Сни 23-241025 "Дивна логіка"

Знаю, що донька зустрічається з хлопцем. (В реалі бачив лише на Фейсбук його пару юнацьких світлин). Минає якийсь час і по роду праці випадково випадає образ мого шефа, якби теж на Фейсбук, з яким доволі рідко контактую (у сні, якщо точно, спільний образ двох керівників, а так - переконання, що це одна людина). Раптом розумію, що той, з ким зустрічається моя донька і мій шеф - це одна і та ж людина. (Уві сні відсутнє переконання і чому виникла така логіка, але в реалі їх дехто помилково може прийняти за незначною смуглістю шкіри приналежністю до ромів). Виникає уві сні питання: як він може поєднувати навчання в університеті з тим, аби керувати фірмою?

23.10.25

Спілкуюсь з дружиною, яка наче крізь сон викриває свій не до кінця ясний стосунок з людиною, у якої орендує приміщення для офісу. З одного боку вона говорить напівнатяком, з іншого - приходить якесь окреме через підозру розуміння та непевне переконання, що в її словах є певна доля правди.

24.10.25

Сон 090825 "Дивні розваги"

Опиняють у місці з дивними спорудами чи то як гість чи сервісант. Напочатку узагалі дивлюсь на все це, як стороння людина. Велика територія має близько п'яти-шести атракціонів. Але на початку: які вони? - ще не знаю. Публіка якась не така, як у Діснейленді, а наче запрошена на участь і сама зацікавлена в його проведенні. Мене окремо супроводжує якийсь (один з кількох) начальник-бос, який все тут знає, але поки нічого конкретного мені не каже. Першим атракціоном мали бути американські гірки, але не звичайні, а зі змією у вигляді морозива, яка біжить по трубі і наздоганяє учасників, де потім трапляє когось із них. У даному випадку наздоганяє самого першого учасника, а вірніше учасницю і вискакує їй прямо в дупу. Коли вона встає, він виглядає вже не так романтично: застиглим, як статуя, та ще й з пів її зросту. Як це?.. Мене це ніяково дивує, але вона усміхнено вставши з того великого "змія-морозива", мало не пишається такою подією. "Що за дивні ігри", - подумав я? Надходить вечір і наче для всіх присутніх на цьому - все. Згаданий шеф-керівник запрошує мене сходити в лазню. Приходжу, а там вже сидять двоє голих чоловіків розпарених сауною. У повітрі вітає пара, а на лавках розповзається їхня млявість тіл. Розумію, що запізнився і мені треба роздягнутися. Скидаю якийсь чи то плащ чи довгу куртку (без конкретики) і бачу, що вдягнений в пишне рожеве плаття від моєї дружини. (В реалі такого немає). Що за дурість? - і хутчій починаю із себе це знімати. Скинувши, бачу, що насправді вдягнений в нічний одяг (реально такий, в якому ліг спати). (Чомусь лазня без продовження сюжету). Якби новий день і я опиняюсь в приміщенні, де відбуватиметься другий атракціон - водний. Я бачу лише підготовку до нього. Бачу басейн і пустий півамфітеарт навпроти нього. Якісь чоловіки займаються сервісом: приставляють десь у воду гнучкі трубки, з яких хлюпає повітря. Часом тиск такий сильний, що це стає смішно, адже в одного це не виходить. Задаюсь питаннням, що це за атракціон? Яка тут його мета? І раптом мені пригадується, що я тут вже був, але все виглядало дещо інакше, хоча підтекст проведення залишився. Намагаюсь пригадати, що буде далі? Чомусь виникла асоціація зі серіалом "Гра в кальмара", але з дещо іншою філософією: тут приниженим (не вбитим, як у фільмі) має бути один (трохи пізніша думка, можливо, й після сну). І вся ця забава організована для більшости. Тут до мене підходить згаданий раніше шеф-керівник заходу і ми починаємо спілкуватися на невимушені теми. Можливо, я навіть ділюсь з ним своїми спогадами. Раптом посеред такої розмови, де згадувався завершальний "атракціон", жартома мені каже: "... де на тій сцені будеш ти!". І тут мало не в подробицях намагаюсь пригадати, як там було: повна зала людей, одна особа стоїть на великій сцені. Пригадав давню знайому (з реалу, якийсь спільний образ двух знайомих, з якими єднала трудова діяльність на різних фірмах), яку минулого разу били по обличчю, а вона мала це терпіти, де за правилами навіть я не міг це припинити, адже участь була добровільною. Тоді починаю розмірковувати над його жартом: хоча і є тут сторонньою людиною, але, якби така доля випала б на мене, це була не просто пощочина, але й удар в живіт (схоже, спогад з реалу, як вдень мені він болів) абощо, все так як забажає публіка для розваг.

P.S. З реалу: коли стало мені під вечір раптом недобре, а я з дружиною мав їхати на важливі покупки, назвала мене клоуном, а "сцену" з моєю слабкістю "театром одного актора". Схоже, звідси і поява такого сюжету.

Сон 070725 "Іншою стороною"

З'являється шеф, який пробує в мене дізнатися: що я встиг за сьогодні? (Образ керівника узагалі не відповідний до реалій, але на когось схожий з минулого). Тепер лечу через різні приміщення. (Такі ж повороти, як і на об'єкті, на якому зараз працюю). Раптом згадую, що можна потрапити до виходу ближче і якраз тудою, звідки прийшов.

Зареєструвався через інтернет на якийсь культурний захід. (Назва мала довгу назву, яку не запам'ятав, хоча доволі оригінальна). Приїхав своїм автом до місця призначення. (Якби обласна бібліотека - спогад з минулого). Запаркувася справа від входу. (Колись у тому місці давним-давно проводили презентацію). Заходжу до закладу. Одразу бачу іншу презентацію, на якій помічаю С.Васильчука і В.Демчук. (Колись їм давно видавав книжки). Бачу їх крізь прозоре скло, за яким відбувається той захід. Пробую побачити інші знайомі обличчя. Щось у тих людях видається вгадуване, але без конкретики. Вітаюсь із ними помахом руки та прямую далі на своє зібрання. В руках тримаю якусь книжку і звужену упаковку, можливо, цукерок. Хтось до мене підходить і відволікає якимось питанням. Аби щось допомогти, кладу книжку та упаковку на перше ліпше місце і... просинаюсь.

Сон 260325 "(Не)безвихідь"

Людне місце. Озвучуються вироки: кому і за що - "па понятіям". Усе виглядає, як народний суд і всі наміри - за справедливість. Один з тих, хто отримав покарання, знадиться тут же і висить на мотузку. Він один з тих, хто зрадив клятві. Обговорюються інші злочинці... Раптом приїжджає поважний чоловік і каже, що є велика і невідкладна справа: треба їхати до однієї доволі поважної особи! Тепер усі учасники дійства в кабінеті цього чоловіка. Одразу видно, що це поліцейський при доволі високих погонах. Але є один нюанс, його лице побите до синьоти. Він поважно зачитує лист від вищого за себе керівництва, яке уповноважує когось знайти та затримати, а підпорядковуватися саме його особі. Після прочитання мені стає смішно, а тим, хто поряд, ще ні. Я комусь коментую: це вони звернулися до вас, як до крайнього методу, а завдання таке, що ті, хто співпрацювали з ним до, залишили "вдячність" за співпрацю на його обличчі... Мене це так смішить, що аж просинаюсь.

 

У магазині беремо товар і завозимо клієнтам. Перший отримав тільки одне - макарони... варені на довжину. (Чомусь саме так). Виходимо з його дому, але, аби вийти з двору, треба перелізти механічну установку, яка тільки-но зараз виявилось, що рухається. Як на неї виліз, так почала повільно рухатися по колу. Тепер навіть відчуваю животом, наскільки нагрітий метал. Подальша непередбачуваність подій дещо лякає, адже зауважую, що не так стає просто з неї зійти. Разом із тим у тій же ситуації зауважую, що не сам...

Поряд замку Château d'Avrilly, Trévol, Франція

Сни 03-071223 "Рівень проблем"

Дивлюсь на викладену солому, наче в кошику і бачу в ньому яйця. Але бачу під таким кутом (зблизька), що не можу оцінити їхніх розмірів, як то буває на світлині без прив'язки до зразка (приміром, сірникової коробочки). Замислююсь над перспективою і реальним розміром цих яєць.

031223

Керую машиною десь на довгій трасі. В якомусь моменті відчуваю, як мені стає погано: починаю відчувати серце і хвилями втрачати свідомість. Поки є сили, зупиняю авто десь на узбіччі, а сам від непритомного стану завалююсь на праву сторону. 

041223

Не прямий до мене керівник перевіряє працю моєї бригади і починає до нас висловлювати претензії. Я ж звісно знаю, що йому відповісти: якщо дійсно робота виконується, тоді завжди є аргументи на самозахист, але тут я фіґію: яке ти взагалі маєш до нас відношення?

051223 

Якийсь яскравий у кольорах образ у вигляді світлини чи реалістично виписаної картини. Прямо поверх цього образу на весь простір зображення рисунок олівцем у сірих тонах, наче натяк - ґрати.

061223

Бачу з боку керівництва по відношенню до колеги вражаючу несправедливість. (Після сну таке розуміння, що подібне навіть у голову мою не прийшло б). Вмикаю увесь свій творчий, інтелектуальний та комунікативний потенціал, аби стати на його захист.

071223

Сон 081023 "Веселий поплутав"

Завершується робочий день, а разом із ним робота на об'єкті. Маю подзвонити до керівника, аби він підготував кінцевий пропуск на вихід з території. (За непроговорюваними фактами - це має бути якась будова якогось заводу, а останній день передбачає виїзд разом із інструментами). Скільки не беру смартфон до рук, аби подзвонити, так щоразу мене щось відволікає. Ось уже за десять хвилин п'ята година - кінець робочого дня, а я все ще пробую набрати старшого і перепитати за пропуск. Таким чином, відволікаючись від роботи, збираючись із робочого місця, йдучи до місця збору разом із працівниками, я так і не додзвонився до керівника. Як прийшли, виявилось, що фірма організувала святковий відпочинок з нагоди важливого етапу завершення будівництва. Організовується спільна святкова посиденька (без столу). Якимось чином помічаю поміж інших деяких своїх родичів, зокрема тітку Н. (у реалі: пару років тому вона померла). З власної ініціативи починаю робити відеозапис заходу на фотоапарат (цікаво, що ним у реалі я справді доволі часто користувався але це було на початку двотисячних). Доходить черга до тітки і першим ділом вона пробує мене розкритикувати: "весь час позиціонуєш себе, як професіонал, а знімати відео так і не навчився". Бере з рук фотоапарат, яким знімаю кожного, записуючи добрі побажання, роблячи поміж ними паузи в записі, а вже в її руках цей процес стає неконтрольованим. Спочатку пробує зафіксувати апарат якоюсь саморобною скруткою з паперу, аби він "не трусився в руках" і починає записувати звернення. Цієї миті з'являється якесь преображення дійства. Начебто з'являється її "новий" чоловік (в реалі знаю лише про одного), який починає поводити себе, як самозакохане "чортеня". Якось раптово починає танцювати голяка із доволі пластичними рухами. Дивлячись уважніше, помічаю, що його тіло наче "покроєне і зшите", подібно до шкіряного (наприклад, футбольного) м'яча. Цією своєю красою він наче починає вихвалятися і тим, що був голий, його перед публікою навіть не соромить. Дивлячись на його доволі оригінальну поведінку, ловлю себе на тому, що він справді починає бути схожим на чорта (лисого, не волохатого, як стереотипно зображують у казках). Складається враження, що ось-ось і він справді почне вимахувати своїм довгим хвостом із китичкою. (На цьому яскравому образі просинаюсь).

Сон 300922 "Отримання кращої вигоди"

Працюю на новому об'єкті (збігається з реальним), спілкуюсь з колегою про зиск з праці. Навіть вигадуємо незначне, але додаткове джерело доходу. Разом із тим керівник по ходу праці питає: чи їжджу я на тракторі? Я заперечую. Нічого не коментує, дає завдання допомогти взяти тракторець тому, хто на ньому приїде туди, де ми стоїмо. Задачу зрозумів. Питання вирішив. Очікуємо на прибуття трактора. Вирішую не гаяти час, а вжити на свою користь, відповідно до задуму з колегою. Тракторець під'їжджає, водій при ньому. Вже здалека бачу, як іде до нас згаданий керівник. Покидаю свою справу і поспіхом іду до водія. Підходить і одразу проявляє до мене інтерес: чи використав дану можливість простою, аби вивчити трактор? Я ж заперечую. Він дивується. У його виразі на обличчі та паузі прочитую додаткове: треба було скористатися з можливості, до якої, як побачив я в тобі, не втратиш нагоди, аби отримати зиск! Я ж подумки продовжую своє: не казатиму ж тобі, що цей короткий час використав з тією ж метою, лише задля отримання іншого зиску!? 0300'

Сон 060822 "Налагоджувати зв'язки"

Беру участь у будівництві через річку якогось моста або каналу. 0130' 050822

Працюю в офісі. За одним довгим столом, як і я, сидять багато працівників. Колега навпроти сидить із аркушем паперу, на якому відібрані мною потенційні клієнти. (Пригадую, як я готував на комп'ютері інформаційну табличку з ними - уривок із забутого сну). Розповідаю по ній особливості кожного клієнта. Дивуюсь своїй візуальній пам'яті: він тримає аркуш, а перед очима я знаю, як і де що написано. Проходить шеф (жодних асоціацій зі знайомими людьми із реальности) і починає роздавати упаковані солодощі, які нагадують за формою родзинки (раніше такого не зустрічав). Охарактеризував би їх, як висушені яблука, порізані невеликими квадратиками. (Видно, прив'язка до того, що в реальності я з дня в день приварюю до готовности яблучне варення). Пригадую, що раз уже їх їв - сподобались (забутий сон). Відзначаю, що шеф чомусь почав роздавати їх із мене. Міркую: видно бачить добрий потенціал у роботі: знаюсь на клієнтурі, навчаю молоді кадри. У тій ситуації мало не почуваю себе вальяжно, сиджу відкинувшись на крісло-стільчик, ноги розставлені, рукою щось доповнюю свої коменти для колеги. 0500' 060822

Сон 070620 "Від такого судження аж прифіґів"

Повертаюсь на стару будову, на якій пропрацював більше року. Робота на ній весь час викликала задоволення, особливо в розумінні з боку начальства та злагоджености колективу. Мій приїзд співпав із корпоративним святом, на яке одразу й потрапив. Атмосфера на ньому так само відзначалася відкритістю розуміння і щирістю суджень. Ось я стою в невеликому колі колег, а біля нас якийсь керівник, досі мені незнайомий: світлоруденький, з характерною апропорціональністю обличчя: великим черепом та заменшеними формами нижньої частини обличчя. По ходу розмови розумію, що це німець чи австрієць, спілкується і розуміє ще російською, якою я для нього й висловлюю своє відверте судження:
- На цьому об'єкті справді приємно працювати! Коли треба вирішити будь-яке робоче питання, завжди є куди підійти і тобі зарадять: у майстерні, на складі, у механіків...
По завершенню моєї тиради, виникає мовчазна пауза, за якою цей керівник у доволі різкому тоні відповідає тією ж російською:
- А яке ти взагалі мав право говорити?.. (Пауза). Чи ти хочеш, аби ми завтра подзвонили на твою фірму і з тебе зняли... (замислився) як його?.. - доплату?
Від такого судження аж прифіґів: я так щиро і відверто, і лише з позитивними намірами, а він маніпулятивно, використовуючи лише статус своєї посади, показує мені місце!? На сказане вмовкаю. Для мене така людина вже від знайомства не має авторитету. 0130'

Сон 260520 "Спільні інтереси"

Працевлаштувався на колишню роботу (ЕК). Перекладаю папери, порядкую з документами. Пропрацював з тижня два і вирішую піти у відпустку. Довідався, що тепер для цього не я пишу такий документ, а  маю попросити якусь неопосередковану керівницю його підготувати, щось на зразок начальника відділу кадрів, що вона і робить.
Беру цей документ, на якому красуються червоні прямокутні печаті. Ставлю свій підпис і несу до секретаря, аби подати заяву на підпис директору. Приходжу, чекаю і раптом чую дивну для себе історію, що на днях у офіс, саме до керівника, приходив мій батько і з'ясовував якісь стосунки. Я дивуюсь розвиткові подій: якого дива? Пробую "копати" далі, а колега (О.) все подає якось завуальовано і не прямо, щось на зразок: чув та не все дочув, тому сумнівається в правдивості. З усього сказаного довідуюсь, що тут замішана якась батькова коханка і це безпосередньо впливає на інтереси директора. А там де його інтереси, там спільні інтереси фірми. Я ж кажу:
- Спільні інтереси? Я ж знаю термін "спільна пам'ять" на якій формується науковий термін "національна пам'ять". А тут? 0300'

Колишня колега по роботі домовляється зі мною, аби повернути якісь гроші. Зустрічаємось недалеко від місця моєї роботи. (В реалі - невпізнаване). Вона разом із двома жіночками, як зрозумів: із мамою та якоюсь тіткою, які хваляться, що на якийсь проєкт, допомагаючи своїй дочці, успішно збирають гроші до фонду. Приємно здивовані, усміхаються, показуючи в руках якусь суму (не деталізовано). Ось прямо-таки зараз вийшли від одного бізнесмена, який дав їм ті гроші. Дивлячись на тих жіночок і шукаючи спільні риси в обличчі з колегою, розумію певну трансформацію (підпасовування), яка починає нагадувати іншу знайому, але остаточне розуміння образу обриває вранішній будильник. 0500' 

Сон 250320 "По-суті, все виявилось просто"

Ремонтую телевізори на якесь замовлення. Знаходжусь, наче як удома - в батьковій майстерні. Один відремонтував, щодо другого виникає питання і я спускаюсь до старшого спеціаліста, аби його вирішити. Тепер я опиняюсь в ательє по ремонту техніки, у заводських масштабах, на якому працює мій батько. Натрапляю то на одного майстра, то іншого. Раптом до мене підходить керівниця підрозділу і питає:
- Читала, що ти працював на хлібокомбінаті. Тут треба вирішити питання: як його розкрутити? - Показуючи округлу довгу конструкцію, на якій знаходяться металеві щітки.
Я ж спочатку віднікуюсь, що такого там не зустрічав і тому не знаю як робити, хоча пропоную подивитися:
- Може, чим і допоможу!
По-суті, все виявилось просто. Двоє працівників підхопили мою роботу, аби почали працювати в кілька рук. По завершенню один з них каже:
- Треба подивитися ще одну конструкцію! - підвівши мене до верстатів, на яких були круглі металеві щітки. Починаю крутити й там. На мою роботу дивитися згадана керівниця і промовляє грайливим голосом у тоні:
- Ех ти, цицюра!
0030'

Наснився ще один сон, але його записав у наступному сні. Проснувся з переконанням, що в мене в реалі два записи - констатував один. Навіть не пробую щось відтворити -настільки мінімальне уявлення, що там було. Пов'язано це з тим, що в переважній більшості, коли вночі записую сон і лягаю знову спати, він для мене втрачає подальшу актуальність - сниться щось інше. Таку ситуацію спостерігаю за собою в снах не перший раз, але не засмучуюсь, адже сни, особливо забуті - недоусвідомленні, мають властивість повторюватись, або нагадувати про себе, хоча з певним видозміненням.

Сон 281219 "Спостереження за змінами"

Знаходжусь десь по роботі, в чоловіка, який нагадав мені колишнього директора. В його офісі разом із кимось розбираємо громіздку техніку. Виявили, що для подальшого ремонту потрібні запчастини. Надійшла вказівка зібрати все до купи і так залишити. Минає час, і згадана техніка опиняється в новому місці, яке навіть схоже на новий офіс. Розкриваю апарат і бачу намальовану моєю рукою схему послідовного розбору: аби нічого не сплутати! Чомусь вся ця процедура нагадує мені роботу сервісного центру на виїзді. Десь біля мене крутяться двоє жіночок-техніків. Я ж пропоную їм зайнятися дрібним ремонтом апаратури і почати на тому заробляти. Але, міркуючи про себе, а згодом вголос, роблю висновок: це не настільки вигідна справа! Наприклад, ремонт тостерниці може обійтись у половину її вартости. То краще вже купити нову!

Дивлюсь на нерівне поле, з певними пагорбами, ярами, поодинокими рядами дерев і кущів та купою складеного хмизу, про яке давно вже знаю: треба спалити! Іду тим полем разом із батьком, аби нарешті її звести в купку попілу. Підходимо ближче, а це купа якихось торбів, схожих на військові рюкзаки. Батько каже: треба спалити! Я ж озираюсь і в стороні бачу ту купу з хмизом, до якого наближались, але так і не дійшли. Дивуюсь раптовій зміні подій. Батько поливає ті торби бензином і підпалює. Вони трохи горять і гаснуть. "Звісно ж, - міркую собі, - там є навіть фляги! Як їм горіти?" Пропоную батькові взяти гіллячки зі згаданої купи хмизу. Відмовляється. Вперся, що горітиме й так.

Тепер я в знайомому мені місці, яке не один раз приходило уві сні. (Асоціація з давно минулим, відпочинком у м. Дністровськ). Самотньо проходжу знайомими мені стежками біля лиману. Минаю туалет. Зауважую для себе, що пройшло вже бозна скільки років, а в ньому так і не стоять двері. Зустрічаюсь із батьком і розповідаю про враження.

P.S. Сон нагадує певні фрагменти роздумів і асоціацій, підкріплених зустріччю і розмовами з давним знайомим.

Сон 291119 "Сюрреалізм у гіпсі"

Довга дорога додому після закордонної поїздки, тепер уже в Україні. Наближаюсь до рідного міста, крізь вікно автобуса впізнаю знайому архітектуру (в реальности такої немає). Керівник нашої поїздки запрошує до свого офісу. Схоже так, що я вже йду до себе додому, але виходить, що рухаюсь зовсім іншим напрямком: не по горизонталі доріг, а попід якісь металеві конструкції. Віддаляюсь від більшости людей. Хтось іде за мною, видно, що ті, які живуть недалеко від мене... В результаті опиняюсь ув офісі згаданого керівника. Вибачається, що приміщення, в яких розміщено його офіс, ще не доведені до кінцевого ремонту. Але тут мені стає цікаво: на робочих столах стоїть бутафорія офісного приладдя, виконана в грубих мазках білого гіпсу, висить нефункціональне гіпсове дзеркало, помічаю всілякі інші деталі. (Якийсь білосніжний сюрреалізм! У реальному житті це назвали б перформансом.) Керівник запрошує ближче до свого столу. Цієї миті в його манерах спілкування та інтонаціях помічаю певну "єврейкуватість". Починає робити з кожним із нас поіменні записи. Просить підійти й мене, я, як і всі, називаю своє ім'я і прізвище, але виходить так, що несвідомо перемішую його з ім'ям мого сина, лишаючи по-батькові. Ловлю себе на сказаній хибі, пробую виправити, але називаю подібну комбінацію з ім'я та прізвища, але з новою видозміною. Врешті кажу, що правильно буде подивитися в мій документ. А він й питає: "А до якого району міста ви належите?". З метою: аби в державній установі взяти копію мого свідоцтва про народження. Це при тому, що уявляю його не старого, а нового зразка. Відповідаю: "Корольовського". На що він по-своєму радіє й каже до всіх: "Знайте, це найкращий район міста!" - оголюючи при цьому всю свою єврейську натуру, в щирість якої не хочеться й вірити. 0150'

Я на роботі. Австрієць дав мені завдання зробити конструкцію. Як виявилось: не вистачило певної довжини трубки. На виконання завдання визначив стислі строки. Так, як почав робити при ньому, він побачив певну нестачу матеріалу і попросив оперативно її підібрати + аби це не вплинуло на зменшення міцности конструкції. Пішов підбирати матеріали. Тим часом проходить мимо і просить ще раз не затягувати процес, а зробити оперативно, з напутніми словами: "Перекажи іншим!" 0500'

Сон 160419 "Перепетії з перетином"

Читаю книгу з кримінально-пригодницьким сюжетом, з елементами логістики та ведення бізнесу. Один із розділів описує, як головний герой, де я дивлюсь на речі його очима, намагається розширити свій бізнес в Україні, маючи аналогічний у Польщі. Йому треба зареєструвати на себе фірму разом із тим, щоб перетнути кордон у святкові дні. Всі ці шляхи сходяться в одному офісному центрі, де головний герой перевіряє з операторкою, яка приймає його документи на реєстрацію, правильність заповнених форм на бланках. З усього того раптом виявляється, що в нього виникнуть проблеми при перетині кордону, адже не оформлена (оновлена) страховка. Усі дії зводяться до того, що він починає доводити: її наявність і дію на тривалий час. А підтекст полягає в тому, що під час свят, що випадають на період його поїздки, стара страховка не діє. Він проситься на консультацію до її керівника, аби довести, що в його документах все в нормі. Її шеф виявився дивною людиною, що не захотів перейматися поточними проблемами, а весь інцидент перевів у гумор. В якомусь проміжку між тими перепетіями мені довелося мити каструлю біля столу, де була мийка. У кількох кроках від того місця стояла дівчина, яка нагадувала мені одну давню знайому, але тут вона була інша: тиха і не гонорова. Відзначив про себе: як же сильно змінилася вона у своїй поведінці, в порівнянні з тим, якою її знав! Не повірів: чи це вона? Придивився раз-другий, а вона так і не виявляла можливого "упізнавання". Довелось удруге зайти до шефа. Тепер він був не сам, а з заступником - таким же колоритним у тілі чоловіком, як сам. По недовгій бесіді все лягає таким чином, що оголошується: "Зареєстрована фірма (далі звучить довга назва, частина якої має натяк на соціальну мережу Pinterest): "...Пінтерест і К°".

Сон 270818 "Житлове питання"

Я маю опосередковане відношення до телерадіокомпанії: більше виступаю з критикою, ніж на захист. Хтось зі мною, для багатьох авторитетна особа, вирішує подивитися на житлові умови працівників цієї компанії, так, наче це була інспекція з метою "розвідки": чи існують ще вільні місця проживання. Якийсь керівник показує нам, а більше тому авторитетові квартири. Я чую сухий гумор того керівника, викликаний не занадто хорошими умовами проживання, так наче пожалівся і застеріг охочих: кому не подобається, для тих і сходова клітка - прошу! Жінка каже, як добре, що в нас є запасний варіант, зокрема , якась дівчина, що має зі мною родинні стосунки. Я намагаюсь пригадати цю родичку. Насправді, з пам'яті витягую два сни, де я колись був у двоюрідного брата вдома, серед кола його знайомих, що виявилось і були віддаленими родичами та поїздку в село, в якому я раніше не був, але в тому сні я знайшов могилку і хату своєї пра(?)прабабусі та різних родичів, зокрема одну дівчину, яка розповідала нам про рід. Тієї ж миті я десь на лоні природи в тому селі. Зі мною дружина і донька. День доволі сонячний, а повітря сухе. Ми переходимо пісчаний рівчак, де я помічаю вужа. За кілька метрів другого вужа, наче того ж якого ми оминули. Той вуж якийсь більший і з натяком на зелену шкіру. Ми стоїмо так, аби його оминути, а він так, наче не дає нам дорогу, при тому, що є на узвишші того рівчаку. Ситуація така, що він прагне стрибнути, але не на нас, хоча ми перегороджаємо йому дорогу. Ми ухиляємось в сторону і помічаємо, як він стрибає в сторону зеленого варана, захищаючи його від крокодила. Хоча з іншого боку виглядало, можливо, й по іншому: варан захищає змію. 0123'

Сон 060518 "Дротяні сходи"

Праця на будові. Три українця працюють з трьома поляками. У кожного свій інструмент, кожен має має свій перфоратор. Видача кожному в руки. Я знаю, що поляки мають скоро поїхати... 0210'

Напарник пішов шукати "всліпу" "свою долю" крізь тунель, що проходив під горою, а під нею протікала річка і ріс очерет, і раптом драбиною з металевих дротів догори... Я з ним пройшов частину тунеля - до драбини - і повернувся. Із-зовні зобачив "хатинку" багатого власника, до якої пішов мій напарник. У мене виникло питання про доцільність такого пошуку, адже важко і мені було б відповісти, чи є там те, що він шукає. Але чи то серце йому підказувало чи по життю такий впертюх? - не знаю!

Я беру участь у великому корпоративі, на якому присутні усі з заводу, на якому разом працюємо. Певними групами почали запускати у велику аудиторію (актову, якщо не спортивну залу), у якій треба було всім стояти. Працівники підприємства розмістились понад стінами, по всій площі. Зі сторони вікон стояв керівник підприємства другої-третього рівня. Він був уповноважений офіційно всіх привітати і дати всім журнал під розпис на отримання подарунків.
Той керівник оголосив першого. Це мій колега, з молоду сивий чоловік, на ім'я Віктор, підійшов до нього, розписався в журналі і пішов.
Керівник продовжив: "Наступний!" Всі стояли і не рушали з місця. Я розумів, що всі б хотіли зараз-таки завершити всі ці формальності. І так, як ніхто не йшов, я рушив другим до того керівника. Підхожу, дивлюсь у журнал, щоб розписатися, а той каже: я тебе не викликав! І це було сказано на весь чисельний народ. Я, довго не думаючи, розвернувся і пішов геть з цієї зали. Трохи пройшовши, зрозумів, що треба повернутись і забрати свої речі. Щось з того, з чим я прийшов, а також свою зимову куртку та, можливо, ті ж подарунки, вони вже були розписані на кожного. Повертаючись до зали, почав стрічати людей, що йшли з заходу.
Йдучи по центру маси натовпу почув невідомо від кого:
- Я тобі нічого не скажу!
- І не кажіть! - кинув я у відповідь.
Зі сторони:
- Єдине слово: дорослий!
Пакую велику торбу наче у якийсь рулон: чотири коробки різного формату разом зі своїми речами. Повернувся забрати куртку. Розпакував запаковане і знову став перед дилемою: як запакувати наново.
Поки вдягався зі сторони колега з заводу сказав: А ти знав, що на вихідних ти мав виступати з номером на весіллі? Так вирішив директор. Після чого, я для себе намагаюсь скласти пазл, який для інших є логічним: я працюю на виробничому підприємстві актором лялькового театру. У мої обов'язки входить гра на сцені, яка має органічне поєднання з виробничим процесом. Саме тому шеф захотів за рахунок мого вільного дня, аби я зіграв на якомусь весіллі.