Сон 061024 "Без сумніву"

Потрапляю з типово польської центральної вулички незнайомого мені міста в будинок. У думках працює якась асоціація з потягом і звірятами. (Увесь процес виглядає наче кінофільм польською мовою. Схоже, під враженням переглянутого перед сном серіалу "Osiecka"). До потяга закидають мало не мультиплікаційних звірів. Запам'ятався кіт квадратної форми, довгий крокодил. Потрапивши всередину, вони набувають природнього вигляду. На цьому тлі співається пісня польською мовою. Голос дівчини, як у згаданому кінофільмі. Текст пісні сюжетний. Заразом я розумію, що перебуваю в якійсь квартирі, адже навколо мене відбувається зовсім інша історія. Хтось поряд мене, коментуючи якби мої асоціації, подібні до кіно, хоча відсутня конкретика, що я все ж таки дивлюсь фільм хоча б по телевізору, коментує: "Ciężko stwierdzać, że on tego chciał".

Під ранок, маючи недільний час, вирішив спостерегти, як з'являються сни. Перше зауважив, що закривши очі, на чорному тлі з'являються світлі плями, одна за другою, подібно до нічного місячного неба, але з густими хмарами, що не дають світлу пробитися назовні та розширити сяйвом простір. Але це ще не сон, це процеси, більше схожі на фізіологію очей. Схоже, також мають свій допоміжний вплив на сни. Тепер переходжу на рівень появи короткотривалих образів, без сюжету, якби апробація: подобається - не подобається, аби продовжити далі. Перший образ постає у формі залізної маски з довгим вузьким залізним клювом, загнутим донизу. Так, наче цю маску вдягнула людина. На цьому загрозливому образі виникає асоціація, що ним можна прокльовувати тіла, тому уявив ніс цієї маски у крові. Це мені не сподобалось і на заміну цьому образу виникає друга маска, вже не залізна - якби смішна, але й печальна водночас: великий чорний рот максимально опущений донизу, а на голові перука клоуна. Враження амбівалентні. Явно, що цей образ мені також не подобається, хоч і виник у моїй свідомості. Тепер чую пісню, подібну до тих, що звучали в кінофільмі "Osiecka". Вважаю, що це і є початок появи сну, адже виникає повтор-прив'язка до того сюжету, який вже снився під ранок. На цьому тлі чую чийсь коментар так само, наче з фільму, чоловічим голосом, польською: 'Bez wątpienia" (без сумніву).

Руан (Rouen, Korny - Frenelles-en-Vexin), Франція 

Сон 280524 "Нетипова повістка" + аналіз снів за місяць

Йду з дороги, де живуть мої батьки, на сусідній провулок, до дому, де живе давній друг зі школи. Маю йому віднести повістку, що він звільняється від воїнської служби. Коли доходжу до його дому, розумію, що тут щось не так: на мешканців його дому був здійснений напад невідомими силами. Тепер намагаюсь розгледіти в напівтемряві якісь силуети двох чорних голів, де одна схожа на тварину з невеликими рогами молодого оленя, а друга - чи то на людину, чи на лисицю. Нерухливі, наче маски. Вдивляюсь і ніяк не можу зрозуміти те, що бачу.

28.05.24

Сни у попередні дні:

Повільна подорож вулицями рідного міста в районі Житнього ринку. Прогулюючись, наче пригадував дещо забуте, адже цими вуличками багато ходив (із реалу) більше, аніж років п'ять тому.

Загалом, протягом місяця, дуже багато уві сні доріг і руху, переважно пішого.

Довга розмова з корейцем. 

Схоже, що видовженість розмов або подорожей, вдивлянь абощо, пов'язані з фізичною втомою і слабкістю запам'ятовування тих же снів. Які, загалом, не вражають одноманітністю та видовженістю процесу, адже запам'ятовуються більш динамічні та насичені інформаційно. Наприклад, сьогодні, запам'яталось довге "припасовування" половинок волоського горіха один до одного.

Сон 311222 "Змінні образи"

Тільки-но засинаю, як за короткий час потрапляю у книжковий магазин рідного міста (асоціативно подібний із реалу, хоча його давно закрили; у кав'ярні того закладу часто відбувалися різного роду літературні зустрічі). Раптом озираюсь на касу і бачу велику іграшкову голову з великими усміхненими зубами: начебто смішно, але моторошно водночас. В іншій стороні бачу такого ж роду іграшкову голову, але кота із одним відкритим оком зеленого кольору. Згодом, якісь інші чудернацькі маски, малюнки на стінах пастельного кольору, десь із натяком на грецьку настінну творчість. 2350'

Наче в кінофільмі. Головний герой залишається сам без засобів страхування над "прірвою". Насправді, звичайний крутий спуск, із перешкодами у вигляді камінчиків, падати було б неприємно, якби впав - вижив, але сильно побився. Тепер йому (мені - чітка асоціація присутности в образі) якась дівчина приносить платівки, аби поставив грати на аудіопрогравачі який знаходиться у машині. То одну принесе, то іншу. Хтось її питає: звідки ти їх носиш? На тих платівках музика і пісні радянських часів, яка їй взагалі незнайома, тому була в диковинку, як і самі платівки. Тепер головний герой має їхати на якусь важливу зустріч (чомусь асоціація виникла з образом В.Зеленського), але так виглядає, що приховує від оточуючих, що "під наркотою". Всі показують йому, що не здогадуються, а йому така поведінка підлеглих, щодо нього подобається. Ось він опиняється десь невідомо де, на вулиці біля двох старих приладів: радіоприймача на лампах і програвача платівок. Хтось прийшов його забрати, бо "вже пора їхати!", дозволяє собі затриматися: закриває кришки від згаданої апаратури, "щоб не намокли", якщо піде раптом дощ, і йде слідом за кличним, хоча обирає дорогу дивними зиґзаґами, бо "так треба" і ніхто йому "не указ" - [сам пише]. 0430'

Сон 110219 "One way Ticket" + тлумачення

Пісенний конкурс. Зібралися меломани, які слухають улюблені мелодії, та різні виконавці. Ліс, прогулянкова зона. Зустрічаю людей, які мають на обличчях залізні маски, так, що не бачать інших, хоча чують. Від того у них розвинута надприродна чутливість до звуків. Знаю, що цій групі осіб подобається гурт "ABBA". Спеціально проходжу біля них, аби вони її почули. Мелодія у мене грає тихо, так, наче лише для мене. Бачу, як вони зупинились і принишкли. Кажуть один одному: "Ти чуєш?" - і прислухаються далі. Відійшовши від них, роблю голосніше: грає "One way Ticket" [https://youtu.be/ts0kLaPWmNk]. Продовження пісенного конкурсу, на якому в півфінал виходить група з двох чоловік. Вони співають одну пісню на двох, але з першого погляду, знаючи їхні стилі виконання, публіка не може прийняти: як же з них може скластись дует? На завершенні пісні всі розуміють, що зі своїми унікальними голосами пасують один одному. Могло трапитися так, що вони й не створили б собі пісенну пару. Один з цих двох учасників, відспівавши свою частину, спробував долучити до сольної частини партнера ще й свій мікрофон, але зрозумів, що поки співає один, у іншого звук відмикають: підніс до уст учасника й опустив, поклавши долоню на голівку мікрофона. Пісня, яку співали мала слова: "Over owe Sundey / Over owe mix (Цікаво, що уві сні слова англійською для мене - рідкість. Отже, приблизний переклад: Над зобов'язаний неділя / [...] суміш). Цікаво й те, що протягом всієї концертної програми прослухав запис популярного нині гурту BTS. Хто і за яких обставин вмикав - незрозуміло. 0436'
P.S. "Залізні маски на обличчях" - відбиток фрагмету з польського кінофільму, переглянутого на ніч.
Уві сні доволі багато звуків, мелодій, пісень, ритмів, які важко зафіксувати й передати текстом. Для себе відзначаю якусь дивовижність бачити-чути такий сон.
Протягом дня намагався дати відповідь на цей сон і пригадав, що, засинаючи, слухав радіо. Потім відкинув навушники у сторону, а зранку перевірив себе, чи вони ще грають? - і вимкнув, витіснивши цю обставину. Характерно є те, що вони грали доволі тихо: аби заснути. Так, як вони лежали від голови далеко і припустивши, що я їх все ж таки міг чути, зокрема нічний ефір, можна датися диву, якою була моя нічна чутливість до звуків. Другим підтвердженням, що звуки радіо, не піднісши слухавки до вух, я не міг чути в звичному стані, є звиклий процес нотування записів снів на телефоні, на якому й працювало радіо. Отже, під час сну можлива надчутливість до тих речей, які в реальному житті нам можуть видаватися непримітними.