Сон 130525 "У забутому просторі"

У якийсь момент я розумію, що головний герой знаходиться серед людей-роботів. Це як у сповільнемому кадрі, коли за секунду все зупиняється і раптом бачиш і розумієш, хто з твоїх друзів і знайомих був роботом або ні. Але найбільше здивування отримуєш сам, коли потрапляєш у той же "сповільнений кадр із зупинкою", що також є роботом!

(З реалу :: Цікаво, що "роботом-людиною" мені в дитинстві наснився дід Олексій, по кількох місяцях, як помер. У той час він снився багатьом із родини. Баба Марія тоді сказала, що треба йти до храму, аби поставити свічку і написати, аби помолилися (священники) за упокій. І це ще були радянські часи. Набожність баби Марії я спостеріг лише по смерті діда, зоча згадувала, як мама змушувала її ставати в храмі на коліна, у тому ж храмі, який бачила, ученицею під час уроку з вікна школи, як комуністична влада з лозунгами атеїзму скидала з неї хрести і трощила бані, виносили ікони... Вчителька тоді сказала дітям: не дивіться у вікно... З часом, ті хто руйнував - померли не своєю смертю, зокрема й під час ІІ світово війни).

Дім діда Григорія та баби Євдокії. Знайомі приємні відчуття опинитися біля цього дому. Тепер там все інакше. Чомусь виходжу до сусіднього двору з будинком, що навпроти (якісь давні спогади там перебування - із забутих снів, так, що в дитинстві мав інтерес туди зайти, а у снах це неодноразово робив), але траєкторія подвір'я видовжується в довгу зелену галявину-дорогу між огорожами.

P.S. Таке враження, що уві сні існують якісь конкретні місця для "переходу" і вони можуть бути доволі особистими. (Дещо подібне давно читав у Артема Драгунова). Це як чисельна різноманітністю виставка картин, а на ній можна "залипнути" лише на кількох творах, які можуть вразити і створити в житті певну "точку відліку"...

Сон 150922 "Прихований біль"

Дивлюсь на діда Григорія (в реалі: давно померлий), а він себе слабо почуває. Подумалось за тиск і серце. Розумію, що треба запросити лікаря. Телефоную... Тепер опиняюсь у іншому сюжеті сну (конкретика відсутня, але дещо пов'язане з виробництвом). Дивлюсь у вікно десь із другого-третього поверху і бачу, як до багатоквартирного дому, в якому перебуваю, під'їхала легковим авто швидка, з якої вийшов високий чоловік у рожевому костюмі. Доволі стильний та незвичний образ. Дістав якийсь чемоданчик, почав заправляти шприца якимсь розчином. Хоч і здивував той образ, але подумалося однозначно: лікар. (Тепер, переходячи з кімнати в кімнату, повертаюсь у попередній сон). Приходить він до нашої квартири (конкретика відсутня), я його впускаю і веду в кімнату до діда. Виходжу, а там стоїть якась покоївка і прибирає речі. Дивлюсь на ліжко, на якому мав бути дід, а воно закидане деяким одягом. Питаю в неї: де дід? А вона: та тут же! - показуючи на ліжко. Видно, дід мене чує і з-під укритої постілі та накиданих на неї речей починає ворушитися зі словами: "тут я, тут!"
P.S. Вже другий день і ніч підниває головний біль.

Сон 290720 "Григорій Понітович"

Треба когось поховати, а обачіч старого льоху, що у дворі батьківського дому, розташовані у кілька ярусів углиб землі могили. Тепер я бачу розібраний бетон у тому місці і батька по пояс у просторій, як на одну людину, частині викопаних (більше розібраних із бетону) могил. Розповідає, як колись тут лежали тіла похованих родичів.

Я з двоюрідним братом М. Нам сказано, що маємо перейти в знайому квартиру в домі, який має наразі часткове обмеження у вході в нього, тому мусимо пройти через одну залу, в якій відбуватиметься весілля. Попереджаємо організаторів, що нам треба буде сьогодні. Тепер ідемо разом з дідом Григорієм (в реалі - померлий) з якогось родинного заходу, заходячи в цей дім, і прямо-таки крізь це весілля, яке виявилось за кількостю учасників скромним, до згаданої квартири. По ходу я ще висловлюю побажання молодятам, на що чую схвальні відгуки. Дід Григорій якийсь слабий, допомагаємо вести попід руки. Приходимо в квартиру і він одразу лягає спати. В його торбі якісь особисті речі. Чомусь подумалось, що там є пів торби землі.

Батько називає діда (тестя) Григорієм Понітовичем. Я дивуюсь і перепитую:
- Він же "Петрович"!
- Баба Марія йому казала: "Перетерпиш! Це - для простих мужиків "Петрович", а для мене - Понітович", - у відповідь цитує свою матір батько.
- Ото баба Марія! Перший раз чую цю історію, - підсумовую я. 0450'

Сон 070720 "Встигнути та знайти"

Я з дружиною доганяємо автобус, який позаду схожий на вантажну машину. Біжимо по дорозі, прямо-таки за ним. Хапаюсь за нього першим і прошу в бігові пришвидшитися до жінки. Тепер вона поряд. Каже, що мені їхати з нею не треба, а я мушу повернутися додому щось забрати. А дім для мене малознайомий: я в ньому був лише раз. Прошу пояснити: як знайти вхід у нашу квартиру? Подумки уявляю коридори і двері до різних кімнат.

У колі родичів дід Григорій (в реалі - померлий) у власному домі. Відзначаю для себе, що він якийсь уповільнений у рухах. Розумію, що колись він помер, а тут - живий. Міркую: видно тому такий слабий! По завершенню зустрічі, разом із кимось маю вже йти. Дід на прощання простягує руку.

Сон 260620 "Безрезультатна відповідальність"

Я на чиємусь дні народження, на яке зібралося доволі багато народу. Разом із тим знаю, що цього дня на інше свято - весілля якихось далеких родичів по материній лінії - пішли батьки. Ці два заходи відбуваються одночасно, але незалежно один від одного. Якоїсь миті хтось не зміг додзвонитися до моїх батьків і я змушений був піти до них пішки, аби повідомити важливу інформацію. Чомусь пішов у трусах і одній майці. Прийшов і потрапив на самий розпал весілля. Першого, кого зустрів, був дід Григорій (в реалі - померлий). Всі вже були веселі, гамірливі, батьки сидили за столом, балакали та їли. Поки я очікував повідомити те, з чим прийшов, мені вже принесли страву: салат із двома дивними соковитими колючками, схожими на круглих риб або м'ячики з пухирцями (в реалі чогось подібного не зустрічав). Поки їв той салат, ті дивні колючки відкладав наостанок. В результаті роздивився, що вони ледь припорошені піском, так, наче верхні листя капусти, тільки-но зірваної з грядки. Відклав їх у сторону й на тому спинився. Тепер я змушений якимось бусом проконтролювати, як родичі роз'їдуться по домах. На якомусь етапі бус зупиняється, якісь родичі сходять, інші сідають назад і при всьому тому, в процесі, викладаються з багажника якісь чемодани, ставляться на тротуарі, одні беруться, інші - ні, хтось розходиться, хтось сідає, а в результаті залишаються такі, до яких немає нікому жодного діла. Я ж питаю: чиї ж вони? А у відповідь: ніхто не знає. 0520'

Сон 200819 "Перейнятий роботою"

Автобус, тривала дорога з висадками по роботі. За кермом поляк. Сиджу прямо за водієм. Зліва, біля вікна, на моєму сидінні лежать білі, довгі планки (кóроби) - їх використовують у своїй роботі електрики. Я знаю, що маю з ними працювати. По ходу дороги, щось із ними роблю. Пізніше, детально переповідаю дружині по телефону за цю роботу.

Я в інтер'єрі, що нагадує кімнату діда Григорія. Дивлюсь телевізор і клацаю телеканали. Для свого здивування примітив дивну повіденцію (невже тренд?): кілька каналів підряд показують приклади з гіпнозом, коли людина в лежачому стані говорить про майбутнє і минуле. Навіть щось мене зацікавило, але я поспішаю до своїх справ.

Сон 190619 "Прояв старости"

Якийсь сюжет, де фігурують мої бабця (б. Д.) і дід. Після чого я уві сні просинаюся на ліжку, на якому виявляю, що за моєю спиною, зі сторони стіни, спала бабця. До неї підходить мати (її донька) і питає, як вона себе почуває. Дивлюсь уважніше на б. Д., а вона на вигляд схудла, від того змінилась ув обличчі, але без хворобливости, пояснив собі це, як прояв старости.

Відкриваю з герметичної фолієвої упаковки виробний продукт округлої форми, схожий на піцу, а на ньому всьому черви, до десятка різних видів: білі, чорні, сірі, рожеві, з ніжками і без. Таке враження, що від потрапляння повітря, вони якось раптово оживають і стають неймовірно рухливими. Їхня жвавість пронизує продукт наскрізь, наче мурашник. Викинув і вирішив більше такого не купувати. 0356'
P.S. Прокинувся з відчуттям, що цей сон мені знайомий, і снився мені трохи раніше (день-два). Принаймні думка уві сні, що розчарувавшись із першого разу такою покупкою, вдруге вона мала б бути нормальною, а враження від того виявились навспак - гнітючішими.

Сон 230119 "Зробити важливе"

Завод, на якому працюю не перший день. Ставили обладнання, яке гарно виглядало вряд. Як виявилось: треба було щось переробити, а щось домалювати на них синьою фарбою. 0125'

Приходять у гості до батьків дід та баба. Я й ще один онук щось питаємо в діда. Він відповідає, так, наче це найважливіші питання і зустріч у нашому житті. Дивлюсь на нього, а він слабий, худий але щасливий від нашої зустрічі. Коли я залишаюсь з ним сам, він помирає в мене на руках. Іду до матері, кажу, що помер дід.

Робочий процес. Після обіду міркую, що робити з колегою? Вирішуємо приміряти бути. Приходить третій, каже, що без праці. Цікавиться роботою. Ми кажемо: треба приміряти бути. Він каже, що останній раз, як приміряв, натер мозолі, але готовий спробувати. Пробує. Ми питаємо: ну і як, влаштовує така робота? Каже: все ок, думав, що буде страшніше. 0500'

P.S. Дід помер давно, але ще не згасла пам'ять про нього. Цієї ночі було за -10 С°. Видно, що "дід", що "бути" до морозів.

Сон 021218 "Весільний татартак"

Ми приїхали в село на весілля. (У слово "ми" вкладаю значення всіх тих, хто був у машині). Заїжджали в нього прямою вулицею, їхали мало не до його кінця. По дорозі проїжджали якесь невелике виробництво, прямо в центрі села, пов'язане з деревиною (тартак). З нами був мій рідний дід Григорій (нині покійний). Питаю в нього про його причетність до цього села, яку я до кінця не розумію. Відповідає, що свого часу працював у ньому, зокрема на столярці. Про себе зауважую, що саме на тому підприємстві. По приїзді, нас зустріли і ми потрапили в чисельне коло людей, які займалися підготовкою до свята. Хтось просто ходив, видно, такі ж гості, як ми, хтось метушився, накриваючи стіл. Дивлюсь на людей і зауважую для себе, що в деяких селян обличчя доволі смугляве, я б сказав циганкувате, може, татари? - хоча жодного натяку на ромів абощо не існувало, звичне українське село. У поле зору потрапили пару хлопців характерної зовнішності. Тут я згадав жінчину знайому Валентину Т., яка колись розповідала, що в своїй крові має далеких циган. Й одразу вві сні запитав у неї, це при тому, що від загалу тих, хто приїхав з нами, її наче й не було: чи має вона якесь родинне відношення до цього села?

Великий свіжозбудований будинок. Скоро має приїхати керівництво і оцінити його готовність до початку введення в експлуатацію. Іду коридором, маю забрати верхній одяг, зокрема свою нову куртку, що висіла в спеціально відведеній кімнаті для робітників. Споглядаючи на все незалежним поглядом, оцінюю так, наче я був би на місці інспекторів: зроблено гарно, красиво, багато білого, лише залишилось поприбирати легку запилюженість, що осіла за останні дні на підлозі.

Сон 051018 "Свято народження та смерті"

Я в хаті діда Григорія і баби Дусі. Знаю, що сьогодні він раптово помер і разом із тим сьогодні ж день народження баби. Всі з'їхалися на свято, не знаючи про смерть діда. У великій кімнаті велике застілля. Щораз приходять нові гості. Встаю зі столу аби вийти й одразу натрапляю на уживаний спідній одяг від діда. На виході зі столу, попросив когось те прибрати. При вході вже нові гості.
Якесь незначне преображення того свята. Стоїть у кімнаті коло людей з "Неабищо", десь з двадцяток осіб. Говоримо про різне. Я пропоную прийняти офіційне рішення про припинення існування нашої організації або оголосити про нове життя.
Інша обстановка в колотемі якогось свята. Я зі своєю дружиною за спільним столом із родичами і друзями - нашого покоління. Зі столу встає колега і йде на двір. По ходу пропонує мені цигарку, показавши її край з розгорнутої пачки. Думаю вийти з ним разом, але перехрестям рук показую "ні".