу їй, що можу до обіду і продовжив займатися чимось своїм. Десь за годину знову телефонує вже безпосередньо замовник і каже: то коли вас ждати, вже десята година? Кажу: скоро маю виходити! По дорозі зустрічаю її доньку, ту, яка за першим дзвінком домовлялась за ремонт. Пригадую її, що трохи знаю. На моє питання: чим вона займається, якось неочікувано відповіла: проституцією. Легко вловив її нездоровий інтерес звернутися не до батька, а до мене. Кажу їй, що вже їду до її матері, тільки не знайшов у записах номер квартири: дім пам'ятаю, а квартиру - ні. Вона сказала, що теж не пам'ятає. Попросив, поки їхатиму, аби її мати сама мені зателефонувала та зробила уточнення. Сідаю в тролейбус, бачу є вільні місця, але весь час якась "движуха". За пару зупинок сідаю. Заїжджаю в магазин, купую блок живлення. Мені дають чек. Добре: їхати недалеко. Клієнтка живе на самому верхньому поверсі дому. Мені знайомий вхід до її квартири - так би мовити, через дах. Є дві кватирки на вентиляцію, одна за другою, які мені запам'яталися ще з минулого разу. Але виконані вони у вигляді дерев'яних ґраток. Клієнтка зустрічає мене. Я готую робоче місце. Для підтримки розмови питаю її на різні теми. Десь заходить розмова за вартість блока живлення, я пригадую ціну, але шукаю чек, аби побачити повну собівартість. Є в одному чекові ще дві покупки - з їжі. Дивлюсь на вартість блока: 49 грн з копійками. Кажу: можете самі подивитися і даю їй чек. 0515'

Сон 190918 "Свідок хвороби дій"

Дуже довго прокладали кабелі по закручених трасах, аж знудився від одноманітності.

Батьківський дім. Приходжу на кухню, де дружина варить абрикосове варення. В домі присутня якась жінка з кола її знайомих. Дивлюсь на газову плиту і розумію абсурдність ситуації: на ній стоїть велика пластмасова миска, яка від вогню, що під нею, вже частково "попливла". Я кажу жінці: хто так варить варення? Вона в заклопотаності не може уяснити одразу: що не так? Я вказую на миску, з якої варення вже стікає за плиту. Відповідь виявилась чудернацька: я мала поставити на маленький вогонь! Я здивований. Кажу: який маленький вогонь? Вони мають варитися в залізних каструлях, беру одну з них - саму об'ємну, що стояла на підлозі, прямо у мене під ногами. 0224'

Знайоме місце між лазнею і криницею. Ходжу і готую їсти. Присутній якийсь чоловік з певною розумовою відсталістю. В поведінці спокійний, має певну дитячість та непередбачуваність. Час від часу робить щось по-своєму. Готую їсти, питаю в нього, куди він переставив те-то й те-то? Спочатку взагалі нічого не розуміє, потім, як вибачення робить щось по своєму так, що того вже не треба. Цей образ чоловіка переносится в інше продовження сну. Багатоповерховий житловий будинок. Вид з вулиці. До певних квартир по зовнішній стороні верхніх поверхів дому підведені вентиляційні труби прямокутної форми. Тепер дім виглядає якось по-дитячому, наче будинок у мініатюрі. Якась жінка, піклуючись за свого сина, що живе в одній із квартир, доставляє і виправляє пальцями сплюснутість сусідніх труб. Чи та жінка - Гулівер, чи то дійсно макет дому змалілий, але пальці, які доставили ще одну вентиляційну трубу, зачіпили інші, які зігнулись із легкістю фольги. Тому, виправляючи свою необережність, вона говорить, що треба все зробити правильно, адже у інших може так само, як у неї, бути хвороблива дитина. 0515'

Сон 110818 "8+1"

Треба укласти під землею 9 кабелів у такій послідовності: 2+3+2+2. Я рахував від початку, що все має бути по 2, навіть там, де виявилось 3. Там де укладали ті 3 кабеля - вони були з синіми ліхтариками з виходом назовні, для певного розпізнавання. Це так мало бути не випадково і нести певний релігійний смисл. Навіть прозвучала зі сторони дивна фраза: "Ми належимо до кола плачучих мам".

Я організатор конкурсу по якійсь майстерності уміння, щось робити (виготовляти) руками. Участь беруть близько 8 чоловік, всі хлопці. По завершенню першого дня - святковий стіл для учасників. Я межі них у кінці довгого столу. Пригадую, що цього ж дня познайомився ще з однією цікавою людиною, яка братиме участь в конкурсі з нового дня. До нього інші учасники одразу приліпили прізвисько: "дерев'яний", адже мав якусь фізичну ваду і в рухах видавався схожим на робота, але не в прямому розумінні, як то є в кінематографії. За святковим столом, по якомусь відрізку часу, я питаю учасників: а де новенький? На що хтось із сарказмом перепитує: "деревянний человек?" Встаю зі столу і йду його шукати. Майже при виході зі святкової зали, бачу, як він заходить і йде до мене назустріч. Я запрошую до столу, вказуючи на його дальність, де сидять всі учасники і, як орієнтир, вказую на синій стакан, що стоїть біля мого місця.

Сон 070818 "Чарівний ліс"

Я в лісі. Збираю гриби. Дивлюсь на воду, а над нею повільно "плавають" (парують) летючі риби. У воді багато дивних і красивих істот. Звертаю увагу, що я взагалі в чарівному лісі: біля мене проходять або пробігають дивні тварини. Щоб не лякатися побаченому, я кажу собі: я шукаю гриби! Вирішив далеко в ліс не заходити. Якщо спочатку не міг гриби навіть розгледіти, то тут уже побачив і білі гриби, і бабки, наче вони самі відкрили для мене свою присутність. Загадкові тварини, від погляду на мене, як незнайомця, хамелеоподібно перетворювались на інших істот. Наприклад, два носорога перетворилися на шерехате буре каміння - це так мало видаватися з першого погляду. (Насправді важко описати зовнішні форми тих перетворень). Навіть підійшов побачити, що буде далі. Одна така груда "носорога" розплющила око і почала за мною підглядати: чи не відходжу від них далі? Якісь маленькі тваринки, подібні до тієї летючої рибки, перетворювалися на непомітні гладкі горбики землі. Недалеко від мене пробігли дві взагалі незнайомі мені істоти на двух лапах. З повним кошиком грибив вирішив зайти в офіс, в якому я раніше був. Начебто, день, який я обрав для візиту, був вихідним. Це трьохповерховий офіс. На першому офісі якого щось пов'язане з організацією роботи монтажників, на другому - основний офісний персонал, на третьому - склад. Я один зі штатних монтажників. Заходжу на офіс і бачу зміни: повністю винесені речі з третього поверху. Ще день тому я пам'ятаю, тут було багато матеріалів для роботи. На стіні біля вхідних дверей і сходів, прочитав, повідомлення: "Каблестроители". Перечитав ще раз, може "Кораблестроители"? Я спустився в офіс, поверхом нижче, і перепитав: чи правильно написано? Виявилось, що все вірно. Фірма, яка орендуватиме цілий поверх називається "Каблестроители". Коли я виходив з третього поверху, помітив у себе в рукаві білі кабелі, подумав, що відколи вони в мене? А зрештою, їх треба сховати. У самому офісі сидять за одним столом два бухгалтера, за іншим, зліва від них - їхній керівник. Я ще не все знаю, хто є хто, що властиво свіжому спеціалісту. Чую, як керівник зачитує для цих дівчат довгий диктант. Я спочатку не можу второпати: для чого він це робить? А потім розумію, що це свого роду редакція, що напряму пов'язана з організацією монтажних робіт, але при всьому - видає власний журнал. А диктант, то - звірка тексту, адже ті дівчата більшою мірою коректори, аніж бухгалтери. А зачитка свого роду "диктанту" - це завершальна перевірка - робота над помилками. Одна дівчина каже: досить! І підписує папірець з оцінкою власних знань. Начебто, такий тест знань проходить систематично і їх вони підкріплюють з місяця в місяць. Ці дівчата розповідають мені про те, що також є перевірка знань на верстку, адже існують помилки під час формування блоків і сторінок, десь та щось важливе можна упустити. Навіть, під час бесіди, погортав сторінки того журналу. Мені дзвонить дружина і я разом з нею завершую з ними розмову. 0327'

Сон 300718 "Повзе змія"

Я у бібліотеці, що має велику залу з масивними дерев'яними сходами, які починаються, як два близнюки, з двох сторін кімнати і з'єднуються довгим внутрішнім балконом. Я піднімаюсь по сходах з лівої сторони і виходжу кудись у сніжну ніч. Тепер я не сам: біля мене дружина і донька, вони опинились поряд тієї миті, коли я переступив пагорб і завалився у сніг. Дружина каже: лежи тихо, хай проповзе змія! І дійсно, по снігу біля нас проповзає темно-сіра змія середніх розмірів і зникає зліва від мене в рихлості снігу. Я лежу з ними далі, не розуміючи: чи зникла ця змія зовсім. Пару хвилин і вона знову виринає з-під снігу недалеко від нас. Ми схоплюємось і метушливо відбігаємо далі, дивлячись: чи не повзе чи стрибає змія на нас. Йдемо на дорогу, аби вийти в село. Запорошені в сніг і збуджені пригодою, я з донькою ступаємо на якийсь талий сніг, наче воду. Тіє ж миті мені дзвонить мати і каже, що до мене ніяк не може додзвонитися Дмитро і Володя, тієї миті я ув'язую ці імена з Юрою О., але ніяк не допетраю суті, чому хтось в такий час до мене має телефонувати. Мати звично перепитує: чи все в нас добре? І так, як все це відбувається в короткому проміжку часу, як ми побачили змію і ступив з донькою на мокрий сніг, а я мушу відповісти на несамовитий дзвінок, жінка кричить до доньки, на мою думку безпідставно перебільшуючи трагедійність ситуації: куди ти йдеш, там яма! 1210'

Працюємо: прокладаємо по лотку кабелі. Це така у нас духовна місія. Дійшли до моєї шпильки, що підтримує лоток.

Сон 190718 "Перепакування кабеля"

Підійшов до чоловіка, який розшиває кабелі для інтернету. Хтось показав йому як треба робити. Я підійшов перевірити і помітив одну помилку, пов'язану з плутаністю білого, червоного і чорного кабелів. Перепакував кабель наново: акуратно розклавши жили.

Сон 240518 "Великі коліщатка"

Прибирання. Два-три великих коліщатка. Завдання: тягнути кабелі.

Сон 310318

Фраґмент :: До мене підійшли німці... Мав щось відповісти, але німецькою - ні слова. Знає моя дружина. Вона була недалеко від нас. Попросив її з ними поспілкуватися...

Фраґмент :: Колега розмотує кабель з великої котушки. Я йому допомагаю...