Сон 130525 "У забутому просторі"

У якийсь момент я розумію, що головний герой знаходиться серед людей-роботів. Це як у сповільнемому кадрі, коли за секунду все зупиняється і раптом бачиш і розумієш, хто з твоїх друзів і знайомих був роботом або ні. Але найбільше здивування отримуєш сам, коли потрапляєш у той же "сповільнений кадр із зупинкою", що також є роботом!

(З реалу :: Цікаво, що "роботом-людиною" мені в дитинстві наснився дід Олексій, по кількох місяцях, як помер. У той час він снився багатьом із родини. Баба Марія тоді сказала, що треба йти до храму, аби поставити свічку і написати, аби помолилися (священники) за упокій. І це ще були радянські часи. Набожність баби Марії я спостеріг лише по смерті діда, зоча згадувала, як мама змушувала її ставати в храмі на коліна, у тому ж храмі, який бачила, ученицею під час уроку з вікна школи, як комуністична влада з лозунгами атеїзму скидала з неї хрести і трощила бані, виносили ікони... Вчителька тоді сказала дітям: не дивіться у вікно... З часом, ті хто руйнував - померли не своєю смертю, зокрема й під час ІІ світово війни).

Дім діда Григорія та баби Євдокії. Знайомі приємні відчуття опинитися біля цього дому. Тепер там все інакше. Чомусь виходжу до сусіднього двору з будинком, що навпроти (якісь давні спогади там перебування - із забутих снів, так, що в дитинстві мав інтерес туди зайти, а у снах це неодноразово робив), але траєкторія подвір'я видовжується в довгу зелену галявину-дорогу між огорожами.

P.S. Таке враження, що уві сні існують якісь конкретні місця для "переходу" і вони можуть бути доволі особистими. (Дещо подібне давно читав у Артема Драгунова). Це як чисельна різноманітністю виставка картин, а на ній можна "залипнути" лише на кількох творах, які можуть вразити і створити в житті певну "точку відліку"...

Сон 020924 "Набуття нового досвіду"

Таке враження, що я перебуваю у Франції (переконання - з реалу, так само було, коли протягом трьох тижнів перебував у Румунії). Донька має свій дім, з якого зробила мистецьку майстерню. Час від часу я приїжджаю до неї, аби забрати (можливо, додому - конкретика відсутня). Поряд з її домом, якби в одному дворі, знаходиться ще один дім. Він завжди був непримітним, адже його хазяїн ніколи не з'являвся ззовні і життя проводив так, що його не було видно. Так і сьогодні я приїхав до доньки, аби її забрати, але тепер я знаю, що сусід виїхав десь в Америку і там помер, а в заповіті написав, що залишає свій дім моїй доньці. За своє життя накопив стільки, що такий подарунок можна розглядати як добрий жест, адже його рідні дістали в рази більше. Після такої інформації починається активне пригадування: що я знаю про цей дім? Від таких "заглибин" у себе, навіть згадав, що один раз бачив цього сусіда. (Яскравий образ, схоже, що з забутого сну. Можливо й так, що це пов'язано з повторами). Він тоді просто стояв у вікні і дивився у двір, а я якраз проходив повз і, повернувши голову вправо, вперше і востаннє побачив його обличчя. Він лише зараз мені нагадав якогось знайомого американського письменника, так, що доведеться пошукати в Ґуґлі (що дійсно зроблю в реалі - див. P.S.), адже імен якби не асоціювалось і не звучало від когось зовсім. Я вже сприймаю цей дім, як нездійснений музей, у якому вже є довірена особа (жіночка), яка має передати в спадок те, що залишиться в ньому. Тепер я з донькою виходимо з двору, але бачу відкриті ворота зі сторони згаданого сусіда. Знаю, що завжди вони були закриті. Підходжу до них, аби зрозуміти, як вони зачиняються. (Асоціації з реалу, коли вдень пробував відкрити незнайомі ще досі ворота, що відкривались і замикались автоматично). В цей момент виходить та жіночка з дому (конкретика образу відсутня) і просить доглянути за однією з кімнат, у якій є піч. Мені щось уявляється, наче я вже щось про таку кімнату чув і дещо знаю. Погоджуюсь і заходжу до будинку. Мені там нічого не знайоме. Після першої кімнати проходжу вліво і зазираю у наступну, а там раптово починає рости прямо на очах гора білих камінчиків, кожна розміром з квасолину, так, що частково посипались до першої і на тому процес росту зупинився. Я наче підозрював, що цей письменник є фантастом, але так, щоб магом і чародієм, навіть після смерті, ще ні. Скільки ще сюрпризів готує для мене цей дім? - подумки запитую себе. Іду в кімнату, що знаходиться по праву сторону, аби знайти далі ту, в якій має бути піч. Знаходжу цю кімнату, а вона якби вся зроблена так, що вся вона - це піч-лазня. Я такого ще не бачив! Таке переконання, що відвідувачі-шанувальники творчости цього письменника мали б приходити до неї на відпочинок. Також довірена особа нагадує, щоб я не забув, що за цією є друга кімната, яка називається "Кімнатою чотирьох царів". Заходжу туди і бачу не чотирьох, а п'ять чи шість дивних чоловіків, що сидять навпочіпки на своїх ліжках і щось старанно пишуть і пишуть. Зауваживши мене, навіть не бажають відволікатися на мою присутність. Серед них помічаю жіночку, яка так само була "в образі". Схоже, що спочатку сприйняв її за особу чоловічої статі. Кажу до них слова привітання, але чомусь російською, але одразу повторююсь українською:

- Добрий день!

- Жига! (наче саме так і почув) - лише відповідає мені одна вона й усміхається.

Я ж розумію, що тут щось не так, або гумор, гра слів, або іншомовне товариство. Так само відповідаю з гумором:

- Салам! (Асоціація з реалу, коли перед сном мав можливість поспілкуватися із майбутніми колегами з Туркменістану).

- Пернесса! - так само усміхнено відповідає жіночка.

Я з таких слів трохи "прифіґіваю".

Чоловіки ж від здивування лише піднімають від роботи голови і дивуються кожному такому слову. Я помічаю їхні обличчя, вони не типові, а дещо нагадують, хоча не буквально, коней. (Раптом мені здається, що я ці образи людей конкретно десь бачив, можливо, у якомусь забутому сні, адже більше тижня мені якби щось снилось, але з того нічого не запам'ятовувалось).

Розумію, що діалог у мене з ними наразі не складеться і на цьому просинаюсь. Записую першим ділом наш дивний діалог, а згодом і решту тексту.

P.S. Подивився в Ґуґл-перкладач. "Жига" з сербської означає "товарний знак". Якщо далі з сербської мови, якої не знаю, слово "перне" - перекладається, як пір'я. "Пернесса" в кириличному варіанті нічого не тлумачить. Цікаво, що латинкою слово "jyga" (джиґа) - перекладається вже з туркменської - "це важко" (якщо Ґуґл-перкладач дійсно тлумачить правильно). Хоча наче почув слово через український звук "h" - "jyha", який знову ж таки ніяк не тлумачиться. Можливо, почув не "Жига", а "Шига" - це якби "Şeyha" - Шейх у жіночому роді. (Не дарма ж "кімната чотирьох царів"!?). Якщо з мов, які я знаю, то з польської "rzyga" (od słowa "rzygać": on co robi? - rzyga) - це "ригати", але до настрою уві сні - це б не пасувало, хоча з сарказмом, цілком можливо. Загалом, фантазувати можна скільки завгодно. Слово "Пернесса" - узагалі не тлумачиться, але існує таке прізвище. Хоча я останні два місяці опинився у французськомовному оточенні, це слово могло б читатися й по складах, як окремі слова, але вони знову ж таки не перекладаються, отже, сон просто-напросто міг запропонувати звичайну гру слів.

Також спробував знайти портрет, на якого письменника був схожий герой сну, якого побачив у вікні. Обличчя було доволі статичним і зануреним у себе. Ясно, що сон оперує певними знайомими нам образами, які бачимо в реальному житті, можливо, навіть і не запам'ятовуємо. Так от, більшою мірою пригадав мішаний образ між Стівеном Кінґом і Террі Пратчеттом, але зі сивою борідкою невеликої густини - це так, якби перший був більш худішим, а другий менш бородатим. 

Руан (Korny - Frenelles-en-Vexin, Rouen), Франція 

Сон 21-220824 "Мішок борошна"

Я лягаю в кімнаті на двоспальне ліжко і засинаю з лівого боку, лицем до меншого краю (так само, як і в реалі). Але якоїсь миті сниться, що по праву сторону хтось тихо лягає і більше не видає звуків. Доволі сильне враження чиєїсь присутности, мало не до відчуття тепла, що почав огортати зі спини. Тепер просинаюсь на сторонній шум і перекидаюсь на ліву сторону, а на ліжку в реалі - нікого. Констатую про себе цікаве відчуття ілюзії, що творить уява під час сну.

Хтось приносить повний білий мішок борошна і ставить переді мною і малим хлопцем, а я кажу малому, показуючи на цей мішок: "Я хочу так, аби коли будуть у тебе проблеми, це виглядало саме так!"

21.08.24

Займаюсь різними справами у дворі батьківського дому. Знаю, що мають приїхати гості до баби Марії (давно померла), саме тому наведення порядку для мене є доволі відповідальним заняттям. Тепер займаюсь прибиранням якогось гілля, землі та листя біля льоху (в реалі давно вже його розібрали, зрівняли з землею та забетонували). Ось вже почали приходити перші гості, а я ще в праці й не готовий до їхньої зустрічі, так і займаюсь порядкуванням. Перші гості - це сигнал, що пора завершувати!

22.08.24

Арль (Arles), Франція

Сон 070723 "Спостереження за змінами"

Приїжджаю в чужий двір (певне переконання, що сусідський, але зовсім інша організація двору), а там стоїть моя машина, яку купував бозна-коли для ремонту. (Мотив давнього сну, не одного, в одному з них навіть їх купував). Розглядаю її, відкриваючи для себе її деталі, як уперше: спортивна, з опуклими формами, салатового кольору. Знаю, що вона тепер робоча і можна нею виїхати, але не наважуюсь - двір маленький, ще й заблокована іншою машиною, що стоїть за нею. Тепер я їду в громадському автобусі, як пасажир. Знаю, що дорога веде на околицю рідного міста. Чомусь щоразу присутнє відчуття пригадування і спостереження за змінами, які могли відбутися в часі, зокрема в перехожих, зовнішньому побуті, архітектурі, настроях серед людей.

Сон 311221 "Змінна якість"

Показую своїм дітям їжака, а він не колючий, як то мало б сприйматися за умовчанням: якщо "їжак" - "колюче", - а волохатий, такий, що за бажанням можна погладити та розчесати.

Сниться машина, яку я купив уперше в житті. (Не в реалі, а саме вві сні. Навіть має бути десь записаним у цьому блогові, приблизно понад річної давности. (Того часу підбирав для купівлі авто). Стояла вона у батьківському дворі, а так, як вибір був зроблений стихійно, то виявилось, що її треба серйозно ремонтувати (так мені видавалось на той час). Тоді я залишив ту машину батькові, аби він, як захоче, зайнявся її ремонтом і лишив для своїх потреб). Цього разу сниться та ж машина у батьковому гаражі. Навіть пригадалась марка "Suzuki". Як зрозумів, батько нею так і не займався. Тепер дивлюсь на її ремонт більш оптимістично і не так трагедійно, як минулого разу.

Сон 241021 "Версії"

Якесь залишкове враження від наступного перегляду серіалу "Гра в кальмара". Так, начебто моє підсвідоме саме намагається запропонувати версії наступної гри, за сюжетом твору. Виникає враження, що первинна поява ідеї твору наснилась якомусь із авторів.

Живу в приватному домі, який має  власний двір. (Цікаво, що чіткість виразна, а асоціацій для пригадування такого двору в реальності - відсутня). От відгуляли з дружиною і гостями якесь свято, прибрали у дворі. У кутку на землі залишились лише складеними якісь бежеві ковдри. Як виявилось, до нас несподівано прийшли в гості ще й родичі (конкретика за обличчями відсутня, просто "родичі") і з певним інспектуванням, а почали саме з тих ковдр, які зобачили ще зазираючи із-за огорожі двору: "А що це у вас у дворі лежить? А нам здалося то-то то-то...". Ох, ці "родичі"! - подумалось мовчки.

Сон 091021 "Мелодія речитативом"

Я з родиною на якійсь вечірці. Більше спостережень за собою, аніж за іншими. Видно, як присутні п'ють якісь алкогольні напої та п'яніють. Грає хвилями пісня французької виконавиці Інділa "Парапапа" (Indila. Parle à ta tête) так, як у кліпі. (Перед сном слухав цю пісню). За цими музичними хвилями: є мелодія, нема мелодії, знову є... - відбувається активність цієї вечірки, спадає, знову підвищується. (Такі перепади і в кліпі). Вже при виході, біля барної стійки подають страви самим працівникам закладу. Утворюється багато народу. Переді мною якась дівчина нав'язливо починає поводитися, аби тим чи іншим боком стояти ближче до мене. Я її відсовую в сторону для проходу, а вона круть-верть і знову біля мене, поки не покинув те людське згромадження. Тепер я на вулиці пролітаю мало не під кронами дерев, а в голові, видно що під впливом мелодії з вечерки, починають прокручуватися слова, які непогано згодилися б на реп або хіп-хоп. Так, наче цей файний текст слухав у навушниках або знав цілком на пам'ять, повторюючи речитативом. (Таке враження, наче й сам на ходу складав цей вірш). Моментами підлітаю мало не до електричних дротів, адже раз відчув легеньку напругу, та опускаюсь на стежку понад житловими домами приватного сектору. Бачу двір, у якому замешкали працівники-румуни, із якими перетинаюсь нині по роботі. Майже без зайвих слів, зустрічаюсь із господарем будинку. Щось для нього або для себе маю в руках. Так і покинув той двір.

Сон 250721 "Спроба зрозуміти нове"

Сон із потрійним повтором. Кожен новий повтор - це новий розвиток подій у моїх інтересах. Головними предметами сну стають загадкового походження фігурки у вигляді глиняних або ж фарфорових птахів, дві штуки, не схожих одна на одну, мистецько виконаних, зроблених так, що не мають отворів, але мають щось всередині, що вказує на рідину. Починаючи від першого сюжету, певне коло людей прагне їх добути у кримінальний спосіб. Я ж знаю, що вони не мої (наші, адже фігурує ще хтось, хто про них знає), а надані для зберігання. У перших двох сюжетах їх виявляють, у третьому я не проявляю додаткових ініціатив, а граю роль "не висовуватися з нори" і все минає гладко: небезпека минає. Сиджу з кимось, хто про них відає, як я, і потрушую однією з фігурок. Раптом виявляю, що з неї, невидимих зовні щілин, починає протікати щось схоже на вино. Пробую на смак, переказую спостереження, за пару хвилин починаю відчувати якесь запаморочення. Міркую: чи то є хміль?.. а, може, то отрута?

На прохання сина заходжу в магазин і купую хліб дивної випічки: в основі солодкий лаваш, а на ньому булочки, розміщені у вигляді квітки.

Сідаю в тролейбус і намагаюсь розрахуватися. В процесі знайомлюсь із новими правилами розрахунку: у даному випадку використовується смартфон. Треба зайти в банкінг, для першого разу має прийти СМСка, згадую, що в Україні маю в телефоні польський номер, а тому повідомлення не прийде... Питаю чиєїсь помочі, хтось купує мені квиток від себе, а я розраховуюсь готівкою.

Дім (батьківський двір) суттєво модернізований зі сторони моєї половини. Зроблені високі сходи на три входи, наче на другий поверх (так виглядає зовні). Такі поліпшення лише в процесі. В самому домі тривають перестановки, переносяться меблі, звільняється простір на більші гості. Цього ж дня закололи свиню і я допомагаю переносити великі кавалки м'яса. Загалом ініціатива цієї організації йде не від мене: якщо щось не ясно - перепитую або отримую вказівки. Тепер сиджу на згаданих сходах (крайніх справа) і міркую над тим, як змінився двір, що з мого ракурсу сходи залиті, хоч і симетрично один до одного, але з різним підйомом, а від того й різною глибиною для ноги; про те, що праці, завершити все до бажаного, багато; згадується, як все це починалося (асоціація з забутим сном, в якому снилося подібне планування), що початковою ідеєю для таких окремих сходів: розділити житло, аби брати квартирантів.

Сон 080321 "Небезпека воєнних дій"

Я на батьківському дворі. Маю стосунок до розведення нутрій. (Асоціація з підлітковим віком). Знаю, що до нас мають прийти дві жіночки (клієнтки) і відкупити певну їх частину. Хоч і без конкретної цифри, але ліку тим нутріям до кілька сот. Переймаюсь зовнішнім і внутрішнім виглядом кліток, де вони ростуть. Настає глупа ніч. Замикаю сарай і за десять кроків підходжу до дому (батьківська половина будинку), аби повісити ключі. Від дороги чую нехарактерні для нашої вулиці звуки. Мене це насторожує. Неспішно вішаю ключ, помічаю, як біля двору зупиняється машина, освічуючи фарами темряву. Відчуваю певну ворожість. Чомусь знаю про початок військових дій. У дворі з'являється чоловік у формі та при зброї. Я ж ховаюсь від нього у рів, він по другий бік двору в інший (суттєва видозміна двору у співвідношенні до реального). Він - зі сторони дому, я - сараю. Починає в мене стріляти, я ж недовго думаючи - у відповідь. (Звідки у мене опинився автомат - неясно, як і рови, яких ніколи досі не було). Бачу, як ворожо летять у мою сторону кулі, так само бачу свої у відповідь. Трапляю в голову противникові, але не спиняюсь: хочу потрапити безпосередньо в дуло його автомата, що і роблю. Автомат вибухає, а його розносить на кавалки по стінах дому і асфальту. Дивлюсь уважніше, а плями крови та шматки м'яса мають не так червоний, як бузковий відтінок. Мене не так ця ситуація, як можлива подальша небезпека, розхвильовує настільки, що відчуваю калатання власного серця. Від того просинаюсь. 0330'

Сон 090320 "Повернення літературного боргу"

З колегою по роботі потрапляємо у місце, яке можна назвати поліцейською дільницею на двох правоохоронців. Але трапляємо не безпосередньо до них, а в приховане приміщення, з якого можна вислизати непоміченими всередину їхньої кімнати. Так трапилось, що колега проявив самоініціативу невидимо пролізти під їхній стіл, на якому була розташована модель-мініатюра воєнних дій на лоні природи, де зачепивши з-під низу палички, на яких були дерева, видав свою "дивовижну" присутність, а заодно й мене, коли я спостерігав із місця, більше схожого на підвал того дому, крізь прямокутний вентиляційний проріз між стіною та підлогою. Виявивши нашу присутність у такій "глухій" кімнаті, як підсумок, опинилися замкнутими в їхній, без права виходу назовні. Далі (фрагментом) їв (там же на місці) такий хліб, що застрягав між яснами та зубами, в результаті чого треба було довго виколупувати язиком, а врешті - лізти пальцем.
P.S. Сон нагадав інший - безмірно давній, в якому я непомітно й неодноразово потрапляв у приміщення однієї людини, у якої була хованка з дивним захистом, до якого я знав секрет доступу. Заходив у той "сейф" не раз. Подібне переконання виникло на початку сну, наче я знаю це місце та їхню хованку, але інтересу до неї лізти вже не було, хоча сам факт впертости колеги нас видав у дивній ролі як спробі розіграти сценарій можливого прагнення потрапити до того місця. 0300'

Маю колекцію публікацій різних авторів, копії яких вирішив розвезти власникам. Ось вже я в дворі жилого двору, оточеного багатоповерхівками. Підходжу до одного з них і по ходу звертаю увагу на зміни: ось місце, де колись був дитячий майданчик, ось зрізаний стовбур дерева, який я пом'ятаю ще з дитинства. Дивно, але воно старе і нікому не прийшло в голову його прибрати: так і використовують у якості лавки! Ось двері, крізь які я можу піднятися в квартиру родини Ліх... Стоп! Але ж вони вже дивним давно в Ізраїлі? Йду з того двору... Помічаю, як на сонці гріється кіт (не кішка), розклавши ноги до сонця. Трохи далі, за рогом дому, обходжу калюжу, яку пригадую так само з тих далеких часів - нічого на краще не змінилось! Міркую: якби та родина повернулася зараз у двір свого дитинства (діти), та зрілих років (їхні батьки), ой, як би вони здивувалися незмінності речей!

Приходжу до Г.К. (Г.М.). Попередньо передзвонив, уточнивши місце роботи. Дістаю папку з копіями публікацій її творів, аби їх віддати. Знаю: в мене ще багато авторів, тому за цією зустріччю будуть інші. Разом із тим завершуємо підготовку нової книги про Юрка Ґудзя. З-поміж принесених мною паперів беремо вже вичитану книгу, у якій присутні давні рукописні правки. Виникло відчуття зібганости часу, коли Г.К. (таке враження лише уві сні) працювала в різних місцях, так, що довелось трохи напружити мізки: куди ж саме їхати, аби потрапити до неї?

Приїжджаю в гості до тещі. Готуємось до якогось свята. Як продовження попереднього сну, бачу відеозапис спогадів одного з письменників про Юрка Ґудзя. Він сидить за святковим столом, а за його спиною проріз до сараю, в якому видно, як дають їсти свині, напочатку підготувавши сіно, перемішавши його з якимись борошняно-супучими додатками. Хтось коментує технологію: наскільки вона проста і цікава. Далі, у тещі прибираємо в домі: подивувало, що до земляної підлоги поприлипали буряки. Здіймається пилюґа і я припиняю замітати, відкладаючи процес на потім. Теща розповідає, як з Манею мають поїхати на якусь культурну прогулянку. Від сказаного маю невиражене здивування. 0500'

Сон 040320 "Неприйнятна зона"

Проходжу будинок однокласниці, а двір - пустка. Знаю, що на городі будували ще одне житло, а навіть тут ніхто не живе. Недалеко звідти переходжу дорогу на зебрі, а розмітку перемістили, з'явився контроль - люди, що її обслуговують. По другу сторону іду в напрямку школи, а там збори: багато учнів, людей з навколишнього району, чиновники. Помічаю колишнього президента Кучму, його оточення. Присутній якийсь чоловік середніх літ, який з-поміж них сприймається, як царевич, якому хочуть сильно сподобатися дівчата. Аж зазирають ув очі й від особистого привітання аж розцвітають. Дивуюсь від такої сцени. Проходжу далі, стаю, дивлюсь на суттєві зміни в архітектурі, адже звітують за покращення. Можливо... Надмір муровані паркани з червоної цегли, стилізовані під давнину. Стає нецікаво і я йду.

Слухаю пізнавальні передачі з викриття духовних практик на одному ютуб-каналі. Якоїсь миті потрапляю в студію, де робиться запис. Знайомлюсь з ведучим, якого знаю лише по голосу за кадром. Розмовляємо. Питає: чи спостеріг я за собою якісь незвичні здібності? На все про все кажу, що веду блог своїх снів. Перепитую, чи все розуміє українською? На що він зайве прислухається і просить говорити виразніше. Дивуюсь, адже вимова слів є доброю.

Пневматичний контейнер великих розмірів (заводських масштабів) для сміття під металеві ошурки. Стою, дивлюсь. Якоїсь миті густо вилітають шматки металу так, що відбиваються від стінки і утворюють повноцінний металевий предмет гострої форми. Підходить працівник, який обслуговує це обладнання і попереджає про небезпеку перебування в цій зоні. Якби, уявно, стати в той контейнер, то тієї миті метал запікся б у тіло. З часом просить мене принести йому захисні окуляри і рукавиці.

Сон 070719 "У хвостовій частині"

Похмурніє небо. Вдарив грім, піднімаю голову, а на небі літак із навпіл відламаним крилом. Відволікаюсь на побутові моменти, які роблю по господарству. Помічаю біля сараю на дереві мало не пів метрову комаху з характерним для неї хвостом (частина тулуба). Одразу подумалось, що це самка. Недалеко від неї якийсь незвично великий павук, або ж така сама комаха, але дрібніша і чорніша - видно, самець. Вирішую піти в гараж і взяти великі ножиці, аби відрізати їй того хвоста, схоже, повного тих дрібних у найближчому майбутньому створінь. Піднімаю голову до неба знову, а літак вже горить у хвостовій частині. Якось маневрує і намагається сісти в районі аеропорта, який розташований недалеко від нашого дому. Якоїсь миті різко йде униз. З огляду на очевидне полум'я, розумію, що в пілота залишились лічені секунди на вирішальні дії. Заходжу в гараж, беру ножиці. Якась жіночка, перейнята посадкою літака, відповідає на чиєсь питання: "Він подзвонив мені і сказав, що сьогодні в коридорі можеш не прибирати. Дозволяю!"

Сон 090619 "Посадити дерево"

Захотілось з'їсти яблуко. Спитав у дружини, чи вона не була б проти, якщо я і їй принесу? Вийшов із дому на подвір'я, схоже на обійстя баби Євдокії. Одразу, по праву сторону, над малою хатою, над якою височіла яблуня, побачив гілки з неймовірно великими яблуками, схожими на антонівку. Примітив два таких, яких вирішив зняти. Вони були ближче до даху, тому вся складність полягала: знайти відповідну тичку, аби до них дістати. Тепер я з деревцем, висотою з метр, який маю десь посадити на тому обійсті. Дивлюсь на його корінь, а він, бідасько, невеликий. Перша думка: знайти місце для такого саджанця - простіше простого! - прикопаю і все по тому. Починаю обходити город, дім, вишукуючи прийнятне місце - всюди насаджено стільки дерев, що насправді, аби не заважало, як виросте, місцю йому немає! Звернув увагу на березу, яка й так користи великої не принесе. Подумалось: все одно з часом її зріжуть! А тут і деревце поряд виросте! Але як воно страждатиме від того сусідства з нею: крона не формуватиметься рівномірно, виросте якесь криве. Знаходжу місце над якимось льохом, саджу. На ньому також росте дерево - велике. Виник інтерес зазирнути в той льох, адже цікаво було уявити: де ж його корінь? Дивлюсь уважніше і дивуюсь: корінь того дерева, який опускається в порожнечу, якийсь незначний і куций. Як же воно може на ньому триматися? (Характерно, що як в саджанця, так і в цього великого дерева не було серед коріння центрального стрижня, яке меншим розміром повторює стовбур, який мав би там бути).

Я з дружиною в якомусь домі приватного сектору, з присутньою десь аналогією до місця, в якому був. Ми один для одного звабливі, прагнемо усамітнитись, але крізь напіввідчинені двері на двір, ще з глибини подвір'я зазирає до нас якась дівчинка, яка там грається, і раптом проявляє дитячий інтерес: поспостерігати ближче. Ми ховаємось у глиб другої кімнати.

Сон 010419 "Проспати час"

Щоб зробити закордонний паспорт для дитини, треба пройти додаткове щеплення. Ще з попереднього разу записався до дільничого лікаря. Аби все встигнути за день, приходжу в поліклініку раніше. Довелось ждати під дверима: дільничого немає на місці - перерва. Йду до іншої медсестри запитати, коли він буде? Вона каже, що у вас взагалі інший район: ви прийшли в Богунський, а вам треба в Корольовський. Я "підвисаю": я ж навіть прийшов по адресу, у мене ж від попередньої зустрічі з дільничим направлення на проходження щеплення? Інформує, що з медичною реформою і переходом від практики дільничих лікарів до сімейних, я не повинен обслуговуватися в них, маю йти до іншого закладу. У мене продовжується штупор на якісь дії, які раніше були зрозумілими, а нині ні: яку мені поліклініку, їх же дві? Я проїжджу весь день, а зарадити дитині ніхто не хоче? Тут я бачу батькову знайому, яка так само для своєї дитини шукає розв'язання проблеми. Почувши відповідь для мене, йде до реєстраційної на випередження зі мною.

Просинась уві сні від того, що боюсь проспати робочий день. Адже перевели годинник на час вперед і доведеться раніше встати. Дивлюсь на годинник, а на ньому близько 11 дня. Як же так? - не чув будильника і організм навіть не дав сигнал на пробудження? А за вікном ще темно?.. Дивлюсь крізь вікно кухні на батьківський двір і бачу, як батько намагається неприродно відчинити ворота гаража зі сторони петель. І тут "проспав"?! Видно він хотів взяти ключі з дому, але забув, дзвонив-дзвонив мені, а я не чув!? Відчиняю двері, аби сказати, що я є й з порогу вражаюсь побаченим на небі: все воно залите чорним, неймовірно грозове і сердите, видно, що вже пройшовся буревієм не раз. Проспав?.. Від груші, що стоїть майже посеред двору, лежить на асфальті поламана гілка. По радіо повідомляють, що багатьма країнами пройшовся неймовірний буревій, потрощено та понищено багато дерев та інфраструктури. А я нічого цього не чув?.. Недалеко від батька побачив його кума, який з гіркотою і притаманною йому іронією каже, що ми так приїхали, як нікуди й не зрушали з місця.

Після того, як оцінив об'єм роботи, беру жменю метизів, аби нарешті завершити розпочату справу, і в реалі дзвонить будильник! До праці! 0435'

Сон 070219 "Ключі від горища"

До батька в гості прийшов старий знайомий. Я знаю, що має підійти й другий. Батько приготував імпровізований стіл, аби приємно посидіти за келихом вина. У мене цікаве просторове сприйняття: з однієї сторони я вважаю, що у себе (на батьківському подвір'ї), з іншої - ми з батьком в гостях, хоча приходять до нього. Що дім, що двір, а згодом і горище - все мені не знайоме. У першого гостя, що схожий на власника кондитерської фабрики "Р." я запитав, чи не будуть у нього березові дошки? (Його образ для мене нерозривний із його сином, якого я добре знаю). Він дав мені ключі від горища, на який я поліз разом зі своїм сином. Там побачив багато старої ксерокопіювальної техніки в різному виконанні та, що характерно, всі в чорних корпусах. Від часу припорошені курявою глини, якою вимащена підлога. Я собі подумав: це ж він ("Р.") раніше мав офіси, але навіщо йому було їх стільки, коли він музикант? (Чомусь тут порушена логіка). Беру березові дошки. Складаю двома кіпками і спускаю із сином до долу. Зачиняю двері і йду до гостя, віддати йому ключі. Заходжу на кухню, а там уже сидить із ними другий батьків гість Юрій К. (У реальному житті 15 років як покійний). Батько не на жарт розготувався на кухні: ось уже й виймає смачну смаженю з духовки і ставить перед гостями на стіл. Я віддаю "Р". ключі, дякую. (У продовженні сну - з реального). Щось про себе згадую про деталі смерті другого гостя, як трапився йому сердечний приступ, коли увечері він з жінкою дивилися телевізор, сидячи на кріслах. Перегляд порушив рип дивану, що був за ними, так, наче хтось сів на нього. Перше, що їм видалось: це кішка, яка застрибує на нього і видає характерний звук, а як обернулись, там - нікого. Про себе згадали, що цей день є для родини пам'ятним, адже помер батько (не знаю кого), розсудили: прийшов і нагадав про себе! Протягом години в Юрія К. трапився інфаркт. 0303'

Знову ж таки: чуже і не знайоме обійстя, а я сприймаю його, як батьківське. Бачу Р.З. в однотипному одязі в широку смугасту жовто-червну лінію. Навіть шапочка і та з тієї ж тканини. 0500'
P.S. Дивно, Р.З. давній знайомий, з яким не спілкувався доволі довго. Сниться вже другу ніч поспіль. Снився й раніше.

Сон 210119 "Автоколізія"

Якась сцена, в якій щось було пов'язано з пошкодженням кузова машини. Наче я мав до того причетність. Потім сон повторюється в іншому сценарії. Я купив машину, не нову, але в хорошому стані. Під'їжджаю до батьківського подвір'я, а там по всьому ньому розвішані білі простирала. Про себе обурююсь, що мати знала: мені треба було пригнати авто в їхній двір. Виходжу, закидаю їх вище на шнурівку, беру якусь товсту папку, сідаю за кермо і кладу її на коліна. Потроху в'їжджаю, але відчуваю, що вона заважає рухатись ногам і тиснути на педалі: впирається в кермо і не дає простір. Кочусь під звичним кутом і вдаряюсь "передком" машини в льох. Виходить батько, дивиться і мовчки йде. Розумію його без слів: купив за свої гроші, от і вчись їздити! Оглядаю об'єм шкоди і прикидаю, скільки часу піде на ремонт.

P.S. Сон має прямий зв'язок із колізією на дорозі тижневої давності, коли водій із-за слизької дороги не впорався з кермуванням, а я став тому свідком, сидячи біля нього на передньому сидінні. Аналогічна "папка" фігурувала й у передньому сні.

Сон 181018 "Несподіваність (не)очікувана"

Два дерев'яних ящика, до метра в довжину, обробляють тканиною. Готують на майбутні подарунки. Але ще не час їх туди класти. Теоретично їх готують під новорічні іграшки. 0344'

Дорога з пересадками. Я з кимось у автобусі, приймаємо рішення пересісти на машину, аби встигнути до місця призначення. На якомусь етапі це рішення мені видається абсурдним - місце, куди ми приїдемо, від того не зміниться (!). Веду машину. Доїжджаємо до якихось воріт внутрішнього двору. Зачинені двері, але це ілюзія - замок просто накинутий, а ворота притиснуті один до одного. Підходить охоронець, який був неподалеку і їх відчиняє, "випускає" нас із території. Ми дякуємо за чемність. Ворота зелені, дверцята нерівнозначні: ліва сторона менша за праву. Перепитую в супутника, який сидить за моєю спиною: хто вестиме автівку далі? За водієм так само облаштоване кермо і все неохідне для керування транспортом. Каже, що цього разу вестиме він.
P.S. Цей сон нагадує мені уривок з давнього сну, де я виїжджав із лісу, а також фрагмент з іншого сну, де я був на промоб'єкті, загубленому в лісі обабіч траси.

Дорога по якій я йду провулками веде до обійстя, де живе зі своєю сім'єю давній знайомий моїх батьків Є.К. Насправді, забрів до них випадково, щось видивляючись у різних дворах і садках, зокрема на деревах. Начебто щось тримав у руках, що мав дати / передати батькові, якого й не планував зустріти. Зайшовши у сад згаданих знайомих, вирішив проминути їх так, аби ніхто мене не побачив. Як виявилось, все вийшло навспак: окрім них, зустрів свого батька, який копирсався з якоюсь серйозною технікою у подвір'ї їхнього дому.

Сон 040918 "Смерть чорного пацюка"

У квартирі, де я мешкаю, в одній з кімнат, де я сплю, є у стіні вентиляційний отвір, трохи вище висоти моєї просягнутої руки. Дверцята до нього знаходяться в заглибині тієї ніші. Якось уночі мені показалось, що звідти визирала чиясь чорна морда. Я не приділив тому особливої уваги, навіть якось про це й забув (видно, що цей фрагмент мені наснився вперше, адже в подальшому було його повторення). Іншої ночі (у сні) я вже не сумнівався, що там живе великий чорний пацюк, розмірами з нутрію. Третьої ночі, коли цей щур мене вкотре розбудив своїм загадковим ширудінням, я встав і спробував його зловити голими руками, і зловив, розраховуючи, що опиратися сильно він не буде. Однією рукою взяв його за писок, а другою за грубе тіло, виніс на вулицю, по дорозі почавши роздирати пащу, великі передні зуби якої почали впиватися в мій палець. Десь у дверях, при виході на вулицю, взяв ножа і різанув щуряче тіло, аби умертвити. Що й сталось! Так, як пацюк був старим, сильно не пручався. Тушку викинув на двір, навпроти дому, ближче до краю стежки. Йшов дрібний дощ і все за ним змивав. Разом із тим я помітив, що тіло пацюка виявилось доволі світле, наче голе, без шкіри, такий, як буває обсмалений і помитий кабанчик. Таке враження, що викинувши його тушку, я ще раз відчинив двері, щоб довикинути решту тіла, з думкою, чи не підхопила якись собака чи інша тварина його з двору. Виявилось - ні. 0316'

Сон 150818 "Ресторан-двір"

Я проходжу центральною вулицею міста, від якої ідуть завороти до внутрішніх дворів будинків. Усе на тій вулиці монументальне. Що не внутрішній двір - ресторан. Отже, виходить так, що ресторан - це не конкретні двері, а ряд парадних входів у будинку. Я заходжу то в один двір, то в другий. Почуваю себе якимсь ревізором. На одному з поворотів у двір заїждає карета, і сприймаючи це за певний знак, вирішую завітати туди, аби щось замовити поїсти. Проходжусь у глиб двору, вирішую в які двері зайти. Деякі відвідувачі сидять як у залах, так і на вулиці. Повертаюсь до початку того двору і заходжу в середину, де сідаю за один зі столиків, що біля вікна. Дивлюсь в гаманець: на скільки можу розраховувати, а він повний-повнюсінький. Сиджу і вивчаю меню. До мене ще ніхто не підходить. Я встаю і відходжу від столика. Як тут з'являється хлопець, який доставляє до моєї тарілки свою, і я розумію, що він буде моїм загадковим сусідом по столу. Помічаю, що хлопець має на спині мало виражений горб. За ним заходить до зали якийсь старший чоловік і виходить. Дивлячись на них, я розумію, що це обслуговуючий персонал. Начебто вже щось принесли "однотипне" і я можу "з чогось" починати їсти. Заводжу розмову з цим хлопцем, так і не їм - очікую решту страв.